Станом на жовтень 2024 року в Україні зареєстровано 4,6 мільйонів переселенців. Переважна більшість із них — це діти.

Про це йдеться у статистиці, що наводить інформаційно-аналітичний центр Мінсоцполітики України.

ВПО в Україні: статистика

Станом на початок жовтня 2024 року в Україні офіційно зареєстровано 4,6 мільйонів переселенців. Переважна більшість з них — 972 тисячі — це діти. Після них йдуть пенсіонери віком від 61 до 70 років. Їх налічується 729 тисяч. Далі за кількістю йде категорія переселенців віком від 31 до 40 років. Їх налічується 656 тисяч.

Найменше серед переселенців людей віком старше 100 років. Таких переселенців по всій країні налічується 1 431 людина.

Кількість безробітних переселенців складає 123 тисячі людей. Проте цю цифру не можна назвати реальною. Це кількість ВПО, які перебувають на обліку безробітних. Реальна ж цифра може бути більшою, адже не всі незайняті ВПО звертаються у Службу зайнятості.

Найбільше переселенців зареєстровано на Донеччині та Харківщині — в кожній області понад пів мільйона осіб.

Загалом перша п’ятірка регіонів з найбільшою кількістю зареєстрованих переселенців має такий вигляд:

• Донецька область — 533 536 переселенців;
• Харківська область — 517 636 переселенців;
• Дніпропетровська область — 452 675 переселенців;
• Київ — 414 364 переселенців;
• Луганська область — 270 889 переселенців.

Зазначимо, що у статистиці вказане місце реєстрації ВПО. Очевидно, що багато переселенців, зареєстрованих у Донецькій і Луганській областях, фактично проживають в інших регіонах через триваючі бойові дії і окупацію населених пунктів.

Читайте також:

• “Ліквідація Мінреінтеграції створить ілюзію, що проблематики питання ВПО немає”: голова Ради з питань ВПО
• Грошова допомога ВПО у Києві: як переселенцям скористатися програмою “Турбота назустріч киянам”
• Як вперше отримати виплати ВПО та чи потрібно бути працевлаштованим

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У так званому “міністерстві транспорту днр” поповнення. Заступником міністра призначили окупанта, який брав участь у війні в Україні. Воюючи у складі російської армії, Антон Ботнарьов знищував українські міста, а тепер налагоджуватиме залізничне сполучення на ТОТ.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Окупант став заступником міністра на ТОТ Донеччини

На окупованій Донеччині призначили нового заступника міністра транспорту. Ним став Антон Ботнарьов, який брав участь у боях в Україні. Він керуватиме залізничною галуззю “днр”.

У 2022 році Антон Ботнарьов вступив до лав російської армії. Брав участь у захопленні Маріуполя, Попасної та Авдіївки. Демобілізувався після тяжкого поранення.

На посаді в “міністерстві транспорту” Ботнарьов розвиватиме залізничний транспорт. Він, нібито, вже розробив проєкти залізничного сполучення “днр” з регіонами Росії та має плани щодо удосконалення приміської транспортної мережі.

Читайте також:

• Кадрові зміни в “днр”: новим очільником МВС став російський генерал поліції
• Від бойовика до наставника дітей: хто такий Олександр Камишов і як він мілітаризує молодь Донеччини
• Поліція повідомила про підозру всім керівникам “Юнармії” на окупованій Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році відбудеться додаткова сесія Національного мультипредметного тесту для вступників, які не змогли пройти тестування під час основного етапу. Процедура має чіткі часові межі, визначені категорії учасників та алгоритм реєстрації.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Додаткова сесія НМТ у 2026 році

Міністерство освіти і науки України наказом від 24 грудня 2025 року №1701 встановило дати проведення додаткових сесій. Тестування триватиме у період з 17 по 24 липня 2026 року.

Взяти участь у додаткових сесіях мають право вступники, які зареєструвалися в додатковий період реєстрації, а також ті, хто з поважних причин не пройшов або не завершив тестування під час основної сесії. До таких випадків належать:

• неявка до тимчасового екзаменаційного центру або неможливість взяти участь у тестуванні через поважні причини;
• участь у міжнародних або всеукраїнських офіційних заходах (змагання, олімпіади, турніри), тренувальних зборах чи перебування в дорозі до місць їх проведення у день іспиту;
• різке погіршення стану здоров’я під час виконання сертифікаційної роботи;
• виникнення обставин у центрі тестування, що загрожували життю та здоров’ю учасників;
• дочасне припинення процедури іспиту через неможливість створення належних умов;
• погане самопочуття або психоемоційний стан після нічних обстрілів та довготривалої повітряної тривоги напередодні іспиту.

Процедура подачі документів при неявці

Вступники, які не з’явилися на тестування через поважні причини або участь в офіційних заходах, повинні подати заяву до регіонального центру оцінювання якості освіти. До заяви додається документ, що підтверджує обставини пропуску.

Документи необхідно подати протягом трьох робочих днів із дня проведення основної сесії, в якій особа мала брати участь. Передбачено три способи подачі:

• поштовим зв’язком, враховуючи час на доставлення;
• електронною поштою, де датою подачі вважається дата отримання листа регіональним центром;
• особисто вступником або через уповноважену особу з належно оформленими повноваженнями.

Дії при перериванні іспиту

Учасники, які розпочали, але не змогли завершити тестування через погіршення здоров’я чи загрозу безпеці, подають заяву про допуск до додаткової сесії до відповідного регіонального центру. Це можна зробити безпосередньо в центрі тестування до моменту виходу з нього через відповідальну особу або самостійно протягом трьох робочих днів.

Рішення про допуск таких осіб ухвалює регламентна комісія на основі записів у документах екзаменаційного центру. Обов’язковою умовою допуску є задоволення клопотання про анулювання попереднього результату апеляційною комісією.

Розгляд заяв та оскарження рішень

Регламентна комісія розглядає заяви протягом періоду їх прийняття та трьох робочих днів після його завершення. Інформація про допуск або недопуск до додаткової сесії з’являється у персональному кабінеті вступника.

У разі отримання відмови вступник має право оскаржити рішення. Заяву про оскарження необхідно подати до апеляційної комісії Українського центру оцінювання якості освіти протягом трьох календарних днів з дати розгляду, яка вказана в персональному кабінеті.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!