Олег Качур, колишній депутат Бахмутської міськради від партії “Опозиційний блок”, з’явився в одному з випусків реаліті-шоу “Супермама”, що вийшов в ефір 11 травня. У програмі брала участь його дружина Катерина Качур. Під час епізоду Олег Качур не згадував про свою політичну діяльність чи зв’язок із Бахмутом.

Подробиці випуску, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Олег Качур: що відомо

Олег Качур склав повноваження 10 квітня 2023 року. У Бахмутську міську раду у 2020 році пройшов як депутат від партії “Опозиційний Блок”. За словами дружини Олега Качура, до 2007 року він також працював у поліції на посаді оперуповноваженого у Державній службі боротьби з економічною злочинністю.

Качур з 2016 року обіймав посаду операційного директора заводу шампанських вин “Артвайнері”. У сюжеті шоу “Супермама”, який вийшов на Youtube 11 травня, він повідомляє, що після 2014 року родині довелося виїхати з Донецької області через тимчасову окупацію. Качур зазначає, що родина придбала будинок у Бучі, у декларації будинок у Бучі задекларований як такий, на який набули права 24 січня, 2022 року. Його дружина себе представляє як “кармолога та психолога”. Вона стала переможницею шоу “Супермама” 9 сезону.

Примітка. «Супермама» — українське реаліті-шоу, у якому щотижня чотири жінки змагаються за звання найкращої мами. Вони оцінюють одна одну за “хазяйновитість, виховання дітей та самореалізацію”, а ведучий Дмитро Карпачов додає власні бали та дає поради. Переможниця отримує браслет і подорож.

Також дружина ексдепутата брала участь у конкурсах краси. Дописи за участі Катерина чоловік викладав у себе на сторінці.

У сюжеті шоу також показали фото Катерина з конкурсу у Південній Кореї, жінка стоїть зі стрічкою “Місис Всесвіт 2024. Польща”, вона представляла саме цю країну.

Участь у цьому конкурсі також брала представниця тимчасово окупованого Криму, представниця країни-агресорки з Сибіру, а також представниця Білорусі.

До теми:

• Бахмутський депутат намагався незаконно перетнути кордон: деталі
• Скільки депутатів міськради Бахмута склали мандат, а хто ще працює

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За приблизними підрахунками, у Краматорській територіальній громаді могли витратити понад мільйон гривень на службові відрядження. Посадовці їздили як Україною, так і за кордон.

Детальніше читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Краматорськ: у скільки обійшлися відрядження МВА та виконавчого комітету

Краматорська МВА за три квартали 2025 року витратила на відрядження 74 878,26 гривні. Всі відрядження були в межах України. Так у I кварталі витратили 8 116,70 гривень на одне відрядження, у II кварталі витрати склали 45 667,77 гривні на три відрядження, а у III кварталі було п’ять відряджень на суму 21 093,79 гривні.

Рекордсменом по витратах на службові відрядження став виконавчий комітет Краматорської міської ради, який звітував за два квартали. За цей час вони витратили 801 565,57 гривні. У I кварталі витратили 17 762,22 гривні на 6 відряджень, у II кварталі витратили — 783 803,35 гривні. З них за близько 485 тисяч було 30 відряджень по Україні, та за 298 тисяч спланували три закордонні відрядження.

Витрати на відрядження управлінь Краматорської міськради

Управління освіти звітувало за два квартали, на службові відрядження витратили 595 489,79 гривні. У I кварталі провели чотири відрядження по Україні за 22 389.22 гривень, у II кварталі провели двадцять відряджень за 573 099,79 гривні. З них сімнадцять по Україні за 358 863.67 гривень та три закордонні за 214 236.12 гривень.

Управління фізичної культури та спорту відзвітувало наразі за два квартали, на суму 55 864,54 гривні. З них у I кварталі витратили 25 817,84 гривні, за ці кошти провели 282 поїздки. У ІІ кварталі за 30 046,70 гривень провели 50 поїздок.

В Управлінні з гуманітарних питань актуальних звітів немає. Управління житлово-комунального господарства актуальних звітів також не надало.

Управління праці та соціального захисту населення відзвітувало лише за перший квартал, витратили на одне відрядження 3 700 гривень.

Управління з питань ветеранської політики відзвітувало за перші два квартали на суму 4 356,87 гривні. З них за I квартал витратили 3 156,87 гривні на дві поїздки, та за II квартал витратили 1 200 гривень на одне відрядження.

Управління капітального будівництва та перспективного розвитку відзвітувало за перші два квартали, загальна сума 36 731,33. З них 12 909,97 гривні витратили на одне відрядження у І кварталі, та у II витратили 23 821, 36 гривню на два відрядження.

Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади актуальних даних немає. Управління з питань цивільного захисту актуальних даних немає.

Управління земельних відносин відзвітувало за три квартали на суму 900 гривень. З них у І кварталі було одне відрядження на 300 гривень. У II та III кварталі вказано аналогічно: по одному відрядженню, кожне по 300 гривень.

Фінансове управління звітувало лише за III квартал, було одне відрядження на 1 268,74 гривні.

Витрати Департаментів

Департамент економіки та управління активами не звітував.

Служба у справах дітей відзвітувала за витрати за три квартали на суму 8 160 гривень, витрачали кошти у другому та третьому. У II кварталі їздили в одне службове відрядження за 4 080 гривень, у III кварталі вказали цю ж суму.

Витрати на відрядження відділів Краматорської міськради

Найменше витратив наразі відділ охорони здоров’я, звітували лише за одне відрядження по Україні за 300 гривень.

Відділ комунального господарства, відділ транспорту, зв’язку та енергетики, відділ житлового господарства актуальних звітів не мають. Архівний відділ звітував за перший квартал, витрат не було.

Отже, за приблизними підрахунками, станом на сьогодні у Краматорській громаді могли витратити щонайменше 1 583 215,10 гривень на службові відрядження.

Примітка. Всі дані аналізували на основі ресурсу Openbudget.

До теми:

Скільки Бахмутська МВА та управління витратила на відрядження у ІІ кварталі

Починаючи з 2014 року, сотні тисяч людей з тимчасово окупованих територій вимушені були покинути свої домівки. Домівка – це не тільки дім, це і могили предків, які залишилися недоглянутими, заростають бур’яном та сміттям. 

В Бахмуті, Мар’їнці  кладовища розгромлені.

В Маріуполі, який 86 днів перебував у повній блокаді, під час якої російська окупаційна армія вбивала людей, як в тирі, ситуація з кладовищами ще гірша. Тисячі загиблих містян або взагалі не мають могил (їх тіла разом із залишками будинків згрібали екскаватори і вивозили на смітник), або лежить у братських могилах без імен та прізвищ.

Ми дослідили, хто зараз опікується долею кладовищ на окупованій Донеччині, і що це за новий бізнес з догляду за могилами, який останнім часом набирає обертів в окупації.

Ритуальна “кухня” окупантів

Після захоплення частини Донеччини російські окупанти змінили систему управління комунальними підприємствами. Особливо — у сфері ритуальних послуг. Поховання перетворилися на джерело прибутку, контролю й пропаганди.

Сьогодні так звані «муніципальні» підприємства, підпорядковані окупаційній владі, фактично монополізували ринок поховань. Вони встановлюють власні тарифи, отримують фінансування з «бюджетів ДНР» і нерідко співпрацюють із військовими структурами, які використовують кладовища для приховування слідів воєнних злочинів.

На територіях, які окупанти контролюють із 2014 року, сформувалася ціла ритуальна індустрія під контролем “адміністрацій”. Наприклад, комунальне підприємство “Ритуал” у Донецьку. Через нього окупаційна влада заробляла на смерті — встановлювала “державні тарифи”, розподіляла земельні ділянки на кладовищах. До 2023 року “Ритуал” був чи не єдиним постачальником ритуальних послуг у Донецьку. На своєму сайті “Ритуал” посилався на “розпорядження влади днр”, згідно з яким лише державні корпорації мали право здійснювати копку могил, транспортування тіл та видачу свідоцтв про поховання. Будь-яка діяльність поза межами цієї монополії каралася адміністративно. 

Монопольне становище підприємства швидко призвело до масштабної корупції. У листопаді 2023 року було затримано першого заступника голови компанії за організацію схеми “штучного дефіциту місць для поховання” та необґрунтованого підвищення цін. Розслідування виявило, що чиновник діяв у змові з місцевими посадовцями, зокрема головою Ясинуватського округу. Після цього окупанти ліквідували підприємства, проте офіційних новин про ліквідацію “Ритуалу” не було, та натомість підприємство перестало фігурувати у новинах окупантів. 

Зараз похованнями займаються чимало приватних фірм на окупованій Донеччині.

Але приватні фірми не можуть впоратися із загальним доглядом за ритуальною територією. За це ж має хтось заплатити, а окупанти грошей не виділяють.

Наприклад, у Маріуполі після початку повномасштабного вторгнення кількість діючих кладовищ з 5-ти виросла до 22-х. І там царить повний хаос. Хаотичні поховання, занедбана територія, гори сміття.

Люди не можуть знайти могили рідних, тому що ніяких журналів реєстрації на кладовищах немає, хто лежить в братських могилах – невідомо.

