Внутрішньо переміщені особи (ВПО) мають право отримати безоплатно послуги юриста або адвоката. Для цього необхідно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД). 

---

Фахівці Координаційного центру з надання правової допомоги пояснили, які послуги надає система БПД, як ними скористатись та до кого потрібно звертатись.

Які послуги надає система безоплатної правничої допомоги?

Система БПД належить до сфери управління Міністерства юстиції України та фінансується з Державного бюджету України. Безоплатні юридичні послуги — це державна гарантія для внутрішньо переміщених осіб. Тут надають первинну та вторинну правничу допомогу. 

Первинна правнича допомога включає: 

• юристи розкажуть про ваші права, як ними скористатися та захистити, якщо їх порушують;
• нададуть правову інформацію, консультацію чи роз’яснення з правових питань;
• допоможуть скласти заяви, скарги, інші документи правового характеру, крім документів для звернення до суду.

Вторинна правнича допомога передбачає: 

• представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
• складення документів для звернення до суду;
• представництво постраждалих та свідків у кримінальних провадженнях.

Хто надає правничу допомогу?

Первинну правничу допомогу надають штатні юристи системи БПД.

Вторинну правничу допомогу можуть надавати штатні юристи або адвокати, які співпрацюють із системою. 

Чому юридичні послуги безоплатні?

І юристи системи БПД, і адвокати, що співпрацюють із системою, отримують оплату за свої послуги. Однак не від клієнта, а з Державного бюджету України. Можливість отримати первинну правничу допомогу безоплатно має кожна людина в Україні, а от вторинну — лише визначений законом перелік категорій громадян, зокрема ВПО. 

З якими адвокатами співпрацює система БПД?

Система БПД не має штатних адвокатів. Тут пропонують адвокатам, що працюють самостійно чи в адвокатських об’єднаннях, співпрацю.

Якщо адвокати бажають співпрацювати з системою БПД, вони мають пройти спеціальний конкурсний відбір, де перевіряються їхні знання та досвід. З тими, хто його пройшов, укладаються договори. І вони можуть залучатися до надання послуг клієнтам системи БПД.

Як отримати безоплатні послуги?

Спочатку варто звернутися по консультацію до юриста системи БПД з питання, щодо якого вам потрібна допомога. 

Юристи вивчать документи та пояснять вам перспективи. Якщо запропоновані варіанти рішення вас влаштують, потрібно буде написати заяву з проханням надати вторинну правничу допомогу. 

До заяви додати копії свого паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Далі буде визначено, хто надаватиме правничу допомогу — юрист чи адвокат (залежно від складності справи).

Куди звернутися?

Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0-800-213-103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 08:00 до 18:00.

https://t.me/+380677213103 — безкоштовні дзвінки з Telegram.

Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть у телеграм-бот https://t.me/LegalAidUkraineBot.

Також можна звернутися до найближчого бюро правової допомоги. Адреси доступні за посиланням.

Приклади надання правничої допомоги

Приклади надання правничої допомоги переселенцям можна прочитати у збірці. Це 22 історії людей, яким вдалося владнати свої різноманітні юридичні проблеми завдяки зверненню до системи БПД. Щоб переглянути збірку — перейдіть за посиланням.

Читайте також: Бахмутяни можуть отримати безплатну правову допомогу в Києві

Фото: Facebook-сторінка «Legalaid»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Журналісти “Kyiv Independent” опублікували дослідження, що пов’язана з рухом “Жовта стрічка”, за їх твердженнями, структура продовжувала діяльність попри попередження про ризики для активістів та отримувала фінансування від урядів Великої Британії й Канади.

“Жовта Стрічка”, розслідування: що відомо

Видання “Kyiv Independent” оприлюднило розслідування про діяльність руху “Жовта стрічка” та пов’язаних із ним ініціатив на тимчасово окупованих територіях України. За даними журналістів, програма, яка фінансувалася західними урядами, протягом понад трьох років підтримувала ініціативи ненасильницького спротиву, що передбачали участь цивільних осіб. При цьому, як зазначається, деякі з таких дій могли становити значний ризик в умовах високого рівня контролю з боку російських спецслужб.

