4 липня 2024 року Бахмутська районна державна адміністрація анонсувала формування Ради ВПО. Але станом на 30 січня 2025 року склад Ради ВПО досі не затверджений.

Про це редакція дізналась у відповідь на запит від Бахмутської районної державної адміністрації.

Рада ВПО при Бахмутській РДА

Рада ВПО — це консультативно-дорадчий орган, який може лобіювати та захищати права внутрішньо переміщених осіб. Така рада, наприклад, вже сформована при Бахмутській міській військовій адміністрації. Її формування почали вкінці серпня 2024 року, а вже 28 вересня 2024 року провели перше засідання з утвердженим складом Ради ВПО. Бахмутська РДА анонсувала формування Ради ВПО 4 липня 2024 року, але досі не сформувала. Її склад не затверджений, робота по формування Ради триває.

Причиною незатвердження Ради ВПО назвали те, що “наразі відсутні звернення кандидатів, які відповідають вимогам для включення до складу Ради ВПО”. У відповіді додали, що постійно оновлюють оголошення щодо формування складу Ради ВПО, допоки не наберуть необхідну кількість людей.

Як подати заяву до Ради ВПО?

Відбір членів Ради ВПО здійснюється на підставі поданих до Бахмутської райдержадміністрації, районної військової адміністрації внутрішньо переміщеними особами та представниками громадських об’єднань, благодійними організаціями документів в електронній та/або паперовій формі, а саме:

• заяви у довільній формі, в якій зазначається про готовність працювати, а також інформація про входження до складу інших консультативно-дорадчих органів, відсутність конфлікту інтересів;
• документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або відображення в електронній формі інформації, що міститься у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, сформованих засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або єДокумент;
• документа про освіту (за наявності);
• мотиваційного листа кандидата, в якому викладаються обґрунтування для обрання його до складу Ради ВПО;
• 5) резюме із зазначенням контактного номера телефону та адреси електронної пошти кандидата (за наявності);
• 6) довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або електронної довідки, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи, сформованої засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (за наявності технічної можливості), або листа громадського об’єднання чи благодійної організації щодо включення до складу Ради ВПО свого представника з інформацією про діяльність організації щодо забезпечення та захисту прав внутрішньо переміщених осіб і реалізації проектів у межах Бахмутського району Донецької області.

Основними критеріями відбору кандидатів у члени Ради ВПО, які оцінює Бахмутська райдержадміністрація, районна військова адміністрація, є бажання працювати на громадських засадах, активна участь у громадській діяльності, наявність особистих досягнень або реалізованих проєктів у сфері захисту ВПО. наявність конкретних пропозицій щодо особистого вкладу в реалізацію завдань Ради ВПО.

До складу Ради також можуть доєднатись активна молодь, якій виповнилось 18 років. Важливо, щоб місцем вашого фактичного проживання були адміністративно-територіальні одиниці Бахмутського району Донецької області. Також заяви можуть надсилати від громадських об’єднань та благодійних організацій, діяльність яких спрямована на забезпечення та захист прав внутрішньо переміщених осіб і реалізацію проектів у межах Бахмутського району Донецької області.

Документи надсилайте управлінню соціального захисту населення Бахмутської райдержадміністрації на адресу: бульвар Слави буд.46а м. Дніпро або на електрону пошту [email protected] (із зазначенням у темі листа “Заява кандидата до  складу Ради ВПО”).

Читайте також:

• Рада ВПО при Бахмутській МВА: хто туди входить та що робили за 2023-2024 роки
• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільно напруженою. Волонтери продовжують вивозити людей з небезпечних зон, проте доступ до деяких населених пунктів, зокрема до Костянтинівки, для цивільних місій вже заблоковано. Люди змушені самотужки діставатися точок евакуації або звертатися за допомогою до військових.

Про поточний стан справ, маршрути вивозу та допомогу з відновленням документів редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Гуманітарна місія “Проліска” продовжує здійснювати евакуацію з прифронтових населених пунктів. Наразі основні виїзди відбуваються з Миколаївки, Дружківки, Олексієво-Дружківки, Осикового та Кіндратівки.

Алгоритм евакуації передбачає доставку людей до транзитного шелтера у Краматорську. Звідти іншими мікроавтобусами евакуйованих перевозять на Лозову або зрідка на Павлоград.

Окремим напрямком роботи є вивезення маломобільних груп населення. Для цього використовується спеціальний медичний транспорт.

