Українська спільнота ДрукАрмія вже понад рік виготовляє необхідне обладнання для ЗСУ за допомогою 3D-друку. Волонтери забезпечують військових безкоштовними або низьковартісними виробами, підвищуючи обороноздатність країни.

Про ініціативу ДрукАрмія інформує на сайті. Також, редакція Бахмут IN.UA дізналась деталі у волонтера-друкаря.

Що таке ДрукАрмія

ДрукАрмія – це волонтерська спільнота, яка об’єднує власників 3D-принтерів для виготовлення необхідного обладнання для українських військових. Ініціатива діє вже понад рік, забезпечуючи захисників України виробами.

Головна мета ДрукАрмії – звільнити військових від необхідності витрачати власні кошти на обладнання, яке можна виготовити за допомогою 3D-друку. Спільнота прагне підвищити обороноздатність України, забезпечуючи ЗСУ необхідними ресурсами.

До прикладу, ДрукАрмія, пропонує ефективні розв’язання нагальних проблем на передовій: захист обладнання Starlink та безпечний запуск дронів. Використовуючи технологію 3D-друку, волонтери створюють недорогі, але надійні пристрої, які значно підвищують ефективність та безпеку військових операцій.

Проблема:

• вразливі конектори Starlink часто ламаються під час переміщення;
• висока вартість заміни: 5 000 гривень за кожен дріт;
• ризик втрати критично важливого зв’язку на полі бою.

Рішення ДрукАрмії:

• 3D-друк захисних ковпачків для конекторів Starlink;
• вартість виробництва: 350 гривень за 77 комплектів;
• потенційна економія: понад 385 000 гривень.

Також варто зазначити, що друкувати на 3-Д принтері не так вже і просто, проте є багато відео розборів на Ютубі, що допоможуть новачкам і вже через місяць будете професіоналом.

Як долучитися до ДрукАрмії

Для того, аби долучитись до друкування необхідно мати 3D-принтер та зв’язатися з координаторами проекту. Волонтерська ініціатива пропонує 5 варіанти принтерів для друку, а саме:

• Creality Ender-3 V3 SE;
• Bambu Lab P1S;
• А1 mini;
• Creality Ender 3;
• Creality Ender 3 V2.

Посилання для того, аби долучитись до волонтерської ініціативи. Також можливо допомогти волонтерам матеріально у вигляді мотків пластику для друку.

ДрукАрмія демонструє, як сучасні технології можуть ефективно підтримувати обороноздатність країни. Долучившись до ініціативи, кожен може зробити свій внесок у спільну перемогу України.

Читайте також:

• БФ “Право на захист” пропонує безплатну консультацію психолога: як долучитися
• Карітас Дніпро: чим займається організація та де вона розташована
• Чому на Донеччині жінок-тренерок у професійному спорті менше

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

13 січня Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”. Він скасував радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає перехід до європейської моделі доступу до житла через оренду й соціальні програми.

Які зміни в межах нового закону чекатимуть ВПО, редакції Бахмут IN.UA пояснили провідні юристи з питань адвокації благодійного фонду “Право на захист” — Анастасія Бурау та Юрій Дьякон.

Що передбачає нова модель соціального житла

13 січня 2026 року було ухвалено Закон України “Про основні засади житлової політики”. Наразі він очікує на підпис президента. Загалом закон визначає засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у сфері житлових відносин, містить низку норм щодо соціального житла. Очікується, що їх надалі конкретизують іншими нормативно-правовими актами. 

Відповідно до закону, соціальне житло — це житло, надане людям:

• які потребують соціального захисту;
• які були змушені залишити своє місце проживання з підстав, що загрожують їхньому життю чи здоров’ю або стану житла;
• іншим категоріям осіб, визначеним законом, на підставі договору оренди соціального житла за доступну орендну плату залежно від рівня доходу особи (сім’ї), домогосподарства та з урахуванням пільг, гарантій і субсидій, на які вони мають право відповідно до закону. 

Отримати соціальне житло можна з державного житлового фонду, житлового фонду громади або приватного житлового фонду. Житло з державного або житлового фонду громади надають на підставі рішення органів державної влади або місцевого самоврядування. 

Надання соціального житла в оренду та управління ним будуть здійснювати оператори соціального житла. Згідно з законом, оператор соціального житла – це юридична особа: 

• установчі документи якої визначають набуття соціального житла на праві власності або іншій правовій підставі, управління соціальним житлом, а також надання такого житла в оренду як основну мету її діяльності;
• яка має статус неприбуткової організації (установи);
• інформація про яку внесена до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. 

Закон також передбачає створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. Вона забезпечуватиме збирання, накопичення, захист, облік, відображення, обробку та надання відомостей про житловий фонд України, а також про людей, які можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло.

