Люди, які евакуювалися з Часового Яру, можуть отримати допомогу в нових громадах. За словами началька Часовоярської МВА Сергія Чауса, міська влада регулярно проводить зустрічі з переселенцями, де збирає запити від людей і консультує з проблемних питань. Сергій Чаус зустрічався з переселенцями, які наразі живуть на Донеччині.

Які питання найбільше турбують ВПО з Часового Яру, Сергій Чаус розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Місця розміщення для ВПО з Часового Яру

Зустрічі з переселенцями із Часового Яру проводять регулярно. Вони відбуваються і на Донеччині, і в інших куточках України, куди переїжджають люди. Під час цих зустрічей людей консультують з питань, які їх турбують.

“Зустрічі з населенням — це постійний напрямок роботи. Наприклад, минулого тижня вони проходили в різних містах Донецької області. Такі зустрічі в нас регулярні і відбуваються по всій Україні: в Харкові, Києві, Дніпрі, у Кривому Розі періодично, Черкасах. Питання, які ставлять люди, різноманітні: забезпечення гуманітарною допомогою, компенсація за житло, різні життєві питання. Вистачає тем, на які люди потребують відповідей, і інформацію їм краще отримувати з перших вуст. Тому ця робота є одна із основних і ми постійно в контакті з нашими мешканцями”, — зазначив Сергій Чаус.

Одне з основних питань, яке турбує людей з Часового Яру, — це можливість безоплатного проживання в нових громадах. Очільник міста каже, що безоплатні місця тимчасового розміщення пропонують всім, хто виїжджає з міста. Наразі безоплатне житло пропонують у західних регіонах.

“Працюємо ми і в напрямку розміщення людей. Як приклад, містечко Хансена, куди могли заселитися люди з Часового Яру. Є місця і для людей, які хочуть виїхати зараз. Це робочий напрямок, і тимчасове безоплатне житло надають всім, незалежно від міста. На це можуть розраховувати люди зі всіх куточків Донеччини, в тому числі і з Часового Яру. На даний момент у нас йде Івано-Франківщина і Закарпаття. Тут пропонуються місця компактного проживання, де люди можуть жити певний час і, звичайно, отримувати все необхідне”, — зазначив Сергій Чаус.

Часів Яр: компенсація за житло

Люди, чиє житло в Часів Ярі було пошкоджене або зруйноване, можуть подати заяву на отримання компенсації. За словами Сергія Чауса, це питання дуже актуальне і водночас проблематичне. Наразі є проблема з обстеженням житла.

Втім, люди можуть подавати заяви на отримання компенсації. З цим питанням вони можуть звернутися до представників міської військової адміністрації.

“Ця тема актуальна для всього регіону. І не лише для Донеччини, а й для всіх областей, де тривають бойові дії. Але водночас питання складне. Одна із умов отримання компенсації — це обстеження, а саме з цим є певні складнощі. А так, звичайно, люди подають заявки, ми їх опрацьовуємо і тримаємо зворотний зв’язок, щоб люди розуміли, що відбувається і як”, — зазначив Сергій Чаус.

Часів Яр: контакти для евакуації

Наразі в Часовому Яру залишаються близько 320 людей. Евакуація з міста важка, але триває. Людей закликають якомога швидше скористатися можливістю і виїхати з міста для збереження здоров’я і життя.

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Грошова допомога ВПО для компенсації комунальних платежів: як отримати переселенцям на Донеччині
• Часів Яр під загрозою? Армія рф заявляє про просування в парковій зоні
• Скільки дитячих будинків сімейного типу з Донеччини отримають житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську затримали 54-річного місцевого жителя. Він зберігав в інтернет-аккаунті дитячу порнографію. Також у чоловіка вилучили зброю, яку він зберігав вдома.

Про це повідомили у відділі комунікації поліції Донецької області.

Жителя Краматорська підозрюють у зберіганні зброї та дитячої порнографії

У Краматорську кіберполіцейські та представники організації National Center for Missing & Exploited Children виявили факт зберігання дитячої порнографії в інтернет-застосунку. Власником акаунту виявився 54-річний місцевий мешканець.

Чоловік через інтернет одержав доступ до порноматеріалів за участю дітей і зберігав їх на власних пристроях. Продавати ці матеріали він не мав на меті. Всього у чоловіка було 6 таких файлів.

Під час обшуку вдома у чоловіка вилучили 2 ноутбуки і 2 накопичувачі, телефон, роутер. Фото та відео з носіїв відправили на експертизу.

