У Дніпрі працює волонтерський штаб “Бахмут Український”. Головна мета його роботи — допомога українським військовим. Щодня волонтери отримують запити від бійців ЗСУ та закривають різноманітні потреби військових на фронті.

Як зараз працює “Бахмут Український” та які запити найчастіше отримують від військових, редакції “Бахмут IN. UA” розповів очільник організації Віктор Зіпір.

Допомога для ЗСУ: чого найбільше потребують воїни

“Бахмут Український” допомагає різним підрозділам Збройних сил України. Співпраця волонтерів і військових проходить за такою схемою:

• отримання запиту телефоном або в месенджерах;
• отримання офіційного запиту від військових;
• оголошення збору коштів;
• придбання і передача всього необхідного на фронт.

Головні потреби у бійців зараз — військова техніка і автомобілі.

“Ми можемо допомогти будь-якому підрозділу, незважаючи на рід військ. Та звісно на постійній основі ми підтримуємо військових, яких знаємо особисто, і наших бахмутчан. Найчастіше бійці звертаються до нас за дронами, РЕБами, приладами нічного бачення, тепловізорами. Також часто замовляють різні засоби спостереження, залежно від специфіки роботи підрозділу. Нещодавно ми ще й почали ремонтувати автівки, чого раніше не робили. Це теж дуже суттєва позиція витрат, адже потреба в ремонтах військових авто дуже велика — без техніки ж бійці як без рук. Оплатити роботу автомеханіків ми можемо, якщо СТО мають змогу виставити офіційний рахунок”, — розповідає Віктор Зіпір.

З поступовим просуванням лінії фронту вглиб України бахмутські волонтери почали отримувати запити й на допомогу в будівництві фортифікаційних споруд.

“Нещодавно ми мали розмову з місцевими волонтерами на певному напрямку, які розповіли, що планується зведення фортифікацій. Фронт поступово наближається, тому в тилу вже готуються до можливої оборони. Сьогодні ми мали розмову про те скільки і чого потрібно. Звичайно це бульдозери, трактори та інша спецтехніка. Скоріш за все, скоро будуть і збори на КАМАЗи”, — каже Віктор Зіпір.

“Бахмут Український”: як допомогти

Робота бахмутських волонтерів дуже важлива, однак не була б можливою без підтримки людей. Бажаючі долучитися до підтримки українських воїнів можуть допомогти організації фінансово, речами чи інвентарем.

“Ліки і харчі ми не можемо приймати від людей, особливо від тих, кого не знаємо. Адже їх можуть навмисно отруїти. Тому у випадку, якщо військовим треба ліки чи продукти, ми їх купуємо особисто за кошти нашої організації. Для цього в нас є договори з постачальниками фармацевтичної продукції і продуктів харчування. А ось якийсь інвентар, наприклад, лопати, молотки, кирки залюбки приймаємо від будь-кого. Це може бути і нове приладдя, і вже вживане — за бажанням людини, яка його передає. Також ми іноді приймаємо одяг, якщо є така потреба”, — каже очільник організації “Бахмут Український”.

Та першочергово волонтери потребують донатів. Зараз “Бахмут Український” збирає для військових зарядні станції, прилади нічного бачення та РЕБи. Ви можете придбати їх самі і передати на склад штабу в Дніпрі або ж задонатити кошти на волонтерську картку.

Донати приймають на картку ПриватБанку — 4731 2191 1518 1129 (Вишневецька Наталія Миколаївна). Координати для відправки речей, інвентаря чи військової техніки уточнюйте за номером +380 (99) 683 4131.

Читайте також:

• “Моя особиста сімейна фортеця”: бахмутянка, яка захищала Бахмут, про рідне місто
• Як ради ВПО можуть допомагати: розпитали членкиню Ольгу Алтуніну
• “Армія відновлення” на Донеччині: як безробітні допомагають відбудовувати регіон

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!