Російські окупанти продовжують наступ на Часів Яр. Щоденно місто потерпає від обстрілів, але там продовжують лишатися люди. Місцева влада намагається надавати їм допомогу попри те, що доїзд до міста ускладнений.

Яка ситуація в Часовому Яру станом на 31 грудня, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: актуальна ситуація в місті

Місто Часів Яр потерпає від щоденних обстрілів та наступальних дій російської армії. Попри важку ситуацію, у громаді продовжують лишатися люди.

“Ситуація важка — обстріли щоденні, вони не вщухають. Ворог фактично використовує весь свій арсенал, тому в місті дійсно складно. Люди ще залишаються — невелика кількість, але вони є. Наразі у громаді близько 240 осіб. Основна частина — це люди пенсійного віку, але є й люди більш молодого, передпенсійного віку. Також є молодь, небагато, але є”, — розповідає Сергій Чаус.

Людям, які лишаються у громаді, продовжують надавати допомогу. Хоч під’їзди до міста постійно обстрілюються, представники Часовоярської МВА привозять людям хліб, воду, паливні брикети і паливо для генераторів. Допомагають одне одному і місцеві жителі.

“Намагаємося допомагати людям, як тільки є можливість. Але заїзд у місто зараз ускладнений — активність дронів дуже шалена. Попри це ми привозимо людям хліб, воду і паливні брикети. Підвезти все це в кожен мікрорайон просто нереально, тому співпрацюємо з місцевими, які фактично допомагають самі собі. Ми довозимо допомогу до “крапочок”, де зустрічаємося з місцевими, а далі її можуть поширити самі люди”, — каже Сергій Чаус.

Також редакція запитала щодо жителів Часового Яру, які евакуюються на бік росії, про що звітують самі окупанти. Начальник Часовоярської МВА зазначив, що цих людей окупанти використовують для пропаганди, тому російським сюжетам про часовоярців не треба довіряти.

“Ми бачимо ці відео, їх дуже багато в тому просторі. Але самим жителям міста бачити їх дуже боляче. Адже всі ми розуміємо і знаємо, що було насправді і про що зараз розповідається у цих роликах”, — зазначив Сергій Чаус.

Часів Яр: контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• У Часовому Яру тривають стрілецькі бої: військовий розповів про ситуацію в місті
• “Залишили напризволяще”: росіяни використали для пропаганди подружжя пенсіонерів з Часів Яру
• Росіяни зняли сюжет про Бахмут: стверджують, що в місті живуть цивільні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!