Російські війська продовжили наступальні операції в районі Часів Яру 23 вересня, але підтверджених вагомих змін на лінії фронту не зафіксовано. Така ж ситуація і в Торецьку. Ворог 15 разів пробував йти на штурм.

Про це свідчать дані Інституту вивчення війни та карта Deep State.

Часів Яр на карті

Російські війська продовжували наступальні операції на північ від Часів Яру в районі Григорівки, Калинівки, Кліщіївки та на південь від Часів Яру в районі Передтечиного, Ступочок та Білої Гори 22 та 23 вересня. Тут діють підрозділи 1-го штурмового загону російської бригади “волков”, це добровольчий корпус росії. Карта Deep State також свідчить, що за минулу добу росіяни не мали вагомих просувань у районі Часів Яра.

Генштаб повідомляє, що за підтримки штурмової авіації росіяни 15 разів намагалися просунутися вперед на Торецькому напрямку. Позиції наших оборонців штурмували в районах населених пунктів Дачного, Торецька та Неліпівки.

Торецьк на карті

Росіяни продовжили штурм під Торецьком 23 вересня, але підтверджених змін на лінії фронту не було. Російські війська пишуть, що нібито російські війська зайняли терикон на сході Торецька, хоча підтверджень цієї заяви немає.

Український військовий спостерігач Костянтин Машовець заявив 23 вересня, що російські війська просунулися до центру Торецька з боку Північного. 22 і 23 вересня російські війська продовжували штурми в межах і поблизу Торецька.

Читайте також:

• Військовий “Айдару” розповів, чому росіяни мають успіхи на Покровському і Курахівському напрямках
• Волонтери мають брати письмовий дозвіл, щоб заїхати в зону бойових дій на Донеччині: деталі
• Волонтер з Часового Яру назвав дві причини, після яких люди швидше евакуюються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!