Інклюзивно-ресурсний центр міста Бахмут продовжує роботу в евакуації. Фахівці центру продовжують супровід і навчання дітей з особливими освітніми потребами. Заняття проходять у дистанційному і очному форматі.

Про це редації “Бахмут IN.UA” розповіла директорка Бахмутського ІРЦ Оксана Коляденко.

Бахмутський ІРЦ: як проходить навчання

Наразі Бахмутський ІРЦ проводить навчання для дітей з особливими освітніми потребами у двох форматах. Переважна більшість вихованців навчаються дистанційно, заняття проходять онлайн.

Також бахмутяни мають можливість відвідувати очні заняття. Вони проходять у Дніпрі, в хабі “З Бахмутом у серці”. Фахівець-консультантка Світлана Жизневська проводить очні заняття для дітей і консультації для батьків, які проживають у Дніпрі.

Цього навчального року на супроводі в Бахмутському ІРЦ перебувають 361 дитина з особливими освітніми потребами. Це діти дошкільного і шкільного віку.

Директорка ІРЦ каже, що на початку дистанційного навчання були виклики, але їх успішно подолали.

“Наші діти забезпечені технікою, тому в цьому не було труднощів. Та все ж перелаштуватися на дистанційну форму було складно, адже для дітей з особливими освітніми потребами важливий контакт з фахівцями. Раніше вони ходили до нас на проходження комплексної оцінки, відвідували корекційно-розвиткові заняття. Тепер же все це переважно в дистанційному форматі. Поступово робота налагодилася і ми надаємо ті ж самі послуги, що і в Бахмуті, але онлайн. Також ми пропонуємо очні заняття з фахівцем-консультантом у Дніпрі”, — зазначила Оксана Коляденко.

Заняття в Бахмутському ІРЦ відвідують і діти, які вимушено евакуювалися за кордон.

“Є діти, які відвідують заняття з-за кордону, таких дітей не мало. В основному це діти з інвалідністю, які навчаються на педагогічному патронажі. А діти , які навчаються на інклюзивному навчанні, отримують послуги в закладах освіти. Все ж більша частина вихованців — це ті, які знаходяться в Україні”, — каже Оксана Коляденко.

Кожного навчального року Бахмутський ІРЦ набирає нових вихованців.

“Кожного року ми набираємо на інклюзивне навчання дітей дошкільного і шкільного віку. Також ми набираємо спеціальні групи дітей дошкільного віку, які потребують занять з логопедом. Одні діти випускаються по досягненню відповідного віку, а інші починають навчання. Заняття ми проводимо лише для бахмутян, але за консультацією до нас звертаються й батьки з інших міст. Наприклад, пішли до свого ІРЦ в місті, але потім звернулися до нашого закладу за допомогою. Ми маємо багато позитивних відгуків від батьків щодо нашої роботи і щодо роботи наших фахівців, тому щороку маємо нових вихованців”, — зазначила Оксана Коляденко.

Читайте також:

• Куди релокували ЦПМСД з Покровська: адреси і послуги
• У Дніпрі працює центр розшуку безвісти зниклих: телефон для донеччан
• На Дніпропетровщині запрацював центр підтримки переселенців з Курахового

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На підконтрольній українській владі території Донецької області досі перебувають діти. За даними Донецької ОВА, мова йде про 6 124 неповнолітніх осіб.

Деталі щодо ситуації на Донеччині під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова, Начальниці служби у справах дітей та Дмитро Пожарського, т.в.о заступника директора Департаменту – начальника управління у справах пільгової категорії громадян.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

За словами Юлії Рижакової, На підконтрольній території області залишається перебувати 6 124 дитини. У 16 населених пунктах чотирьох територіальних громад, де оголошена примусова евакуація, перебувають 235 дітей із 196 сімей. Розподіл по громадах має такий вигляд:

• у місті Миколаївка залишаються дві дитини з однієї сім’ї;
• у Краматорській територіальній громаді перебуває 51 дитина з 51 сім’ї;
• в окремих районах Слов’янської громади проживають 118 дітей із 99 сімей;
• у Новодонецькій територіальній громаді перебувають 64 дитини з 45 сімей.

Миколаївка належить до зони активних бойових дій. Раніше місцезнаходження родин встановити не вдавалося, проте наразі одну дитину виявили за межами зони активних бойових дій. Випадки евакуації дітей у примусовий спосіб без супроводу батьків відсутні.

“Кожен день, який дитина проводить під обстрілами, залишає глибокі травми на все її життя. Дитяча психіка не здатна витримати постійний страх, звуки вибухів та хронічний стрес“, — наголосила начальниця служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Вона нагадала, що минулого тижня під час обстрілу в Краматорську загинули дві дитини.

Статистика евакуації населення

За даними Дмитра Пожарського, за останній тиждень евакуйовано 58 дітей із 47 сімей. З Краматорської громади вивезли 20 дітей, зі Слов’янської — 27 дітей, з Новодонецької — 10 дітей.

Загалом за липень 2026 року з області евакуювали 186 дітей із 153 сімей. З початку повномасштабного вторгнення евакуювали 1 мільйон 406 тисяч осіб, з яких близько 212 тисяч — діти. З 1 липня 2026 року самостійно виїхали близько 7,8 тисячі осіб, включно з 1 100 дітьми.

Читайте також:

Чому евакуація з Донеччини стає складнішою: у “Пролісці” назвали дві причини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кореспондентка Бахмут IN.UA, яка відвідала захіл, присвячений презентації дослідження “Карта проблем і рішень: досвід ВПО та інституційні перспективи відновлення” поставила запитання щодо розв’язання житлових проблем внутрішньо переміщених осіб. Відповідь надав Владислав Закаблук, начальник відділу прав ВПО офісу Омбудсмана України. За його словами, в Україні діють три основні програми забезпечення житлом, проте їх розцінюють як не дуже ефективні.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стратегія підтримки внутрішньо переміщених осіб

За словами Владислава Закаблуки, реалізація прав переселенців та розробка відповідної політики є прямим обов’язком уряду та профільних міністерств. В одній із попередніх щорічних доповідей офіс Омбудсмана надав рекомендацію урядовцям розробити стратегію забезпечення ВПО житлом. Вона має включати окреме фінансування та чіткі заходи. Наразі уряд відповідну програму не затвердив..

На сьогодні існують механізми пільгового іпотечного кредитування, зокрема від Держмолодьжитла та за програмою KFW. Проте скористатися ними здатна обмежена кількість громадян. Для інших осіб залишаються три альтернативні програми:

• субсидія на ринку орендованого житла;
• фонди тимчасового проживання. Органи місцевої влади мають формувати ці фонди, наповнювати їх та розподіляти житло за бальною системою;
• програма “сільські будиночки”, яка має збільшити відсоток переселенців із житлом.

Оцінка ефективності заходів

Відсоток внутрішньо переміщених осіб, які можуть скористатися наявними програмами компенсації та забезпечення житлом, залишається вкрай малим. Уряд не вживає достатніх заходів для подолання цієї кризи.

Першочерговими проблемами для переселенців в Україні є житло та робота. Для врегулювання ситуації необхідно створювати нові дієві механізми.

Читайте також:

Діти-ВПО не отримують виплати через онлайн-навчання: Офіс омбудсмана просить змінити правила

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!