Непрацюючі пенсіонери та пенсіонерки, які постійно проживали у зоні радіоактивного забруднення після аварії на ЧАЕС і не покидали її, можуть отримувати щомісячну доплату у розмірі 2 361 гривень. Для цього необхідно мати статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки саме для цієї категорії громадян передбачені відповідні соціальні гарантії.

Доплата до пенсії: хто може отримати

Оскільки деякі пенсіонери зіткнулися з тим, що в Єдиному демографічному реєстрі немає інформації про їхнє проживання в зоні забруднення у період з моменту аварії на ЧАЕС до 1993 року, урядом було визначено додаткові способи підтвердження цього факту. Це дозволить органам Пенсійного фонду отримати необхідні дані та призначити виплати.

Як внести інформацію до Єдиного демографічного реєстру?

Пенсіонери та пенсіонерки, які претендують на доплату, можуть підтвердити своє проживання у зоні радіоактивного забруднення одним із таких способів:

Через органи реєстрації

• зверніться до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), сільської або селищної ради;
• надайте паспорт громадянина/ки України у вигляді книжечки або будинкову книгу, що підтверджує реєстрацію місця проживання в період до 1993 року.

Через Пенсійний фонд України

• подайте запит до територіального органу Пенсійного фонду;
• отримайте скановані копії паспорта громадянина України у вигляді книжечки (якщо вони є в матеріалах пенсійної справи).

Через витяг із реєстру територіальної громади

• органи реєстрації можуть видати довідку про період проживання на забруднених територіях у формі витягу з реєстру територіальної громади.

Початок виплат

Після уточнення даних про місце проживання в зоні радіоактивного забруднення Пенсійний фонд забезпечить виплату передбаченої законодавством доплати. Виплати будуть здійснюватися починаючи з 1 січня 2025 року, незалежно від того, коли саме було оновлено інформацію.

Тобто, навіть якщо ви уточните дані у квітні 2025 року, вам буде нараховано повну суму доплати, починаючи з січня 2025 року.

Читайте також:

• Соціальна допомога замість пенсії: що це та як її оформити
• Що таке довідки ОК-5 та чому її просять благодійники при видачі допомоги для ВПО
• Як дізнатись загальний страховий стаж онлайн: алгоритм дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ навесні — це місто, яке розквітає разом із першими теплими променями сонця. Зелені парки, квітучі дерева та затишні вулички створюють особливу атмосферу спокою та надії.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує добірку з дев’яти світлин, що демонструють красу весняного Краматорська.

Краматорськ у 2025 році

Весна у Краматорську — це час, коли місто оживає після зими: сонце лагідно торкається дахів будинків, дерева вкриваються молодим листям, а повітря наповнюється свіжістю й новими надіями. Усе довкола ніби нагадує, що навіть після найтемнішої пори настає світло.

Пропонована добірка складається з дев’яти фотографій, які опублікувала Влада Гузова.

Читайте також:

• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Бахмут з висоти пташиного польоту: добірка фотографій довоєнного міста
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і половців намагалися зупинити просування монгольських військ, однак зазнали нищівної поразки. Ця битва продемонструвала небезпеку роздробленості серед руських земель і стала передвісником майбутнього монгольського вторгнення на українські терени.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як саме відбувалась битва на річці Калка.

Битва на річці Калка

У ХІІІ столітті Київська Русь переживала період феодальної роздробленості. Колишні удільні князівства фактично перетворилися на самоврядні держави. Втративши роль політичного осереддя країни, Київ залишався тільки релігійним осередком Руських земель.

У той самий час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія, створена Чингісханом. Монгольська орда швидко докотилася до кордонів Київської Русі, де жили половці. На той момент половці вже були слабкі аж настільки, що звернулися до своїх ж ворогів –  русичів, й просили допомоги.

Літописець так описує цю подію: “Якщо ви не поможете нам,— то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете“. Скликали раду всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”. Після княжої наради у Києві, галицький князь і зять половецького хана Котяна Мстислав Мстиславич, прозваний за свої подвиги Удатним, переконав правителів Київської та Чернігівської землі виступити разом проти монголів.

31 травня 1223 року русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Там їх зустріла монгольська орда. Тогочасних даних про втрати обох сторін у битві на Калці немає. Руські літописці подають лише кількість загиблих князів і воїнів київських дружин, з якої можна уявити величину поразки руського війська.

Києвичі отримали тактичну поразку від монголів, але зрозуміли їх тактику ведення бою. Битву програти, не значить – програти війну.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

• Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста
• В’ячеслав Чорновіл та Донеччина: як пройшло знайомство українського державотворця з регіоном

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!