Інклюзивно-ресурсний центр міста Бахмут продовжує роботу в евакуації. Фахівці центру продовжують супровід і навчання дітей з особливими освітніми потребами. Заняття проходять у дистанційному і очному форматі.

Про це редації “Бахмут IN.UA” розповіла директорка Бахмутського ІРЦ Оксана Коляденко.

Бахмутський ІРЦ: як проходить навчання

Наразі Бахмутський ІРЦ проводить навчання для дітей з особливими освітніми потребами у двох форматах. Переважна більшість вихованців навчаються дистанційно, заняття проходять онлайн.

Також бахмутяни мають можливість відвідувати очні заняття. Вони проходять у Дніпрі, в хабі “З Бахмутом у серці”. Фахівець-консультантка Світлана Жизневська проводить очні заняття для дітей і консультації для батьків, які проживають у Дніпрі.

Цього навчального року на супроводі в Бахмутському ІРЦ перебувають 361 дитина з особливими освітніми потребами. Це діти дошкільного і шкільного віку.

Директорка ІРЦ каже, що на початку дистанційного навчання були виклики, але їх успішно подолали.

“Наші діти забезпечені технікою, тому в цьому не було труднощів. Та все ж перелаштуватися на дистанційну форму було складно, адже для дітей з особливими освітніми потребами важливий контакт з фахівцями. Раніше вони ходили до нас на проходження комплексної оцінки, відвідували корекційно-розвиткові заняття. Тепер же все це переважно в дистанційному форматі. Поступово робота налагодилася і ми надаємо ті ж самі послуги, що і в Бахмуті, але онлайн. Також ми пропонуємо очні заняття з фахівцем-консультантом у Дніпрі”, — зазначила Оксана Коляденко.

Заняття в Бахмутському ІРЦ відвідують і діти, які вимушено евакуювалися за кордон.

“Є діти, які відвідують заняття з-за кордону, таких дітей не мало. В основному це діти з інвалідністю, які навчаються на педагогічному патронажі. А діти , які навчаються на інклюзивному навчанні, отримують послуги в закладах освіти. Все ж більша частина вихованців — це ті, які знаходяться в Україні”, — каже Оксана Коляденко.

Кожного навчального року Бахмутський ІРЦ набирає нових вихованців.

“Кожного року ми набираємо на інклюзивне навчання дітей дошкільного і шкільного віку. Також ми набираємо спеціальні групи дітей дошкільного віку, які потребують занять з логопедом. Одні діти випускаються по досягненню відповідного віку, а інші починають навчання. Заняття ми проводимо лише для бахмутян, але за консультацією до нас звертаються й батьки з інших міст. Наприклад, пішли до свого ІРЦ в місті, але потім звернулися до нашого закладу за допомогою. Ми маємо багато позитивних відгуків від батьків щодо нашої роботи і щодо роботи наших фахівців, тому щороку маємо нових вихованців”, — зазначила Оксана Коляденко.

Читайте також:

• Куди релокували ЦПМСД з Покровська: адреси і послуги
• У Дніпрі працює центр розшуку безвісти зниклих: телефон для донеччан
• На Дніпропетровщині запрацював центр підтримки переселенців з Курахового

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення

За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.

“Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.

Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:

• неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
• відсутність табличок із назвами вулиць;
• відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
• плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.

“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.

Читайте також:

Евакуація з Дружківки: кількість охочих виїхати зростає, — представник “Проліска”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже вдвічі. Згідно з новою редакцією, на програму заклали 406,6 мільйонів гривень.

Про це йдеться в розпорядженні № 174рр.

Збільшення фінансування Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік

17 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік”. Воно передбачає зміни у фінансуванні Програми.

У новій редакції вказано, що загальний обсяг фінансування тепер становить 406,6 мільйонів гривень. Це на майже 200 мільйонів більше початкової суми, яку заклали на програму. Спочатку були передбачені 206,7 мільйонів гривень.

Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми тепер складає 406 668 600 гривень. Із них:

• 25 000 тисяч гривень державного бюджету (замість 935 тисяч гривень);
• 1,8 мільйонів гривень обласного бюджету (замість 511,3 тисяч гривень);
• 403,5 мільйонів гривень бюджету Бахмутської громади (замість 204 мільйонів гривень);
• 0 гривень коштів підприємств (замість 449,5 тисяч гривень);
• 1,2 мільйона гривень інших джерел (замість 786 тисяч гривень).

На які потреби збільшили фінансування

Згідно з новим переліком заходів програми, найбільше коштів передбачили на заходи, пов’язані з наслідками російської агресії та підтримкою мешканців громади, які перебувають у безпечніших регіонах України, — 216,1 мільйонів гривень. Раніше на цей пункт витрат було закладено 76,6 мільйонів гривень.

Більше коштів заклали і на соціальний захист населення — 148,5 мільйонів гривень замість 106,5 мільйонів.

Збільшились видатки також на такі потреби:

• підтримка сім’ї, дітей та молоді, в тому числі захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — 6,8 мільйонів гривень замість 5,3 мільйонів;
• інформаційна політика, цифровізація, електронне урядування та кіберзахист — 2,6 мільйонів гривень замість 2,5 мільйонів;
• фізичне виховання і спорт — 1,3 мільйона гривень замість 1,1 мільйона;
• культура та збереження ідентичності — 1 мільйон гривень замість 870,7 тисяч;
• освіта — 1 мільйон гривень замість 563,8 тисяч;
• розвиток земельних відносин — 13 тисяч замість 3 тисяч.

Також з’явилися нові статті розходів. На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій спрямують 1 мільйон гривень, а на захист прав і свобод громадян — 15 мільйонів гривень.

Решта запланованих заходів залишилась без змін.

Читайте також:

• Скільки Бахмут витратив на службові відрядження у першому кварталі 2026 року
• Бахмутська громада візьме участь у Конференції з питань відновлення України URC-2026
• 1 млн грн на закупівлі: що придбала Бахмутська лікарня у травні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!