У Дніпрі працює волонтерський штаб “Бахмут Український”. Головна мета його роботи — допомога українським військовим. Щодня волонтери отримують запити від бійців ЗСУ та закривають різноманітні потреби військових на фронті.

Як зараз працює “Бахмут Український” та які запити найчастіше отримують від військових, редакції “Бахмут IN. UA” розповів очільник організації Віктор Зіпір.

Допомога для ЗСУ: чого найбільше потребують воїни

“Бахмут Український” допомагає різним підрозділам Збройних сил України. Співпраця волонтерів і військових проходить за такою схемою:

• отримання запиту телефоном або в месенджерах;
• отримання офіційного запиту від військових;
• оголошення збору коштів;
• придбання і передача всього необхідного на фронт.

Головні потреби у бійців зараз — військова техніка і автомобілі.

“Ми можемо допомогти будь-якому підрозділу, незважаючи на рід військ. Та звісно на постійній основі ми підтримуємо військових, яких знаємо особисто, і наших бахмутчан. Найчастіше бійці звертаються до нас за дронами, РЕБами, приладами нічного бачення, тепловізорами. Також часто замовляють різні засоби спостереження, залежно від специфіки роботи підрозділу. Нещодавно ми ще й почали ремонтувати автівки, чого раніше не робили. Це теж дуже суттєва позиція витрат, адже потреба в ремонтах військових авто дуже велика — без техніки ж бійці як без рук. Оплатити роботу автомеханіків ми можемо, якщо СТО мають змогу виставити офіційний рахунок”, — розповідає Віктор Зіпір.

З поступовим просуванням лінії фронту вглиб України бахмутські волонтери почали отримувати запити й на допомогу в будівництві фортифікаційних споруд.

“Нещодавно ми мали розмову з місцевими волонтерами на певному напрямку, які розповіли, що планується зведення фортифікацій. Фронт поступово наближається, тому в тилу вже готуються до можливої оборони. Сьогодні ми мали розмову про те скільки і чого потрібно. Звичайно це бульдозери, трактори та інша спецтехніка. Скоріш за все, скоро будуть і збори на КАМАЗи”, — каже Віктор Зіпір.

“Бахмут Український”: як допомогти

Робота бахмутських волонтерів дуже важлива, однак не була б можливою без підтримки людей. Бажаючі долучитися до підтримки українських воїнів можуть допомогти організації фінансово, речами чи інвентарем.

“Ліки і харчі ми не можемо приймати від людей, особливо від тих, кого не знаємо. Адже їх можуть навмисно отруїти. Тому у випадку, якщо військовим треба ліки чи продукти, ми їх купуємо особисто за кошти нашої організації. Для цього в нас є договори з постачальниками фармацевтичної продукції і продуктів харчування. А ось якийсь інвентар, наприклад, лопати, молотки, кирки залюбки приймаємо від будь-кого. Це може бути і нове приладдя, і вже вживане — за бажанням людини, яка його передає. Також ми іноді приймаємо одяг, якщо є така потреба”, — каже очільник організації “Бахмут Український”.

Та першочергово волонтери потребують донатів. Зараз “Бахмут Український” збирає для військових зарядні станції, прилади нічного бачення та РЕБи. Ви можете придбати їх самі і передати на склад штабу в Дніпрі або ж задонатити кошти на волонтерську картку.

Донати приймають на картку ПриватБанку — 4731 2191 1518 1129 (Вишневецька Наталія Миколаївна). Координати для відправки речей, інвентаря чи військової техніки уточнюйте за номером +380 (99) 683 4131.

Читайте також:

• “Моя особиста сімейна фортеця”: бахмутянка, яка захищала Бахмут, про рідне місто
• Як ради ВПО можуть допомагати: розпитали членкиню Ольгу Алтуніну
• “Армія відновлення” на Донеччині: як безробітні допомагають відбудовувати регіон

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колишній народний депутат Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, опинився на волі. Причиною звільнення стало погіршення здоров’я ексдепутата під час перебування в СІЗО. Попри це, Федір Христенко залишається під контролем СБУ.

Про це повідомляє видання “Українська правда” з посиланням на власні джерела.

Федір Христенко перебуває на волі

Колишній народний депутат з Бахмутського округу Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, перебуває на волі. Він живе в Україні та залишається під охороною і жорстким контролем СБУ.

Причиною звільнення ексдепутата стало погіршення його здоров’я під час перебування в СІЗО. Христенко мав захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень. Ці умови забезпечити в СІЗО неможливо. Також були враховані обставини, що Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством.

