У Торецьку і Часовому Яру тривають бої. Зіткнення проходять у міській забудові. Частково окупанти мають успіхи.

Про ситуацію в Торецьку і Часовому Яру розповідає Бахмут IN.UA.

Часів Яр, ситуація на початку лютого

У Часовому Яру тривають бої у міській забудові. Протягом минулої доби російська армія незначно просунулась у місті. Ворог пройшов вперед до мікрорайону Новопівнічний і на східних околицях.

Про просування росіян повідомляє й Інститут вивчення війни (ISW). Аналітики з посиланням на геолокаційні кадри, стверджують, що російські війська просунулись по вулиці Дніпровській у центрі Часового Яру.

Військовий “Айдару” Станіслав Бунятов повідомляє, що росіяни копають позиції біля каналу. Роблять вони це й під час несприятливих погодних умов.

“У нас теж погана погода зі снігом, п*д*рки лазять по трубам біля каналу і копають по 1-2 чоловіка позиції”, — пише військовий.

Зазначимо, що попри активні бойові дії, частина місцевих жителів Часового Яру досі відмовляються від евакуації. Цим вони наражають себе на небезпеку. Нещодавно від російських обстрілів загинули п’ятеро жителів міста. Це люди віком від 32 до 66 років. Тіла загиблих вдалося знайти вчора.

Торецьк, ситуація на початку лютого

У Торецьку росіяни не мають просувань, хоча бої в місті тривають без зупинки. Росіяни на своїх ресурсах звітують про успіхи. Зокрема, російські воєнкори стверджували, що окупанти просунулися в північно-східній частині Торецька. Однак ISW не знайшло підтвердження цих заяв.

Натомість окупанти намагаються наступати біля міста. За повідомленням ОСУВ “Хортиця”, російські війська намагалися прорвати оборону поблизу селища Кримське. Погіршення тактичного положення не допущено.

Читайте також:

• Карта захоплених територій Донеччини у 2024 році: що під контролем рф
• Ситуація в Мирнограді: скільки лишаються людей і як проходить евакуація
• Росіяни хочуть захопити трасу на Покровськ, щоб блокувати місто — військовий

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Між прифронтовим Часів Яром та німецьким містом Ашеберґ розпочинається співпраця. Очікується, що адміністрації реалізовуватимуть спільні культурні й гуманітарні проєкти, а також обмінюватимуться досвідом.

Про це повідомили представники Часівярської МВА.

Часів Яр розпочав співпрацю з німецьким містом Ашеберґ

Часів Яр та німецьке місто Ашеберґ розпочало широку співпрацю. Очікується, що міста реалізовуватимуть спільні культурні та гуманітарні ініціативи, а також обмінюватимуться досвідом.

“Місто Ашеберґ простягнуло руку дружби Часів Яру — місту, яке щодня зазнає ворожих обстрілів, місту, що стало символом незламності та боротьби за життя. Наші німецькі друзі розуміють біль і втрати, які переживає прифронтова громада, і прагнуть бути поруч у цей важкий час — словом, ділом, підтримкою“, — вказується в повідомлені міської військової адміністрації

Редакція зв’язалася з головою Часівоярською МВА Сергієм Чаусом, щоб дізнатися деталі співпраці. У відповіді редакції повідомили, що наразі це лише початок спільної ініціативи, знайомство між громадами вже відбулося, і сторони обговорюють можливі напрямки взаємодії.

“Ми думаємо, як будем співпрацювати, які можливості маємо. В майбутньому будемо дивитися та підписати договір про співпрацю між громадами“, — вказав Сергій Чаус

Читайте також:

• Люди виїжджають, але потім повертаються: яка ситуація з евакуацією на Донеччині
• Скільки Бахмутська МВА та управління витратила на відрядження у ІІ кварталі
• На Донеччині затримуються приміські поїзди: що сталося

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованих територіях Донеччини все ще відвертіше: тут релігією благословляють війну проти України та роками формують парафіянам вигідну Кремлю картинку світу. 

Редакція Бахмут IN.UA обрала три ключові фігури, які постійно фігурують у релігійному й не тільки житті окупованої Донеччини. Це митрополит Донецький і Маріупольський Володимир, архієпископ Волноваський Амвросій та архієпископ Варнава. 

