Міська влада Бахмута спільно з компанією “Метінвест” розробила проєкт, що передбачає будівництво житла для ВПО з Бахмута. Презентують його у Варшаві під час виставки-конференції ReBuild Ukraine.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” повідомила начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради Наталя Отюніна.

Житло для ВПО з Бахмута: проєкт

13-14 листопада у Варшаві відбудеться виставка-конференція ReBuild Ukraine, присвячена темі відбудови України. На заході буде присутня і делегація з Бахмута. Головна мета участі громади — презентувати проєкт будівництва житла для переселенців-бахмутян.

“Минулого року ми також брали участь у даній виставці і завдяки цьому в нас з’явилися певні напрацювання по проєкту “Сталева мрія Бахмут”. Також це сприяло тому, що проєктний офіс “Метінвесту” додатково і безоплатно розробив для нас концепцію будівництва житла на територіях інших громад. Саме з цим проєктом ми будемо їхати на виставку. Наша мета — зацікавити в ньому громади України, представники яких будуть брати участь у виставці, а також знайти донорські організації, які можуть допомогти реалізувати проєкт”, — розповідає Наталя Отюніна.

Новий проєкт полягає в забезпеченні житлом переселенців із соціально незахищених верств населення.

“Цей проєкт також має назву “Сталева мрія”, оскільки будівництво планується зі сталевих конструкцій. Його концепція полягає в тому, щоб збудувати житло на територіях інших громад, де проживають бахмутяни. І щоб якомога швидше найбільш соціально незахищені з них могли отримати житло на якийсь час”, — розповідає посадовиця.

У яких саме громадах буде реалізовано проєкт ще не визначено.

“Поки що перемовини тривають. Протягом цього року очільник нашої громади мав багато зустрічей і з бахмутянами, і з керівниками інших громад, щоб розказати їм про долю Бахмута. Поки що перелік громад, у яких можна буде реалізувати проєкт, у розробці, ми в пошуках”, — зазначає Наталя Отюніна.

Виставка-конференція ReBuild Ukraine триватиме два дні. За цей час делегація з Бахмута матиме можливість розповісти про новий проєкт громадам України і міжнародним компаніям. У такий спосіб намагатимуться знайти інвесторів, які б могли профінансувати реалізацію ініціативи.

Читайте також:

• Доступне житло для ВПО: які програми діють в Україні
• На Донеччині протерміновані понад 1000 заяв на компенсацію зруйнованого житла: що це означає
• При Бахмутській РДА формують Раду з питань ВПО: як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!