Внутрішньо переміщені особи (ВПО) мають право отримати безоплатно послуги юриста або адвоката. Для цього необхідно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД). 

---

Фахівці Координаційного центру з надання правової допомоги пояснили, які послуги надає система БПД, як ними скористатись та до кого потрібно звертатись.

Які послуги надає система безоплатної правничої допомоги?

Система БПД належить до сфери управління Міністерства юстиції України та фінансується з Державного бюджету України. Безоплатні юридичні послуги — це державна гарантія для внутрішньо переміщених осіб. Тут надають первинну та вторинну правничу допомогу. 

Первинна правнича допомога включає: 

• юристи розкажуть про ваші права, як ними скористатися та захистити, якщо їх порушують;
• нададуть правову інформацію, консультацію чи роз’яснення з правових питань;
• допоможуть скласти заяви, скарги, інші документи правового характеру, крім документів для звернення до суду.

Вторинна правнича допомога передбачає: 

• представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
• складення документів для звернення до суду;
• представництво постраждалих та свідків у кримінальних провадженнях.

Хто надає правничу допомогу?

Первинну правничу допомогу надають штатні юристи системи БПД.

Вторинну правничу допомогу можуть надавати штатні юристи або адвокати, які співпрацюють із системою. 

Чому юридичні послуги безоплатні?

І юристи системи БПД, і адвокати, що співпрацюють із системою, отримують оплату за свої послуги. Однак не від клієнта, а з Державного бюджету України. Можливість отримати первинну правничу допомогу безоплатно має кожна людина в Україні, а от вторинну — лише визначений законом перелік категорій громадян, зокрема ВПО. 

З якими адвокатами співпрацює система БПД?

Система БПД не має штатних адвокатів. Тут пропонують адвокатам, що працюють самостійно чи в адвокатських об’єднаннях, співпрацю.

Якщо адвокати бажають співпрацювати з системою БПД, вони мають пройти спеціальний конкурсний відбір, де перевіряються їхні знання та досвід. З тими, хто його пройшов, укладаються договори. І вони можуть залучатися до надання послуг клієнтам системи БПД.

Як отримати безоплатні послуги?

Спочатку варто звернутися по консультацію до юриста системи БПД з питання, щодо якого вам потрібна допомога. 

Юристи вивчать документи та пояснять вам перспективи. Якщо запропоновані варіанти рішення вас влаштують, потрібно буде написати заяву з проханням надати вторинну правничу допомогу. 

До заяви додати копії свого паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Далі буде визначено, хто надаватиме правничу допомогу — юрист чи адвокат (залежно від складності справи).

Куди звернутися?

Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0-800-213-103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 08:00 до 18:00.

https://t.me/+380677213103 — безкоштовні дзвінки з Telegram.

Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть у телеграм-бот https://t.me/LegalAidUkraineBot.

Також можна звернутися до найближчого бюро правової допомоги. Адреси доступні за посиланням.

Приклади надання правничої допомоги

Приклади надання правничої допомоги переселенцям можна прочитати у збірці. Це 22 історії людей, яким вдалося владнати свої різноманітні юридичні проблеми завдяки зверненню до системи БПД. Щоб переглянути збірку — перейдіть за посиланням.

Читайте також: Бахмутяни можуть отримати безплатну правову допомогу в Києві

Фото: Facebook-сторінка «Legalaid»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською владою, перебудову під склади та відродження у роки незалежності, проте зазнав значних руйнувань під час боїв за місто.

Детальніше про історію церкви розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Будівництво першої дерев’яної церкви Бахмута

Історія храму розпочалася у 1778 році, коли у Бахмуті відвели нове місце під міський цвинтар. У 1785 році місцеві жителі почали збирати кошти на будівництво дерев’яної церкви в ім’я Всіх Святих.

Освячення місця під забудову відбулося восени 1786 року, а в січні 1792 року новозбудована церква офіційно відкрила свої двері. За припущеннями краєзнавців, перша дерев’яна будівля розміщувалася на території сучасного нижнього парку. Хоча у 1818 році цвинтар закрили, церква продовжувала виконувати свою головну функцію — відспівування померлих.

Через поступове руйнування дерев’яної споруди було ухвалене рішення про зведення нової кам’яної будівлі. У 1893 році новий храм побудували на території верхнього цвинтаря.

Закриття, період окупації та “німецький подарунок”

Після подій 1917 року церква продовжувала функціонувати до червня 1923 року. Інформації про те, як використовували приміщення після першого закриття, немає.

Під час німецької окупації Бахмута у 1941-1943 роках церкву знову відкрили. Окупаційна влада використала релігію як інструмент пропаганди. Саме тоді до храму привезли з Німеччини бронзовий дзвін із дарчим написом: “Відлито німецьким вермахтом у війні проти більшовиків / 1942 / Завод Торез”.

Після повернення радянської влади Всіхсвятський храм продовжував діяти ще майже двадцять років.

Хрущовська антирелігійна кампанія та перетворення на склад

На початку 1960-х років міське партійне керівництво вирішило закрити одну з двох діючих церков у місті. Вибір припав на Всіхсвятську кам’яну церкву, оскільки її будівлю можна було легко пристосувати під господарські потреби.

Для закриття храму організували низку перевірок. Комісії виявили, що прибутки церкви значно перевищували витрати, а зарплати священників були вищими за доходи звичайних містян. Ситуацію ускладнювала поведінка окремих служителів, які зловживали алкоголем та порушували громадський порядок.

У липні 1963 року на дзвіниці храму знайшли дзвін, подарований вермахтом. Його одразу зняли та відправили на переплавку, а фрагмент із написом передали до місцевого музею. Ці факти, разом із низькою кількістю прихожан, стали офіційним приводом для закриття храму у другій половині 1963 року.

З будівлі зняли куполи та перетворили її на складське приміщення. Спочатку церкву передали торговельній організації, пізніше там розміщувався склад фірми “Одяг”, а останнім користувачем став місцевий комбінат громадського харчування.

Відродження храму та сучасний стан

Наприкінці 1990 або на початку 1991 року будівлю повернули вірянам. Релігійна громада була офіційно зареєстрована восени 1991 року. Настоятелем став протоієрей Леонтій Діатковський, якому довелося відновлювати вкрай занедбану споруду.

Завдяки зусиллям громади та місцевих підприємств вдалося відремонтувати внутрішні приміщення, відбудувати куполи, а у 1994 році встановити нові дзвони на дзвіниці. Під час ремонту під шаром штукатурки навіть знайшли фрагменти старих фресок кінця ХІХ століття.

Під час активних бойових дій в Бахмутів відреставрована будівля Всіхсвятського храму зазнала значних руйнувань, і її подальша доля залишається невідомою.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!