Другий рік навчання українських школярів під час воєнного стану розпочався. Школи Бахмута протягом цього періоду працюють тільки в онлайн форматі. Хоча всі учасники навчального процесу за період карантину у попередні роки навчилися працювати в онлайн режимі, цей досвід не враховував травми війни та евакуації. 

Наша редакція запитала у заступниці закладу загальної середньої освіти №2 Бахмута Інни Мирошниченко про те, як освітяни, учні та батьки справляються із навчанням в нових реаліях та як змінилися підходи до викладання. 

Діти звикають до змін

Останні два роки дітям, вчителям та батькам довелося звикати до нових правил проведення освітнього процесу. Це навчання учнів в евакуації, зокрема з-за кордону, дистанційна форма навчання в умовах постійних повітряних тривог та психологічна підтримка дітей й батьків. Втім, онлайн навчання може негативно впливати на якість освіти. 

Тож, Міністерство освіти і науки України (МОН) вже цього року рекомендувало навчальним закладам за можливості переходити на очну форму. Але така рекомендація не стосується шкіл, що розташовані «в зонах бойових дій, зокрема в зонах досяжності вогню ворожих РСЗВ, систем типу С-300 та аналогічних». Така умова продиктована тим, що обстріли з подібної зброї складно попередити заздалегідь, а через близькість розташування такі ракети важко збивати українським силам ППО. На додачу, заклади освіти часто стають мішенями росіян. З початку повномасштабного вторгнення вони вже знищили вщент 180 шкіл, а понад 1300 закладів освіти зазнали пошкоджень різного ступеню тяжкості. На цей рік МОН має досить позитивні очікування щодо повернення шкіл до очного навчання. Планується, що близько 80-85% шкіл розпочнуть очно або у змішаному форматі. 

Так виглядала бахмутська ЗОШ №2 після російського обстрілу у червні 2022 року

Джерело: ДСНС

Як будуть вчитися школярі Бахмута

На жаль, школи Бахмута поки не мають можливості забезпечити дітям очне навчання. Зараз важко спрогнозувати, коли саме з’явиться така можливість. Тому, освітяни міста вже готуються розпочати новий навчальний рік 2023-2024 в онлайн форматі. 

Інна Мирошниченко, заступниця закладу загальної середньої освіти №2 Бахмута

Джерело: надане героїнею

Хоча Інна визнає, що у такому форматі підтримувати увагу дітей важко. Наприклад, дитина може просто вимкнути камеру. Але, на думку освітянки, багато чого залежить саме від позиції вчителя, як він або вона налагодить стосунки з дітьми, встановить емоційний зв’язок.

Крім того, Інна зауважує, що вчителі не тільки навчилися використовувати різні онлайн інструменти для навчання, але й активно це впроваджують в освітній процес. За допомогою цього, дитина набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію.

Вчителя намагаються втримати увагу дітей під час навчання в онлайн форматі

Джерело: Facebook сторінка Бахмутська ЗОШ 2

Одним із нових пріоритетів навчального процесу в умовах війни Інна називає психологічну підтримку. У ЗОШ №2 працює практична психологиня, яка активно  взаємодіє  з  учнями, батьками й педагогами  в онлайн режимі, проводить консультування, онлайн-тестування через месенджери Viber, WhatsApp. Є години психолога, під час яких учні вчаться долати стрес та тривогу, години спілкування, тренінги тощо.

Як вчителі справляються з викликами онлайн навчання

Вчителі, як і всі інші учасники процесу, теж переживають стрес через евакуації, війну, нові умови життя тощо. Втім, вони продовжують виконувати свою роботу, адже від рівня освіти дітей залежить рівень розвитку країни у майбутньому. Інна розповідає, що педагоги школи постійно вчаться працювати зі своєю тривогою, тривогою і невпевненістю учнів, які змушені були переїхати з небезпечних регіонів. Практично усі педагоги пройшли курси або тренінги з психологічної підтримки учнів. А перед самим навчальним роком освітяни мали можливість долучитися до вебінару «Психологічна підготовка учасників освітнього процесу до нового навчального року», який було організовано у межах швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».

