Люди, які евакуювалися з Часового Яру, можуть отримати допомогу в нових громадах. За словами началька Часовоярської МВА Сергія Чауса, міська влада регулярно проводить зустрічі з переселенцями, де збирає запити від людей і консультує з проблемних питань. Сергій Чаус зустрічався з переселенцями, які наразі живуть на Донеччині.

Які питання найбільше турбують ВПО з Часового Яру, Сергій Чаус розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Місця розміщення для ВПО з Часового Яру

Зустрічі з переселенцями із Часового Яру проводять регулярно. Вони відбуваються і на Донеччині, і в інших куточках України, куди переїжджають люди. Під час цих зустрічей людей консультують з питань, які їх турбують.

“Зустрічі з населенням — це постійний напрямок роботи. Наприклад, минулого тижня вони проходили в різних містах Донецької області. Такі зустрічі в нас регулярні і відбуваються по всій Україні: в Харкові, Києві, Дніпрі, у Кривому Розі періодично, Черкасах. Питання, які ставлять люди, різноманітні: забезпечення гуманітарною допомогою, компенсація за житло, різні життєві питання. Вистачає тем, на які люди потребують відповідей, і інформацію їм краще отримувати з перших вуст. Тому ця робота є одна із основних і ми постійно в контакті з нашими мешканцями”, — зазначив Сергій Чаус.

Одне з основних питань, яке турбує людей з Часового Яру, — це можливість безоплатного проживання в нових громадах. Очільник міста каже, що безоплатні місця тимчасового розміщення пропонують всім, хто виїжджає з міста. Наразі безоплатне житло пропонують у західних регіонах.

“Працюємо ми і в напрямку розміщення людей. Як приклад, містечко Хансена, куди могли заселитися люди з Часового Яру. Є місця і для людей, які хочуть виїхати зараз. Це робочий напрямок, і тимчасове безоплатне житло надають всім, незалежно від міста. На це можуть розраховувати люди зі всіх куточків Донеччини, в тому числі і з Часового Яру. На даний момент у нас йде Івано-Франківщина і Закарпаття. Тут пропонуються місця компактного проживання, де люди можуть жити певний час і, звичайно, отримувати все необхідне”, — зазначив Сергій Чаус.

Часів Яр: компенсація за житло

Люди, чиє житло в Часів Ярі було пошкоджене або зруйноване, можуть подати заяву на отримання компенсації. За словами Сергія Чауса, це питання дуже актуальне і водночас проблематичне. Наразі є проблема з обстеженням житла.

Втім, люди можуть подавати заяви на отримання компенсації. З цим питанням вони можуть звернутися до представників міської військової адміністрації.

“Ця тема актуальна для всього регіону. І не лише для Донеччини, а й для всіх областей, де тривають бойові дії. Але водночас питання складне. Одна із умов отримання компенсації — це обстеження, а саме з цим є певні складнощі. А так, звичайно, люди подають заявки, ми їх опрацьовуємо і тримаємо зворотний зв’язок, щоб люди розуміли, що відбувається і як”, — зазначив Сергій Чаус.

Часів Яр: контакти для евакуації

Наразі в Часовому Яру залишаються близько 320 людей. Евакуація з міста важка, але триває. Людей закликають якомога швидше скористатися можливістю і виїхати з міста для збереження здоров’я і життя.

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Грошова допомога ВПО для компенсації комунальних платежів: як отримати переселенцям на Донеччині
• Часів Яр під загрозою? Армія рф заявляє про просування в парковій зоні
• Скільки дитячих будинків сімейного типу з Донеччини отримають житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Він розташований у захопленій будівлі університету, який у 2014 році релокувався до Кривогу Рогу. З серпня 2014 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Дрожжина, яка до окупації Донецька працювала проректоркою з виховної роботи.

Що відомо про Світлану Дрожжину і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Дрожжина, біографія

Світлана Дрожжина народилася 24 грудня 1969 року. Її біографії немає у відкритих джерелах інформації. Звідки вона родом і яку освіту отримувала, невідомо.

Про професійний шлях Світлани Дрожжиної відомо лише з її слів. В інтерв’ю у межах пропагандистського проєкту “Жінки Донбасу” вона розповіла, що першим її місцем роботи була школа. Спочатку працювала вчителькою молодших класів, а згодом потім — вчителькою історії та правознавства.

До педагогічного колективу Донецького національного університету економіки та торгівлі долучилася у 2001 році. За її словами, її запросили до роботи в університеті. Спочатку Дрожжина була викладачкою правових дисциплін. За деякий час стала деканом і завідувачкою однієї з кафедр. У 2014 році обіймала посаду проректорки з виховної роботи.

Як Світлана Дрожжина стала ректоркою

З початком війни на сході України тодішній ректор ДонНУЕТ Олександр Шубін ухвалив рішення про переїзд навчального закладу. Від 3 листопада 2014 року Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського офіційно проводив освітню діяльність у місті Кривий Ріг. У квітні 2024 року ДонНУЕТ реорганізували шляхом приєднання до Криворізького національного університету.