“Українська правда” звернулась до СБУ з проханням прокоментувати інформацію у справі Христенка. У спецслужбі відмовилися від коментарів із формулюванням: “Нічим не зможемо допомогти”.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року Федір Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством. Цю інформацію підтвердили в Печерському суді Києва, однак коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат не повідомляється. Слухання відбувалися в закритому режимі.

Читайте також:

• Нардеп Федір Христенко достроково втратив мандат через обвинувальний вирок суду
• Федір Христенко: таємне зникнення нардепа ОПЗЖ після 24 лютого
• Зрадники, волонтери та священники: до якої групи можна віднести нардепа від Бахмутського округу Федора Христенко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація цивільних. Людей, які виїжджають з небезпечних територій, розселяють у різних регіонах України. Найважче евакуювати маломобільних та самотніх людей, які часто відмовляються покидати свої домівки попри небезпеку.

Як евакуйовані мешканці Донеччини можуть отримати безоплатне житло і які регіони наразі приймають людей, під час брифінгу розповів Дмитро Пожарський, начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА. 

Кількість населення та евакуація в Лиманській громаді

Темпи евакуації у Лиманській громаді суттєво знизилися і тривалий час залишаються майже незмінними. Наразі в громаді фіксуються поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові.

Головними причинами евакуації населення з Лиманської громади є безперервні атаки російських військ із застосуванням керованих авіабомб, артилерії та FPV-дронів. Це призвело до тотального знищення житлового фонду: рівень руйнувань вже сягнув 90-95%, а влучання у багатоповерхівки фіксуються щодня. Ситуацію критично ускладнює повна відсутність газопостачання, електроенергії та централізованого опалення, які наразі неможливо відновити через активні бойові дії. Крім того, процес виїзду та забезпечення громади ускладнює зруйнована логістика, зокрема знищені дамби та понтонні переправи.

Станом на зараз у громаді залишається:

• у всій Лиманській громаді — 2 440 осіб;
• безпосередньо у місті Лиман — 1 780 осіб.

У порівняно великих громадах Донеччини досі залишається значна кількість населення:

• Краматорська громада — 67,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 46 тисяч осіб;
• Дружківська громада — 6 300 осіб.

Загалом на підконтрольній Україні території Донецької області залишається близько 154 тисяч осіб.

Про збільшення кількості евакуйованих

За словами Дмитра Петліна, починаючи з 1 травня, найбільшу кількість евакуйованих зі своїх постійних місць проживання зафіксовано у Краматорську — понад 2 400 осіб. Зі Слов’янської громади виїхали 1 700 людей, з Дружківської — трохи більше 500. Миколаївську громаду покинули 280 жителів, Святогірську — близько 150, Костянтинівську — 140, а Лиманську — 65 осіб. У Покровському районі, зокрема в Добропіллі, фіксуються лише поодинокі випадки евакуації з незначною кількістю людей.

Протягом квітня з Донецької області евакуювали 249 людей. Їх розселили до 16 областей України. Від початку травня безкоштовно розселено 86 людей. Географія розселення охоплює низку регіонів, серед яких Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Волинська та Львівська області.

У Павлограді (Дніпропетровська область) транзитним центром щодня користуються 10-15 донеччан. Більшість з них їдуть до Дніпра або в найближчі населені пункти, де самостійно орендують житло. У Харківській області транзитний центр приймає близько 200 осіб у вихідні дні та понад 250 осіб у будні.

Міжнародні благодійні організації збільшили розмір разової грошової допомоги при евакуації. Наразі сума виплати, яка оформлюється у транзитних центрах, становить 12 300 гривень на одну особу.

Ситуація з маломобільними групами населення 

Окремою проблемою залишається евакуація маломобільних громадян. За даними органів влади, на Донеччині виявлено 763 самотні маломобільні людини, які потребують підтримки соціальних працівників. З них 175 осіб допускають можливість евакуації у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, а 108 мають родичів або знайомих, готових їх прийняти.

Проте 588 людей категорично відмовляються виїжджати. Основними аргументами для відмови є прив’язаність до власного будинку та рідного міста. Часто люди погоджуються на евакуацію лише тоді, коли снаряди починають падати безпосередньо біля їхнього житла. Евакуаційним екіпажам поліції, ДСНС та волонтерам доводиться працювати в умовах постійної небезпеки та багаторазово повертатися за одними й тими ж адресами, намагаючись переконати місцевих жителів виїхати.

Читайте також:

Скільки дітей перебувають у зонах примусової евакуації на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!