Другий рік навчання українських школярів під час воєнного стану розпочався. Школи Бахмута протягом цього періоду працюють тільки в онлайн форматі. Хоча всі учасники навчального процесу за період карантину у попередні роки навчилися працювати в онлайн режимі, цей досвід не враховував травми війни та евакуації. 

Наша редакція запитала у заступниці закладу загальної середньої освіти №2 Бахмута Інни Мирошниченко про те, як освітяни, учні та батьки справляються із навчанням в нових реаліях та як змінилися підходи до викладання. 

Діти звикають до змін

Останні два роки дітям, вчителям та батькам довелося звикати до нових правил проведення освітнього процесу. Це навчання учнів в евакуації, зокрема з-за кордону, дистанційна форма навчання в умовах постійних повітряних тривог та психологічна підтримка дітей й батьків. Втім, онлайн навчання може негативно впливати на якість освіти. 

Тож, Міністерство освіти і науки України (МОН) вже цього року рекомендувало навчальним закладам за можливості переходити на очну форму. Але така рекомендація не стосується шкіл, що розташовані «в зонах бойових дій, зокрема в зонах досяжності вогню ворожих РСЗВ, систем типу С-300 та аналогічних». Така умова продиктована тим, що обстріли з подібної зброї складно попередити заздалегідь, а через близькість розташування такі ракети важко збивати українським силам ППО. На додачу, заклади освіти часто стають мішенями росіян. З початку повномасштабного вторгнення вони вже знищили вщент 180 шкіл, а понад 1300 закладів освіти зазнали пошкоджень різного ступеню тяжкості. На цей рік МОН має досить позитивні очікування щодо повернення шкіл до очного навчання. Планується, що близько 80-85% шкіл розпочнуть очно або у змішаному форматі. 

Так виглядала бахмутська ЗОШ №2 після російського обстрілу у червні 2022 року

Джерело: ДСНС

Як будуть вчитися школярі Бахмута

На жаль, школи Бахмута поки не мають можливості забезпечити дітям очне навчання. Зараз важко спрогнозувати, коли саме з’явиться така можливість. Тому, освітяни міста вже готуються розпочати новий навчальний рік 2023-2024 в онлайн форматі. 

Інна Мирошниченко, заступниця закладу загальної середньої освіти №2 Бахмута

Джерело: надане героїнею

Хоча Інна визнає, що у такому форматі підтримувати увагу дітей важко. Наприклад, дитина може просто вимкнути камеру. Але, на думку освітянки, багато чого залежить саме від позиції вчителя, як він або вона налагодить стосунки з дітьми, встановить емоційний зв’язок.

Крім того, Інна зауважує, що вчителі не тільки навчилися використовувати різні онлайн інструменти для навчання, але й активно це впроваджують в освітній процес. За допомогою цього, дитина набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію.

Вчителя намагаються втримати увагу дітей під час навчання в онлайн форматі

Джерело: Facebook сторінка Бахмутська ЗОШ 2

Одним із нових пріоритетів навчального процесу в умовах війни Інна називає психологічну підтримку. У ЗОШ №2 працює практична психологиня, яка активно  взаємодіє  з  учнями, батьками й педагогами  в онлайн режимі, проводить консультування, онлайн-тестування через месенджери Viber, WhatsApp. Є години психолога, під час яких учні вчаться долати стрес та тривогу, години спілкування, тренінги тощо.

Як вчителі справляються з викликами онлайн навчання

Вчителі, як і всі інші учасники процесу, теж переживають стрес через евакуації, війну, нові умови життя тощо. Втім, вони продовжують виконувати свою роботу, адже від рівня освіти дітей залежить рівень розвитку країни у майбутньому. Інна розповідає, що педагоги школи постійно вчаться працювати зі своєю тривогою, тривогою і невпевненістю учнів, які змушені були переїхати з небезпечних регіонів. Практично усі педагоги пройшли курси або тренінги з психологічної підтримки учнів. А перед самим навчальним роком освітяни мали можливість долучитися до вебінару «Психологічна підготовка учасників освітнього процесу до нового навчального року», який було організовано у межах швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».

Освітяни  докладають багато зусиль, щоб урізноманітнити онлайн навчання та використовують у своїй роботі різні онлайн інструменти для цього

Джерело: Facebook сторінка Бахмутська ЗОШ 2

Крім того, освітяни намагаються акцентувати більше уваги на створенні історій успіху та позитивної мотивації на онлайн уроках. Це допомагає і самому вчителю стабілізуватися, емоційно заспокоюватися. Наприклад, слова підтримки та похвали, символічні сертифікати та дипломи, спільні вправи на онлайн-дошках, розминки (фізичні, інтелектуальні, емоційні) тощо. 