Освітяни  докладають багато зусиль, щоб урізноманітнити онлайн навчання та використовують у своїй роботі різні онлайн інструменти для цього

Джерело: Facebook сторінка Бахмутська ЗОШ 2

Крім того, освітяни намагаються акцентувати більше уваги на створенні історій успіху та позитивної мотивації на онлайн уроках. Це допомагає і самому вчителю стабілізуватися, емоційно заспокоюватися. Наприклад, слова підтримки та похвали, символічні сертифікати та дипломи, спільні вправи на онлайн-дошках, розминки (фізичні, інтелектуальні, емоційні) тощо. 

Важливим аспектом якісного освітнього процесу в режимі онлайн є забезпечення всіх учасників процесу технічними засобами. Інна розповідає, що всі педагоги ЗОШ №2 мають ноутбуки або комп’ютери для роботи. Хтось має свою техніку, комусь надали ноутбуки, які встигли евакуювати зі школи, коли це було ще можливо зробити. Тому, всі працівники мають можливість проводити навчання. Своєю чергою управління освіти Бахмутської міської ради надало техніку учням, які її потребували (планшети і ноутбуки). 

Чи продовжують учні вчитися у бахмутських школах

Бахмутські школярі наразі проживають не тільки в різних регіонах України, але й за кордоном. У кожної родини є вибір: розпочати навчання на новому місці або продовжити навчалися у бахмутських школах онлайн. Минулого навчального року загальна кількість учнів шкіл міста зменшилася на трохи більше, ніж на 1000 людей, порівняно з навчальним роком 2021-2022. Водночас кількість учнів перших класів впала майже на половину (з 656 до 321 учня). 

Відповідь Бахмутської міської ради на наш запит на отримання публічної інформації щодо кількості учнів у навчальних закладах міста

За інформацією від Бахмутської міської ради, подібна негативна тенденція продовжується і цього року. Адже наразі кількість учнів, які вперше підуть в школу, складає 126 дітей на всі навчальні заклади міста.  Інна тільки підтверджує дану інформацією. Вона повідомила, що цього року, вперше за історію існування, ЗОШ №2 не змогла набрати учнів до першого класу. 

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут IN.UA поговорив із трьома жінками, які навесні та влітку 2026 року виїжджали з Краматорська та Слов’янська. Вони розповіли, скільки грошей знадобилося для переїзду, хто допомагав їм фінансово та як планували забезпечувати себе на новому місці.

Скільки коштує переїзд із Донеччини

Героїні, з якими поспілкувалася редакція Бахмут IN.UA, виїжджали з Краматорська та Слов’янська навесні й улітку 2026 року. Кожна мала різні обставини, одна переїжджала самостійно, інша, з дитиною, а третя жінка, пенсіонерка, вирушила до родини, яка вже облаштувалася в іншому місті. Відрізнялися й витрати. Комусь вдалося знайти житло через знайомих і не платити рієлтору, хтось мусив одразу внести кілька платежів за орендовану квартиру. А для тих, хто переїжджав до родичів, найбільшими початковими витратами стали дорога та перевезення речей.

Примітка. Однак від часу переїзду наших героїнь ситуація змінилася. Під час підготовки матеріалу редакція Бахмут IN.UA зателефонувала кільком перевізникам, які займаються транспортуванням особистих речей. Вони повідомили, що більше не здійснюють перевезень із Краматорська та Слов’янська через небезпеку. Це не означає, що перевезти майно з цих міст зараз неможливо взагалі. Проте знайти перевізника може бути складніше, ніж навесні чи влітку. Тому наведені в матеріалі суми відображають витрати конкретних родин на момент їхнього переїзду, а не актуальну вартість таких послуг для всіх переселенців.

40 тисяч гривень від батьків і кімната за 6 тисяч: історія Катерини з Краматорська

Катерина, молода дівчина з Краматорська. Її батьки наразі залишаються в рідному місті, а сама вона вирішила переїхати до Києва. У столиці дівчина сподівалася знайти роботу та почати самостійне життя. Наразі Катерина не працює (ред. вона переїхала у серпні, і пошуки роботи розпочала, як каже, лише кілька тижнів тому) , тому на перший час фінансово їй допомагають батьки. Також при переїзді вони дали доньці 40 тисяч гривень заощаджень, які мали покрити початкові витрати на переїзд і проживання.

