У Дніпрі працює волонтерський штаб “Бахмут Український”. Головна мета його роботи — допомога українським військовим. Щодня волонтери отримують запити від бійців ЗСУ та закривають різноманітні потреби військових на фронті.

Як зараз працює “Бахмут Український” та які запити найчастіше отримують від військових, редакції “Бахмут IN. UA” розповів очільник організації Віктор Зіпір.

Допомога для ЗСУ: чого найбільше потребують воїни

“Бахмут Український” допомагає різним підрозділам Збройних сил України. Співпраця волонтерів і військових проходить за такою схемою:

• отримання запиту телефоном або в месенджерах;
• отримання офіційного запиту від військових;
• оголошення збору коштів;
• придбання і передача всього необхідного на фронт.

Головні потреби у бійців зараз — військова техніка і автомобілі.

“Ми можемо допомогти будь-якому підрозділу, незважаючи на рід військ. Та звісно на постійній основі ми підтримуємо військових, яких знаємо особисто, і наших бахмутчан. Найчастіше бійці звертаються до нас за дронами, РЕБами, приладами нічного бачення, тепловізорами. Також часто замовляють різні засоби спостереження, залежно від специфіки роботи підрозділу. Нещодавно ми ще й почали ремонтувати автівки, чого раніше не робили. Це теж дуже суттєва позиція витрат, адже потреба в ремонтах військових авто дуже велика — без техніки ж бійці як без рук. Оплатити роботу автомеханіків ми можемо, якщо СТО мають змогу виставити офіційний рахунок”, — розповідає Віктор Зіпір.

З поступовим просуванням лінії фронту вглиб України бахмутські волонтери почали отримувати запити й на допомогу в будівництві фортифікаційних споруд.

“Нещодавно ми мали розмову з місцевими волонтерами на певному напрямку, які розповіли, що планується зведення фортифікацій. Фронт поступово наближається, тому в тилу вже готуються до можливої оборони. Сьогодні ми мали розмову про те скільки і чого потрібно. Звичайно це бульдозери, трактори та інша спецтехніка. Скоріш за все, скоро будуть і збори на КАМАЗи”, — каже Віктор Зіпір.

“Бахмут Український”: як допомогти

Робота бахмутських волонтерів дуже важлива, однак не була б можливою без підтримки людей. Бажаючі долучитися до підтримки українських воїнів можуть допомогти організації фінансово, речами чи інвентарем.

“Ліки і харчі ми не можемо приймати від людей, особливо від тих, кого не знаємо. Адже їх можуть навмисно отруїти. Тому у випадку, якщо військовим треба ліки чи продукти, ми їх купуємо особисто за кошти нашої організації. Для цього в нас є договори з постачальниками фармацевтичної продукції і продуктів харчування. А ось якийсь інвентар, наприклад, лопати, молотки, кирки залюбки приймаємо від будь-кого. Це може бути і нове приладдя, і вже вживане — за бажанням людини, яка його передає. Також ми іноді приймаємо одяг, якщо є така потреба”, — каже очільник організації “Бахмут Український”.

Та першочергово волонтери потребують донатів. Зараз “Бахмут Український” збирає для військових зарядні станції, прилади нічного бачення та РЕБи. Ви можете придбати їх самі і передати на склад штабу в Дніпрі або ж задонатити кошти на волонтерську картку.

Донати приймають на картку ПриватБанку — 4731 2191 1518 1129 (Вишневецька Наталія Миколаївна). Координати для відправки речей, інвентаря чи військової техніки уточнюйте за номером +380 (99) 683 4131.

Читайте також:

• “Моя особиста сімейна фортеця”: бахмутянка, яка захищала Бахмут, про рідне місто
• Як ради ВПО можуть допомагати: розпитали членкиню Ольгу Алтуніну
• “Армія відновлення” на Донеччині: як безробітні допомагають відбудовувати регіон

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Він розташований у захопленій будівлі університету, який у 2014 році релокувався до Кривогу Рогу. З серпня 2014 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Дрожжина, яка до окупації Донецька працювала проректоркою з виховної роботи.

Що відомо про Світлану Дрожжину і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Дрожжина, біографія

Світлана Дрожжина народилася 24 грудня 1969 року. Її біографії немає у відкритих джерелах інформації. Звідки вона родом і яку освіту отримувала, невідомо.

Про професійний шлях Світлани Дрожжиної відомо лише з її слів. В інтерв’ю у межах пропагандистського проєкту “Жінки Донбасу” вона розповіла, що першим її місцем роботи була школа. Спочатку працювала вчителькою молодших класів, а згодом потім — вчителькою історії та правознавства.

До педагогічного колективу Донецького національного університету економіки та торгівлі долучилася у 2001 році. За її словами, її запросили до роботи в університеті. Спочатку Дрожжина була викладачкою правових дисциплін. За деякий час стала деканом і завідувачкою однієї з кафедр. У 2014 році обіймала посаду проректорки з виховної роботи.