Хто веде богослужіння на окупованій Донеччині: митрополит Володимир

Митрополит Донецький і Маріупольський Володимир (мирське  ім’я Михайло Самохін) народився 18 листопада 1979 року у місті Скопин Рязанської області.Після школи обрав духовну освіту: спочатку навчався у Рязанському духовному училищі, а згодом — у Калузькій семінарії та Санкт-Петербурзькій духовній академії. У 2005 році захистив дипломну роботу, присвячену діяльності ордену єзуїтів.

Священницьке служіння розпочав у 2004 році, коли був висвячений у диякони, а через рік став ієреєм. Він обіймав посади проректора та настоятеля, працював над “розвитком духовної освіти” у Рязанській єпархії. У липні 2011 року прийняв чернечий постриг з ім’ям Володимир. Восени того ж року був обраний єпископом Скопинським і Шацьким, а 2 грудня 2011 року відбулася його архієрейська хіротонія у Храмі Христа Спасителя в Москві. Далі його служіння було пов’язане з різними регіонами рф: Забайкаллям, Хабаровськом, Владивостоком. 

У 2015, вже під час окупації окремих територій Донеччини, році патріарх Кирил підніс його до сану митрополита. А під час повномасштабного вторгнення, у жовтні 2024 року, Володимира призначилимитрополитом Донецьким та Маріупольським, хоча у місцевих клірків, це викликало невдоволення. Володимир тісно тримає контакт з російською владою, так у листопаді 2024 року він зустрічався з замом голови держдуми РФ, а потім вже з замом керівника адміністрації президента рф. 

Володимир благословляв Пушиліна, ватажка “днр” на відновлення зруйнованих храмів на Донбасі, а також на підтримку “традиційних цінностей”. Без проповіді митрополита не проходить жодна важлива подія на окупованій Донеччині: День міста, 1 вересня, спортивні змагання на усіх цих заходах Володимир або займається освячуванням або веде службу.

Архієпископ Волноваський Амвросій

Архієпископ Волноваський Амвросій — другий за важливістю на окупованій Донеччині архієпископ Волноваський Амвросій (реальне ім’я Андрій Скобіола). Він починав з послушника в монастирі, а сьогодні є вікарним архієреєм Донецької єпархії та має сан архієпископа.

За даними Донецької єпархії при РПЦ, архієпископ народився 22 лютого 1980 року в місті Корсаков Сахалінської області. У 1983 році прийняв таїнство Хрещення, а невдовзі разом із батьками переїхав до України, у тепер окуповане місто Ясинувата Донецької області.

З 1987 по 1997 рік навчався у загальноосвітній школі. Після її закінчення здобув фах водія й працював автослюсарем на Ясинуватському машинобудівному заводі. Паралельно протягом п’яти років ніс послух пономаря та чтеця у Свято-Миколаївському храмі в Ясинуватій.

У 1999 році Андрій Скобіола вступив до Свято-Успенської Николо-Василівської обителі у селі Нікольське Волноваського району. Тут він ніс послух церковника та келійника намісника монастиря схиархімандрита Зосими (Сокура).

22 серпня 2001 року відбулося його постриження в мантію з нареченням імені Амвросій. 7 жовтня 2001 року ексмитрополит Іларіон (Донецький і Маріупольський) посвятив його в ієродиякона, а 10 грудня 2003 року — в ієромонаха. Згодом Амвросій почав просуватися у церковних званнях: у 2003 році подвійний орар, у 2006 році був возведений у сан ігумена, а 2012-го, у сан архімандрита.

У 2013 році його призначили виконуючим обов’язки намісника Свято-Василівського чоловічого монастиря в Микільському, а вже з 2014 року він став його повноправним намісником.

3 квітня 2019 року Священний Синод УПЦ МП призначив архімандрита Амвросія єпископом Волноваським, вікарієм Донецької єпархії. Його архієрейська хіротонія відбулася 6 квітня 2019 року у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі. Таїнство  проводив митрополит Онуфрій.

