Після окупації Луганська в 2014 році Сіверськодонецька громада вимушено стала центральною, адже всі обласні служби та структури були релоковані саме в Сіверськодонецьк. Вже тоді жителі Луганщини вперше стикнулися з проблемою житла — люди приїжджали на підконтрольну територію, а житла бракувало. Тоді на допомогу прийшла Міжнародна організація з міграції, або як частіше її називають — МОМ. Саме вона допомогла сотням людям отримати тимчасовий прихисток та допомогу, а в 2020 було розпочато планування масштабного проєкту — зведення у місті житла для ВПО.

Перед якими труднощами постали жителі Луганщини і що роблять зараз — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Сіверськодонецька громада: як працювали з потребою житла

Ще до повномасштабної війни, у 2020 році, громада почала шукати системне розв’язання житлового питання. Адже людей більшало, а житла — ні.

“Розуміючи обсяг людей, які були переміщені після початку вторгнення російських військ на Луганщину і Донеччину, виникла потреба забезпечити цих людей житлом”, — каже Сергій Карпеченко, ексзаступник начальника Сіверськодонецької МВА, нині очільник Рубіжанської МВА.

Пілотний проєкт із забезпечення житлом ВПО розпочався у 2020 році в Сіверськодонецьку. Для нього створили окреме Агентство інвестицій і розвитку, яке координувало всі етапи, включно з документацією та робочими групами. Був укладений меморандум з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) “Покращення житлових умов внутрішньо переміщених осіб на сході України”. Спільно з МОМ була розроблена концепція будівництва цілого кварталу багатоквартирних будинків у самій Сіверськодонецькій громаді, втілити проєкт мали до 2025 року.

Проєкт передбачав будівництво близько 250 квартир для 900 осіб із повноцінною інфраструктурою — зонами відпочинку, громадськими просторами, прибудинковими територіями. 80% квартир планували для ВПО, ще 20% — для мешканців приймаючої громади. Загальна вартість проєкту перевищувала 11 мільйонів євро.

“Ці роботи були розпочаті, проєктувальні роботи проведені, визначили координаторів проєкту з боку МОМ та з боку громади. Але з перших днів місто прийняло удар на себе. Бої й оборона тривали до 25 червня 2022 року. Близько 80% житлового фонду було зруйновано, й понад 80% мешканців залишили місто. Хтось евакуювався на підконтрольну територію, хтось за кордон, дехто на територію російської федерації, а частина — залишилась там, в умовах окупації. Сьогодні росіяни намагаються показувати картинку, що вони щось відбудовують, але це відбувається в дуже плачевному середовищі: нема кому працювати, немає кому забезпечувати життя в цьому місті”, — пояснює Сергій Карпеченко.

Будівництво житла для ВПО в Сіверськодонецькій громаді як таке через окупацію припинилось.

Поновлення будівництва: нові громади — старі проблеми

У 2023 році проєкт за підтримки Мінреінтеграції (ред. зараз цього Міністерства вже не існує) реанімували і масштабували на інші регіони. Зокрема, партнерськими громадами стали місто Дрогобич і Кам’янка-Бузька на Львівщині.

У Дрогобичі запланували будівництво двох 9-поверхових будинків, а в Кам’яно-Бузькій громаді — 11 швидкозбірних будинків. Під це виготовили нову проєктну документацію й узгодили її з МОМ. 

“Був підписаний ряд спільних протоколів, угод. Але, на жаль, у 2025 році ми втратили зв’язок після того, як звернули програму USAID підтримки. Ми плануємо поновити з МОМ контакт, адже проєктування вже проведено, вони виступають як замовники. Ми на цей процес зараз не особливо впливаємо”, — каже Карпеченко.

Примітка. З 1 липня 2025 року Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) офіційно припинило надавати іноземну допомогу, а частину його програм передали під управління Державного департаменту США. Це рішення пояснили тим, що після масштабного перегляду витрат адміністрація Трампа дійшла висновку: діяльність USAID не відповідала інтересам США. USAID — це американське урядове агентство, яке десятиліттями фінансувало гуманітарні, економічні та демократичні проєкти в інших країнах, зокрема й в Україні.

