У місті Часів Яр тривають бойові дії. В міській забудові йдуть боєзіткнення, ситуація залишається складною. Попри це в місті продовжують лишатися люди. Нещодавно з росджерел стало відомо ще й про вивезення трьох дітей з міста, хоча місцева влада відзвітувала про їхню евакуацію ще влітку 2023 року.

Чи можуть заяви окупантів бути правдою і яка наразі ситуація в Часів Ярі, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Вивезення дітей з Часового Яру до рф: що каже влада

24 лютого росіяни на своїх пропагандистських каналах відзвітували про так звану “евакуацію” людей з Часового Яру. За лютий 2025 року з територій, які підконтрольні росії, окупанти, нібито, вивезли 13 людей. У списках евакуйованих зазначені і троє дітей — 6-річна дівчинка, 13-річний хлопчик і 16-річна дівчина.

Ця інформація суперечить заявам місцевої адміністрації, адже ще влітку 2023 року влада відзвітувала про вивезення всіх дітей з Часового Яру до більш безпечних регіонів України. Чи була в часовоярців можливість переховувати власних дітей для вивезення на бік росії, редакція запитала в начальника Часовоярської МВА Сергія Чауса. За його словами, ці заяви більше схожі на фейки, адже переховувати дітей у місті було б дуже важко, зважаючи на сьогоднішню ситуацію.

“По-перше, я не розумію звідки їх взагалі могли вивезти, тому що те, що відбувається в місті зараз — це пекло. І вивезти когось звідти, навіть з підвалу, я не розумію як. А загалом робота з вивезення дітей у більш безпечні населені пункти тривала з 2023 і того ж року була фактично закінчена. Кожному з батьків ми доступно пояснили чому лишатися в місті небезпечно і чому евакуація така важлива для дітей. В цей процес були залучені і освіта, і поліція, зокрема групи “Білих янголів”, які проводили евакуацію родин з дітьми. Всі адекватні люди дослухались до нас і евакуація дітей була проведена в повному обсязі.

Наскільки інформація від росіян про вивезення дітей відповідає дійсності, на жаль, я сказати не можу. І взагалі, як батько, у якого є діти, я не розумію батьків, які можуть наражати своїх дітей на таку небезпеку”, — зазначив Сергій Чаус.

Раніше редакція дізналась думку місцевого волонтера Євгена Ткачова щодо ймовірного вивозу дітей на бік рф. Він теж зазначив, що ця інформація не схожа на правду.

Часів Яр: актуальна ситуація

За даними Сергія Чауса, наразі в місті Часів Яр важка ситуація. Обстріли не вщухають, активність боїв висока. При цьому в місті продовжують лишатися люди.

“Ситуація стабільно важка. Змін у позитивну сторону, на жаль, зараз не бачимо. Ворог як і використовував, так і використовує весь наявний арсенал. Фактично місто під постійним вогнем. На сьогодні в Часів Ярі лишаються близько 200 осіб”, — зазначив Сергій Чаус.

Попри це за тиждень росіянам не вдалось зробити жодних просувань у Часів Ярі.

Читайте також:

• Бахмутяни, яких “евакуювала” рф, кілька років живуть у басейні
• Росіяни випустили у прокат “документальний” фільм про Бахмут: про що він
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!