Щоб зменшити витрати, дівчина вирішила не орендувати окрему квартиру, а жити разом із двома іншими дівчатами. За підселення в кімнату вона платить 6 тисяч гривень на місяць. Житло вдалося знайти через знайомих, так Катерина зекономила на послугах рієлтора, а для заселення їй потрібно було внести лише плату за перший місяць. Утім, ще до переїзду дівчина витратила гроші, щоб переконатися, що квартира їй підходить. Вона спеціально їздила до Києва на огляд житла, тоді автобусний квиток в один бік коштував близько 2 тисяч гривень. Стільки ж довелося заплатити за дорогу назад. Ще приблизно 1 500 гривень Катерина витратила на одну ніч у готелі у столиці. Таким чином, лише поїздка для огляду квартири обійшлася їй у 5 500 гривень, майже стільки ж, скільки коштує місяць проживання в орендованій кімнаті. Особистих речей дівчина мала небагато. Їх вона відправила поштою. Точну вартість доставки Катерина не пам’ятає.

Скільки грошей знадобилося Катерині

Стаття витрат	Сума
Квиток до Києва для огляду квартири	2 000 грн
Зворотний квиток	2 000 грн
Ніч у готелі	1 500 грн
Гроші на перший час від батьків	40 тис грн
Оренда кімнати за перший місяць	6 000 грн
Разом	51 500 грн

До цієї суми не входять квиток для остаточного переїзду, доставка речей “Новою поштою”, харчування, транспорт містом та інші повсякденні потреби. Якщо припустити, що всі перелічені витрати Катерина оплачувала з 40 тисяч гривень, які дали батьки, після них у дівчини залишалося б 28 500 гривень. Однак це не означає, що всі ці кошти вона зможе витратити лише на проживання: попереду ще інші витрати, точний розмір яких невідомий. Катерина сподівається знайти роботу в Києві, щоб надалі самостійно оплачувати житло й не залежати від фінансової підтримки батьків.

Понад 32 тисячі гривень за переїзд із дитиною: історія Людмили

Людмила виїхала з Краматорська разом із дитиною. До переїзду родина мешкала у власному житлі. Тому оренда квартири стала для жінки новою та однією з найбільших статей витрат. Новим місцем проживання Людмила обрала Харків, у цьому місті вже живуть її знайомі. Дорога бусом коштувала 1 113 гривень з людини. За два квитки жінка заплатила 2 226 гривень. Перевезти речі допомогли родичі, які мали мікроавтобус. Завдяки цьому Людмилі не довелося самостійно шукати транспорт для перевезення майна. Найбільше грошей знадобилося для заселення у квартиру. Щоб не витрачати гроші на дорогу на перегляд квартири, подруга Людмили обійшла 3 оселі, вона показувала жінці через телефон умови, так Людмилі вдалося зекономити бодай на квитках туди-назад.

Щомісячна оренда житла в Харкові для Людмили становить 12 тисяч гривень. Однак під час заселення потрібно було заплатити значно більше, ніж одну місячну плату. Окрім першого місяця оренди, Людмила мала сплатити комісію рієлтору, це 50% вартості місячного проживання, тобто 6 тисяч гривень, і ще 12 тисяч гривень становив заставний платіж. Отже, тільки для заселення у квартиру Людмилі потрібно було 30 тисяч гривень. Разом із дорогою, понад 32 тисячі.

Скільки коштував переїзд Людмилі з дитиною

Стаття витрат	Сума
Два автобусні квитки до Харкова	2 226 грн
Оренда квартири за перший місяць	12 000 грн
Комісія рієлтора — 50%	6 000 грн
Заставний платіж	12 000 грн
Разом	32 226 грн

Це лише відомі витрати на дорогу та заселення. У розрахунок не входять комунальні платежі, продукти, побутові покупки й витрати на дитину. До переїзду Людмила працювала продавчинею. У вона знайшла нову роботу, також у продутковому магазині. Вона також сподівається отримати допомогу для ВПО. Для Людмили переїзд означає не тільки витрату значної суми на початку, а й появу постійного платежу, якого раніше не було. У Краматорську родина мала власне житло, а тепер повинна щомісяця знаходити кошти на оренду.