Деякі проєкти вже проходили експертизу та навіть частково будувалися, а після вторгнення документацію безплатно передали громаді для майбутньої реалізації. 

Саме громада Дрогобича буде кінцевим бенефіціаром і власником житла, а організатори (Сіверськодонецька громада) — лише вигодонабувачі, бо їхні мешканці отримають житло. Вони не мають значного впливу на реалізацію проєкту, але підтримують комунікацію з громадами та МОМ. Тут варто вказати, що зараз представники громади відчувають обмежений вплив на проєкт і зазначають, що без фінансування від МОМ чи іншого донора реалізація поки неможлива. 

Як планували розподіляти житло

Концепція розподілу житла була одразу обумовлена і запропонована МОМ, тобто замовником будівництва. Тип заселення – це оренда з правом викупу.

“Хоча на сьогодні цей механізм ще не впроваджений законодавчо, але він зараз опрацьовується. Я сподіваюся, найближчим часом він буде вже імплементований в правове поле. Щодо розподілу, то було обумовлено, що половина частки від будівництва житла буде розподілено саме для мешканців Сіверськодонецької громади, три десятих буде розподілено для ВПО інших регіонів і одна п’ята — для мешканців громади Дрогобицької, які потребують покращення житлових умов або перебувають у складних життєвих обставинах”, — каже ексзаступник начальника Сіверськодонецької МВА.

Якщо рахувати в цифрах, то це мало виглядати так:

• 50% — для мешканців Сіверськодонецької громади;
• 30% — для ВПО з інших регіонів;
  20% — для мешканців приймаючої громади.

“Тобто громада отримала б збірний компонент розподілу для того, щоб всі учасники були зацікавлені: як і місцева громада, аби не сприймала це категорично, так і були б враховані потреби внутрішньопереміщених осіб, які також перебувають в цьому регіоні не лише з Луганщини. Тому таку форму розподілу визначили як оптимальну”, — каже він.

Відбір мали здійснювати за бальною системою, яка враховувала б наступні критерії: склад родини, соціальний статус, наявність дітей, людей з інвалідністю, родини військових тощо. Втім, залишається законодавча колізія, бо навіть якщо громада є вигодонабувачем проєкту — розподіляє житло житлова комісія тієї громади, де фізично стоїть будинок.

Чому так важко отримати землю

Одна з головних проблем, з якою зіткнулися й бахмутяни, й інші громади в евакуації — це земля. Формально, ділянки під будівництво в Україні є, але отримати їх дуже важко. Тодішній проєкт координувала Ірина Верещук через Міністерство реінтеграції (ред. зараз розформоване). Угоди підписувалися на високому рівні: між міністерством, обласними адміністраціями та приймаючими громадами. Часто це були три- або навіть чотиристоронні домовленості. Наприклад, у проєктах на Київщині також брали участь місцеві громади та обласні адміністрації — як Луганська, так і Київська. Вони узгоджували питання земельних ділянок та інші ключові аспекти. Підтримка місцевих і регіональних державних структур може значно пришвидшити процес реалізації. Тому важливо, щоб держава на централізованому рівні не лише підтримувала такі проєкти, а й чітко усвідомлювала їхню стратегічну важливість, суспільну цінність та актуальність у нинішніх умовах

“Приймаючі громади переважно можуть дати землю десь у полі — без комунікацій. А якщо це ділянка біля інфраструктури, вони хочуть щось отримати натомість”, — пояснює урбаністка Анастасія Лісна.

Зокрема, Сіверськодонецька громада пропонувала українській громаді, що на Київщині — кадровий потенціал. Бо тут працює з 2023 року їхня релокована лікарня КНП “Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня”, яка обслуговує не лише луганців, але й місцевих жителів. 

“Тому такий симбіоз цієї громади, можливо, і відбувся, тому що вони розуміли, що одним із аргументів було надання житла в майбутньому цим лікарям, які в них працюють. Бо якщо ми знайдемо місце для їх релокації в якоїсь іншій громаді, то вони втратять можливість отримати це житло”, — додає Сергій Карпеченко.

