У місті Часів Яр тривають бойові дії. В міській забудові йдуть боєзіткнення, ситуація залишається складною. Попри це в місті продовжують лишатися люди. Нещодавно з росджерел стало відомо ще й про вивезення трьох дітей з міста, хоча місцева влада відзвітувала про їхню евакуацію ще влітку 2023 року.

Чи можуть заяви окупантів бути правдою і яка наразі ситуація в Часів Ярі, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Вивезення дітей з Часового Яру до рф: що каже влада

24 лютого росіяни на своїх пропагандистських каналах відзвітували про так звану “евакуацію” людей з Часового Яру. За лютий 2025 року з територій, які підконтрольні росії, окупанти, нібито, вивезли 13 людей. У списках евакуйованих зазначені і троє дітей — 6-річна дівчинка, 13-річний хлопчик і 16-річна дівчина.

Ця інформація суперечить заявам місцевої адміністрації, адже ще влітку 2023 року влада відзвітувала про вивезення всіх дітей з Часового Яру до більш безпечних регіонів України. Чи була в часовоярців можливість переховувати власних дітей для вивезення на бік росії, редакція запитала в начальника Часовоярської МВА Сергія Чауса. За його словами, ці заяви більше схожі на фейки, адже переховувати дітей у місті було б дуже важко, зважаючи на сьогоднішню ситуацію.

“По-перше, я не розумію звідки їх взагалі могли вивезти, тому що те, що відбувається в місті зараз — це пекло. І вивезти когось звідти, навіть з підвалу, я не розумію як. А загалом робота з вивезення дітей у більш безпечні населені пункти тривала з 2023 і того ж року була фактично закінчена. Кожному з батьків ми доступно пояснили чому лишатися в місті небезпечно і чому евакуація така важлива для дітей. В цей процес були залучені і освіта, і поліція, зокрема групи “Білих янголів”, які проводили евакуацію родин з дітьми. Всі адекватні люди дослухались до нас і евакуація дітей була проведена в повному обсязі.

Наскільки інформація від росіян про вивезення дітей відповідає дійсності, на жаль, я сказати не можу. І взагалі, як батько, у якого є діти, я не розумію батьків, які можуть наражати своїх дітей на таку небезпеку”, — зазначив Сергій Чаус.

Раніше редакція дізналась думку місцевого волонтера Євгена Ткачова щодо ймовірного вивозу дітей на бік рф. Він теж зазначив, що ця інформація не схожа на правду.

Часів Яр: актуальна ситуація

За даними Сергія Чауса, наразі в місті Часів Яр важка ситуація. Обстріли не вщухають, активність боїв висока. При цьому в місті продовжують лишатися люди.

“Ситуація стабільно важка. Змін у позитивну сторону, на жаль, зараз не бачимо. Ворог як і використовував, так і використовує весь наявний арсенал. Фактично місто під постійним вогнем. На сьогодні в Часів Ярі лишаються близько 200 осіб”, — зазначив Сергій Чаус.

Попри це за тиждень росіянам не вдалось зробити жодних просувань у Часів Ярі.

Читайте також:

• Бахмутяни, яких “евакуювала” рф, кілька років живуть у басейні
• Росіяни випустили у прокат “документальний” фільм про Бахмут: про що він
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області значно посилився процес евакуації цивільного населення. Через збільшення кількості обстрілів з боку російської армії жителі вимушені масово залишати свої домівки, евакуюючись цілими районами після влучань керованих авіабомб у житлові будівлі.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Як відбувається евакуація зі Слов’янська та Краматорська

За словами Ольги Кравченко, за останні півтора-два місяці на гарячу лінію надійшло 3800 заявок на виїзд. Організації не повністю справляються з таким потоком. Пропускна здатність дозволяє вивозити від 20 до 30 осіб на день разом із речами. Жителі потребують адресної евакуації та хочуть виїжджати до центральної України, а також у Київську, Одеську та Хмельницьку області. Покрити ці напрямки повною мірою вдається не завжди.

“Більше прильотів, і після прильотів люди виїжджають цілими районами. Прилетів КАБ у будинок, будинку немає — люди виїжджають“, — пояснює ситуацію волонтерка.

Територію Донеччини залишають переважно найвразливіші групи населення.

“Це родини з дітьми, маломобільні люди, оскільки швидкі вже особливо не виїжджають на адреси, лікарні не працюють у повному обсязі“, — розповідає представниця організації.

