Громадська організація «Base UA» запрошує підлітків, які постраждали від загарбницької війни росії проти України, провести час із користю в арт-таборі «Горицвіт». Участь у дитячому проєкті безкоштовна. Відпочинок триватиме з 24 вересня по 4 жовтня.

Про це ГО «Base UA» повідомляє на своєму сайті.

Метою проєкту є відновлення ресурсу дитини у безпечному просторі через підтримку, творчість і природу.

Що пропонує табір? 

• Організатори підготували три майстерні (скульптура, зображення та співи), через які молодь зможе досліджувати себе і світ навколо, пізнавати свої таланти, здобувати нові навички та надихатися відчуттям творчості. 
• Кожного дня учасники і учасниці табору зустрічатимуться на спільному колі для дискусій та розмов. У таборі вони дослідять мистецькі, соціальні і політичні феномени, а також завдяки інтерактивним заняттям дізнаються про власний внутрішній світ та розвинуть навички розуміння та прийняття інших людей.
• Важливу частину програми складають походи, бо саме під час прогулянок серед величної краси Карпат відкриваються один одному молоді серця і саме тут зароджуються дружні розмови. 
• Також у програмі заплановані різноманітні ігри, кіно, танці, чайні церемонії та цікаве спілкування.
• З підлітками працюватиме команда щирих і талановитих менторів, відповідальних і натхненних наставниць, професійний психолог та дбайливий лікар.

Цінності табору «Горицвіт»:

• безпечний фізичний і психологічний простір;
• креативність (можливість спробувати нові види мистецтва, нові формати і підходи);
• підтримка і взаємопідтримка;
• створення соціальних зв’язків, спілкування з однолітками;
• самопізнання (усвідомлення своїх особистих якостей, бажань і прагнень).

Як зареєструватися?

Для участі необхідно заповнити анкету для батьків і анкету для учасника (заповнюють діти — підлітки 12-15 років). Відповідь надійде на електронну адресу впродовж двох тижнів.

Для участі обов’язковим є заповнення обох анкет: 

анкети для учасника/учасниці: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdfa0GcS6P-NeWIf-N4LTL2KzteAaNp6KpojQvipIGtLT-R2w/viewform

анкети для батьків: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd4ZJ6CjPeEB0f4LjHuRN57OUWUecc-tgoAYVHfQI553qSdLQ/viewform

Анкети приймаються до 5 вересня. Відпочинок у таборі триватиме з 24 вересня по 4 жовтня.

Умови участі 

• Організатори забезпечують учасників трансфером від залізничного вокзалу до готелю «SARGORIGO» (село Нижнє селище, Закарпаття), де відбуватиметься табір. І так само, після завершення табору, діти повертаються назад. 
• Окрім цього, є можливість компенсації витрат на квитки на потяг.
• Долучитися до табору можуть підлітки 12-15 років.
• У готелі «SARGORIGO» діти розміщуються по 3-4 людини у кімнаті (хлопці і дівчата окремо). 
• Табір забезпечує пʼятиразове вегетаріанське харчування.

Читайте також: Бахмутські учні дякують захисникам України і запрошують інші школи приєднатися до челенджу

Беріть участь у благодійній лотереї від  «Бахмут. IN. UA» та Artwinery і виграйте подарунок до Дня міста.

Фото: «Base UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!