Волонтери на фоні цього безладу почали проводити показові акції з прибирання території, але волонтерів занадто мало, щоб хоча б на трошки покращити ситуацію, пише 0629.com.ua.

У лютому 2025 року окупаційна влада Маріуполя створила “міську ритуальну службу”, яка нібито має опікуватися всіма 22 кладовищами. Але роботи з прибирання просуваються повільно і здебільшого проводяться лише напередодні поминальних днів.

Бізнес на могилах

Ритуальні послуги завжди були прибутковим бізнесом. Люди помирають за будь-які часи — і у часи економічних криз, і в періоди економічного підйому. Проте зараз, коли через війну смертність перевищує народжуваність в 406 разів(!) — це дані по Маріуполю — прибутковість зросла відповідно.

Ціни різняться. Наприклад, популярна служба “Ритуалка” у Донецьку пропонує “соцпакет” за 16 тисяч рублів, але є і “преміум” пропозиції для тих, хто готовий платити більше. 

В Маріуполі стає популярною послуга дистанційного догляду за могилами. З десяток різних компаній пропонують прибрати навколо, видалити траву, викинути сміття, пофарбувати. Таке прибирання коштує:

• за одну могилу – 3 тис. рублів;
• за здвоєну могилу – 5 тис. рублів.

За виконану роботу компанія отримує гроші на картку і відправляє фотозвіт.

“Новини Донбасу” дослідили, що деякі компанії пропонують нову послугу — QR-код на могилу, для того щоб родич міг перейти за посиланням і подивитися, як виглядає могила. Це нібито “найзручніший спосіб розповісти про померлу людину більш детально і барвисто”. 

Оновлення напису на могилі та встановлення QR коду – найдорожчі послуги, кожна з них коштує по 6 тисяч рублів. 

Всі послуги максимально комерціалізовані – при замовленні прибирання кількох могил пропонують знижки. У соцмережах можна подивитися “приклади робіт” — саме так, начебто це ремонт чи будівництво будинку, тут називають очищення могил від бруду та покіс трави біля надгробків.

Ще одна ритуальна служба пропонує комплексне прибирання за 4500 рублів. За ці гроші почистять пам’ятник та плити, приберуть сміття, поллють рослини і навіть покладуть на могилу гвоздики — не уточнюється, чи будуть свіжі квіти.

Але вся ця комерція доступна лише у великих містах.

Наприклад, у Гірнику, де на момент захоплення населеного пункту залишалося до тисячі людей, таких послуг не надають. Неможливо це й у прифронтових містах та селах. Окуповані Селидове та Бахмут, Покровськ, за який багато місяців йдуть бої, та Костянтинівка — там похід на цвинтар може коштувати життя, тому мешканці не те, що не прибирають могили своїх рідних, а ховають загиблих прямо у дворах.

“Всі наші рідні поховані у Гірнику Донецької області, яке Росія захопила восени минулого року. На місцевому цвинтарі близько десяти могил, але в нас там нікого не залишилося, щоб хоча б дізнатися, що з цим цвинтарем, чи вціліло воно після боїв. Тим більше, що наші рідні поховані в різних частинах цвинтаря, а я читала, що якась частина таки постраждала. Зрозуміло, що ні про яке прибирання могил не йдеться. Ми навіть не впевнені, що зможемо ще колись потрапити туди”, — розповіла “Новинам Донбасу” переселенка Марія.

Для таких людей, як Марія, залишається єдина можливість виконати свій обов’язок перед пам’яттю предків — звернутися до окремих приватних пропозицій.

Деякі люди в окупації підробляють тим, що прибирають могили. Вони пишуть про свої послуги на сайтах оголошень або створюють сторінки в соцмережах, наприклад “Пам’ять про близьких” у Telegram. Ця ініціатива виникла на початку серпня. Тут пропонують послуги на цвинтарях Сіверськодонецька Луганської області та кількох сусідніх сіл. За окрему плату, яка обговорюється з кожним замовником в особистому листуванні, можуть пофарбувати огорожі та пам’ятники, встановити хрести та таблички, а також просто прибрати біля могил листя та сміття. За підсумками робіт замовнику надсилають фото та відеозвіт.

І звичайно завжди залишається людський фактор. Деякі переселенці просять колишніх сусідів, знайомих чи родичів упорядкувати могили своїх близьких. Якщо похід на цвинтар не загрожує безпеці, багато хто погоджується допомогти.

Читайте також:

• Не визнають загиблим: що переживають родини воїнів без прощання і як у суді відстоюють право на поховання
• Без правового захисту: як прогалини в законі ставлять під удар поховання загиблих воїнів
• Пам’ять для Бахмута: чи потрібні меморіали для загиблих військових та цивільних. Розпитали авторку концепції “Пантеону Героїв”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!