Естонська рада у справах біженців анонсувала відкриття онлайн реєстрації на програму багатоцільової грошової допомоги для мешканців прикордонних областей, де ведуться активні бойові дії. Вони зможуть отримати 10 800 гривень на кожного члена домогосподарства.

Про це йдеться на офіційному сайті організації.

Грошова допомога українцям

Для отримання грошової допомоги необхідно відповідати двом умовам:

1. Належати до вразливих категорій, а саме:

• домогосподарства з дітьми, очолювані одинокою матір’ю / одиноким батьком;
• домогосподарства, в яких жінка виступає єдиним годувальником;
• домогосподарства з вагітними жінками;
• домогосподарства з 3 і більше дітьми до 18 років;
• домогосподарства з дітьми до 2 років; 
• домогосподарства з особами з інвалідністю 1 або 2 групи;
• домогосподарства з особами, які мають тяжкі захворювання та потребують дорого лікування;
• домогосподарства, які складаються з людей похилого віку (60+);
• домогосподарства, в яких повністю або частково зруйноване житло;
• домогосподарства, члени яких отримали поранення або загинули внаслідок активних бойових дій.

Наявність вразливого статусу особа повинна підтвердити відповідними документами.

Крім цього, особа повинна проживати на території однієї з областей:

• Херсонської;
• Харківської;
• Запорізької;
• Миколаївської;
• Донецької;
• Луганської.

Сума на одну людину в родині складає 3 600 грн щомісячно впродовж 3 місяців. Платіж виплачується разовим переказом на карту

Зазначимо, що багатоцільову грошову допомогу можна отримати не частіше одного разу на рік або раз в шість місяців, якщо домогосподарство набуло нового статусу вразливості на момент повторного звернення. Ці правила не працюють у випадку, якщо домогосподарства належать до найбільш вразливих категорій та мають право на отримання термінової допомоги.

Як отримати допомогу від Естонської ради

Реєстрація на отримання коштів проводиться як в онлайн, так і в офлайн режимах.

Щоб заповнити анкету онлайн перейдіть за посиланням. Якщо звернення було попередньо схвалено, то отримувачу допомоги потрібно буде заповнити онлайн-форму. Реєстрація буде відкрита 14 березня 2024 року.

Своєю чергою, можливість оформлення запиту офлайн через кол-центри тимчасово призупинена. Це пов’язано з розширенням можливостей Естонська рада у справах біженців, які дозволять більш ефективно працювати на місцях в цільових громадах

Читайте також:

• У Луцьку відновили допомогу від Червоного Хреста: хто може отримати
• Допомога ЮНІСЕФ для родин з дітьми до 18 років: як отримати
• Нова грошова допомога для ВПО: як отримати 3 тисячі гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!