В Україні діє програма безоплатного ведення вагітності та медичної допомоги при пологах в рамках Програми медичних гарантій. Усі жінки, включаючи внутрішньо переміщених осіб, мають право на отримання якісних медичних послуг незалежно від місця проживання чи реєстрації.

Про це повідомляє Київська ОВА.

Ведення вагітності та медична допомога ВПО

У межах пакету «Ведення вагітності в амбулаторних умовах» пацієнтка  отримує наступні види послуг:

• динамічне спостереження за перебігом вагітності;
• проведення необхідних лабораторних досліджень: від розгорнутого аналізу крові до досліджень на віруси та перинатальні інфекції;
• проведення інструментальних обстежень: УЗД із доплером, трансвагінальна ультразвукова цервікометрія, кольпоскопія, кардіотокографія, електрокардіографія тощо;
• проведення пренатального скринінгу;
• профілактика резус-сенсибілізації шляхом введення антирезусного D імуноглобуліну;
• направлення до перинатального (при виявленні у плода ознак аномалій, вродженої, спадкової патології) чи мультидисциплінарного (при встановленні у пацієнтки високого ризику перебігу вагітності) консиліуму;
• постконтактна профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом, у випадку насильства за ознакою статі;
• надання повної інформації щодо перебігу вагітності, особливостей індивідуального плану ведення вагітності та пологів;
• надання інформації пацієнтці щодо станів, при яких слід звертатися за медичною допомогою, закладів перинатальної допомоги, в яких жінці, залежно від її здоров’я та стану плода, рекомендовано народжувати тощо.

Медична допомога при пологах – безоплатна, незалежно від місця проживання

“Ні місце реєстрації, ні фактичне місце проживання не є підставою для оплати медичної допомоги.  У закладах, які мають договір із НСЗУ, медична допомога при пологах безоплатна, її вартість оплачує Національна служба здоров’я України. Тому пацієнти зі статусом ВПО не мають нічого доплачувати за отримання медичної допомоги, зокрема при  пологах. Медична допомога при пологах надається безоплатно як при доставленні бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги, так і при самозверненні без направлення”, — зазначили у Київській ОВА.

Читайте також:

• Амбулаторія з Соледару почала роботу на Дніпропетровщині
• Втратили документи під час евакуації: як відновити та отримати виплати
• Уряд запустив програму “Національний кешбек”: 10% компенсації за купівлю українських товарів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!