Безкоштовна правова допомога від “Донбас СОС”: підтримка українців у часи війни

Валентина Славінська Славінська Валентина 11:00, 10 Серпня 2024
Логотип ГО / фото “Донбас СОС”

Громадська організація “Донбас СОС” вже 10 років надає безкоштовну юридичну допомогу постраждалим від війни українцям. З 2014 року організація допомогла понад 800 000 громадян і продовжує свою місію в умовах повномасштабного вторгнення.

Правова допомога українцям

ГО заснована у 2014 році, організація надає безкоштовну та анонімну інформаційно-консультаційну допомогу, фокусуючись на підтримці українців, які зазнали наслідків війни.

Основні напрямки допомоги:

  • відновлення втрачених документів;
  • консультації щодо вступу до ВНЗ та пільг для молоді;
  • роз’яснення прав на соціальні та пенсійні виплати;
  • допомога у підготовці запитів до державних органів та суду.

“Донбас СОС” допомагає наступним категоріям громадян:

  • пенсіонерам;
  • людям з інвалідністю;
  • малозабезпеченим родинам;
  • внутрішньо переміщеним особам;
  • школярам та студентам;
  • усім українцям, які стикаються з наслідками війни.

Звернутись на гарячу лінію може кожен безкоштовно та анонімно за номером телефону: +380(80) 030 9110. Також отримати відповіді на всі важливі питання можливо через зручні месенджери —  Signal, Viber, Telegram, WhatsApp (звернутись можете за номером телефону +380 (93) 600 6474  або профілем @donbas_sos).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Фітофарм” у Бахмуті: історія фармацевтичної фабрики від 1974 року до релокації

Семаковська Тетяна 12:00, 27 Вересня 2026
Працівниці Артемівської фармацевтичної фабрики / фото КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.

Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.

На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.

Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.

Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.

Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х

На фабриці виробляли галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки / фото з сайту компанії ПрАТ “Фітофарм”.

На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.

Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.

“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.

Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.

Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”

У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.

У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.

Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни

17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.

“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.

Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Податки для ФОП у 2027 році: скільки доведеться платити підприємцям

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 26 Вересня 2026
Робота ФОП / фото ілюстративне

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

  • мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
  • прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

  • єдиний податок — 369,1 гривні;
  • військовий збір — 954,6 гривні;
  • ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

  • єдиний податок — 1 909,2 гривні;
  • військовий збір — 954,6 гривні;
  • ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

  • 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
  • 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
  • 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історії

“Фітофарм” у Бахмуті: історія фармацевтичної фабрики від 1974 року до релокації

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки […]

Податки для ФОП у 2027 році: скільки доведеться платити підприємцям

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими […]

12:00, 26.09.2026 Скопіч Дмитро

Повернення із СЗЧ після 20 вересня: як працюватимуть нові правила

Міністерство оборони України оприлюднило алгоритм дій для військовослужбовців, які бажають повернутися на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ). До 20 вересня 2026 року діяла програма […]

евакуація
Важливо

На Донеччині розширили зону примусової евакуації родин із дітьми: які населені пункти додали

На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення […]

Важливо

Чи справді росіяни можуть ліквідувати терикони на Донеччині — пояснює експертка з “Екодія”

Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 […]