Непрацюючі пенсіонери та пенсіонерки, які постійно проживали у зоні радіоактивного забруднення після аварії на ЧАЕС і не покидали її, можуть отримувати щомісячну доплату у розмірі 2 361 гривень. Для цього необхідно мати статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки саме для цієї категорії громадян передбачені відповідні соціальні гарантії.

Доплата до пенсії: хто може отримати

Оскільки деякі пенсіонери зіткнулися з тим, що в Єдиному демографічному реєстрі немає інформації про їхнє проживання в зоні забруднення у період з моменту аварії на ЧАЕС до 1993 року, урядом було визначено додаткові способи підтвердження цього факту. Це дозволить органам Пенсійного фонду отримати необхідні дані та призначити виплати.

Як внести інформацію до Єдиного демографічного реєстру?

Пенсіонери та пенсіонерки, які претендують на доплату, можуть підтвердити своє проживання у зоні радіоактивного забруднення одним із таких способів:

Через органи реєстрації

• зверніться до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), сільської або селищної ради;
• надайте паспорт громадянина/ки України у вигляді книжечки або будинкову книгу, що підтверджує реєстрацію місця проживання в період до 1993 року.

Через Пенсійний фонд України

• подайте запит до територіального органу Пенсійного фонду;
• отримайте скановані копії паспорта громадянина України у вигляді книжечки (якщо вони є в матеріалах пенсійної справи).

Через витяг із реєстру територіальної громади

• органи реєстрації можуть видати довідку про період проживання на забруднених територіях у формі витягу з реєстру територіальної громади.

Початок виплат

Після уточнення даних про місце проживання в зоні радіоактивного забруднення Пенсійний фонд забезпечить виплату передбаченої законодавством доплати. Виплати будуть здійснюватися починаючи з 1 січня 2025 року, незалежно від того, коли саме було оновлено інформацію.

Тобто, навіть якщо ви уточните дані у квітні 2025 року, вам буде нараховано повну суму доплати, починаючи з січня 2025 року.

Читайте також:

• Соціальна допомога замість пенсії: що це та як її оформити
• Що таке довідки ОК-5 та чому її просять благодійники при видачі допомоги для ВПО
• Як дізнатись загальний страховий стаж онлайн: алгоритм дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупаційні війська завдали чергового удару по місту Слов’янськ. Для атаки на населений пункт ворог використав реактивні системи залпового вогню.

Про наслідки атаки офіційно повідомив Вадим Лях, голова Слов’янської міської військової адміністрації.

Удар по Слов’янську: що відомо

За словами Вадима Ляха, ворожа атака відбулася відбулася вдень. Зафіксовано, що о 13:50 окупанти вчергове вдарили по території Слов’янська. Епіцентром ворожого обстрілу стала центральна частина міста. Снаряди з реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) влучили безпосередньо у дорожнє покриття.

Внаслідок ворожого влучання у центрі міста є постраждалі серед цивільного населення. Згідно з попередньою інформацією, яку надав Вадим Лях, поранення отримали пʼять людей.

Читайте також:

“Люди поступово покидають регіон”: волонтер про евакуацію з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільною, проте логістика та безпекові умови змушують волонтерів адаптуватися до нових викликів.

Про те, як місцеві жителі рятуються від російських безпілотників, хто найчастіше залишає прифронтові міста та як працюють евакуаційні маршрути, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, “фаворитом” за кількістю евакуйованих наразі залишається Дружківка. Основна категорія переселенців — це люди віком від 50 років. Чоловіки та жінки виїжджають з небезпечних територій приблизно у рівному співвідношенні — 50 на 50.

Водночас заявок на евакуацію родин із дітьми з прифронтових зон стає дедалі менше. Більшість таких сімей вже виїхала, або ж люди знаходять можливості вивозити дітей самостійно. Проте волонтер прогнозує, що незабаром виникне потреба активніше евакуювати родини з дітьми з Краматорська.

“Дітей стає менше на евакуацію з прифронтових місць, тому що вони поступово виїжджають. Люди самостійно вивозять своїх дітей. Ми поступово рухаємось до того, що, наприклад, у Краматорську треба буде вивозити людей з дітьми“, — ділиться спостереженнями Богдан.

Щодо Миколаївки, то там кількість заявок на евакуацію також зросла, але через суттєве погіршення безпекової складової. Російські війська посилюють тиск та збільшують кількість дронів у небі.

“До Миколаївки не дуже добра дорога, і через це вона тим більше одна, і цим вони користуються, перерізаючи логістику. Дуже складно туди заїжджати, люди це розуміють, тому виїжджають, поки є можливість“, — пояснює волонтер.

Тільки за останній тиждень Богдан Зуяков особисто вивіз близько 30 осіб, серед яких шестеро — це маломобільні люди. Процес їхньої евакуації відбувається у кілька етапів. Спочатку волонтери доставляють маломобільних осіб до Краматорська або Слов’янська. Далі людей передають іншим волонтерським групам, які везуть їх на Лозову, або медичним бригадам, що здійснюють адресну доставку на автомобілях швидкої допомоги до нових місць проживання.

Ситуація після Великодніх свят

Напередодні Великодня спостерігався певний спад активності, оскільки люди хотіли відсвяткувати вдома перед тим, як ухвалювати остаточне рішення про виїзд. Однак, як вказує волонтер, після завершення свят різкого чи масштабного напливу заявок не відбулося. Процес іде стабільно: люди продовжують звертатися до волонтерів і поступово покидають регіон.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!