Російські війська продовжили штурми в напрямку Часів Яру 8 грудня, але не досягли жодних підтверджених успіхів. Така ж сама ситуація й в Торецьку. Водночас росіянам вдалося просунутися на Покровському напрямку. Наступ на Донеччині триває.

Про актуальну ситуацію на фронті — читайте в матеріалі.

Часів Яр, наступ росіян

Російські війська атакували в межах Часів Яру в Новому мікрорайоні та біля вогнетривкого заводу, також наступали на північ від Часів Яру біля Калинівки, і на південь від Часів Яру біля Ступочок і Білої Гори 7 і 8 грудня.

Росіяни використовують невеликі піхотні групи як диверсійно-розвідувальні для нападу на українські війська з тилу. Окупанти не розгортають нові підрозділи в районі Часів Яру, оскільки наразі мають достатньо резервів у цьому районі, щоб підтримувати поточний темп наступальних операцій. Інститут вивчення війни підтверджує, що вогнетривкий завод в Часів Ярі штурмує 98 десантна бригада рф.

Торецьк, актуальна ситуація

За даними Інституту вивчення війни, російські війська продовжили наступальні операції на Торецькому напрямку 8 грудня, але не досягли жодних підтверджених успіхів. Штурми були в самому Торецьку та поблизу нього, на північ від Торецька біля Дилівки, а на захід від Торецька біля Щербинівки, також біля Неліпівки та Леонідівки протягом 7 та 8 грудня. Ситуація на Торецькому напрямку залишається незмінна. Просувань ворога немає.

Покровськ, актуальна ситуація

Російські війська нещодавно просунулися в напрямку Покровська. Геолокаційні кадри, опубліковані 7 і 8 грудня, вказують на те, що окупанти просунулися на південний захід від Покровська та на південний схід від Покровська.

Російські джерела стверджують, що нібито їх війська захопили Новотроїцьке і просунулися в межах населеного пункту Шевченко. Інститут вивчення війни не підтверджує ці заяви. Водночас про просування в районі н.п. Шевченко повідомляли в Deep State. Росіяни продовжують наступати на схід від Покровська біля Миролюбівки, Мирнограду, Гродівки та Променя.

Також триває наступ на південний схід від Покровська біля Лисівки та Сухого Яру та на південь від Покровська біля Жовтого, Даченського, Пушкіного, Шевченка, Нового Трудівника та Зеленого.

Читайте також:

• Окупанти наступають на селище Шевченко, що є ключовим для виходу на Покровськ
• У Часовому Яру тривають бої за вогнетривкий комбінат: військовий розповів про ситуацію
• Чи можлива евакуація людей з Курахового, Торецька і Часового Яру: розповідає волонтер

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!