Протягом минулої доби на фронті зафіксували 189 бойових зіткнень. Найбільше атак окупанти проводять на Покровському і Курахівському напрямках. Складна ситуація також у Вугледарі.

Яка зараз ситуація на фронті, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Вугледар: чи є оточення

За даними аналітиків DeepState, наразі Вугледар не знаходиться в оточенні. Але в місто вже зайшли окупанти одразу із двох боків. Частина міста контролюється рф.

“П*д*ри увійшли у Вугледар із заходу та півдня. Сьогодні виродки публікують не тільки обстріли центральної частини міста, де Сили Оборони продовжують чинити спротив, а й рух своєї піхоти у місті та в середині багатоповерхівок. В західній частині міста кацапи вивісили свої ганчірки”, — зазначається у зведенні DeepState.

Покровський напрямок: ситуація на 1 жовтня

На Покровському напрямку окупанти намагаються захопити Селидове. За даними Інституту вивчення війни (ISW), російські війська намагаються обійти Селидове через північний і південний фланги. Нещодавно їм вдалося просунутися на обох флангах.

Також геолокаційні кадри, зроблені 30 вересня, показують, що російська армія просунулася вздовж траси М04 Донецьк-Покровськ на північ від Селидового. Окрім цього, окупанти просуваються до залізничної лінії на південь від Селидового.

Російські воєнкори стверджують, що окупантам вдалося захопили залишки Красного Яру та Крутого Яру. За їхніми словами, російська армія рухається до Миколаївки (на північ від Селидового та на південний схід від Покровська). Та цю інформацію спростовує ISW. Підтвердження наявності російських військ у північній частині Красного Яру немає.

За даними Генштабу, саме на Покровському напрямку залишається найбільш напружена ситуація. За добу ЗСУ зупинили 43 штурмових і наступальних дій ворога. Найбільша концентрація атак була поблизу Селидового, тут Сили оборони відбили понад 20 атак.

Курахівський напрямок: ситуація на 1 жовтня

Активно діють окупанти і на Курахівському напрямку. За добу тут зафіксували 31 боєзіткнення. Найактивніше росіяни намагалися просунутися в районах Курахового та Георгіївки.

За словами військового “Айдару” Станіслава Бунятова, на Курахівському напрямку росіяни використовують піхоту, танки та БМП. А саме місто Курахове регулярно обстрілюють КАБами.

“Більша частина Гострого зараз під п*д*рами, наші хлопці тримають західну частину. В Максимільянівку забігають малими групами, вчора та сьогодні намагалися штурманути технікою, але втратили 4 БМП та 2 танки. Піхоту наразі знищувати найважче через її кількість. Курахове планомірно знищують КАБами та артилерією”, — так військовий описує ситуацію на Курахівському напрямку.

Читайте також:

• Росіяни просунулися у бік Часів Яру, в Торецьку бої йдуть за кожну кімнату багатоповерхівки
• На Донеччині партизани викрили військову базу росіян: фото
• Генерал-майор ЗСУ розповів, чим для росіян важливі Покровськ і Курахове

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!