Бахмутський центр професійно-технічної освіти 1 травня відкрив сучасний навчально-практичний центр. Тут опановуватимуть нові навички та відточуватимуть знання студенти, які навчаються на електромонтерів та електрослюсарів. Центр оснащений новітнім обладнанням, тож тут одночасно можуть працювати близько 150 студентів.

Про відкриття навчально-практичного центру редакції Бахмут IN.UA розповіла Людмила Калініченко — заступниця директора Бахмутського ЦПТО з навчально-виробничої роботи.

Бахмутський ЦПТО: навчально-практичний центр для електриків

1 травня в селищі Гоща Рівненської області відкрили навчально-практичний центр для студентів Бахмутського ЦПТО. Тут навчатимуться і практикуватимуться студенти спеціальності “Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування. Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”.

Центр має кілька локацій, які одночасно можуть вмістити 150 студентів. Для навчання і практики тут обладнали:

• кабінет професійно-теоретичної підготовки з ноутбуками, мультимедійним центром і системою конференц-зв’язку;
• слюсарну майстерню, де студенти опановують основи слюсарної справи, відпрацьовують операції з ремонту, складання та підгонки деталей;
• електромонтажну майстерню — головний майданчик для відпрацювання практичних навичок електромонтерів;
• лабораторію електротехніки, де студенти отримують професійні знання завдяки сучасному оснащенню.

Є серед обладнання центру й унікальні локації, які оснащені за європейськими стандартами. Наприклад, це стенд гібридної сонячно-вітрової електростанції. Тут електромонтерів готуватимуть до роботи з об’єктами відновлюваної енергетики.

Також для навчання залучені різні сучасні прилади, так руйнують міф про те, що заклади професійно-технічної освіти можуть навчати лише погано підготовлених учнів.

“Майстерні оснащені сучасним обладнанням, дещо було закуплене у Німеччині. Унікальними є вітрогенератори та сонячна станція в повному комплекті — із сонячними панелями та накопичувальними батареями. Також дуже важливою є лабораторія 3D-моделювання. Ми на ній вже виготовляли деталі для електротехнічного напрямку.

Під час відкриття цієї майстерні червоною ниткою проходила думка про те, що це справді прорив у професійно-технічній освіті. Бо на цьому обладнанні ми зможемо навчати майбутніх кваліфікованих працівників, яких зараз потребує наша країна відповідно до стандартів Європи”, — каже Людмила Калініченко.

Для відкриття навчально-практичного центру Бахмутський ЦПТО залучив кілька джерел фінансування. Приміщення для навчальної локації надав місцевий центр зайнятості.

“На початку 2024 року ми подали заявку до Міністерства освіти і науки для участі у програмі “100 майстерень”. Наш проєкт був погоджений, і нам надали допомогу в його реалізації. Коштував навчально-практичний центр 10 мільйонів 200 тисяч гривень. Фінансувався він, в основному, за рахунок коштів Європейського Союзу — близько 7 мільйонів гривень. 3,1 мільйони гривень — це кошти обласного бюджету. І ще одна частина — кошти з власного фонду, які ми маємо право заробляти відповідно до виробничо-економічної діяльності”, — розповіла Людмила Калініченко.

Чим важливий навчально-практичний центр Бахмутського ЦПТО

Заступниця директора навчального закладу стверджує, що відкриття локації допоможе підготувати кваліфіковані кадри, які необхідні українським підприємствам. Наразі на випускників Бахмутського ЦПТО є великий попит. Їх запрошують на роботу державні і приватні установи, зокрема і на Рівненщині, куди релокувався навчальний заклад.

“Підприємств-замовників кадрів у нас на теперішній час дуже багато, наших випускників беруть охоче. Зараз вони проходять виробничу практику, а далі будуть працевлаштовані на підприємства по всій Україні. Взагалі замовлення йдуть не тільки з Рівненської області, а й з інших прилеглих регіонів. Тому що такого актуального центру технічного напрямку, якого зараз дуже потребує наша країна, в цій місцевості немає. На відкритті нашого навчально-практичного центру були представники бізнесу, всі великі підприємства Рівненського району, зацікавлені особи з приватних підприємств та представники Рівненського РЕСу. Насправді професії електротехнічного напрямку дуже важливі, і ми намагаємось покривати цю потребу”, — зауважила Людмила Калініченко.

Станом на 1 січня 2025 року в Бахмутському ЦПТО налічувалось 619 студентів. У навчальному закладі сформовані 26 начальних груп, серед яких 7 — електротехнічного напрямку.

Читайте також:

• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі
• Створювали майстри з учнями: в Бахмутському ЦПТО відкрили сучасну лабораторію зварювальних робіт
• Проєкт “Бахмут-Гоща”: на якій стадії у 2025 році і які є виклики в реалізації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська житлова управляюча компанія оголосила тендер на виконання підготовчих робіт з будівництва житла для бахмутян у селищі Гоща Рівненської області. Очікувана вартість проєкту складає понад 37 мільйонів гривень.

Про це йдеться на Прозорро.

Житло для бахмутян у Гощі: тендер на підготовчі роботи

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” оголосило нову закупівлю, пов’язану з житловим проєктом для бахмутян у Гощі. Тендер передбачає виконання підготовчих робіт з будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків для ВПО з Бахмутської громади у селищі Гоща Рівненської області (перша черга).

Орієнтовна вартість робіт складає 37 402 349 гривень. Джерелом фінансування буде місцевий бюджет Бахмутської громади.