Хоча навіть це не гарантує, що громада буде готова прийняти нових мешканців. Схожа проблема виникала й у Сіверськодонецькій громаді: була попередня домовленість із ще однією громадою, однак проєкт заблокував супротив місцевого депутатського корпусу. При цьому в цій громаді з 2014 року стоїть недобудована школа, і Сіверськодонецьк був готовий відновити її за власні кошти. Це дало б робочі місця для вчителів і місця для дітей, однак через проблеми в комунікації та опір реалізувати ідею так і не вдалося.

Це безпосередньо впливало на рішення громади щодо виділення землі під житло для ВПО. Додатковим бар’єром залишаються стереотипи щодо переселенців із Донеччини та Луганщини, через які окремі громади вагаються їх приймати. Ці побоювання здебільшого є необґрунтованими, адже переселенці часто мають високу кваліфікацію, досвід роботи в промисловості, освіті, медицині та можуть стати реальним ресурсом для розвитку громади. Саме тому перед заходом будь-якого житлового проєкту в громаду необхідно проводити попередній соціальний аналіз — оцінювати настрої мешканців, ризики спротиву, ключові страхи та очікування. Паралельно має розроблятися правильна комунікаційна стратегія, яка пояснюватиме переваги для самої громади ще до початку будівництва. Це дозволить зменшити опір, уникнути конфліктів і зробити процес інтеграції переселенців більш безпечним і прогнозованим.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

• Олександр Анісімов, експерт з питань житлової політики — про соціальне житло в України та його “підводні камені”
• Як Маріуполю вдалося отримати земельні ділянки під будівництво житла на Київщині та у скільки обійдеться проєкт
• Фонд муніципального житла: Бахмутська громада долучиться до експериментального проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство розвитку громад та територій завершило відбір учасників для міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка пройде 25–26 червня 2026 року у місті Гданськ. З усієї країни для участі відібрали 102 громади. До списку учасників потрапила і Бахмутська громада.

Детальніше про Конференцію з питань відновлення України URC-2026 та роль Бахмута в ній — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Конференція з питань відновлення України URC-2026

25–26 червня 2026 року у місті Гданськ, що у Польщі, пройде Конференція з питань відновлення України URC-2026. Вона орієнтована на практичні результати, а саме на укладення міжнародних угод, залучення фінансування та запуск спільних ініціатив. Робота заходу поділена на кілька складових частин, розділенних за певними напрямками.

Примітка. URC або Ukraine Recovery Conference — це головна міжнародна конференція, присвячена відбудові та економічному розвитку України. Захід об’єднує уряди країн-партнерів, міжнародні фінансові інституції, інвесторів, бізнес та громадськість для мобілізації фінансової підтримки та втілення конкретних інвестиційних проєктів

Форум відновлення працюватиме як офлайн-платформа для українських, польських та міжнародних сторін. Тут відбуватиметься обмін практиками та пошук рішень для залучення приватного сектору до відбудови. Бізнес-ярмарок передбачає виставки компаній для сприяння співпраці між місцевим самоврядуванням та інвесторами.

Інфраструктурна платформа функціонуватиме за чотирма напрямами:

• відновлення транспортного сполучення;
• розвиток розподіленої генерації та енергетична стійкість;
• цифрова трансформація для управління інфраструктурою;
• узгодження транспортного, енергетичного та митного регулювання зі стандартами ЄС.

Енергетична платформа об’єднає уряди, фінансові організації та інвесторів для обговорення трансформації енергетичного сектору України. Увага приділятиметься новій енергетичній стратегії, безпеці та розбудові децентралізованої енергосистеми.

На полях конференції також відбудеться зустріч Керівного комітету Української платформи донорів за участі представників уряду України, країн “Групи семи”, Європейського Союзу та фінансових інституцій. Учасники обговорять бюджетні потреби, просування реформ та розширення приватних інвестицій.

Додатково працюватиме форум аналітичних центрів. Дослідницькі установи надаватимуть експертизу для формування політик у ключових сферах довгострокового розвитку.