Наразі виїзди здійснюються здебільшого зі Слов’янська, Краматорська та прилеглих до лінії фронту районів.

Евакуйовані забирають із собою побутову техніку, меблі та навіть зібраний урожай, аби облаштуватися на новому місці та зекономити на оренді порожніх квартир.

“Хто картоплю викопав — і з картоплею їде. Хто з речами. В основному це техніка та меблі“, — констатують Ольга Кравченко.

Процес вивезення здійснюється за допомогою мікроавтобусів, а також є можливість відправляти речі поштою.

Ситуація у Слов’янську та Краматорську

Життя у містах супроводжується постійною загрозою ударів керованими авіабомбами, ракетами та FPV-дронами. Росіяни цілеспрямовано завдають ударів по магазинах і супермаркетах. Торговельні точки зачиняються, доступність продовольства зменшується. Електроенергія відсутня більшу частину доби. Після влучання у фільтрувальну станцію виникли серйозні перебої з водопостачанням, підвезення води також припинилося.

“Зараз усе частіше б’ють по магазинах, супермаркетах. Такі магазини зачиняються, менше доступності до продовольства. Світла більше в добі немає, ніж воно є. Ось зараз влучили у фільтрувальну станцію, також із водою стали перебої. Звісно, вже такого підвезення води немає“, — описує ситуацію керівниця волонтерського проекту.

Основною проблемою для волонтерських організацій, які займаються евакуацією, залишається нестача пального. Вирішення цього питання наразі відбувається коштом партнерських благодійних організацій для безперервного продовження процесу вивезення людей.

Читайте також:

У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мешканці Запоріжжя можуть отримати грошову допомогу від “Карітас-Спес”. Її розмір складає 12 300 гривень. На допомогу можуть розраховувати ВПО та люди, які отримати поранення або втратили одного із членів родини внаслідок війни.

Про це повідомляє “Карітас-Спес”.

Грошова допомога мешканцям Запоріжжя від “Карітас-Спес”

“Карітас-Спес” надає грошову допомогу мешканцям Запоріжжя. Її розмір складає 12 300 гривень. Допомогу можуть отримати люди, які:

• отримали важке поранення внаслідок бойових дій;
• втратили одного з членів сім’ї внаслідок бойових дій;
• евакуювалися з власної домівки.

Як подати заявку на допомогу від “Карітас-Спес” у Запоріжжі

При важких пораненнях внаслідок бойових дій потрібно надати:

• витяг з протоколу поліції про тригерну подію або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• лист непрацездатності (лікарняний) про перебування на лікуванні не менше 5 днів;
• завірену лікарем виписку з медичної амбулаторної картки, у якій мають бути або консультаційний висновок, або довідка про фіксацію тілесних ушкоджень, або епікриз.

За допомогою лікаря потрібно звернутися протягом одного дня з моменту поранення. У цей строк треба відкрити лікарняний або отримати консультаційний висновок щодо отриманих травм. Від моменту отримання травми до моменту реєстрації на допомогу повинно пройти не більше 45 днів. Допомогу надають лише постраждалій людині.

При втраті одного з членів сім’ї внаслідок бойових дій потрібно надати:

• свідоцтво про смерть;
• довідку про причину смерті;
• витяг з протоколу поліції про тригерну подію.

Люди, які мусили евакуюватися з власних домівок, мають надати:

• реєстраційні записи в офіційних центрах евакуації/транзиту, місцях збору або колективних центрах;
• списки/документацію, від гуманітарних, громадських організацій або волонтерів, які проводять евакуацію;
• транспортну квитанцію, квиток;
• довідку ВПО до 45 днів (з пропискою у місцях обов’язкової чи добровільної евакуації);
• інші реєстраційні документи, видані місцевими органами влади;
• документи, що підтверджують місце постійного проживання (місце проживання, зазначене в українському паспорті, місце проживання, зазначене в паперовому додатку до ID-картки, довідка про фактичне місце проживання, довідка ВПО, договір оренди житла тощо).

Деталі про оформлення допомоги можна уточнити на гарячій лінії “Карітас-Спес”: +380 (99) 555 4367.

Читайте також:

• Українці, які втратили роботу через війну, можуть подати заяву до Реєстру збитків
• ВПО отримають власний електронний кабінет: які послуги стануть доступні онлайн
• Банк розвитку Ради Європи виділив Україні понад 250 мільйонів євро на компенсації у 2026 році: куди пішли кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!