У Дніпрі працює волонтерський штаб “Бахмут Український”. Головна мета його роботи — допомога українським військовим. Щодня волонтери отримують запити від бійців ЗСУ та закривають різноманітні потреби військових на фронті.

Як зараз працює “Бахмут Український” та які запити найчастіше отримують від військових, редакції “Бахмут IN. UA” розповів очільник організації Віктор Зіпір.

Допомога для ЗСУ: чого найбільше потребують воїни

“Бахмут Український” допомагає різним підрозділам Збройних сил України. Співпраця волонтерів і військових проходить за такою схемою:

• отримання запиту телефоном або в месенджерах;
• отримання офіційного запиту від військових;
• оголошення збору коштів;
• придбання і передача всього необхідного на фронт.

Головні потреби у бійців зараз — військова техніка і автомобілі.

“Ми можемо допомогти будь-якому підрозділу, незважаючи на рід військ. Та звісно на постійній основі ми підтримуємо військових, яких знаємо особисто, і наших бахмутчан. Найчастіше бійці звертаються до нас за дронами, РЕБами, приладами нічного бачення, тепловізорами. Також часто замовляють різні засоби спостереження, залежно від специфіки роботи підрозділу. Нещодавно ми ще й почали ремонтувати автівки, чого раніше не робили. Це теж дуже суттєва позиція витрат, адже потреба в ремонтах військових авто дуже велика — без техніки ж бійці як без рук. Оплатити роботу автомеханіків ми можемо, якщо СТО мають змогу виставити офіційний рахунок”, — розповідає Віктор Зіпір.

З поступовим просуванням лінії фронту вглиб України бахмутські волонтери почали отримувати запити й на допомогу в будівництві фортифікаційних споруд.

“Нещодавно ми мали розмову з місцевими волонтерами на певному напрямку, які розповіли, що планується зведення фортифікацій. Фронт поступово наближається, тому в тилу вже готуються до можливої оборони. Сьогодні ми мали розмову про те скільки і чого потрібно. Звичайно це бульдозери, трактори та інша спецтехніка. Скоріш за все, скоро будуть і збори на КАМАЗи”, — каже Віктор Зіпір.

“Бахмут Український”: як допомогти

Робота бахмутських волонтерів дуже важлива, однак не була б можливою без підтримки людей. Бажаючі долучитися до підтримки українських воїнів можуть допомогти організації фінансово, речами чи інвентарем.

“Ліки і харчі ми не можемо приймати від людей, особливо від тих, кого не знаємо. Адже їх можуть навмисно отруїти. Тому у випадку, якщо військовим треба ліки чи продукти, ми їх купуємо особисто за кошти нашої організації. Для цього в нас є договори з постачальниками фармацевтичної продукції і продуктів харчування. А ось якийсь інвентар, наприклад, лопати, молотки, кирки залюбки приймаємо від будь-кого. Це може бути і нове приладдя, і вже вживане — за бажанням людини, яка його передає. Також ми іноді приймаємо одяг, якщо є така потреба”, — каже очільник організації “Бахмут Український”.

Та першочергово волонтери потребують донатів. Зараз “Бахмут Український” збирає для військових зарядні станції, прилади нічного бачення та РЕБи. Ви можете придбати їх самі і передати на склад штабу в Дніпрі або ж задонатити кошти на волонтерську картку.

Донати приймають на картку ПриватБанку — 4731 2191 1518 1129 (Вишневецька Наталія Миколаївна). Координати для відправки речей, інвентаря чи військової техніки уточнюйте за номером +380 (99) 683 4131.

Читайте також:

• “Моя особиста сімейна фортеця”: бахмутянка, яка захищала Бахмут, про рідне місто
• Як ради ВПО можуть допомагати: розпитали членкиню Ольгу Алтуніну
• “Армія відновлення” на Донеччині: як безробітні допомагають відбудовувати регіон

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією в регіоні залишається напруженою. Зміна погодних умов чи зміна тактики ворожих обстрілів вносять свої корективи у роботу волонтерів, проте потік людей, які бажають виїхати у безпечні регіони, не зменшується. Це пов’язано з тим, що ворожі дії лишили людей базового рівня життя, перетворивши квартири у справжні склепи — із закритими фанерою вікнами, але без електроенергії.

Про це, а також про маршрути вивозу редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині: звідки виїжджають найчастіше та хто просить про допомогу

За словами Євгена Ткачова, загальний алгоритм евакуації йде своїм шляхом, проте наразі спостерігається певна динаміка до збільшення кількості охочих виїхати з конкретних міст. Зокрема, зростає потік евакуйованих з Дружківки, Миколаївки, Краматорська та Слов’янська.

Лише за лютий поточного року Євген Ткачов особисто евакуював автівкою близько 300 осіб. Найбільше людей виїхало саме з Дружківської громади (Дружківка та Олексієво-Дружківка), а також з Миколаївки. Проте загальну статистику підбити складно, адже гуманітарна місія “Проліска” здійснює рейси щодня.