Учасники URC-2026

Загалом на участь у заході подали 356 заявок. Відбір відбувався за системою рейтингування. Оцінювання базувалося на п’яти ключових напрямах:

• досвід міжнародної співпраці;
• якість стратегічного планування;
• застосування територіально-орієнтованого підходу;
• рівень інвестиційної готовності та антикорупційна діяльність;
• участь в ініціативі “Пліч-о-Пліч: Згуртовані громади” або інших формах співробітництва між муніципалітетами.

Участь у конференції дозволить громадам встановити прямі контакти з міжнародними донорами та налагодити партнерства для відновлення територій.

Варто зазначити, що Бахмутська громада подала власну заявку на участь в конференції та пройшла відбір. крім неї з Донецької області у список учасників потрапили Маріупольська та Покровська громади.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У квітні 2026 року представники Бахмутської та Гощанської громад перейшли до практичного обговорення реалізації проєкту будівництва соціального житла в Гощі. Координувати реалізацію проєкту має робоча група. 5 червня Бахмутська МВА офіційно затвердила її склад. До нього увійшли 15 осіб.

Хто увійшов до складу робочої групи і які функції вона виконуватиме, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 163рр.

Будівництво житла для бахмутян у Гощі, робоча група

Бахмутська міська військова адміністрація створила робочу групу з реалізації проєкту “Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків для ВПО з Бахмутської громади у селищі Гоща”. Головою робочої групи призначено Олександра Марченка — заступника начальника Бахмутської МВА. Заступницею голови робочої групи стала Надія Трофимова, заступниця начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради, а секретаркою — Наталя Орел, начальниця відділу капітального будівництва Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради.

Серед членів робочої групи налічуються четверо представників Бахмутської громади, і восьмеро — Гощанської. Бахмутську громаду представляють:

• Олександр Бондарєв — директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Наталя Отюніна — начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради;
• Тетяна Соловйова — виконувачка обов’язків начальниці Фінансового управління Бахмутської міськради;
• Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міськради.

Серед представників Гощанської громади до складу робочої групи увійшли:

• Надія Божок — директорка КП “Архітектурно-планувальне бюро”;
• Олександр Ковалець — начальник відділу земельних відносин, екології та благоустрою Гощанської селищної ради;
• Марія Мамончук — головна спеціалістка відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Ігор Мельник — начальник відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Віталій Михалочко — начальник юридичного відділу Гощанської селищної ради;
• Анастасія Табекова — керуюча справами виконавчого комітету Гощанської селищної ради;
• Оксана Чучман — начальниця відділу економіки Гощанської селищної ради;
• Іван Якимчук — заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів.

Чим займатиметься робоча група з будівництва житла в Гощі

Окрім складу робочої групи, Бахмутська МВА затвердила положення про її роботу. В ньому перелічені основні завдання робочої групи, загалом їх 12. Серед них:

• розробка документів для реалізації проєкту;
• підготовка тендерної документації;
• підготовка контрактів та інших документів, передбачених проєктом;
• управління проєктом, моніторинг його впровадження, включаючи контроль за цільовим використанням коштів, підготовка регулярних звітів про стан виконання проєкту;
• надання звітів про хід реалізації проєкту, дотримання норм та процедур;
• координація та об’єднання учасників проєкту, консультантів та підрядників;
• проведення тендерів та адміністрування контрактів;
• управлінський контроль та звітність: контроль витрат, дотримання графіка, технічних показників та процедур звітності;
• комунікація та зв’язки з іншими сторонами, які беруть участь у проєкті або на які впливає проєкт;
• забезпечення відповідності фінансових документів та договорів;
• організація вчасних виплат за контрактами.
• контроль за виконанням реалізації проєкту.

Читайте також:

• Скільки родин із тимчасово окупованих територій купили житло за ваучери
• Сіверськодонецька громада хоче дати житло ВПО 60+: звідки взяли 51 мільйон і хто отримає квартири
• “ВПО можуть втратити доступну іпотеку”: чому правозахисники виступають проти об’єднання Держмолодьжитла з Укрфінжитлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!