Протягом минулої доби на фронті зафіксували 189 бойових зіткнень. Найбільше атак окупанти проводять на Покровському і Курахівському напрямках. Складна ситуація також у Вугледарі.

Яка зараз ситуація на фронті, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Вугледар: чи є оточення

За даними аналітиків DeepState, наразі Вугледар не знаходиться в оточенні. Але в місто вже зайшли окупанти одразу із двох боків. Частина міста контролюється рф.

“П*д*ри увійшли у Вугледар із заходу та півдня. Сьогодні виродки публікують не тільки обстріли центральної частини міста, де Сили Оборони продовжують чинити спротив, а й рух своєї піхоти у місті та в середині багатоповерхівок. В західній частині міста кацапи вивісили свої ганчірки”, — зазначається у зведенні DeepState.

Покровський напрямок: ситуація на 1 жовтня

На Покровському напрямку окупанти намагаються захопити Селидове. За даними Інституту вивчення війни (ISW), російські війська намагаються обійти Селидове через північний і південний фланги. Нещодавно їм вдалося просунутися на обох флангах.

Також геолокаційні кадри, зроблені 30 вересня, показують, що російська армія просунулася вздовж траси М04 Донецьк-Покровськ на північ від Селидового. Окрім цього, окупанти просуваються до залізничної лінії на південь від Селидового.

Російські воєнкори стверджують, що окупантам вдалося захопили залишки Красного Яру та Крутого Яру. За їхніми словами, російська армія рухається до Миколаївки (на північ від Селидового та на південний схід від Покровська). Та цю інформацію спростовує ISW. Підтвердження наявності російських військ у північній частині Красного Яру немає.

За даними Генштабу, саме на Покровському напрямку залишається найбільш напружена ситуація. За добу ЗСУ зупинили 43 штурмових і наступальних дій ворога. Найбільша концентрація атак була поблизу Селидового, тут Сили оборони відбили понад 20 атак.

Курахівський напрямок: ситуація на 1 жовтня

Активно діють окупанти і на Курахівському напрямку. За добу тут зафіксували 31 боєзіткнення. Найактивніше росіяни намагалися просунутися в районах Курахового та Георгіївки.

За словами військового “Айдару” Станіслава Бунятова, на Курахівському напрямку росіяни використовують піхоту, танки та БМП. А саме місто Курахове регулярно обстрілюють КАБами.

“Більша частина Гострого зараз під п*д*рами, наші хлопці тримають західну частину. В Максимільянівку забігають малими групами, вчора та сьогодні намагалися штурманути технікою, але втратили 4 БМП та 2 танки. Піхоту наразі знищувати найважче через її кількість. Курахове планомірно знищують КАБами та артилерією”, — так військовий описує ситуацію на Курахівському напрямку.

Читайте також:

• Росіяни просунулися у бік Часів Яру, в Торецьку бої йдуть за кожну кімнату багатоповерхівки
• На Донеччині партизани викрили військову базу росіян: фото
• Генерал-майор ЗСУ розповів, чим для росіян важливі Покровськ і Курахове

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!