Покровський район, місто Курахове. Бої за нього розпочалися осінню 2024 року, після захоплення Авдіївки російська армія почала стрімко просуватися. Сьогодні Курахове стало містом, за яке тривають одні з найважчих боїв.

Як змінювалась ситуація в Кураховому — читайте в Бахмут IN.UA.

Бої за Курахове

Восени 2024 року розпочалась активна фаза боїв за місто Курахове. Росіяни намагаються оточити населений пункт. Навколо міста за осінь збільшилась кількість окупованих громад, серед них

• Гірник;
• Українськ;
• Курахівка;
• Цукурине та інші.

Захоплення Гірника, Українська, Новогродівки та інших населених пунктів посприяло тому, що росіяни наближаються до міста. Наприклад, станом на 1 серпня 2024 року карта бойових дій Курахового виглядала ще так:

Уже станом на 1 вересня 2024 року почалися просування окупантів, це помітно на карті нижче:

Станом на 1 жовтня помітно, що частина сіл, які були в сірій зоні опинилися в червоній. Сили Оборони стримують ворога, проте варто зазначити, що сили противника більші. З міста триває евакуація.

На початку листопада 2024 року аналітики Deep State зазначили, що за останній час тиск на Курахове з боку росіян активно посилився новими напрямками, які ставлять під загрозу логістику до міста.

Росіяни штурмують східну частину Курахового через Максимільянівку, забігаючи на східні околиці міста. Паралельно з цим не припиняються спроби прорватися в районі Острівського.

Водночас окупанти поставили собі за мету вийти на дирекцію населених пунктів Іллінка-Берестки, щоб взяти під контроль північну частину міста Курахове. Щоб реалізувати наступ, аналітики спргнозували декілька варіантів: тиск з боку Курахівки, за яке вже триває битва і прощупування оборони в районі населених пунктів Новоселидівка-Ізмаїлівка. Сили противника задіяні там у досить великій кількості ще з моменту стягування для боїв за Українськ-Цукурине-Гірник і кількість їх не зменшується.

Зараз можна спостерігати, що біля Курахового росіяни намагаються сформувати кільце, виступи формують з боку Вугледара, Українська та Гірника.

Курахівська операція

Костянтин Машовець, військовий оглядач писав, що подальша доля вузла оборони у Курахове буде вирішуватися південніше нього, саме по ручці Сухі Яли.

“Якщо ЗСУ зможуть утримати рубіж Зеленівка-Янтарне-Успенівка-Іллінка, то під Курахове російські війська з великою долею ймовірності ризикують вляпатись “у м’ясорубку”. Як на мене, зі всьох “трьох виступів” (ще є Сіверський та Костянтинівський), на цей час Курахівський є найбільш близьким “до ліквідації”. Однак, це зовсім не означає, що так воно й трапиться у обов’язковому порядку. У цьому сенсі, найближчі 2 тижня, повинні дати “певні відповіді”, стосовно його подальших “перспектив”, — резюмує Костянтин Машовець.

Читайте також:

• Опалювального сезону в Покровську не буде: як обігріватимуться люди
• Покровськ готується до оборони: місто планують заблокувати на в’їзд і виїзд (Оновлено)
• У Селидове заїхали російські воєнкори: для пропаганди використали місцеве населення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!