Важливою тенденцією останніх тижнів стало збільшення кількості сімей з дітьми, яких вивозять безпосередньо з прифронтових зон.

“Люди сиділи-сиділи, розмірковували: їхати чи не їхати. Хоча в цих місцях обов’язкова чи примусова евакуація дітей вже давно оголошена, але якось був невеличкий перерив. Ну а тепер, бачачи небезпеку, батьки активніше почали евакуюватися з дітьми“, — зазначає представник місії.

Маршрути та логістика: як проходить евакуація

Алгоритм порятунку людей відпрацьований до деталей. З найнебезпечніших прифронтових зон місцевих мешканців вивозять поодинокі волонтери, представники організації “Білі Янголи” та ДСНС.

Далі людей доправляють до Краматорська, який слугує своєрідним транзитним хабом. Там відбувається пересадка на більш місткий та комфортний транспорт: великі автобуси або спеціалізовані медичні автомобілі для маломобільних громадян. Після цього евакуйованих везуть на залізничні вокзали (зокрема, до Лозової), де їм допомагають оформити перші фінансові виплати та підбирають подальший транзитний маршрут у безпечні області України.

Чому потепління не зупинить евакуацію

Існує думка, що із закінченням важкого зимового періоду люди менше хотітимуть покидати свої домівки. Однак Євген Ткачов спростовує це припущення. На його думку, потепління може дещо вплинути на зменшення відтоку населення лише у приватному секторі або сільській місцевості. Для мешканців міст ключовим фактором залишаються не погодні умови, а наявність базових комунальних послуг.

“Якщо не буде електрики, не буде води, не буде газу, то дійсно буде збільшуватись потік на евакуацію, незважаючи на те, що назовні потеплішало. Коли людина живе в багатоповерхівці без газу, води і електрики, то як би там тепло не було, це все ж таки проблеми. Вікна закриті, але квартира перетворюється на склеп“, — пояснює Ткачов.

Нова небезпека для цивільних та волонтерів: денні обстріли

Робота евакуаційних екіпажів ускладнилася через зміну тактики російських військ. Якщо раніше дрони та ракети атакували переважно вночі, то зараз ворог почав інтенсивно бити по містах у світлу пору доби, особливо в той період, коли в містах та селах до настання комендантської години.

“З‘явилася небезпека, котра була колись в Костянтинівці. Це коли обстріли йдуть впродовж світлового дня… Тобто десь з 10 ранку і там до 14:00 чи до 15:00. Тобто коли люди активно ходять по містах, коли йдуть у своїх справах, на базарчик, чи в магазини, чи до банкоматів“, — розповідає волонтер.

Оскільки евакуаційні заходи зазвичай розпочинаються з 8-ї ранку, і цивільні, які збираються на точках виїзду, і самі волонтери опиняються під прямою загрозою потрапити під раптовий денний обстріл у тих районах, які донедавна вважалися відносно безпечними.

Читайте також:

Евакуація з Дружківки із розселенням: які варіанти житла пропонують людям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер вони повністю замінюються на відповідні металеві монети.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі про те, чому Національний банк України ухвалив таке рішення, та де громадяни можуть безплатно обміняти старі гроші.

В Україні вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень

З 2 березня паперові купюри дрібних номіналів перестають бути дійсним засобом платежу. Ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу, через що їх не можна буде використовувати при розрахунках. Замість них в обороті будуть металеві монети відповідних номіналів.

Де та в які терміни можна обміняти старі купюри

Громадяни мають достатньо часу для комфортного обміну застарілих банкнот на монети чи купюри інших номіналів. Сама процедура є абсолютно безоплатною, на неї не встановлено жодних комісій, а сума обміну не обмежується.

Терміни та місця обміну розподілені наступним чином:

• в усіх відділеннях банків України — впродовж одного року з дати вилучення, до 26 лютого 2027 року включно;
• в уповноважених банках (до цього переліку належать АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк” та АТ “ПУМБ”) — упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року включно;
• у Національному банку України — обмін здійснюється безстроково.

Чому Нацбанк відмовляється від дрібних банкнот

Рішення НБУ має як економічне, так і практичне обґрунтування. По-перше, дрібні паперові гроші майже не використовуються населенням у роздрібній торгівлі. По-друге, їхній фізичний стан переважно є критично зношеним. Середній термін придатності таких банкнот становить лише близько 2,5 років. Для порівняння, металеві монети здатні перебувати в обігу 20–25 років.

Процес виведення цих банкнот розпочався не сьогодні, він триває вже майже шість років: з 1 жовтня 2020 року банки почали поступово вилучати номінали 1 та 2 гривні, а з 1 січня 2023 року — 5 та 10 гривень.

Повний перехід на розрахунки монетами принесе значну користь економіці. Це суттєво зменшить витрати держави та учасників ринку на оброблення, транспортування і зберігання готівки. Крім того, це підвищить загальну якість грошей в обігу, адже старі купюри використовувалися понад два десятиліття.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!