Крім цього, правоохоронці вилучили у підозрюваного 2 пістолети, 6 магазинів з патронами, 2 гранати, понад 200 набоїв і запчастини до зброї. Їхнє походження встановлюють.

Слідчі повідомили затриманому підозру в умисному одержанні доступу до дитячої порнографії, зберіганні без мети збуту та незаконному поводженні з вогнепальною зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. За це йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

Чоловіка взяли під варту з альтернативою внесення застави.

Читайте також:

• Фотографував позиції і наводив удари: безробітного мешканця Лиманщини викрили у шпигунстві
• Заробив на обороні: посадовець із Костянтинівки завищив ціни на “єгозу” для фронту
• Фейкова інвалідність за 12 тисяч доларів: донеччанин допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває культурно-мистецький проєкт “Донеччина вишивана”. Участь у ньому беруть 46 громад регіону, в тому числі і Бахмутська. У межах проєкту громади проводили дослідницьку роботу і вивчали візерунки, притаманні їхній місцевості, які потім перенесли на сучасну вишиванку. В основі бахмутської вишиванки — старовинна жіноча додільна сорочка, характерна для 1913 років, яка була збережена і вивезена з Бахмута.

Яка вишиванка представила Бахмутську громаду, редакції розповіла Ірина Булгакова — начальниця Управління культури Бахмутської міськради.

“Донеччина вишивана”: яку вишиванку представив Бахмут

У січні 2026 року на Донеччині оголосили початок культурно-мистецького проєкту “Донеччина вишивана”. Він має на меті об’єднання громад області для створення галереї вишитих сорочок, які притаманні кожній місцевості. Участь у проєкті взяли 46 громад, серед яких і Бахмутська.

Громади мали розробити дизайн сучасної вишиванки, який відображає автентику конкретної місцевості. При цьому потрібно було не просто створити одяг, а дослідити коріння свого краю.

Бахмутська громада долучилася до проєкту в січні. З тих пір тривала дослідницька робота. За основу бахмутської вишиванки взяли історичний екземпляр, датований 1913 роком.

“Був зібраний жіночий образ. Перед цим проводилося наукове дослідження за допомогою музейних співробітників щодо вишивки, яка притамана Бахмутському регіону, консультувалися зі Світланою Кравченко. За основу ми взяли сорочку, якій 100 років, вона датована 1913 роком і вивезена з Бахмута. Ми взяли крій цієї сорочки, а в самій вишивці брали за основу трави, що символізують саме наш Бахмутський край. Також були вимоги, що це повинна бути натуральна тканина — льон або конопляне полотно. А вже крій був на вибір громад. Ми зробили жіночу сорочку-сукню”, — розповіла Ірина Булгакова.

Під час аналізу історії вишивки Бахмутського краю встановили, що більшість зразків вишиванок були завезені з різних регіонів у зв’язку з активним промисловим розвитком міста та міграційними процесами. Власної сталої регіональної техніки вишивки не сформувалося, що дало підґрунтя для сучасного авторського переосмислення.

Виконати вишивку вирішили технікою гладді. Основним мотивом вишивки обрали польові квіти, як символ степу, природної краси та витривалості Бахмутського краю. Центральним символічним елементом орнаменту стала ковила.

Символічною є і кольорова гамма вишивки. Вона виконана у відтінках, наближених до кольорів військової форми.

“Ми взяли кольори військової форми, колір хакі, які співпадають з кольорами степових трав Бахмутського регіону. Також у нас був такий задум, що Бахмутська громада наразі не перебуває вдома, і ми хотіли передати тугу жінки за домом, за чоловіком, якого відправила на війну. Такий сенс ми вкладали в роботу”, — розповіла Ірина Булгакова.

Очільниця Управління культури підкреслює важливість подібних проєктів, бо завдяки ним вдається зберігати локальну культурну ідентичність.

“Ми завжди кажемо, що наша громада зараз живе у людях, у культурі. І саме це допомагає зберегти нашу локальну ідентичність. Якщо всього цього не буде, то наша громада взагалі перестане існувати”, — зауважила Ірина Булгакова.

Наприкінці червня у межах проєкту “Донеччина вишивана” провели фотозйомку готових вишиванок громад. Знімки стануть основою майбутнього фотоальбому. Також у Дніпрі відбулася презентація готових образів кожної громади.

Читайте також:

• Бахмутянка представила Донеччину на молодіжному форумі в Закарпатті: які результати мав захід
• “Можливо, ми одні з останніх людей, які народилися на Донбасі”. Історія поетеси з Бахмута Естер
• Як Бахмут готувався до Дня Конституції: згадуємо виступи колективів центру Мартинова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!