Як Світлана Дрожжина стала ректоркою

З початком війни на сході України тодішній ректор ДонНУЕТ Олександр Шубін ухвалив рішення про переїзд навчального закладу. Від 3 листопада 2014 року Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського офіційно проводив освітню діяльність у місті Кривий Ріг. У квітні 2024 року ДонНУЕТ реорганізували шляхом приєднання до Криворізького національного університету.

У цей час окупанти захопили будівлю Донецького національного університету. Світлана Дрожжина розповідає, що тоді стало питання щодо переведення університету в статус “республіканського”. Хто керував цим процесом, вона не уточнює.

Коли окупанти захопили університет, керівництво навчального закладу виїхало. З керівного складу в Донецьку залишилась лише одна проректорка — Світлана Дрожжина. У серпні 2014 року так званий “міністр освіти днр” на зборах трудового колективу призначив її ректоркою.

У своїй риториці Світлана Дрожжина відкрито засуджує колег, які евакуювалися і офіційно продовжили роботу в Україні.

“Рятувало мене тільки той колектив людей, мої бойові друзі, які працюють зі мною до сьогодні. Ті, хто не поїхав ні до якого Кривогу Рогу, ні в Україну. Вони залишились тут і ми працюємо разом”, — зазначала Світлана Дрожжина.

За словами Світлани Дрожжиної, вона залишилася в Донецьку заради сина. Він воював на боці окупантів.

У березні 2024 року Світлана Дрожжина стала лауреаткою премії “За покликом жіночого серця” на всеросійському жіночому форумі “Жінки: зберігаємо традиції — розвиваємо росію”. Її представили там, як “першу жінку з новоросії, яка представила Донбас на премії такого рівня”.

Як ДонНУЕТ перетворили на російський університет

В інтерв’ю пропагандистам Світлана Дрожжина обурювалася, що ДонНУЕТ офіційно продовжив роботу у Кривому Розі під колишньою назвою. Це, за її словами, спровокувало відтік студентів з Донецька. Начебто, на це вплинула так звана “реклама” серед студентів, які виїхали, та те, що український ВНЗ надавав дітям гуртожитки. Про те, що молодь не хотіла продовжувати освіту під контролем окупантів, Дрожжина не згадує.

Відтік студентів був і через те, що університет мав статус республіканського. Випустившись з республіканського університету молодь могла працевлаштуватися лише в окупованих містах, оскільки їхні дипломи ніде не визнавалися. Тоді ж так звана ректорка вирішила, що університет має пройти акредитацію в рф, щоб видавати дипломи російського зразка.

У 2019 році за ініціативи Світлани Дрожжиної ДонНУЕТ подався на акредитацію в федеральну службу з нагляду в сфері освіти і науки (рособрнадзор). Псевдоректорка особисто везла документи на перевірку. У червні 2019 року ДонНУЕТ отримав акредитацію в рф. З тих пір студенти отримують дипломи російського зразка, а сам університет визнали “російським ВНЗ за межами російської федерації”. Такий статус ДонНУЕТ отримав одним із перших на окупованій Донеччині. Фактично Світлана Дрожжина особисто забезпечувала інтеграцію захопленого навчального закладу в російську систему освіти.

Окрім цього, Світлана Дрожжина налагодила співпрацю університету з російським СберБанком. У серпні 2026 року представники російського банку вперше взяли участь в оцінюванні дипломних робіт випускників. Після захисту дипломів представники банку провели індивідуальні кар’єрні консультації та заявили, що готові брати випускників на роботу.

Сама Світлана Дрожжина заявила, що навчальний заклад розвиватиме подальшу співпрацю.

“Співпраця зі Сбером — це не разова акція, а стратегічний вектор. Будемо розвивати спільні стажування та практико-орієнтовані курси”, — зазначила ректорка.

За словами Світлани Дрожжиної, у планах — інтеграція експертів СберБанку в навчальний процес, запуск спільних освітніх модулів та посилення кар’єрної підтримки студентів.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Дрожжиної на підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту відносно неї. Повістка датована груднем 2025 року. Також є і раніша повістка від липня 2025 року.

Світлану Дрожжину підозрюють у здійснені пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Читайте також:

• Вирок колишнім суддям: 12 років за сфабриковану справу та катування в “Ізоляції”
• Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

10 вересня 2026 року російська армія завдала серію ударів по місту Краматорськ. Засоби ураження влучили поблизу житлової забудови, внаслідок чого поранення отримали 19 цивільних мешканців, зокрема восьмимісячне немовля.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Удар по Краматорську авіабомбами “ФАБ-250”

Атака на місто тривала з 10:44 до 11:00. Для удару по Краматорську російські війська застосували шість авіаційних бомб типу “ФАБ-250”. Ці боєприпаси оснащені універсальним модулем планування та корекції. Снаряди вибухнули безпосередньо неподалік житлових кварталів.

Одразу після обстрілу фіксувалася інформація про чотири удари та сімох поранених. Згодом кількість постраждалих цивільних осіб зросла до дев’ятнадцяти. Краматорська окружна прокуратура розпочала досудове розслідування. Провадження відкрито за фактом воєнного злочину — порушення законів та звичаїв війни згідно з частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Бійці ССО взяли у полон двох російських військових на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!