Українська спільнота ДрукАрмія вже понад рік виготовляє необхідне обладнання для ЗСУ за допомогою 3D-друку. Волонтери забезпечують військових безкоштовними або низьковартісними виробами, підвищуючи обороноздатність країни.

Про ініціативу ДрукАрмія інформує на сайті. Також, редакція Бахмут IN.UA дізналась деталі у волонтера-друкаря.

Що таке ДрукАрмія

ДрукАрмія – це волонтерська спільнота, яка об’єднує власників 3D-принтерів для виготовлення необхідного обладнання для українських військових. Ініціатива діє вже понад рік, забезпечуючи захисників України виробами.

Головна мета ДрукАрмії – звільнити військових від необхідності витрачати власні кошти на обладнання, яке можна виготовити за допомогою 3D-друку. Спільнота прагне підвищити обороноздатність України, забезпечуючи ЗСУ необхідними ресурсами.

До прикладу, ДрукАрмія, пропонує ефективні розв’язання нагальних проблем на передовій: захист обладнання Starlink та безпечний запуск дронів. Використовуючи технологію 3D-друку, волонтери створюють недорогі, але надійні пристрої, які значно підвищують ефективність та безпеку військових операцій.

Проблема:

• вразливі конектори Starlink часто ламаються під час переміщення;
• висока вартість заміни: 5 000 гривень за кожен дріт;
• ризик втрати критично важливого зв’язку на полі бою.

Рішення ДрукАрмії:

• 3D-друк захисних ковпачків для конекторів Starlink;
• вартість виробництва: 350 гривень за 77 комплектів;
• потенційна економія: понад 385 000 гривень.

Також варто зазначити, що друкувати на 3-Д принтері не так вже і просто, проте є багато відео розборів на Ютубі, що допоможуть новачкам і вже через місяць будете професіоналом.

Як долучитися до ДрукАрмії

Для того, аби долучитись до друкування необхідно мати 3D-принтер та зв’язатися з координаторами проекту. Волонтерська ініціатива пропонує 5 варіанти принтерів для друку, а саме:

• Creality Ender-3 V3 SE;
• Bambu Lab P1S;
• А1 mini;
• Creality Ender 3;
• Creality Ender 3 V2.

Посилання для того, аби долучитись до волонтерської ініціативи. Також можливо допомогти волонтерам матеріально у вигляді мотків пластику для друку.

ДрукАрмія демонструє, як сучасні технології можуть ефективно підтримувати обороноздатність країни. Долучившись до ініціативи, кожен може зробити свій внесок у спільну перемогу України.

Читайте також:

• БФ “Право на захист” пропонує безплатну консультацію психолога: як долучитися
• Карітас Дніпро: чим займається організація та де вона розташована
• Чому на Донеччині жінок-тренерок у професійному спорті менше

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!