Понад сотню дітей з Донеччини побували в Карпатах. Шість днів вони досліджували місцеву природу, знайомилися з традиціями та культурою різних регіонів України. Під час подорожі був і психологічний відпочинок: свіже повітря, нові враження та активні прогулянки допомогли дітям відновитися. Поїздку організували в межах програми “Екологічна просвіта та інформування для сталого розвитку Донеччини”, а сама подорож має назву — “Екологічними стежками рідної України”.

Скільки грошей виділили на цю програму у 2025 році та чи можна ще записати дитину на відпочинок, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Екомандрівка для дітей Донеччини

Учні Нікольської опорної школи разом із директоркою Юлією Тимчак та ще понад 120 дітей із Донеччини відвідали Карпати у рамках заходу “Екологічними стежками рідної України”, який проходить вже 8 років. Це частина програми “Екологічна просвіта та інформування для сталого розвитку Донеччини на 2020-2025 роки”.

Примітка. На Проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища на тему “Екологічними стежками рідної України” у серпні 2025 року провели тендер на 8 мільйонів гривень, кошти брали з місцевого бюджету. Замовник послуг Департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА. Переможцем став ТОВ “Центр екологічної освіти та інформації”, який запропонував надати 7 послуг за 7 950 000,00 UAH з ПДВ. За ці кошти 650 учнів разом з наставниками мають взяти участь у проведенні заходів.

Як усе було організовано?

Дітей поселили у санаторії в селі Смодна, неподалік Косова. Там вони не лише відпочивали, а й брали участь у різноманітних заходах — від арттерапії й ароматерапії до ранкової зарядки та активних екскурсій.

“У нас був чіткий розпорядок дня: підйом о сьомій ранку, зарядка, насичена програма протягом дня і відбій о 22:00. Діти вчилися самостійності — адже жили у кімнатах по 6–9 осіб, де потрібно було дотримуватися гігієни, дисципліни та режиму”, — розповідає Юлія Тимчак, супроводжуюча групи.

Вік учасників, від 8 до 17 років. Молодших дітей не брали, адже програма вимагала певної самостійності. Наприклад, підйом на гору Остру дозволили лише дітям старшим 12 років.

Тематика та враження

Кожна поїздка у межах програми має власну тему. Цьогорічна називалася «Орнаменти з природи. Українська писанка». Школярі побували в музеї писанки у Коломиї, пробували розписувати яйця, а також досліджували природні орнаменти й символи.

Особливо дітям запам’ятався музей косівської майолікової кераміки. Там дозволяли все торкатися й взаємодіяти з експонатами, каже пані Юлія. Вільний час у дітей теж був насичений: дискотека щовечора, творчі конкурси, перегляд фільмів, майстер-класи на природі — навіть варили банош на вогнищі.

Хто міг потрапити

За умовами програми, учасниками мали бути діти, які протягом року проявили екологічну свідомість — брали участь у конкурсах, квестах чи роботі дитячого екологічного парламенту. Але на практиці головним критерієм було походження з Донеччини та бажання поїхати.

Як потрапити на наступні поїздки

Такі подорожі відбуваються щороку кілька разів, і програма діятиме й надалі. Інформацію про набір дітей зазвичай отримують через школи. Учні також можуть напряму звертатися до вчителів біології чи екології.

Участь для дітей безплатна, адже фінансування здійснюється з бюджету. Але щоб доїхати до точки збору дітей у трансфер батьки мають сплатити за квиток дитини.

До теми:

Екоактивізм під окупацією: хто і як на Донеччині ризикує, щоб говорити про довкілля

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В останні дні на Донеччині спостерігається суттєве збільшення кількості людей, які хочуть виїхати. Через погіршення безпекової ситуації, обстріли критичної інфраструктури, проблеми з газо- та електропостачанням мешканці прифронтових громад масово залишають небезпечні райони.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Богдан Зуяков.

Активізація евакуації з Дружківки та сусідніх громад

Найбільш інтенсивно евакуація відбувається з району Дружківки Донецької області. Саме тут останніми днями фіксується різке зростання кількості заявок на виїзд. Причинами стали регулярні обстріли, пошкодження газопостачання та тривалі відключення електроенергії, що унеможливлюють нормальне проживання цивільного населення в зимовий період.

За словами волонтера, інтенсивність евакуації в окремі дні перевищує попередні показники в рази.

“Останні три дні інтенсивність евакуації дуже висока, значно активніша, ніж була раніше“, — зазначає волонтер.

Окрім Дружківки, люди активно виїжджають із Костянтинівки, Лиману, Миколаївки поблизу Слов’янська, а також із населених пунктів Краматорсько-Слов’янської агломерації та Сіверського напрямку. Частина мешканців самостійно дістається відносно безпечних зон, де їх вже підхоплюють евакуаційні групи волонтерів.

Окремо відзначається зростання кількості родин з дітьми, які раніше з різних причин відкладали виїзд, але нині змушені евакуюватися через різке загострення ситуації.

Обсяги евакуації та робота служб

За словами Богдана Зуякова, за останній тиждень лише одна волонтерська команда евакуювала близько 50 осіб. Водночас з окремих міст, зокрема з Костянтинівки, за кілька днів могли виїхати до 200 людей. У процесі задіяні не лише волонтери, а й ДСНС та поліція, які здійснюють масову евакуацію цивільних.

Найбільшу частку евакуйованих становлять маломобільні люди, пенсіонери віком “65 плюс”, а також родини з дітьми. У Дружківці це переважно люди старшого віку та маломобільні мешканці, тоді як із Краматорсько-Слов’янської агломерації дедалі частіше виїжджають саме сім’ї з дітьми.

Основні ризики зимової евакуації

За словами волонтера, найбільшою загрозою під час евакуації залишаються атаки дронів, які ускладнюють логістику та становлять небезпеку для будь-якого транспорту — евакуаційного, поліцейського чи військового. Додатковим фактором є зимові погодні умови: ожеледиця на дорогах обмежує можливість маневру, що робить транспорт особливо вразливим до ударів з повітря.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: назвали 4 міста, з яких найбільше виїздять люди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ГО “Десяте Квітня” разом з УВКБ ООН запускає програму ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві на 2026 рік. Заявки приймаються від власників житла, які придбали його після початку повномасштабного вторгнення, і це житло таке, що потребує ремонту для безпеки та комфорту.

Як подати заявку — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як ВПО у Полтаві можуть подати заявку на ремонт житла у 2026 році

Громадська організація “Десяте Квітня” спільно з Агентством ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) оголошує початок реєстрації на 2026 рік для програми ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві, повідомляє Полтавська ОВА.

Участь можуть брати ВПО, які проживають у житлі:

• що перебуває у власності;
• умови якого не відповідають мінімальним стандартам безпеки та комфорту.

Пріоритет надається:

• домовласникам у сільській місцевості та малих містах Полтавщини;
• сім’ям у вразливих життєвих обставинах.

Програма покриває найнеобхідніші види ремонту, включно з:

• вікнами, дверима, дахом, підлогою, утепленням;
• водопостачанням, електрикою, каналізацією та іншими базовими ремонтами для безпечного та комфортного проживання.

Як подати заявку у Полтаві:

1. Через уповноважених представників вашої громади.
2. Самостійно, заповнивши KOBO-форму.
3. Телефонна гаряча лінія: 0800 33 28 58.

Зверніть увагу, що подання заявки не гарантує отримання допомоги. Всі заявки проходять перевірку та затвердження.

До теми:

У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!