З початку повномасштабного вторгнення й по сьогодні Архієпископ Волноваський Амвросій продовжує працювати на окупованій Донеччині. Зокрема відомо, що він проводить богослужіння в різних регіонах тимчасово окупованої Донеччини та долучається до акцій, які підтримують пропагандистський образ “звірств українських бойовиків”. Серед останніх прикладів хода поблизу Вугледара, де нібито українці суттєво пошкодили Микільський монастир. Сам Амвросій став його намістником.

Амвросій також перейшов до складу Російської православної церкви у 2023 році. У тому ж році Володимир Зеленський позбавив його громадянства України.

Архієпископ Варнава

Архієпископ Варнава замикає трійку головних церковних фігур окупованої Донеччини  (мирське ім’я В’ячеслав Філатов). За інформацією, вказаною на офіційному сайті Донецької єпархії при РПЦ, він народився 21 квітня 1953 року в Ашхабаді (Туркменістан), у сім’ї медичних працівників. У 1974 році разом із родиною переїхав до Сухумі (Абхазія). Там він займався іконописом, співав у церковному хорі та ніс послух у вівтарі.

У 1976 році В’ячеслав Філатов отримав перший сан — диякона. На початку 1990-х років Філатов переїхав до Макіївки Донецької області. 2 травня 1991 року cтав священником у Луганському кафедральному соборі та настоятелем Свято-Іоанно-Кронштадтського храму у місті Кіровське.

Згодом служив у Свято-Казанському соборі Макіївки, а в 1993 році був призначений настоятелем Свято-Георгіївського собору цього ж міста. У 1995 році він прийняв чернечий постриг із іменем Варнава, був благочинним Макіївського округу, а згодом — Торезького.

Церковна кар’єра Варнави поступово розвивалася: у 1996 році він став ігуменом, у 1997-му — архімандритом. Також входив до складу єпархіальної ради Донецької єпархії.

24 січня 2007 року Священний Синод УПЦ ухвалив рішення призначити архімандрита Варнаву єпископом Макіївським, вікарієм Донецької єпархії. Хіротонія відбулася 11 лютого того ж року у Свято-Георгіївському соборі Макіївки.

Втім, вже за кілька місяців, у березні 2007 року, він був призначений керуючим Бердянською єпархією з титулом “Бердянський і Приморський”. Проте восени того ж року рішенням Синоду його повернули до Донецької єпархії на посаду вікарія.

28 серпня 2014 року Варнава був присутній на святкуванні Успіння Божої Матері в Успенському соборі Лаври в Києві, де його возвели у сан архієпископа УПЦ МП. З того часу і по сьогодні він продовжує своє служіння як архієпископ Макіївський на ТОТ.

З початком АТО священнослужитель залишився на території, які були підконтрольними “днр”. При цьому він долучався до різних пропагандистських заходів, організованими “владою”. Зокрема, Варнава брав участь у святкуванні дня народження тогочасного голови донецького республіканського центру охорони материнства та дитинства Володимира Чайки та 55-ліття тієї ж установи в Донецькому державному академічному театрі опери та балету. Крім нього, там же “засвітилися” керівники “днр”, зокрема, олександр захарченко. 

Варнава після початку повномасштабного вторгнення до України продовжує власну духовну діяльність, інколи згадуючи про необхідність “молитви за російських військових, які на полі бою поклали власне життя”. Він проводить богослужіння в різних регіонах тимчасово окупованої Донеччини, а не тільки в Макіївці. Зокрема, відомо про його неодноразові візити в Донецьк та Маріуполь. В останньому він та інші священнослужителі Донбасу навіть приймали лідера російської партії лдпр леоніда слуцього.

У липні 2023 року фактична влада в Донецьку повідомила про “рішення духовенства Донецької та Маріупольської, а також Горлівської та Слов’янської єпархій про входження до складу російської православної церкви”. В цей же момент архієпіскоп Варнава фактично перейшов у підпорядкування РПЦ, як й інші вищевказані священнослужителі.

Читайте також:

• Чи накопичуються борги за комунальні послуги на ТОТ: роз’яснення від експертів
• Українців на ТОТ позбавлятимуть громадянства рф за ухилення від обліку та служби в армії: деталі
• Нашестя гризунів та комах на ТОТ Донеччини: в “Жовтій стрічці” назвали причину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!