Люди, які евакуювалися з Часового Яру, можуть отримати допомогу в нових громадах. За словами началька Часовоярської МВА Сергія Чауса, міська влада регулярно проводить зустрічі з переселенцями, де збирає запити від людей і консультує з проблемних питань. Сергій Чаус зустрічався з переселенцями, які наразі живуть на Донеччині.

Які питання найбільше турбують ВПО з Часового Яру, Сергій Чаус розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Місця розміщення для ВПО з Часового Яру

Зустрічі з переселенцями із Часового Яру проводять регулярно. Вони відбуваються і на Донеччині, і в інших куточках України, куди переїжджають люди. Під час цих зустрічей людей консультують з питань, які їх турбують.

“Зустрічі з населенням — це постійний напрямок роботи. Наприклад, минулого тижня вони проходили в різних містах Донецької області. Такі зустрічі в нас регулярні і відбуваються по всій Україні: в Харкові, Києві, Дніпрі, у Кривому Розі періодично, Черкасах. Питання, які ставлять люди, різноманітні: забезпечення гуманітарною допомогою, компенсація за житло, різні життєві питання. Вистачає тем, на які люди потребують відповідей, і інформацію їм краще отримувати з перших вуст. Тому ця робота є одна із основних і ми постійно в контакті з нашими мешканцями”, — зазначив Сергій Чаус.

Одне з основних питань, яке турбує людей з Часового Яру, — це можливість безоплатного проживання в нових громадах. Очільник міста каже, що безоплатні місця тимчасового розміщення пропонують всім, хто виїжджає з міста. Наразі безоплатне житло пропонують у західних регіонах.

“Працюємо ми і в напрямку розміщення людей. Як приклад, містечко Хансена, куди могли заселитися люди з Часового Яру. Є місця і для людей, які хочуть виїхати зараз. Це робочий напрямок, і тимчасове безоплатне житло надають всім, незалежно від міста. На це можуть розраховувати люди зі всіх куточків Донеччини, в тому числі і з Часового Яру. На даний момент у нас йде Івано-Франківщина і Закарпаття. Тут пропонуються місця компактного проживання, де люди можуть жити певний час і, звичайно, отримувати все необхідне”, — зазначив Сергій Чаус.

Часів Яр: компенсація за житло

Люди, чиє житло в Часів Ярі було пошкоджене або зруйноване, можуть подати заяву на отримання компенсації. За словами Сергія Чауса, це питання дуже актуальне і водночас проблематичне. Наразі є проблема з обстеженням житла.

Втім, люди можуть подавати заяви на отримання компенсації. З цим питанням вони можуть звернутися до представників міської військової адміністрації.

“Ця тема актуальна для всього регіону. І не лише для Донеччини, а й для всіх областей, де тривають бойові дії. Але водночас питання складне. Одна із умов отримання компенсації — це обстеження, а саме з цим є певні складнощі. А так, звичайно, люди подають заявки, ми їх опрацьовуємо і тримаємо зворотний зв’язок, щоб люди розуміли, що відбувається і як”, — зазначив Сергій Чаус.

Часів Яр: контакти для евакуації

Наразі в Часовому Яру залишаються близько 320 людей. Евакуація з міста важка, але триває. Людей закликають якомога швидше скористатися можливістю і виїхати з міста для збереження здоров’я і життя.

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Грошова допомога ВПО для компенсації комунальних платежів: як отримати переселенцям на Донеччині
• Часів Яр під загрозою? Армія рф заявляє про просування в парковій зоні
• Скільки дитячих будинків сімейного типу з Донеччини отримають житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!