Серед активностей, які просувалися, називаються:

• публічне використання української символіки;
• фотографування у громадських місцях;
• відтворення української музики, а також інші дії, які могли привернути увагу окупаційних структур.

Журналісти вказують, що програма функціонувала за рахунок участі активістів, які ризикували власною безпекою, водночас відповідальність за їхній захист не була чітко визначена.

За інформацією розслідування, набір і підготовка учасників здійснювалися через Telegram-бот, процес реєстрації тривав кілька хвилин, а частина інструкцій із безпеки не була обов’язковою для ознайомлення.

Рух “Жовта стрічка” та ініціативу “Зла Мавка, за даними видання, підтримувала компанія IN2, зареєстрована в Дубаї. Серед залучених консультантів називаються аналітикиня Ганна Шелест та журналіст Девід Патрікаракос. За внутрішніми документами, їхні функції включали участь у плануванні, логістиці та питаннях безпеки активістів, однак вони заперечили, що відповідали за ці напрямки або могли впливати на ризики.

Водночас журналісти отримали досьє, підготовлене українськими військовими у 2025 році. У ньому задокументовано випадки ув’язнення, зґвалтувань і вбивств активістів у 2023–2025 роках. Зокрема, повідомляється про зникнення 24-річної жінки з Мелітополя, тіло якої було знайдено через два місяці. Також у відкритих джерелах є інформація про Ксенію Світлишину, яку у вересні 2024 року засудили в окупованому Севастополі до 13 років ув’язнення за діяльність, пов’язану з рухом.

Ганна Шелест опублікувала повідомлення, у якому вказала, зокрема, що змушена публічно відповісти на звинувачення, які, за її словами, базуються на недостовірній інформації та маніпуляціях. Вона стверджує, що матеріал, оприлюднений у медіа, може бути використаний у ворожій пропаганді та створює ризики для людей на окупованих територіях.

Шелест підтвердила, що з 2022 року допомагала руху “Жовта стрічка” з пошуком ресурсів, експертної підтримки та фінансування, але наголосила, що не брала участі в операційній діяльності та не контактувала з активістами. Вона заперечує звинувачення у причетності до ризиків або шкоди для учасників руху, зазначаючи, що наведені у статті випадки не підтверджені або базуються на сумнівних джерелах. Також вона вказує на неточності у фінансових даних і заперечує отримання попереджень щодо безпеки.

Окремо Шелест розкритикувала використання, за її словами,”фейкового звіту” та заявила про порушення журналістами домовленостей щодо нецитування. Вона також спростувала твердження про розслідування щодо неї з боку державних структур.

На її думку, публікація не несе суспільної користі та ігнорує наслідки для людей, яких вона стосується.

Фінансування

Як повідомило видання, рух “Жовта стрічка” та пов’язаний із ним жіночий рух “Зла Мавка” підтримує компанія IN2, яка базується в Дубаї. У компанії заявили, що не пов’язують діяльність програми з випадками арештів або загибелі активістів.

Журналісти зазначають, що компанія IN2 отримала понад 2 327 000 канадських доларів (станом на 2022 рік це близько 52,94 мільйона гривень, за курсом Мінфіну на 05.05.2022) фінансування від уряду Канади за 2022–2024 роки, а також кількасот тисяч фунтів від уряду Великої Британії у 2025 році. При цьому витрати на функціонування самих ініціатив оцінювалися значно нижче.

За словами джерел, організатори програми отримували попередження про можливі недоліки в системі безпеки, які могли бути використані російськими спецслужбами для виявлення активістів, однак ці застереження не були враховані. У розслідуванні також зазначається, що раніше сам рух повідомляв про арешти та загибель своїх учасників. Водночас у відповідях на запити ці дані заперечувалися або зводилися до поодиноких випадків затримань.

Окремі джерела стверджують, що ключовою метою організаторів було збереження фінансування, попри ризики для учасників. Публічні критики програми також звертали увагу на небезпеку окремих методів діяльності в умовах окупації.

