Другий рік навчання українських школярів під час воєнного стану розпочався. Школи Бахмута протягом цього періоду працюють тільки в онлайн форматі. Хоча всі учасники навчального процесу за період карантину у попередні роки навчилися працювати в онлайн режимі, цей досвід не враховував травми війни та евакуації. 

Наша редакція запитала у заступниці закладу загальної середньої освіти №2 Бахмута Інни Мирошниченко про те, як освітяни, учні та батьки справляються із навчанням в нових реаліях та як змінилися підходи до викладання. 

Діти звикають до змін

Останні два роки дітям, вчителям та батькам довелося звикати до нових правил проведення освітнього процесу. Це навчання учнів в евакуації, зокрема з-за кордону, дистанційна форма навчання в умовах постійних повітряних тривог та психологічна підтримка дітей й батьків. Втім, онлайн навчання може негативно впливати на якість освіти. 

Тож, Міністерство освіти і науки України (МОН) вже цього року рекомендувало навчальним закладам за можливості переходити на очну форму. Але така рекомендація не стосується шкіл, що розташовані «в зонах бойових дій, зокрема в зонах досяжності вогню ворожих РСЗВ, систем типу С-300 та аналогічних». Така умова продиктована тим, що обстріли з подібної зброї складно попередити заздалегідь, а через близькість розташування такі ракети важко збивати українським силам ППО. На додачу, заклади освіти часто стають мішенями росіян. З початку повномасштабного вторгнення вони вже знищили вщент 180 шкіл, а понад 1300 закладів освіти зазнали пошкоджень різного ступеню тяжкості. На цей рік МОН має досить позитивні очікування щодо повернення шкіл до очного навчання. Планується, що близько 80-85% шкіл розпочнуть очно або у змішаному форматі. 

Так виглядала бахмутська ЗОШ №2 після російського обстрілу у червні 2022 року

Джерело: ДСНС

Як будуть вчитися школярі Бахмута

На жаль, школи Бахмута поки не мають можливості забезпечити дітям очне навчання. Зараз важко спрогнозувати, коли саме з’явиться така можливість. Тому, освітяни міста вже готуються розпочати новий навчальний рік 2023-2024 в онлайн форматі. 

Інна Мирошниченко, заступниця закладу загальної середньої освіти №2 Бахмута

Джерело: надане героїнею

Хоча Інна визнає, що у такому форматі підтримувати увагу дітей важко. Наприклад, дитина може просто вимкнути камеру. Але, на думку освітянки, багато чого залежить саме від позиції вчителя, як він або вона налагодить стосунки з дітьми, встановить емоційний зв’язок.

Крім того, Інна зауважує, що вчителі не тільки навчилися використовувати різні онлайн інструменти для навчання, але й активно це впроваджують в освітній процес. За допомогою цього, дитина набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію.

Вчителя намагаються втримати увагу дітей під час навчання в онлайн форматі

Джерело: Facebook сторінка Бахмутська ЗОШ 2

Одним із нових пріоритетів навчального процесу в умовах війни Інна називає психологічну підтримку. У ЗОШ №2 працює практична психологиня, яка активно  взаємодіє  з  учнями, батьками й педагогами  в онлайн режимі, проводить консультування, онлайн-тестування через месенджери Viber, WhatsApp. Є години психолога, під час яких учні вчаться долати стрес та тривогу, години спілкування, тренінги тощо.

Як вчителі справляються з викликами онлайн навчання

Вчителі, як і всі інші учасники процесу, теж переживають стрес через евакуації, війну, нові умови життя тощо. Втім, вони продовжують виконувати свою роботу, адже від рівня освіти дітей залежить рівень розвитку країни у майбутньому. Інна розповідає, що педагоги школи постійно вчаться працювати зі своєю тривогою, тривогою і невпевненістю учнів, які змушені були переїхати з небезпечних регіонів. Практично усі педагоги пройшли курси або тренінги з психологічної підтримки учнів. А перед самим навчальним роком освітяни мали можливість долучитися до вебінару «Психологічна підготовка учасників освітнього процесу до нового навчального року», який було організовано у межах швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».

Освітяни  докладають багато зусиль, щоб урізноманітнити онлайн навчання та використовують у своїй роботі різні онлайн інструменти для цього

Джерело: Facebook сторінка Бахмутська ЗОШ 2

Крім того, освітяни намагаються акцентувати більше уваги на створенні історій успіху та позитивної мотивації на онлайн уроках. Це допомагає і самому вчителю стабілізуватися, емоційно заспокоюватися. Наприклад, слова підтримки та похвали, символічні сертифікати та дипломи, спільні вправи на онлайн-дошках, розминки (фізичні, інтелектуальні, емоційні) тощо. 

Важливим аспектом якісного освітнього процесу в режимі онлайн є забезпечення всіх учасників процесу технічними засобами. Інна розповідає, що всі педагоги ЗОШ №2 мають ноутбуки або комп’ютери для роботи. Хтось має свою техніку, комусь надали ноутбуки, які встигли евакуювати зі школи, коли це було ще можливо зробити. Тому, всі працівники мають можливість проводити навчання. Своєю чергою управління освіти Бахмутської міської ради надало техніку учням, які її потребували (планшети і ноутбуки). 

Чи продовжують учні вчитися у бахмутських школах

Бахмутські школярі наразі проживають не тільки в різних регіонах України, але й за кордоном. У кожної родини є вибір: розпочати навчання на новому місці або продовжити навчалися у бахмутських школах онлайн. Минулого навчального року загальна кількість учнів шкіл міста зменшилася на трохи більше, ніж на 1000 людей, порівняно з навчальним роком 2021-2022. Водночас кількість учнів перших класів впала майже на половину (з 656 до 321 учня). 

Відповідь Бахмутської міської ради на наш запит на отримання публічної інформації щодо кількості учнів у навчальних закладах міста

За інформацією від Бахмутської міської ради, подібна негативна тенденція продовжується і цього року. Адже наразі кількість учнів, які вперше підуть в школу, складає 126 дітей на всі навчальні заклади міста.  Інна тільки підтверджує дану інформацією. Вона повідомила, що цього року, вперше за історію існування, ЗОШ №2 не змогла набрати учнів до першого класу. 

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!