У цей час окупанти захопили будівлю Донецького національного університету. Світлана Дрожжина розповідає, що тоді стало питання щодо переведення університету в статус “республіканського”. Хто керував цим процесом, вона не уточнює.

Коли окупанти захопили університет, керівництво навчального закладу виїхало. З керівного складу в Донецьку залишилась лише одна проректорка — Світлана Дрожжина. У серпні 2014 року так званий “міністр освіти днр” на зборах трудового колективу призначив її ректоркою.

У своїй риториці Світлана Дрожжина відкрито засуджує колег, які евакуювалися і офіційно продовжили роботу в Україні.

“Рятувало мене тільки той колектив людей, мої бойові друзі, які працюють зі мною до сьогодні. Ті, хто не поїхав ні до якого Кривогу Рогу, ні в Україну. Вони залишились тут і ми працюємо разом”, — зазначала Світлана Дрожжина.

За словами Світлани Дрожжиної, вона залишилася в Донецьку заради сина. Він воював на боці окупантів.

У березні 2024 року Світлана Дрожжина стала лауреаткою премії “За покликом жіночого серця” на всеросійському жіночому форумі “Жінки: зберігаємо традиції — розвиваємо росію”. Її представили там, як “першу жінку з новоросії, яка представила Донбас на премії такого рівня”.

Як ДонНУЕТ перетворили на російський університет

В інтерв’ю пропагандистам Світлана Дрожжина обурювалася, що ДонНУЕТ офіційно продовжив роботу у Кривому Розі під колишньою назвою. Це, за її словами, спровокувало відтік студентів з Донецька. Начебто, на це вплинула так звана “реклама” серед студентів, які виїхали, та те, що український ВНЗ надавав дітям гуртожитки. Про те, що молодь не хотіла продовжувати освіту під контролем окупантів, Дрожжина не згадує.

Відтік студентів був і через те, що університет мав статус республіканського. Випустившись з республіканського університету молодь могла працевлаштуватися лише в окупованих містах, оскільки їхні дипломи ніде не визнавалися. Тоді ж так звана ректорка вирішила, що університет має пройти акредитацію в рф, щоб видавати дипломи російського зразка.

У 2019 році за ініціативи Світлани Дрожжиної ДонНУЕТ подався на акредитацію в федеральну службу з нагляду в сфері освіти і науки (рособрнадзор). Псевдоректорка особисто везла документи на перевірку. У червні 2019 року ДонНУЕТ отримав акредитацію в рф. З тих пір студенти отримують дипломи російського зразка, а сам університет визнали “російським ВНЗ за межами російської федерації”. Такий статус ДонНУЕТ отримав одним із перших на окупованій Донеччині. Фактично Світлана Дрожжина особисто забезпечувала інтеграцію захопленого навчального закладу в російську систему освіти.

Окрім цього, Світлана Дрожжина налагодила співпрацю університету з російським СберБанком. У серпні 2026 року представники російського банку вперше взяли участь в оцінюванні дипломних робіт випускників. Після захисту дипломів представники банку провели індивідуальні кар’єрні консультації та заявили, що готові брати випускників на роботу.

Сама Світлана Дрожжина заявила, що навчальний заклад розвиватиме подальшу співпрацю.

“Співпраця зі Сбером — це не разова акція, а стратегічний вектор. Будемо розвивати спільні стажування та практико-орієнтовані курси”, — зазначила ректорка.

За словами Світлани Дрожжиної, у планах — інтеграція експертів СберБанку в навчальний процес, запуск спільних освітніх модулів та посилення кар’єрної підтримки студентів.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Дрожжиної на підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту відносно неї. Повістка датована груднем 2025 року. Також є і раніша повістка від липня 2025 року.

Світлану Дрожжину підозрюють у здійснені пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Читайте також:

• Вирок колишнім суддям: 12 років за сфабриковану справу та катування в “Ізоляції”
• Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

10 вересня 2026 року російська армія завдала серію ударів по місту Краматорськ. Засоби ураження влучили поблизу житлової забудови, внаслідок чого поранення отримали 19 цивільних мешканців, зокрема восьмимісячне немовля.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Удар по Краматорську авіабомбами “ФАБ-250”

Атака на місто тривала з 10:44 до 11:00. Для удару по Краматорську російські війська застосували шість авіаційних бомб типу “ФАБ-250”. Ці боєприпаси оснащені універсальним модулем планування та корекції. Снаряди вибухнули безпосередньо неподалік житлових кварталів.

Одразу після обстрілу фіксувалася інформація про чотири удари та сімох поранених. Згодом кількість постраждалих цивільних осіб зросла до дев’ятнадцяти. Краматорська окружна прокуратура розпочала досудове розслідування. Провадження відкрито за фактом воєнного злочину — порушення законів та звичаїв війни згідно з частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Бійці ССО взяли у полон двох російських військових на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!