Люди, які евакуювалися з Часового Яру, можуть отримати допомогу в нових громадах. За словами началька Часовоярської МВА Сергія Чауса, міська влада регулярно проводить зустрічі з переселенцями, де збирає запити від людей і консультує з проблемних питань. Сергій Чаус зустрічався з переселенцями, які наразі живуть на Донеччині.

Які питання найбільше турбують ВПО з Часового Яру, Сергій Чаус розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Місця розміщення для ВПО з Часового Яру

Зустрічі з переселенцями із Часового Яру проводять регулярно. Вони відбуваються і на Донеччині, і в інших куточках України, куди переїжджають люди. Під час цих зустрічей людей консультують з питань, які їх турбують.

“Зустрічі з населенням — це постійний напрямок роботи. Наприклад, минулого тижня вони проходили в різних містах Донецької області. Такі зустрічі в нас регулярні і відбуваються по всій Україні: в Харкові, Києві, Дніпрі, у Кривому Розі періодично, Черкасах. Питання, які ставлять люди, різноманітні: забезпечення гуманітарною допомогою, компенсація за житло, різні життєві питання. Вистачає тем, на які люди потребують відповідей, і інформацію їм краще отримувати з перших вуст. Тому ця робота є одна із основних і ми постійно в контакті з нашими мешканцями”, — зазначив Сергій Чаус.

Одне з основних питань, яке турбує людей з Часового Яру, — це можливість безоплатного проживання в нових громадах. Очільник міста каже, що безоплатні місця тимчасового розміщення пропонують всім, хто виїжджає з міста. Наразі безоплатне житло пропонують у західних регіонах.

“Працюємо ми і в напрямку розміщення людей. Як приклад, містечко Хансена, куди могли заселитися люди з Часового Яру. Є місця і для людей, які хочуть виїхати зараз. Це робочий напрямок, і тимчасове безоплатне житло надають всім, незалежно від міста. На це можуть розраховувати люди зі всіх куточків Донеччини, в тому числі і з Часового Яру. На даний момент у нас йде Івано-Франківщина і Закарпаття. Тут пропонуються місця компактного проживання, де люди можуть жити певний час і, звичайно, отримувати все необхідне”, — зазначив Сергій Чаус.

Часів Яр: компенсація за житло

Люди, чиє житло в Часів Ярі було пошкоджене або зруйноване, можуть подати заяву на отримання компенсації. За словами Сергія Чауса, це питання дуже актуальне і водночас проблематичне. Наразі є проблема з обстеженням житла.

Втім, люди можуть подавати заяви на отримання компенсації. З цим питанням вони можуть звернутися до представників міської військової адміністрації.

“Ця тема актуальна для всього регіону. І не лише для Донеччини, а й для всіх областей, де тривають бойові дії. Але водночас питання складне. Одна із умов отримання компенсації — це обстеження, а саме з цим є певні складнощі. А так, звичайно, люди подають заявки, ми їх опрацьовуємо і тримаємо зворотний зв’язок, щоб люди розуміли, що відбувається і як”, — зазначив Сергій Чаус.

Часів Яр: контакти для евакуації

Наразі в Часовому Яру залишаються близько 320 людей. Евакуація з міста важка, але триває. Людей закликають якомога швидше скористатися можливістю і виїхати з міста для збереження здоров’я і життя.

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Грошова допомога ВПО для компенсації комунальних платежів: як отримати переселенцям на Донеччині
• Часів Яр під загрозою? Армія рф заявляє про просування в парковій зоні
• Скільки дитячих будинків сімейного типу з Донеччини отримають житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!