“Ми евакуюємо людей немобільних, хворих або після поранення, тобто тих, хто не в змозі їхати на загальних умовах“, — зазначив Євген Ткачов.

Ситуація у Костянтинівці та Сіверському напрямку

Доступ до Костянтинівки для волонтерських організацій наразі неможливий. За словами Євгена Ткачова, гуманітарні місії не мають змоги заїхати в місто вже близько місяця.

Мешканці Костянтинівки, які вирішили виїхати, змушені самостійно діставатися до найближчого доступного пункту — Олексієво-Дружківки.

“Костянтинівці, котрі виходять самі, ми їх підбираємо в Олексієво-Дружківці. Або їх сусіди чи знайомі вивозять на візках, на велосипедах“, — пояснює представник місії.

Схожа ситуація спостерігається і на Сіверському напрямку. У зоні доступності для волонтерів залишилася лише Миколаївка. Усі інші села та сам Сіверськ знаходяться поза межами досяжності гуманітарних місій. Туди зрідка можуть проїхати лише екіпажі поліції “Білий Янгол” або військові.

Статистика та складність процесу

Щодня різними видами транспорту з Донецької області вдається вивезти від 20 до 50 осіб. Проте статистика є умовною, оскільки “Проліска” також здійснює соціальні перевезення на залізничні вокзали зі Слов’янська та Краматорська.

Євген Ткачов наголошує на складності евакуації маломобільних людей. Ресурси, витрачені на порятунок однієї лежачої людини з прифронтового села (наприклад, з Осикового), співмірні з вивезенням кількох десятків людей з більш безпечного Краматорська.

Допомога при втраті документів

Часто люди евакуюються без документів, які були знищені внаслідок обстрілів або пожеж. У таких випадках гуманітарна місія надає юридичний та соціальний супровід.

Людей без документів тимчасово розселяють у християнських шелтерах Краматорська. Далі з ними працює кейс-менеджер місії, допомагаючи відновити папери. Подальша евакуація в глиб країни відбувається вже після оформлення нових документів.

Тенденції: чому люди виїжджають зараз

Останнім часом волонтери фіксують збільшення кількості заявок на евакуацію з відносно тилових міст Донеччини — Краматорська та Слов’янська.

Також зростає потік людей з Дружківки та Миколаївки. Основною причиною виїзду стає руйнування комунальної інфраструктури: у населених пунктах починають зникати газ, світло та опалення, що робить життя там неможливим, особливо в зимовий період.

Читайте також:

На Донеччині зупинили понад 50 ворожих атак за добу: де росіяни штурмують найактивніше

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть стикатися з безпідставними відмовами у бронюванні коштів за житловими сертифікатами “єВідновлення”. Причиною стають застарілі дані в державних реєстрах, через які система помилково вважає, що у заявника є інше житло.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту ВПО.

Чому виникає помилка

За словами Павла Фролова, ключовою умовою для отримання пріоритетного права на компенсацію за знищене майно є відсутність у заявника іншого житла. Цей факт перевіряється автоматично через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП).

Проблема криється в історії функціонування українських реєстрів. До запуску сучасного ДРРП у 2013 році, в Україні протягом 2002–2012 років діяв Реєстр прав власності на нерухоме майно (РПВН). Наразі він є архівною складовою сучасної системи.

Через технічні проблеми із синхронізацією баз даних виникає дублювання записів. Система бачить інформацію в старому архівному реєстрі про нерухомість, яку людина вже давно продала, і сприймає це як наявність житла. Через таке “фантомне” майно ВПО отримують відмову у бронюванні коштів.

Хто перебуває у зоні ризику

Зіткнутися з подібною проблемою можуть не всі заявники. У зоні ризику перебувають переселенці, які підпадають під такі критерії:

• набули право власності на житло в період з 2002 по 2012 роки;
• згодом відчужували (продали, подарували) це майно в період з 2013 по 2018 роки.

Саме в таких випадках інформація про продаж могла не оновитися в архівній частині реєстру.

Як перевірити дані та виправити помилку

Павло Фролов радить заявникам завчасно перевірити відсутність помилок у реєстрах, щоб уникнути проблем із використанням сертифіката.

Зробити це можна кількома способами:

• через портал “Дія” та замовлення інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ця послуга є платною);
• офлайн в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до нотаріуса.

Якщо перевірка виявить непогашений запис про власність у архівному реєстрі (РПВН), його необхідно анулювати. Зробити це можна у нотаріуса або в ЦНАПі. Після оновлення даних можливість використання житлового сертифіката буде розблокована.

Читайте також:

В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!