Непрацюючі пенсіонери та пенсіонерки, які постійно проживали у зоні радіоактивного забруднення після аварії на ЧАЕС і не покидали її, можуть отримувати щомісячну доплату у розмірі 2 361 гривень. Для цього необхідно мати статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки саме для цієї категорії громадян передбачені відповідні соціальні гарантії.

Доплата до пенсії: хто може отримати

Оскільки деякі пенсіонери зіткнулися з тим, що в Єдиному демографічному реєстрі немає інформації про їхнє проживання в зоні забруднення у період з моменту аварії на ЧАЕС до 1993 року, урядом було визначено додаткові способи підтвердження цього факту. Це дозволить органам Пенсійного фонду отримати необхідні дані та призначити виплати.

Як внести інформацію до Єдиного демографічного реєстру?

Пенсіонери та пенсіонерки, які претендують на доплату, можуть підтвердити своє проживання у зоні радіоактивного забруднення одним із таких способів:

Через органи реєстрації

• зверніться до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), сільської або селищної ради;
• надайте паспорт громадянина/ки України у вигляді книжечки або будинкову книгу, що підтверджує реєстрацію місця проживання в період до 1993 року.

Через Пенсійний фонд України

• подайте запит до територіального органу Пенсійного фонду;
• отримайте скановані копії паспорта громадянина України у вигляді книжечки (якщо вони є в матеріалах пенсійної справи).

Через витяг із реєстру територіальної громади

• органи реєстрації можуть видати довідку про період проживання на забруднених територіях у формі витягу з реєстру територіальної громади.

Початок виплат

Після уточнення даних про місце проживання в зоні радіоактивного забруднення Пенсійний фонд забезпечить виплату передбаченої законодавством доплати. Виплати будуть здійснюватися починаючи з 1 січня 2025 року, незалежно від того, коли саме було оновлено інформацію.

Тобто, навіть якщо ви уточните дані у квітні 2025 року, вам буде нараховано повну суму доплати, починаючи з січня 2025 року.

Читайте також:

• Соціальна допомога замість пенсії: що це та як її оформити
• Що таке довідки ОК-5 та чому її просять благодійники при видачі допомоги для ВПО
• Як дізнатись загальний страховий стаж онлайн: алгоритм дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська продовжують щоденні спроби просунутися до Добропілля на Донеччині, використовуючи переважно невеликі піхотні групи. Захоплення міста є стратегічною метою РФ, адже контроль над його забудовою може допомогти окупантам посилити атаки безпілотниками по логістичних маршрутах Сил оборони.

Про це повідомив підполковник Михайло Бутко з 20-ї бригади НГУ “Любарт” в ефірі марафону “Єдині новини”.

Росіяни намагаються захопити Добропілля

Російська армія продовжує щодня намагатися просунутися до Добропілля на Донеччині. Основну тактику окупантів становлять дії невеликих піхотних груп.

За словами військового бригади “Любарт”, захоплення Добропілля є однією зі стратегічних цілей російського командування. Контроль над містом дав би окупантам можливість використовувати багатоповерхову забудову для розміщення операторів дронів. Це, своєю чергою, могло б посилити загрозу для логістики українських військ.

Михайло Бутко також пояснив, що важливість Добропілля зумовлена його розташуванням. Після Добропільської агломерації, до якої належать, зокрема, Ганнівка та Святогорівка, на цьому напрямку немає інших великих населених пунктів.

Як російські війська намагаються просуватися в Добропілля

Російські військові часто діють невеликими групами. Вони намагаються скористатися погодними умовами, відверненням уваги українських підрозділів на інших ділянках або проміжками між позиціями, щоб дістатися до визначених точок. За оцінкою військового, мотоштурми із залученням кількох мотоциклів трапляються значно рідше, ніж спроби просування малими піхотними групами.

Противник також продовжує поповнювати угруповання на цьому напрямку. Нові підрозділи залучають для заміни виснажених частин або посилення сил, які беруть участь у штурмах.

Читайте також:

Чи захопили російські війська Добропілля: актуальна ситуація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня в Україні пройшов радіодиктант національної єдності, який щороку проходить до Дня української писемності та мови. Цього року текст написав письменник, поет та ветеран Артур Дронь, а зачитували його учитель української мови та літератури, володар звання найкращий вчитель України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков та громадська діячка, волонтерка та засновниця книжкового застосунку, який популяризує українські книги, UnderBooks Даша Астаф’єва.

Радіодиктант 2025: текст

Свій текст Артур Дронь назвав “Лист, який не закінчується“.

Далі приводимо повну версію тексту.

Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: «міцно любити». Уяви собі! Не «дуже», не «гіперсильно». Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово «останній». Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди.

Читайте також:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!