Внутрішньо переміщені особи (ВПО) мають право отримати безоплатно послуги юриста або адвоката. Для цього необхідно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД). 

---

Фахівці Координаційного центру з надання правової допомоги пояснили, які послуги надає система БПД, як ними скористатись та до кого потрібно звертатись.

Які послуги надає система безоплатної правничої допомоги?

Система БПД належить до сфери управління Міністерства юстиції України та фінансується з Державного бюджету України. Безоплатні юридичні послуги — це державна гарантія для внутрішньо переміщених осіб. Тут надають первинну та вторинну правничу допомогу. 

Первинна правнича допомога включає: 

• юристи розкажуть про ваші права, як ними скористатися та захистити, якщо їх порушують;
• нададуть правову інформацію, консультацію чи роз’яснення з правових питань;
• допоможуть скласти заяви, скарги, інші документи правового характеру, крім документів для звернення до суду.

Вторинна правнича допомога передбачає: 

• представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
• складення документів для звернення до суду;
• представництво постраждалих та свідків у кримінальних провадженнях.

Хто надає правничу допомогу?

Первинну правничу допомогу надають штатні юристи системи БПД.

Вторинну правничу допомогу можуть надавати штатні юристи або адвокати, які співпрацюють із системою. 

Чому юридичні послуги безоплатні?

І юристи системи БПД, і адвокати, що співпрацюють із системою, отримують оплату за свої послуги. Однак не від клієнта, а з Державного бюджету України. Можливість отримати первинну правничу допомогу безоплатно має кожна людина в Україні, а от вторинну — лише визначений законом перелік категорій громадян, зокрема ВПО. 

З якими адвокатами співпрацює система БПД?

Система БПД не має штатних адвокатів. Тут пропонують адвокатам, що працюють самостійно чи в адвокатських об’єднаннях, співпрацю.

Якщо адвокати бажають співпрацювати з системою БПД, вони мають пройти спеціальний конкурсний відбір, де перевіряються їхні знання та досвід. З тими, хто його пройшов, укладаються договори. І вони можуть залучатися до надання послуг клієнтам системи БПД.

Як отримати безоплатні послуги?

Спочатку варто звернутися по консультацію до юриста системи БПД з питання, щодо якого вам потрібна допомога. 

Юристи вивчать документи та пояснять вам перспективи. Якщо запропоновані варіанти рішення вас влаштують, потрібно буде написати заяву з проханням надати вторинну правничу допомогу. 

До заяви додати копії свого паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Далі буде визначено, хто надаватиме правничу допомогу — юрист чи адвокат (залежно від складності справи).

Куди звернутися?

Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0-800-213-103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 08:00 до 18:00.

https://t.me/+380677213103 — безкоштовні дзвінки з Telegram.

Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть у телеграм-бот https://t.me/LegalAidUkraineBot.

Також можна звернутися до найближчого бюро правової допомоги. Адреси доступні за посиланням.

Приклади надання правничої допомоги

Приклади надання правничої допомоги переселенцям можна прочитати у збірці. Це 22 історії людей, яким вдалося владнати свої різноманітні юридичні проблеми завдяки зверненню до системи БПД. Щоб переглянути збірку — перейдіть за посиланням.

Читайте також: Бахмутяни можуть отримати безплатну правову допомогу в Києві

Фото: Facebook-сторінка «Legalaid»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Колишній народний депутат Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, опинився на волі. Причиною звільнення стало погіршення здоров’я ексдепутата під час перебування в СІЗО. Попри це, Федір Христенко залишається під контролем СБУ.

Про це повідомляє видання “Українська правда” з посиланням на власні джерела.

Федір Христенко перебуває на волі

Колишній народний депутат з Бахмутського округу Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, перебуває на волі. Він живе в Україні та залишається під охороною і жорстким контролем СБУ.

Причиною звільнення ексдепутата стало погіршення його здоров’я під час перебування в СІЗО. Христенко мав захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень. Ці умови забезпечити в СІЗО неможливо. Також були враховані обставини, що Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством.

“Українська правда” звернулась до СБУ з проханням прокоментувати інформацію у справі Христенка. У спецслужбі відмовилися від коментарів із формулюванням: “Нічим не зможемо допомогти”.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року Федір Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством. Цю інформацію підтвердили в Печерському суді Києва, однак коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат не повідомляється. Слухання відбувалися в закритому режимі.

