Покровський район, місто Курахове. Бої за нього розпочалися осінню 2024 року, після захоплення Авдіївки російська армія почала стрімко просуватися. Сьогодні Курахове стало містом, за яке тривають одні з найважчих боїв.

Як змінювалась ситуація в Кураховому — читайте в Бахмут IN.UA.

Бої за Курахове

Восени 2024 року розпочалась активна фаза боїв за місто Курахове. Росіяни намагаються оточити населений пункт. Навколо міста за осінь збільшилась кількість окупованих громад, серед них

• Гірник;
• Українськ;
• Курахівка;
• Цукурине та інші.

Захоплення Гірника, Українська, Новогродівки та інших населених пунктів посприяло тому, що росіяни наближаються до міста. Наприклад, станом на 1 серпня 2024 року карта бойових дій Курахового виглядала ще так:

Уже станом на 1 вересня 2024 року почалися просування окупантів, це помітно на карті нижче:

Станом на 1 жовтня помітно, що частина сіл, які були в сірій зоні опинилися в червоній. Сили Оборони стримують ворога, проте варто зазначити, що сили противника більші. З міста триває евакуація.

На початку листопада 2024 року аналітики Deep State зазначили, що за останній час тиск на Курахове з боку росіян активно посилився новими напрямками, які ставлять під загрозу логістику до міста.

Росіяни штурмують східну частину Курахового через Максимільянівку, забігаючи на східні околиці міста. Паралельно з цим не припиняються спроби прорватися в районі Острівського.

Водночас окупанти поставили собі за мету вийти на дирекцію населених пунктів Іллінка-Берестки, щоб взяти під контроль північну частину міста Курахове. Щоб реалізувати наступ, аналітики спргнозували декілька варіантів: тиск з боку Курахівки, за яке вже триває битва і прощупування оборони в районі населених пунктів Новоселидівка-Ізмаїлівка. Сили противника задіяні там у досить великій кількості ще з моменту стягування для боїв за Українськ-Цукурине-Гірник і кількість їх не зменшується.

Зараз можна спостерігати, що біля Курахового росіяни намагаються сформувати кільце, виступи формують з боку Вугледара, Українська та Гірника.

Курахівська операція

Костянтин Машовець, військовий оглядач писав, що подальша доля вузла оборони у Курахове буде вирішуватися південніше нього, саме по ручці Сухі Яли.

“Якщо ЗСУ зможуть утримати рубіж Зеленівка-Янтарне-Успенівка-Іллінка, то під Курахове російські війська з великою долею ймовірності ризикують вляпатись “у м’ясорубку”. Як на мене, зі всьох “трьох виступів” (ще є Сіверський та Костянтинівський), на цей час Курахівський є найбільш близьким “до ліквідації”. Однак, це зовсім не означає, що так воно й трапиться у обов’язковому порядку. У цьому сенсі, найближчі 2 тижня, повинні дати “певні відповіді”, стосовно його подальших “перспектив”, — резюмує Костянтин Машовець.

Читайте також:

• Опалювального сезону в Покровську не буде: як обігріватимуться люди
• Покровськ готується до оборони: місто планують заблокувати на в’їзд і виїзд (Оновлено)
• У Селидове заїхали російські воєнкори: для пропаганди використали місцеве населення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування залежить від багатьох факторів.

Детальніше про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році

Без березневого підвищення залишилися насамперед ті громадяни, яким пенсійні виплати були призначені вже у 2026 році. За інформацією Пенсійного фонду України, індексація від 1 березня не застосовується до цієї категорії. Уряд поширив дію перерахунку виключно на ті виплати, що були офіційно оформлені до 31 грудня 2025 року включно.

Саме через це частина новоспечених пенсіонерів не отримала жодної доплати, хоча індексація формально пройшла по всій країні. Логіка держави полягає у тому, що пенсії, призначені у 2026 році, обчислюються з урахуванням найактуальніших економічних параметрів, тоді як індексація покликана “осучаснювати” лише старіші виплати.

Як рік виходу на пенсію впливає на розмір надбавки

Ще однією причиною того, що надбавка виявилася непомітною або значно меншою за очікувану, є різниця у коефіцієнтах перерахунку. Основний коефіцієнт індексації у 2026 році становить 1,121, проте його застосували далеко не до всіх пенсійних справ.

Діє чітке правило: що “свіжішою” є пенсія, то меншим буде відсоток її підвищення. Для виплат, призначених у період з 2021 по 2025 роки, уряд встановив занижені коефіцієнти:

• для пенсій 2025 року застосовують коефіцієнт 1,024;
• для виплат 2024 року — 1,036;
• для пенсій 2023 року — 1,048;
• для пенсій 2021-2022 років — 1,061.

Через таку градацію частина людей формально потрапила під цьогорічну індексацію, але фактично отримала на руки мінімальні суми доплат.