Переїзд до дітей і життя на пенсію: історія Олени зі Слов’янська

Олена, старша жінка зі Слов’янська. На відміну від двох попередніх героїнь, вона не планувала починати життя в новому місті самостійно, жінка каже, що відмовлялася поки не прилетіло у сусідній будинок. Врешті переїхати її вмовили син із невісткою, які раніше оселилися в Полтаві. Жінка погодилася залишити рідне місто й переїхати до родини, у Полтаві вона житиме разом із сином, і його дружиною. Квиток до Полтави коштував Олені близько 2 тисяч гривень, його оплатив син. Особисті речі родина перевозила власним автомобілем. На пальне витратили приблизно 4 500 гривень. Таким чином, відомі витрати на переїзд становили близько 6 500 гривень.

Скільки коштував переїзд Олени

Стаття витрат	Сума
Квиток до Полтави	2 000 грн
Пальне для перевезення речей	4 500 грн
Разом	6 500 грн

Однак ці витрати не відображають повної вартості життя Олени після переїзду. Син із невісткою орендують у Полтаві частину будинку за 25 тисяч гривень на місяць. Обоє працюють, а Олена отримує пенсію. Жінка планує віддавати її повністю до спільного сімейного бюджету, щоб допомагати з оплатою житла та інших потреб. Розмір пенсії Олена не уточнила, тому визначити, яку частину витрат родини вона зможе покривати, наразі неможливо.

Для жінки зміниться не лише місце проживання, а й звичний побут. У Слов’янську Олена мала власний будинок і господарство. Вона вирощувала продукти на городі, тому частину харчів забезпечувала самостійно. Після переїзду до міста все необхідне доведеться купувати. Скільки грошей щомісяця йде на продукти, жінкане знає. Однак розуміє, що витрати на харчування інші, ніж удома, де можна було користуватися власним урожаєм. Є й інша стаття витрат, пов’язана з житлом, яке залишилося у Слов’янську. Перед від’їздом Олена попросила сусідів наглядати за будинком. За цю допомогу їм платитиме син, але скільки саме, жінка не знає. Хоча Олені не потрібно окремо орендувати житло, її переїзд також впливає на сімейний бюджет. Родина має оплачувати квартиру в Полтаві, купувати продукти та підтримувати будинок, який залишився у Слов’янську.

Від 6,5 до понад 32 тисяч гривень: скільки витратили переселенки

Історії трьох жінок показують, що вартість переїзду залежить від багатьох обставин: чи є родичі в іншому місті, чи потрібно орендувати окрему квартиру, скільки людей переїжджають і чи є можливість перевезти речі власним транспортом.

Порівняння відомих витрат героїнь:

Героїня	Маршрут	Початкові витрати	Вартість оренди
Катерина	Краматорськ — Київ	51 500 грн	6 000 грн/міс.
Людмила з дитиною	Краматорськ — Харків	32 226 грн	12 000 грн/міс.
Олена	Слов’янськ — Полтава	6 500 грн	25 000 грн/міс. за квартиру всієї родини

Найбільші відомі початкові витрати мала Людмила, яка переїжджала з дитиною. Лише за можливість заселитися у квартиру їй потрібно було заплатити 30 тисяч гривень. Ще 2 226 гривень коштувала дорога. Катерина змогла зекономити на оренді завдяки підселенню та пошуку житла без рієлтора. Проте навіть у її випадку відомі витрати становлять 11 500 гривень. При цьому частина платежів, зокрема за остаточний переїзд і доставку речей, залишається невідомою.