Збиратимуть тендерні пропозиції до 12 серпня 2026 року.

Нагадаємо, що у квітні 2026 року Бахмутська житлова управляюча компанія провела закупівлю робіт з розроблення проєктної документації щодо будівництва в Гощі. Вартість договору склала 61 798 212,70 гривень. Переможцем торгів стало ТОВ “Українські архітектурні технології”.

Проєкт “Бахмут-Гоща” передбачає будівництво 570 квартир. Перший етап розрахований приблизно на 1 200 людей, а його вартість оцінюють у 111,2 мільйонів доларів. Будівництво ще не розпочалося, однак проєкт уже став предметом дискусії. Серед головних питань, за які критикують проєкт — вибір технології будівництва, яка поки не має широкого застосування в українському житловому секторі. Йдеться про рішення будувати житлові будинки зі сталевого каркаса замість традиційних бетонних чи цегляних конструкцій.

Читайте також:

• Проєкт житла для бахмутян у Кропивницькому просувається: що відомо зараз
• У Софіївці створюють житло для бахмутян: хто зможе оселитися та що передбачає проєкт
• Для ВПО виділять 80 млн євро на житло: скільки людей зможуть купити житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2022 року почалася битва за Бахмут, вона тривала фактично по травень 2023 року. За цей час російські війська послідовно знищували місто, так армія рф зруйнувала 99% житлових будинків. Окупаційна влада ж активно згадувала за Бахмут лише у перший час після окупації. Зараз же Бахмут фактично викреслений з інформаційного простору так званої “днр”. Замість реальних кроків з відбудови чи системної підтримки мешканців, тема Бахмута у 2026 році зводиться до згадок про виставки медалей та роздачу продуктових наборів.

Про те, як окупаційна влада змінювала риторику щодо Бахмута — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Статистика обіцянок: про що пише Пушилін

Денис Пушилін, який є головним представником окупаційної адміністрації на не непідконтрольній території Донеччини, з початку повномасштабної війни згадував Бахмут у своєму офіційному телеграм-каналі загалом 25 разів. Левова частка цих публікацій припала на період штурмів міста, а далі поступово згасала:

• у 2022 — 4 згадки;
• у 2023 — 12 згадок;
• у 2024 — 4 згадки;
• у 2025 — 4 згадки;
• у 2026 — 1 згадка.

Ця єдина згадка міста за 2026 рік була присвячена відкриттю виставки державних нагород “днр” у Санкт-Петербурзі, де серед іншого демонстрували медаль за захоплення Бахмута.

Про реальний став міста, питання розмінування чи початок будівельних робіт очільник окупаційної влади не повідомляє. Відсутність ініціатив на рівні Пушиліна може свідчити про те, що Бахмута не передається до російського уряду, а всі попередні заяви про відбудову залишилися просто словами. Так, у травні 2023 року Пушилін відвідвав Бахмут, і тоді ж заявляв, що “російське місто Артемівськ будуть відновлювати”. З моменту цієї заяви пройшло вже більше 3 років.

Натомість періодично згадки про нібито відновлення Бахмута, чи підприємств там від імені Пушиліна зявлялися у російських пропагандистських медіа, проте у себе на каналі він про це не згадує.

Імітація допомоги та відмовки: заяви Муратова

Друга за публічністю особа в окупаційній адміністрації, в інфопросторі якої фігурувало місто, це очільник місцевого осередку путінської партії Олексій Муратов у своєму офіційному каналі згадував Бахмут за весь час лише чотири рази.

У 2025 році Муратов присвятив населеному пункту два дописи, в яких пояснював, чому місцеві жителі не можуть отримати компенсації за втрачене майно. Він заявив, що спеціальні комісії не мають доступу до міста для обстеження пошкоджених будинків через небезпеку. Щоб імітувати вирішення проблеми, Муратов запропонував використовувати дрони для фіксації руйнувань, замість реальних виплат.

У 2026 році в його каналі з’явилася єдина публікація про Бахмут. У ній йдеться про передачу продуктових наборів, ліків та теплого одягу евакуйованим бахмутянам, яких розмістили в Макіївці. Жодної системної програми фінансової підтримки, забезпечення житлом чи конкретних кроків для людей, які втратили все через дії російської армії, партійний функціонер не озвучив.

Аналіз офіційних публікацій представників окупаційної адміністрації свідчить, що після завершення активної фази боїв увага до Бахмута у їхній публічній комунікації суттєво знизилася. Водночас не можна стверджувати, що місто повністю зникло з інформаційного простору окупаційної влади — окремі згадки про нього продовжують з’являтися.

Проте якщо порівняти офіційні повідомлення ватажка так званої “днр” Дениса Пушиліна за 2022–2023 роки із публікаціями 2024–2026 років, помітно, що кількість згадок і тем, пов’язаних із Бахмутом, істотно скоротилася. Водночас у проаналізованих офіційних повідомленнях за 2026 рік відсутня інформація про початок комплексної відбудови міста, відновлення житлового фонду чи реалізацію масштабних програм для його мешканців. Попри окремі заяви про відновлення Бахмута, які періодично поширюють російські посадовці та пропагандистські медіа, у відкритих офіційних повідомленнях, проаналізованих редакцією, відсутні відомості, які б підтверджували практичну реалізацію таких заяв.

Читайте також:

Як колишній посадовець Донецької ОДА став “мером” окупованого Донецька: досьє на Олексія Кулемзіна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!