Непрацюючі пенсіонери та пенсіонерки, які постійно проживали у зоні радіоактивного забруднення після аварії на ЧАЕС і не покидали її, можуть отримувати щомісячну доплату у розмірі 2 361 гривень. Для цього необхідно мати статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки саме для цієї категорії громадян передбачені відповідні соціальні гарантії.

Доплата до пенсії: хто може отримати

Оскільки деякі пенсіонери зіткнулися з тим, що в Єдиному демографічному реєстрі немає інформації про їхнє проживання в зоні забруднення у період з моменту аварії на ЧАЕС до 1993 року, урядом було визначено додаткові способи підтвердження цього факту. Це дозволить органам Пенсійного фонду отримати необхідні дані та призначити виплати.

Як внести інформацію до Єдиного демографічного реєстру?

Пенсіонери та пенсіонерки, які претендують на доплату, можуть підтвердити своє проживання у зоні радіоактивного забруднення одним із таких способів:

Через органи реєстрації

• зверніться до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), сільської або селищної ради;
• надайте паспорт громадянина/ки України у вигляді книжечки або будинкову книгу, що підтверджує реєстрацію місця проживання в період до 1993 року.

Через Пенсійний фонд України

• подайте запит до територіального органу Пенсійного фонду;
• отримайте скановані копії паспорта громадянина України у вигляді книжечки (якщо вони є в матеріалах пенсійної справи).

Через витяг із реєстру територіальної громади

• органи реєстрації можуть видати довідку про період проживання на забруднених територіях у формі витягу з реєстру територіальної громади.

Початок виплат

Після уточнення даних про місце проживання в зоні радіоактивного забруднення Пенсійний фонд забезпечить виплату передбаченої законодавством доплати. Виплати будуть здійснюватися починаючи з 1 січня 2025 року, незалежно від того, коли саме було оновлено інформацію.

Тобто, навіть якщо ви уточните дані у квітні 2025 року, вам буде нараховано повну суму доплати, починаючи з січня 2025 року.

Читайте також:

• Соціальна допомога замість пенсії: що це та як її оформити
• Що таке довідки ОК-5 та чому її просять благодійники при видачі допомоги для ВПО
• Як дізнатись загальний страховий стаж онлайн: алгоритм дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аналітичний проєкт DeepState зафіксував просування російської армії поблизу Різниківки, що на Слов’янському напрямку неподалік Рай-Олександрівки.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському відтинку українські військові зупинили 36 штурмових дій. Цей показник є дещо більшим порівняно з попередньою добою, коли фіксувалося 34 атаки. Наступальні дії російської армії відбувалися у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Родинське, Новомиколаївка та Філія. Також атаки відбито у бік Василівки, Білицького, Дорожнього, Шевченка, Сергіївки та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла з 19 до 23. Зіткнення точилися поблизу Плещіївки, Костянтинівки, Іллінівки, Торецького та Софіївки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 16 разів намагалася прорвати лінію оборони. Інтенсивність боїв тут зменшилася порівняно з 22 зіткненнями напередодні. Бойові дії відбувалися у районах населених пунктів Новомихайлівка, Новоселівка, Дерилове, Зарічне, Ямпіль, а також у бік Шийківки, Ставків, Дробишевого та Лимана.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів залишилася незмінною порівняно з минулою добою і склала 11 атак. Українські військові фіксували зіткнення у районі Закітного й Калеників, а також у бік Рай-Олександрівки та Кривої Луки. Водночас аналітики DeepState в останньому оновлені вказують, що саме на ділянці фронту поблизу Різниківки у бік Рай-Олександрівки відбулося просування противника.

На Краматорському напрямку відбулося одне боєзіткнення в районі Малинівки. Напередодні російські війська наступальних дій на цій ділянці не проводили.

Втрати російської армії

За минулу добу кількість ліквідованого особового складу російських військ склала 1370 осіб, цей показник залишився ідентичним до попереднього дня. Українські військові також знищили наступну кількість техніки та озброєння:

• 1 968 безпілотників оперативно-тактичного рівня порівняно з 1 996 напередодні;
• 441 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн, що на 10 більше показників минулої доби;
• 58 артилерійських систем порівняно з 71 напередодні;
• 4 крилаті ракети, тоді як минулої доби таких втрат не фіксували;
• 4 бойові броньовані машини, кількість залишилася незмінною;
• 4 реактивні системи залпового вогню порівняно з 3 напередодні;
• 4 наземні робототехнічні комплекси проти 7 одиниць минулої доби;
• 3 одиниці спеціальної техніки, показник ідентичний до попереднього дня;
• 2 танки порівняно з 5 напередодні;
• 1 засіб протиповітряної оборони, тоді як минулої доби було знищено 4 одиниці.

Читайте також:

Росіяни просунулися в центрі Родинського — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення

За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.

“Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.

Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:

• неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
• відсутність табличок із назвами вулиць;
• відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
• плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.

“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.

Читайте також:

Евакуація з Дружківки: кількість охочих виїхати зростає, — представник “Проліска”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!