Важливим аспектом якісного освітнього процесу в режимі онлайн є забезпечення всіх учасників процесу технічними засобами. Інна розповідає, що всі педагоги ЗОШ №2 мають ноутбуки або комп’ютери для роботи. Хтось має свою техніку, комусь надали ноутбуки, які встигли евакуювати зі школи, коли це було ще можливо зробити. Тому, всі працівники мають можливість проводити навчання. Своєю чергою управління освіти Бахмутської міської ради надало техніку учням, які її потребували (планшети і ноутбуки). 

Чи продовжують учні вчитися у бахмутських школах

Бахмутські школярі наразі проживають не тільки в різних регіонах України, але й за кордоном. У кожної родини є вибір: розпочати навчання на новому місці або продовжити навчалися у бахмутських школах онлайн. Минулого навчального року загальна кількість учнів шкіл міста зменшилася на трохи більше, ніж на 1000 людей, порівняно з навчальним роком 2021-2022. Водночас кількість учнів перших класів впала майже на половину (з 656 до 321 учня). 

Відповідь Бахмутської міської ради на наш запит на отримання публічної інформації щодо кількості учнів у навчальних закладах міста

За інформацією від Бахмутської міської ради, подібна негативна тенденція продовжується і цього року. Адже наразі кількість учнів, які вперше підуть в школу, складає 126 дітей на всі навчальні заклади міста.  Інна тільки підтверджує дану інформацією. Вона повідомила, що цього року, вперше за історію існування, ЗОШ №2 не змогла набрати учнів до першого класу. 

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні оновили правила прийому до закладів вищої освіти на 2026 рік. Зміни стосуються вступників із тимчасово окупованих та прифронтових територій, форматів складання випробувань, а також алгоритму розподілу бюджетних місць. Відповідний порядок затвердили у Міністерстві освіти і науки України.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році

Міністерство змінило значення регіонального коефіцієнта. Цей показник використовують під час вступної кампанії для підтримки університетів у певних областях та підвищення шансів абітурієнтів на вступ.

Відтепер встановлені такі показники:

• 1,04 — для закладів вищої освіти Дніпропетровської, Полтавської та Чернігівської областей;
• 1,07 — для університетів Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської та Харківської областей.

Крім того, категорій вступників, які мають право проходити творчі конкурси та фахові випробування дистанційно, побільшало. До абітурієнтів з тимчасово окупованих територій додали тих, хто складав тестування у районах активних чи можливих бойових дій. Остаточне рішення щодо формату іспиту ухвалює приймальна комісія.

Також право на дистанційні випробування отримали:

• співробітники поліції та рятувальники, які виконують завдання у зоні бойових дій або на прифронтових територіях, за умови надання документів про відрядження;
• вступники до аспірантури та докторантури мистецтва;
• особи, які вступають на той самий рівень вищої освіти за іншою спеціальністю та вже мають відповідний диплом.

Одним із головних нововведень стало скасування обмежень за квотою-2. Раніше квота для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій діяла лише для тих громадян, які виїхали після 1 жовтня року, що передував вступу. Відтепер це часове обмеження не застосовується.

Також для прозорості адресного розміщення бюджетних місць технічні конкурси розділили. Їх проводитимуть окремо за результатами національних тестувань та окремо за результатами внутрішніх іспитів у закладах освіти.

Відеофіксація вступних випробувань залишається обов’язковою, за винятком фахових іспитів. Водночас відеозаписи за участю осіб з інвалідністю, жителів окупованих територій, поліцейських та рятувальників не публікуватимуть у відкритому доступі. Матеріали зберігатимуть виключно у приймальних комісіях для можливих перевірок.

Вступники на магістерські програми з охорони здоров’я, які мають диплом бакалавра, окрім спеціальності “Фармація”, отримали право використовувати результати іспиту “Крок Б”. До уваги беруться результати тестувань, складених у 2024, 2025 або 2026 роках. Для них діє окрема таблиця переведення балів у шкалу від 100 до 200.

Правила щодо кількості заяв залишилися без змін. Абітурієнт має право подати максимум 10 заяв, з яких не більше п’яти — на бюджетну форму навчання. Змінити пріоритетність після подання документів неможливо.

Читайте також:

Вступна кампанія до професійних коледжів: як подати заяву та які документи потрібні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!