12 та 13 грудня жителі та жительки Бахмутської міської територіальної громади, які зареєстровані у місті Одеса та Одеській області, можуть отримати продуктові набори від Благодійного фонду “Збережи Україну”. Сьогодні, 12 грудня, допомогу можна отримати з 09:00 до 15:00 (з 12:30 до 13:00 обід, видача не відбуватиметься).

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян в Одесі.

Одеса, допомога ВПО

Зверніть увагу, що до складу Бахмутської міської територіальної громади входять 19 населених пунктів, саме ці люди зможуть отримати допомогу, це мешканці/ки з:

• міста Бахмут;
• селища міського типу Красна Гора;
• сіл Андріївки, Берхівки, Вершини, Веселої Долини, Відродження, Зайцевого, Іванграда, Іванівського, Клинового, Кліщіївки, Мідної Руди, Нової Кам’янки, Покровське;
• селищ Зеленопілля, Опитного, Хромового та Ягідного.

Видача продуктових наборів відбуватиметься за адресою вулиця Водопровідна, 13 (школа 79), в одному приміщенні з волонтерським центром “Гостинна Хата”. Для бахмутян буде окрема черга.

12 грудня, в четвер, та 13 грудня, в п’ятницю. Отримати продуктові набори можна з 9:00 до 15:00 години. Зверніть увагу, що з 12:30 до 13:00 запланована обідня перерва.

Отримати набори можуть бахмутяни та бахмутянки, які мають оригінали таких документів в наявності:

• паспорт;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків / індивідуальний податковий номер;
• довідка переселенця/ки на кожного члена родини.

У разі відсутності документів гуманітарна допомога не надається.

Що можна отримати та в якій кількості?

На вимогу донора ВПО можуть отримати продуктові набори, вони видаються із розрахунку:

• 1-3 особи у родині — 1 коробка;
• 4-6 осіб —  2 коробки;
• 7 та більше осіб — 3 коробки.

Зверніть увагу, що під час повітряної тривоги осередок не працює. Якщо у вас залишились питання, телефонуйте за номером +380 (50) 959 0814.

Читайте також:

• Грошова допомога для мешканців Добропілля: деталі нової програми
• Купівля продуктів та оформлення документів: як громадянам отримати допомогу соціального робітника
• Допомога ЮНІСЕФ для родин з дітьми до 18 років: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ навесні — це місто, яке розквітає разом із першими теплими променями сонця. Зелені парки, квітучі дерева та затишні вулички створюють особливу атмосферу спокою та надії.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує добірку з дев’яти світлин, що демонструють красу весняного Краматорська.

Краматорськ у 2025 році

Весна у Краматорську — це час, коли місто оживає після зими: сонце лагідно торкається дахів будинків, дерева вкриваються молодим листям, а повітря наповнюється свіжістю й новими надіями. Усе довкола ніби нагадує, що навіть після найтемнішої пори настає світло.

Пропонована добірка складається з дев’яти фотографій, які опублікувала Влада Гузова.

Читайте також:

• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Бахмут з висоти пташиного польоту: добірка фотографій довоєнного міста
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і половців намагалися зупинити просування монгольських військ, однак зазнали нищівної поразки. Ця битва продемонструвала небезпеку роздробленості серед руських земель і стала передвісником майбутнього монгольського вторгнення на українські терени.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як саме відбувалась битва на річці Калка.

Битва на річці Калка

У ХІІІ столітті Київська Русь переживала період феодальної роздробленості. Колишні удільні князівства фактично перетворилися на самоврядні держави. Втративши роль політичного осереддя країни, Київ залишався тільки релігійним осередком Руських земель.

У той самий час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія, створена Чингісханом. Монгольська орда швидко докотилася до кордонів Київської Русі, де жили половці. На той момент половці вже були слабкі аж настільки, що звернулися до своїх ж ворогів –  русичів, й просили допомоги.

Літописець так описує цю подію: “Якщо ви не поможете нам,— то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете“. Скликали раду всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”. Після княжої наради у Києві, галицький князь і зять половецького хана Котяна Мстислав Мстиславич, прозваний за свої подвиги Удатним, переконав правителів Київської та Чернігівської землі виступити разом проти монголів.

31 травня 1223 року русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Там їх зустріла монгольська орда. Тогочасних даних про втрати обох сторін у битві на Калці немає. Руські літописці подають лише кількість загиблих князів і воїнів київських дружин, з якої можна уявити величину поразки руського війська.

Києвичі отримали тактичну поразку від монголів, але зрозуміли їх тактику ведення бою. Битву програти, не значить – програти війну.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

• Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста
• В’ячеслав Чорновіл та Донеччина: як пройшло знайомство українського державотворця з регіоном

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!