Російські війська продовжили штурми в напрямку Часів Яру 8 грудня, але не досягли жодних підтверджених успіхів. Така ж сама ситуація й в Торецьку. Водночас росіянам вдалося просунутися на Покровському напрямку. Наступ на Донеччині триває.

Про актуальну ситуацію на фронті — читайте в матеріалі.

Часів Яр, наступ росіян

Російські війська атакували в межах Часів Яру в Новому мікрорайоні та біля вогнетривкого заводу, також наступали на північ від Часів Яру біля Калинівки, і на південь від Часів Яру біля Ступочок і Білої Гори 7 і 8 грудня.

Росіяни використовують невеликі піхотні групи як диверсійно-розвідувальні для нападу на українські війська з тилу. Окупанти не розгортають нові підрозділи в районі Часів Яру, оскільки наразі мають достатньо резервів у цьому районі, щоб підтримувати поточний темп наступальних операцій. Інститут вивчення війни підтверджує, що вогнетривкий завод в Часів Ярі штурмує 98 десантна бригада рф.

Торецьк, актуальна ситуація

За даними Інституту вивчення війни, російські війська продовжили наступальні операції на Торецькому напрямку 8 грудня, але не досягли жодних підтверджених успіхів. Штурми були в самому Торецьку та поблизу нього, на північ від Торецька біля Дилівки, а на захід від Торецька біля Щербинівки, також біля Неліпівки та Леонідівки протягом 7 та 8 грудня. Ситуація на Торецькому напрямку залишається незмінна. Просувань ворога немає.

Покровськ, актуальна ситуація

Російські війська нещодавно просунулися в напрямку Покровська. Геолокаційні кадри, опубліковані 7 і 8 грудня, вказують на те, що окупанти просунулися на південний захід від Покровська та на південний схід від Покровська.

Російські джерела стверджують, що нібито їх війська захопили Новотроїцьке і просунулися в межах населеного пункту Шевченко. Інститут вивчення війни не підтверджує ці заяви. Водночас про просування в районі н.п. Шевченко повідомляли в Deep State. Росіяни продовжують наступати на схід від Покровська біля Миролюбівки, Мирнограду, Гродівки та Променя.

Також триває наступ на південний схід від Покровська біля Лисівки та Сухого Яру та на південь від Покровська біля Жовтого, Даченського, Пушкіного, Шевченка, Нового Трудівника та Зеленого.

Читайте також:

• Окупанти наступають на селище Шевченко, що є ключовим для виходу на Покровськ
• У Часовому Яру тривають бої за вогнетривкий комбінат: військовий розповів про ситуацію
• Чи можлива евакуація людей з Курахового, Торецька і Часового Яру: розповідає волонтер

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!