Згідно з документами, окремі учасники проєкту отримували оплату за свою роботу. Зокрема, один із консультантів працював за контрактом із погодинною оплатою та отримав понад 15 тисяч фунтів за кілька місяців у 2025 році. Компанія IN2 у коментарі заявила, що не визнає зв’язку між діяльністю програми та випадками переслідування активістів.

До теми:

“Я не хотів постійно жити у страху”: історія 19-річного хлопця, який вирвався з окупованої Херсонщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2026 №405 затвердив порядок та умови надання компенсації за спожиті комунальні послуги та паливо під час розміщення евакуйованих осіб. Документ вносить зміни до попередніх урядових постанов №261 та №1475.

Детальніше про те, як власники та орендарі пунктів евакуації можуть компенсувати витрати на комуналку, розповіли в ПФУ.

Хто має право на отримання компенсації за комунальні послуги для пунктів евакуації

Компенсація передбачена для власників або орендарів приміщень, які за офіційним рішенням органів влади надають свої площі для тимчасового розміщення евакуйованих осіб. До переліку таких об’єктів входять:

• збірні пункти евакуації;
• проміжні пункти евакуації;
• транзитні центри;
• приймальні пункти евакуації.

Які послуги підлягають відшкодуванню

Грошова компенсація надається для покриття витрат на оплату наступного переліку послуг:

• постачання та розподіл природного газу й електроенергії;
• постачання теплової енергії та гарячої води;
• централізоване водопостачання та водовідведення;
• вивезення рідких нечистот;
• управління побутовими відходами;
• абонентське обслуговування за вищезазначені послуги.

Крім того, за умови відсутності газопостачання компенсується придбання скрапленого газу, а за відсутності централізованого теплопостачання — витрати на тверде або рідке пічне побутове паливо.

Порядок розрахунку та подання документів

Процедура оформлення відбувається виключно в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Власник або орендар закладу має подати документи через електронний кабінет Пенсійного фонду України. Форми необхідної заяви (Додаток 1) та акта (Додаток 2) доступні в офіційному тексті постанови за посиланням.

В акті заявник зазначає площу, виділену для евакуйованих, вказує кількість ліжко-місць, фіксує облік їх зайнятості та додає рахунки за комунальні послуги за звітний місяць.

Розрахунок суми компенсації

Власник або орендар самостійно розраховує суму компенсації. Для цього визначається загальна сума витрат на спожиті комунальні послуги (Рз), яка вказана у виставлених рахунках. Після цього розраховується коефіцієнт площі (Кs) та коефіцієнт завантаження (Кмз).Для визначення кінцевого розміру компенсації (Рк) застосовується формула:

Рк = Рз * Кs \ Кмз

У випадку, якщо весь об’єкт використовується для евакуйованих і зайняті всі ліжко-місця, заклад застосовує коефіцієнти Кs = 1 і Кмз = 1. Це означає, що заявляється вся сума витрат. Розрахована сума вноситься в заяву та акт.

Перевірка, виплати та оскарження

Після подання документів Пенсійний фонд України перевіряє їхню достовірність і правильність застосування формули та коефіцієнтів. На основі цього ПФУ приймає рішення про призначення або відмову у призначенні компенсації.

Кошти перераховуються на банківський рахунок, зазначений у заяві, до 25 числа поточного місяця (у грудні перерахування здійснюється до 23 числа). Заклад зобов’язаний використовувати ці кошти виключно на оплату комунальних послуг та палива. У разі виникнення переплати кошти повертаються Пенсійному фонду України.

Контрольні заходи

Функцію контролю виконує Нацсоцслужба, яка проводить перевірки безпосередньо на місці. Перевіряється фактичне розміщення евакуйованих осіб, наявність комунальних послуг та достовірність даних, вказаних у заяві та акті. У разі виявлення порушень ПФУ має право зупинити виплату компенсації.

Якщо власник або орендар не згоден з рішенням ПФУ, він має право оскаржити його протягом 3 календарних днів після отримання відповідного повідомлення.

Читайте також:

Довідки ОК-5 та ОК-7: у чому різниця та як отримати документи від Пенсійного фонду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!