Як надаватимуть соціальне житло в оренду

Соціальне житло надаватимуть за договором оренди. Плата за нього включатиме саме оплату за оренду та житлово-комунальні послуги. Розмір орендної плати залежатиме від рівня доходу та майна людини або сім’ї. Також передбачається, що для оплати оренди соціального житла може надаватися субсидія.

Платежі за оренду соціального житла вноситимуть оператору соціального житла.

“Порядок надання соціального житла, порядок розрахунку плати за соціальне житло і типовий договір оренди соціального житла мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. Тож, наразі, поки закон ще не набрав чинності та відповідні порядки не були затверджені Урядом, ми бачимо лише загальну правову рамку нової системи надання соціального житла, без детальних процедур, вимог та умов, які будуть визначені згодом”, — зазначають юристи.

Чи достатньо обґрунтована заборона приватизації соціального житла?

Таку заборону можна вважати обґрунтованою, оскільки вона дозволить зберегти соціальне житло з державного житлового фонду у власності держави і надавати його в оренду тим, хто дійсно цього потребує. Більше того, положення Закону передбачають, що платежі за оренду соціального житла, які вносяться оператору соціального житла, використовуються ним для досягнення основної мети діяльності — набуття, розпоряджання та управління соціальним житлом, а також надання такого житла в оренду.

Тому допоки житло залишається в державній власності і надається в оренду, воно приноситиме кошти на управління ним, набуття нового соціального житла і, відтак, забезпечення соціальним житлом ще більшої кількості людей, які цього потребують.  

Натомість для набуття житла у власність чи його будівництва можуть бути доступні інші механізми.

Наприклад, відповідно до закону, особи, які можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло, інформація про яких внесена до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, можуть побудувати житло, придбати його у власність або набути в користування за підтримки держави або органу місцевого самоврядування шляхом використання фінансово-кредитних механізмів підтримки будівництва, придбання та оренди житла. До таких механізмів належать: 

• надання пільгового довгострокового кредиту на нове будівництво, реконструкцію або придбання житла у власність з державною підтримкою; 
• сплата частини вартості житла, виплату компенсації за належне для отримання житлового приміщення;
• сплата частини пайового внеску члена житлово-будівельного (житлового) кооперативу, надання пільгового довгострокового кредиту або виплату компенсації частини відсотків за кредитом на сплату такого внеску. 

Крім цього, законодавством можуть встановлюватися інші механізми підтримки будівництва, придбання та оренди житла. 

Які механізми контролю запобігатимуть зловживанням при розподілі соцжитла

Цій меті слугуватиме цифровізація та автоматизація процесів завдяки запровадженню Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. 

Також запобіганню зловживань мають слугувати контроль за цільовим використанням державного/територіального житлового фонду, його утриманням, експлуатацією та ремонтом з боку уповноважених органів державної влади, місцевого самоврядування або уповноважених ними органів. 

Закон передбачає: 

• контроль за дотриманням вимог житлового законодавства з боку уповноважених центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;
• громадський контроль за дотриманням вимог житлового законодавства, що здійснюється громадськими об’єднаннями, фізичними та юридичними особами шляхом проведення громадських слухань, обговорень та участі в них, участі у роботі консультативно-дорадчих органів, утворених при органах державної влади та місцевого самоврядування, надання доступу до публічної інформації, подання індивідуальних чи колективних звернень громадян, подання позовів до суду та в інший спосіб, визначений законодавством.

“Якими ж будуть запобіжники на кожному з етапів роботи з соціальним житлом (придбання соціального житла, управління соціальним житлом, надання такого житла в оренду та користування отриманим в оренду житлом щодо), ми очікуємо побачити в інших нормативно-правових актах, які будуть прийматися в межах абсолютно нової правової рамки, створеної законом”, — підсумовують юристи.

Читайте також:

• Дім для ВПО: у Київській області шукають велику родину для заселення в межах проєкту “Хата Поруч”
• Як ВПО на Житомирщині можуть отримати допомогу на ремонт житла: умови
• У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Морози загострили критичну ситуацію з водопостачанням на тимчасово окупованих територіях Донеччини. Багато міст залишилися без води, а аварійні відключення електрики та проблеми з опаленням посилили кризу.

Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.

Причини водної кризи на окупованих територіях Донеччини

На тимчасово окупованих територіях Донеччини морози різко погіршили ситуацію з водопостачанням. У багатьох населених пунктах вода повністю відсутня, а бочки для підвозу замерзли або стоять порожніми. Цілі квартали великих міст залишилися без доступу до питної води.

Через сильне похолодання до водної кризи додалися масштабні аварійні відключення електроенергії та проблеми з опаленням. Міська інфраструктура, яка роками працювала “на аваріях”, у зимових умовах просто перестала функціонувати.

Причина таких проблем системна: за роки російської окупації жодної повноцінної модернізації водогонів чи інших комунальних систем не проводилося. Мережі латали точково, без інвестицій і стратегічних рішень.

До теми:

Водна криза в окупованому Донецьку: хто винен і чому її не вирішують

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!