У місті Часів Яр тривають бойові дії. В міській забудові йдуть боєзіткнення, ситуація залишається складною. Попри це в місті продовжують лишатися люди. Нещодавно з росджерел стало відомо ще й про вивезення трьох дітей з міста, хоча місцева влада відзвітувала про їхню евакуацію ще влітку 2023 року.

Чи можуть заяви окупантів бути правдою і яка наразі ситуація в Часів Ярі, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Вивезення дітей з Часового Яру до рф: що каже влада

24 лютого росіяни на своїх пропагандистських каналах відзвітували про так звану “евакуацію” людей з Часового Яру. За лютий 2025 року з територій, які підконтрольні росії, окупанти, нібито, вивезли 13 людей. У списках евакуйованих зазначені і троє дітей — 6-річна дівчинка, 13-річний хлопчик і 16-річна дівчина.

Ця інформація суперечить заявам місцевої адміністрації, адже ще влітку 2023 року влада відзвітувала про вивезення всіх дітей з Часового Яру до більш безпечних регіонів України. Чи була в часовоярців можливість переховувати власних дітей для вивезення на бік росії, редакція запитала в начальника Часовоярської МВА Сергія Чауса. За його словами, ці заяви більше схожі на фейки, адже переховувати дітей у місті було б дуже важко, зважаючи на сьогоднішню ситуацію.

“По-перше, я не розумію звідки їх взагалі могли вивезти, тому що те, що відбувається в місті зараз — це пекло. І вивезти когось звідти, навіть з підвалу, я не розумію як. А загалом робота з вивезення дітей у більш безпечні населені пункти тривала з 2023 і того ж року була фактично закінчена. Кожному з батьків ми доступно пояснили чому лишатися в місті небезпечно і чому евакуація така важлива для дітей. В цей процес були залучені і освіта, і поліція, зокрема групи “Білих янголів”, які проводили евакуацію родин з дітьми. Всі адекватні люди дослухались до нас і евакуація дітей була проведена в повному обсязі.

Наскільки інформація від росіян про вивезення дітей відповідає дійсності, на жаль, я сказати не можу. І взагалі, як батько, у якого є діти, я не розумію батьків, які можуть наражати своїх дітей на таку небезпеку”, — зазначив Сергій Чаус.

Раніше редакція дізналась думку місцевого волонтера Євгена Ткачова щодо ймовірного вивозу дітей на бік рф. Він теж зазначив, що ця інформація не схожа на правду.

Часів Яр: актуальна ситуація

За даними Сергія Чауса, наразі в місті Часів Яр важка ситуація. Обстріли не вщухають, активність боїв висока. При цьому в місті продовжують лишатися люди.

“Ситуація стабільно важка. Змін у позитивну сторону, на жаль, зараз не бачимо. Ворог як і використовував, так і використовує весь наявний арсенал. Фактично місто під постійним вогнем. На сьогодні в Часів Ярі лишаються близько 200 осіб”, — зазначив Сергій Чаус.

Попри це за тиждень росіянам не вдалось зробити жодних просувань у Часів Ярі.

Читайте також:

• Бахмутяни, яких “евакуювала” рф, кілька років живуть у басейні
• Росіяни випустили у прокат “документальний” фільм про Бахмут: про що він
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!