Суть механізму осучаснення пенсій

Головна мета перерахунку полягає в оновленні показника середньої заробітної плати, який закладається у формулу розрахунку кожної пенсії. У 2026 році цей базовий показник збільшили на основний коефіцієнт 1,121. Тепер він становить 9 992,40 гривні.

Такий механізм дозволяє підтягувати раніше призначені виплати до сучасних економічних реалій. Однак він не гарантує однакового приросту для всіх. Кінцевий результат завжди залежатиме від року виходу людини на заслужений відпочинок, виду самої виплати та індивідуальних параметрів її страхової справи.

Якими є мінімальні пенсійні стандарти

У квітні 2026 року базовий мінімальний розмір пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зафіксовано на рівні 2 595 гривень. Це загальна мінімальна межа для відповідної категорії отримувачів.

Водночас для непрацюючих громадян віком від 65 років, які повністю виконали вимоги щодо страхового стажу, діє вищий гарантований державний стандарт. Згідно із законом, який прив’язує цей мінімум до 40% від розміру мінімальної заробітної плати, пенсійна виплата для таких осіб не може бути меншою за 3 458,80 гривні.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безпекова ситуація на Донеччині продовжує погіршуватися, що змушує місцевих мешканців активніше покидати свої домівки. Щоденні обстріли та зростаюча загроза від ворожих дронів змінюють настрої людей, які до останнього залишалися у прифронтових містах.

Редакція видання Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим, який безпосередньо займається порятунком цивільного населення, щоб дізнатися про актуальну статистику виїздів, популярні напрямки для евакуації та головні виклики для волонтерських спільнот.

Звідки виїжджають найчастіше та чому змінилися настрої

За словами Богдана Зуякова, останнім часом евакуаційний процес став надзвичайно насиченим. Люди масово виїжджають як за допомогою волонтерів, так і самостійно. Найбільша кількість заявок на порятунок надходить з Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Миколаївки.

Головною причиною активізації виїздів є постійні обстріли та загальне психологічне виснаження місцевого населення.

“Раніше ми бачили, що люди тримаються за город. Зараз ми бачимо тенденцію, що все ж таки навіть город не тримає. Дронів багато. Настрої у людей погіршуються, а через це і є евакуація“, — пояснює волонтер.

Він додає, що ворожі атаки (зокрема удари FPV-дронів) відбуваються постійно, незалежно від часу доби чи дії комендантської години.

Кого евакуюють волонтери: статистика та вікові категорії

За останній тиждень лише одному екіпажу Богдана Зуякова вдалося вивезти близько 50 осіб з Миколаївки та Дружківки.

Левову частку евакуйованих (близько 60%) становлять пенсіонери та люди похилого віку. Родин з дітьми серед пасажирів волонтерських авто менше, проте з великих міст, таких як Краматорськ та Слов’янськ, зараз активно виїжджає молодь, використовуючи для цього власний транспорт або рейсові автобуси.

Куди евакуюються від війни мешканці Донеччини

Географія переселення мешканців Донецької області має певну закономірність. За спостереженнями волонтерів, найчастіше люди обирають для тимчасового проживання Дніпро, Київську область (Бучу, Ірпінь, Київ), а також населені пункти Полтавщини.

Такий вибір зумовлений двома основними факторами:

• наявність родичів або знайомих у цих регіонах.
• бажання залишатися географічно близько до рідного дому.

“Кожному хочеться бути якомога ближче до дому. Є наміри та сподівання, що вони повернуться“, — зазначає волонтер.

Головні виклики евакуації: від дорогого пального до відмов

Окрім очевидних безпекових ризиків, пов’язаних із роботою під обстрілами, невеликі волонтерські спільноти стикаються з серйозними фінансовими та логістичними проблемами. На відміну від великих благодійних організацій, які мають постійне спонсорування, малі ініціативи гостро відчувають нестачу ресурсу, зокрема, пального.

“Логістика складна, зараз дуже дороге пальне… Складніше знаходити пальне, складніше оплачувати це все. Відповідно, складніше евакуювати людей, тому що наш ресурс став більш обмеженим“, — зізнається співрозмовник.

Ще однією проблемою, з якою періодично стикаються волонтери, є “хибні виклики” та відмови від евакуації. Найчастіше такі ситуації виникають тоді, коли заявку на виїзд залишають не самі люди, а їхні стурбовані родичі з інших регіонів. Коли екіпаж приїжджає за адресою, місцеві мешканці заявляють, що нікуди не збираються їхати.

Щоб мінімізувати такі ризики та не витрачати дорогоцінний час і пальне, волонтери намагаються обов’язково телефонувати безпосереднім заявникам напередодні виїзду (якщо є зв’язок) і їдуть лише на стовідсотково підтверджені адреси.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: чи були випадки примусового вилучення дітей після нового закону

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!