11 листопада російські військові підірвали Курахівську дамбу. Внаслідок цього сталися підтоплення доріг і навколишніх населених пунктів.

Чи планується евакуація через підтоплення, на брифінгу розповів начальник відділу планування заходів цивільного захисту Донецької ОВА Сергій Гончаров.

Курахівська дамба, підтоплення

11 листопада російські військові підірвали Курахівську дамбу. Внаслідок знищення дамби почали фіксувати підтоплення населених пунктів у напрямку села Багатир. Рівень води в річці Вовча в межах Великоновосілківської громади піднявся на 1,2 метри. Підтоплень житла не фіксували.

Станом на сьогодні ситація з підтопленнями контрольована. Вони є, але не критичні. Загрози житловій забудові немає.

“За наявними ознаками нижче по течії, ми маємо поступове проходження водного потоку по руслу річки Вовча. Рівень річки піднявся, за останніми даними, десь на 1,2 метри. Це повідомляють і Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів, і місцеві органи влади, які моніторять ситуацію в селах біля русла річки. Може бути частково підтоплено ділянки місцевості, які прилягають безпосередньо до русла. Це луки, галявини. Саме житловій забудові в селах загрози наразі немає”, — зазначив Сергій Гончаров.

Обстежити дамбу і прилеглу до неї територію наразі неможливо через складну безпекову ситуацію. Там тривають інтенсивні обстріли.

Оголошувати евакуацію в підтоплених населених пунктах наразі немає потреби. Втім, якщо рівень води буде підніматися, таке рішення ухвалять.

“Якщо виникне загроза житловій забудові, якщо ми побачимо різке зростання рівня річки Вовча, то відповідно будуть ухвалені управлінські рішення і буде оголошена евакуація. Але наголошую, що навіть якщо буде ухвалено таке рішення, то люди можуть відмовитись від евакуації. Ми не можемо їх примусово вивезти з цих сіл”, — зазначає Сергій Гончаров.

Курахівська громада: скільки лишаються людей

Станом на 13 листопада в Курахівській міській територіальній громаді залишаються 3 237 осіб. Це доросле населення, всіх дітей вже евакуювали раніше.

Нагадаємо, що сьогодні була підтверджена інформація щодо заходу російських військ у східну частину міста Курахове. Росіяни концентрують сили в районі школи №3. Вони проводять механізовані заїзди в район школи, висаджують піхоту і намагаються втекти.

Мета таких дій — закріпитися і змусити ЗСУ відійти за балку Довгу, яка розрізає східну частину міста.

Курахове: евакуація, контакти

Звернення про евакуацію з Курахового приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• “Сильних затоплень не буде”: представники влади у Кураховому прокоментували підрив дамби
• Бої за Курахове: як змінювалась карта бойових дій з літа по осінь 2024
• Захоплення Курахового буде головною метою росіян в осінньо-зимовий період

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення ухвалили під час засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів.

Про це повідомили у Донецькій ОДА.

На Донеччині розширили зону обов’язкової евакуації дітей

25 вересня провели онлайн-засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів. Його провів Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін. У засіданні брали участь представники Донецької обласної державної адміністрації.

Під час нього погодили рішення про обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб дітей із:

• окремих населених пунктів Святогірської міської територіальної громади;
• окремих територій міста Слов’янськ;
• селища Суханівка Слов’янської громади.

Як зазначили в Донецькій ОДА, рішення ухвалили через постійну загрозу російських обстрілів та необхідність зберегти життя і здоров’я дітей.

Також Координаційний штаб затвердив організацію нового пункту для евакуації громадян (з безпекових міркувань, його назву не розкривали). В обласній адміністрації пояснили, що необхідність такого рішення пов’язана з цілеспрямованими атаками російських військ на місця евакуації цивільних жителів Донеччини.

До теми:

“Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 об’єктів, а перші роботи вже стартували у місті Сніжне. Російські фахівці розглядають терикони як джерело вугілля та будівельних матеріалів для доріг, а звільнені землі ватажок “днр” денис пушилін пропонував віддати під забудову.

