Непрацюючі пенсіонери та пенсіонерки, які постійно проживали у зоні радіоактивного забруднення після аварії на ЧАЕС і не покидали її, можуть отримувати щомісячну доплату у розмірі 2 361 гривень. Для цього необхідно мати статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки саме для цієї категорії громадян передбачені відповідні соціальні гарантії.

Доплата до пенсії: хто може отримати

Оскільки деякі пенсіонери зіткнулися з тим, що в Єдиному демографічному реєстрі немає інформації про їхнє проживання в зоні забруднення у період з моменту аварії на ЧАЕС до 1993 року, урядом було визначено додаткові способи підтвердження цього факту. Це дозволить органам Пенсійного фонду отримати необхідні дані та призначити виплати.

Як внести інформацію до Єдиного демографічного реєстру?

Пенсіонери та пенсіонерки, які претендують на доплату, можуть підтвердити своє проживання у зоні радіоактивного забруднення одним із таких способів:

Через органи реєстрації

• зверніться до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), сільської або селищної ради;
• надайте паспорт громадянина/ки України у вигляді книжечки або будинкову книгу, що підтверджує реєстрацію місця проживання в період до 1993 року.

Через Пенсійний фонд України

• подайте запит до територіального органу Пенсійного фонду;
• отримайте скановані копії паспорта громадянина України у вигляді книжечки (якщо вони є в матеріалах пенсійної справи).

Через витяг із реєстру територіальної громади

• органи реєстрації можуть видати довідку про період проживання на забруднених територіях у формі витягу з реєстру територіальної громади.

Початок виплат

Після уточнення даних про місце проживання в зоні радіоактивного забруднення Пенсійний фонд забезпечить виплату передбаченої законодавством доплати. Виплати будуть здійснюватися починаючи з 1 січня 2025 року, незалежно від того, коли саме було оновлено інформацію.

Тобто, навіть якщо ви уточните дані у квітні 2025 року, вам буде нараховано повну суму доплати, починаючи з січня 2025 року.

Читайте також:

• Соціальна допомога замість пенсії: що це та як її оформити
• Що таке довідки ОК-5 та чому її просять благодійники при видачі допомоги для ВПО
• Як дізнатись загальний страховий стаж онлайн: алгоритм дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!