Найменше на сам переїзд витратила Олена, близько 6 500 гривень, але це стало можливим завдяки допомозі дітей та проживанню разом із ними. Водночас родина щомісяця платить за орендовану квартиру 25 тисяч гривень. Ці суми не можна вважати повною вартістю переїзду або першого місяця життя на новому місці. У кожної жінки залишилися витрати, які не вдалося точно підрахувати: харчування, комунальні послуги, ліки, транспорт, перевезення майна та інші повсякденні потреби. Крім того, фінансові обставини героїнь різні. Катерина мала 40 тисяч гривень заощаджень від батьків, які повинні допомогти їй протриматися до працевлаштування. Людмила після переїзду залишилася без роботи на кілька тижнів, а пані Олена отримує пенсію, яку планує спрямовувати на потреби родини.

Переїзд, це не лише витрати на дорогу

Для людей, які залишають Краматорськ і Слов’янськ і інші прифронтові місця, фінансові труднощі не закінчуються після прибуття до нового міста. Дві героїні нашого матеріалу після переїзду були змушені шукати роботу, поки вони не матимуть стабільного доходу, оплачувати житло та повсякденні потреби доведеться завдяки заощадженням, допомозі близьких. Олена має пенсію та підтримку дітей, однак також стикається з новими витратами. У Слов’янську вона жила у власному будинку, мала господарство й частину продуктів вирощувала самостійно. У Полтаві її побут залежатиме від спільного бюджету родини. Водночас можливості організувати переїзд теж змінюються. Якщо навесні та влітку героїні могли перевезти речі поштовою службою, за допомогою родичів або власним автомобілем, то зараз частина перевізників, яких опитала редакція, вже відмовляється працювати з Краматорськом і Слов’янськом через небезпеку.

Тому питання, скільки коштує бути переселенцем, не має однієї відповіді. Для когось це кілька тисяч гривень на дорогу до родичів, для когось, понад 30 тисяч лише на транспорт і заселення. Підраховуючи вартість переїзду, найпростіше скласти витрати на квитки, оренду житла, перевезення речей та продукти. Однак за цими сумами залишається те, що складно перевести у гривні, час і сили, які людина витрачає на те, щоб знову налагодити звичне життя.

Після переїзду навіть найпростіші побутові справи можуть перетворитися на окремі завдання. Потрібно знайти продуктові магазини з прийнятними цінами та якісними товарами, дізнатися, де купувати необхідні речі, як працює громадський транспорт, до якого лікаря звернутися та де отримати потрібні послуги. Окремий виклик, знайти нового сімейного лікаря, перевірених спеціалістів і медичні заклади, яким можна довіряти.

На все це потрібен час. Іноді такі пошуки означають ще й додаткові витрати. Наприклад, людина може заплатити за консультацію лікаря, але залишитися незадоволеною послугою й бути змушеною шукати іншого спеціаліста. Або придбати продукти в незнайомому магазині, витратити гроші й зрозуміти, що їхня якість чи смак не відповідають очікуванням. Для місцевих мешканців такі ситуації можуть бути звичайними побутовими незручностями. Але для людини, яка щойно переїхала, вони додаються до десятків інших питань, які доводиться вирішувати одночасно.

Є й соціальна складова. У рідному місті люди зазвичай мають своє коло спілкування: друзів, знайомих, сусідів, колег. Вони знають, до кого можна звернутися по допомогу, кому довірити певну справу чи з ким просто провести час. Після переїзду ці зв’язки часто залишаються на відстані, а нове коло спілкування доводиться формувати поступово. Такі, на перший погляд, дрібниці можуть виснажувати. Людина не просто змінює адресу, вона опиняється в середовищі, де навіть звичні дії потребують додаткових зусиль, рішень і пошуків. Саме тому вартість вимушеного переселення не можна визначити лише за витратами на дорогу та оренду квартири. До неї варто додати час, витрачений на адаптацію, емоційні ресурси, пошук нових соціальних зв’язків і побутові помилки, яких складно уникнути в незнайомому місті.

До теми:

“Я така ж сама, як і ви”: як бахмутянка Вікторія Канаєва після евакуації почала допомагати ВПО в Ірпені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

14 жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 14 жовтня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• зареєструвати місце проживання;
• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!