Катерина Волосевич, фахівчиня відділу енергетики громадської організації “Екодія”, яка займається питаннями справедливої трансформації вугільних регіонів, детально пояснила редакції Бахмут IN.UA, скільки часу та ресурсів потребує такий процес, а також які екологічні загрози він несе.

Ліквідація териконів на Донеччині

Технічно ліквідувати один терикон цілком можливо, однак це надзвичайно довготривалий і складний процес. На підконтрольній території України подібні ідеї розглядалися, але жоден проєкт не був повністю реалізований через потребу у великій кількості ресурсів. За словами експертки, розбирання одного стандартного об’єкта може тривати один-два роки, залежно від його масштабів та об’ємів породи.

Намір окупантів ліквідувати всі 600 об’єктів у найближчі роки еспертка називає нереалістичним.

“Якщо ми говоримо, що це прямо ціла сотня об’єктів, то це далеко не питання одного-двох років, а набагато-набагато довше. За два роки, або навіть за п’ять років, я певна, що цього неможливо зробити“, — зазначає Катерина Волосевич.

Ресурси, спеціалісти та техніка

Масштабна гірничо-переробна програма вимагає величезного стабільного фінансування та залучення цілої команди профільних фахівців. Для роботи з териконами потрібні інженери, геологи, геотехніки, фахові екологи, спеціалісти з охорони здоров’я та експерти по роботі з водоймами. Робота є небезпечною, тому пошук персоналу значно ускладнюється.

Серед необхідного технічного забезпечення експертка виділяє наступні пункти:

• важка техніка, зокрема самоскиди, екскаватори та бульдозери;
• інструменти та підтримуючі системи для забезпечення стабільності схилів терикона;
• спеціалізовані лабораторії безпосередньо на місцях для аналізу складу матеріалів.

Токсичність породи та ризики використання у будівництві

Росіяни планують використовувати матеріали з териконів для будівництва доріг, однак європейський досвід свідчить про серйозні ризики такої практики. Порода на териконах є сумішшю різних токсичних часток, які потребують тривалих лабораторних досліджень, сортування, подрібнення та перевірки характеристик. Навіть після обробки лише невелика частина породи придатна для повторного використання.

Крім того, матеріали з териконів здатні негативно впливати на дихальні шляхи, викликати серцево-судинні захворювання у місцевих жителів, а також забруднювати ґрунтові води та екосистеми. Втручання у структуру терикона порушує його стабільність, що може призвести до масштабних обвалів.

Рекультивація земель та небезпека житлової забудови

Після вилучення породи земельна ділянка потребує глибокої рекультивації. Цей етап включає стабілізацію рельєфу, формування безпечних схилів, водовідведення, контроль ерозії, вивезення токсичних залишків та обов’язкове завезення нового ґрунту. Хімічні речовини роками накопичуються у землі під териконами, тому просто прибрати відходи недостатньо для ліквідації забруднення.

Закордонний досвід країн із вугільним минулим (Німеччина, Польща, Чехія) демонструє, що такі території найчастіше перетворюють на індустріальні парки, простори для бізнесу, зелені зони або меморіальні культурні об’єкти. Будівництво масових житлових об’єктів безпосередньо на місці ліквідованого терикона не практикується через пряму загрозу для здоров’я.

У Великій Британії існує проєкт житлового району “Сімсон парк”, який будують на території колишньої вугільної шахти. Проте Катерина Волосевич підкреслює ключову відмінність: будівництво велося не на місці самого терикона, а на прилеглій великій території шахти після проведення глибоких лабораторних досліджень та повної заміни ґрунтів.

“Будувати на місці самого теракона — ні. Ми не радимо саме працювати з житловою забудовою на майбутнє в Україні після перемоги. Більше бачимо це в контексті або озеленення, або індустріальних парків“, — підсумовує експертка.

Читайте також:

Окупанти почали ліквідацію териконів на Донеччині: що за цим стоїть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!