Читайте також:

• Нардеп Федір Христенко достроково втратив мандат через обвинувальний вирок суду
• Федір Христенко: таємне зникнення нардепа ОПЗЖ після 24 лютого
• Зрадники, волонтери та священники: до якої групи можна віднести нардепа від Бахмутського округу Федора Христенко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація цивільних. Людей, які виїжджають з небезпечних територій, розселяють у різних регіонах України. Найважче евакуювати маломобільних та самотніх людей, які часто відмовляються покидати свої домівки попри небезпеку.

Як евакуйовані мешканці Донеччини можуть отримати безоплатне житло і які регіони наразі приймають людей, під час брифінгу розповів Дмитро Пожарський, начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА. 

Кількість населення та евакуація в Лиманській громаді

Темпи евакуації у Лиманській громаді суттєво знизилися і тривалий час залишаються майже незмінними. Наразі в громаді фіксуються поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові.

Головними причинами евакуації населення з Лиманської громади є безперервні атаки російських військ із застосуванням керованих авіабомб, артилерії та FPV-дронів. Це призвело до тотального знищення житлового фонду: рівень руйнувань вже сягнув 90-95%, а влучання у багатоповерхівки фіксуються щодня. Ситуацію критично ускладнює повна відсутність газопостачання, електроенергії та централізованого опалення, які наразі неможливо відновити через активні бойові дії. Крім того, процес виїзду та забезпечення громади ускладнює зруйнована логістика, зокрема знищені дамби та понтонні переправи.

Станом на зараз у громаді залишається:

• у всій Лиманській громаді — 2 440 осіб;
• безпосередньо у місті Лиман — 1 780 осіб.

У порівняно великих громадах Донеччини досі залишається значна кількість населення:

• Краматорська громада — 67,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 46 тисяч осіб;
• Дружківська громада — 6 300 осіб.

Загалом на підконтрольній Україні території Донецької області залишається близько 154 тисяч осіб.

Про збільшення кількості евакуйованих

За словами Дмитра Петліна, починаючи з 1 травня, найбільшу кількість евакуйованих зі своїх постійних місць проживання зафіксовано у Краматорську — понад 2 400 осіб. Зі Слов’янської громади виїхали 1 700 людей, з Дружківської — трохи більше 500. Миколаївську громаду покинули 280 жителів, Святогірську — близько 150, Костянтинівську — 140, а Лиманську — 65 осіб. У Покровському районі, зокрема в Добропіллі, фіксуються лише поодинокі випадки евакуації з незначною кількістю людей.

Протягом квітня з Донецької області евакуювали 249 людей. Їх розселили до 16 областей України. Від початку травня безкоштовно розселено 86 людей. Географія розселення охоплює низку регіонів, серед яких Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Волинська та Львівська області.

У Павлограді (Дніпропетровська область) транзитним центром щодня користуються 10-15 донеччан. Більшість з них їдуть до Дніпра або в найближчі населені пункти, де самостійно орендують житло. У Харківській області транзитний центр приймає близько 200 осіб у вихідні дні та понад 250 осіб у будні.

Міжнародні благодійні організації збільшили розмір разової грошової допомоги при евакуації. Наразі сума виплати, яка оформлюється у транзитних центрах, становить 12 300 гривень на одну особу.

Ситуація з маломобільними групами населення 

Окремою проблемою залишається евакуація маломобільних громадян. За даними органів влади, на Донеччині виявлено 763 самотні маломобільні людини, які потребують підтримки соціальних працівників. З них 175 осіб допускають можливість евакуації у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, а 108 мають родичів або знайомих, готових їх прийняти.

Проте 588 людей категорично відмовляються виїжджати. Основними аргументами для відмови є прив’язаність до власного будинку та рідного міста. Часто люди погоджуються на евакуацію лише тоді, коли снаряди починають падати безпосередньо біля їхнього житла. Евакуаційним екіпажам поліції, ДСНС та волонтерам доводиться працювати в умовах постійної небезпеки та багаторазово повертатися за одними й тими ж адресами, намагаючись переконати місцевих жителів виїхати.

Читайте також:

Скільки дітей перебувають у зонах примусової евакуації на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!