Внутрішньо переміщені особи (ВПО) мають право отримати безоплатно послуги юриста або адвоката. Для цього необхідно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД). 

---

Фахівці Координаційного центру з надання правової допомоги пояснили, які послуги надає система БПД, як ними скористатись та до кого потрібно звертатись.

Які послуги надає система безоплатної правничої допомоги?

Система БПД належить до сфери управління Міністерства юстиції України та фінансується з Державного бюджету України. Безоплатні юридичні послуги — це державна гарантія для внутрішньо переміщених осіб. Тут надають первинну та вторинну правничу допомогу. 

Первинна правнича допомога включає: 

• юристи розкажуть про ваші права, як ними скористатися та захистити, якщо їх порушують;
• нададуть правову інформацію, консультацію чи роз’яснення з правових питань;
• допоможуть скласти заяви, скарги, інші документи правового характеру, крім документів для звернення до суду.

Вторинна правнича допомога передбачає: 

• представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
• складення документів для звернення до суду;
• представництво постраждалих та свідків у кримінальних провадженнях.

Хто надає правничу допомогу?

Первинну правничу допомогу надають штатні юристи системи БПД.

Вторинну правничу допомогу можуть надавати штатні юристи або адвокати, які співпрацюють із системою. 

Чому юридичні послуги безоплатні?

І юристи системи БПД, і адвокати, що співпрацюють із системою, отримують оплату за свої послуги. Однак не від клієнта, а з Державного бюджету України. Можливість отримати первинну правничу допомогу безоплатно має кожна людина в Україні, а от вторинну — лише визначений законом перелік категорій громадян, зокрема ВПО. 

З якими адвокатами співпрацює система БПД?

Система БПД не має штатних адвокатів. Тут пропонують адвокатам, що працюють самостійно чи в адвокатських об’єднаннях, співпрацю.

Якщо адвокати бажають співпрацювати з системою БПД, вони мають пройти спеціальний конкурсний відбір, де перевіряються їхні знання та досвід. З тими, хто його пройшов, укладаються договори. І вони можуть залучатися до надання послуг клієнтам системи БПД.

Як отримати безоплатні послуги?

Спочатку варто звернутися по консультацію до юриста системи БПД з питання, щодо якого вам потрібна допомога. 

Юристи вивчать документи та пояснять вам перспективи. Якщо запропоновані варіанти рішення вас влаштують, потрібно буде написати заяву з проханням надати вторинну правничу допомогу. 

До заяви додати копії свого паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Далі буде визначено, хто надаватиме правничу допомогу — юрист чи адвокат (залежно від складності справи).

Куди звернутися?

Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0-800-213-103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 08:00 до 18:00.

https://t.me/+380677213103 — безкоштовні дзвінки з Telegram.

Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть у телеграм-бот https://t.me/LegalAidUkraineBot.

Також можна звернутися до найближчого бюро правової допомоги. Адреси доступні за посиланням.

Приклади надання правничої допомоги

Приклади надання правничої допомоги переселенцям можна прочитати у збірці. Це 22 історії людей, яким вдалося владнати свої різноманітні юридичні проблеми завдяки зверненню до системи БПД. Щоб переглянути збірку — перейдіть за посиланням.

Читайте також: Бахмутяни можуть отримати безплатну правову допомогу в Києві

Фото: Facebook-сторінка «Legalaid»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!