Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила план розподілу фінансів на найближчі роки. Документ діятиме з 2027 по 2029 рік. Його головна мета — розв’язати житлове питання та забезпечити помешканнями жителів міста.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Середньострокове планування публічних інвестицій Бахмута

Новий документ чітко визначає, як місто витрачатиме кошти протягом наступних трьох років. Він встановлює правила залучення грошей та формує перелік головних потреб громади. Саме на ці потреби влада планує витрачати наявні ресурси.

Згідно із затвердженим планом пріоритетних публічних інвестицій, ключовим фокусом на період 2027–2029 років стає розв’язання житлових питань бахмутян. Структура документа передбачає:

• першочергове фінансування тих проєктів, які допомагають забезпечити містян житлом;
• спрямування основних інвестицій у житловий сектор протягом усього часу дії плану;
• створення фінансової бази, щоб напряму закрити потребу людей у нових квадратних метрах.

Фінансування з бюджету громади

Протягом трьох років з бюджету Бахмутської громади планують виділити 618 мільйонів гривень (618 000,0 тис. грн). Згідно з планом, єдиним сектором для інвестування цих грошей визначено галузь “Житло”.

За попередніми даними, обсяги фінансування з місцевого бюджету зростатимуть щороку:

• 2027 рік — 168 мільйонів гривень;
• 2028 рік — 200 мільйонів гривень;
• 2029 рік — 250 мільйонів гривень.

Міжнародна допомога

Окрім місцевого бюджету, за попередніми прогнозами, інвестиційний план передбачає залучення коштів від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних країн. Цей напрямок включає міжнародну технічну допомогу, гранти та інші ресурси.

Загальна сума міжнародних інвестицій на середньостроковий період становить 1 мільярд 169 мільйонів 676 тисяч гривень (1 169 676,0 тис. грн).

Міжнародні кошти розподілять наступним чином:

• 2027 рік — 632 мільйони гривень;
• 2028 рік — 537 мільйонів 676 тисяч гривень;
• 2029 рік — фінансування наразі не прогнозується.

Нагадаємо, що з 1 по 30 серпня 2026 року Бахмутська міська військова адміністрація проводить громадське обговорення проєкту житлової програми для переселенців. Долучитися до формування житлової політики можуть усі жителі громади, зокрема ті, хто виїхав до інших регіонів України або за кордон.

Пропозиції та зауваження приймають виключно в електронному форматі на пошту [email protected]. У листі обов’язково необхідно вказати свої особисті та контактні дані, оскільки анонімні звернення не розглядаються. Підсумковий звіт із результатами обговорень адміністрація має підготувати до 13 вересня та оприлюднити на офіційному сайті міської ради.

Читайте також:

Бахмутська МВА визначила новий склад комісії, яка розглядає заяви на матеріальну допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині російські війська просунулися на західних околицях Костянтинівки. Загалом на напрямків фіксується зміна інтенсивності бойових дій: на Костянтинівському та Лиманському напрямках кількість атак суттєво зросла, тоді як на Покровському спостерігається їхнє зменшення.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Просування та бої на Костянтинівському і Покровському напрямках

За даними аналітиків DeepState, російська армія просунулася на західних околицях Костянтинівки. Водночас, за даними Генштабу ЗСУ, на Костянтинівському напрямку зафіксовано 17 атак. Загарбники вели штурмові дії поблизу Костянтинівки, Іллінівки, Довгої Балки, Торецького, Вільного та в напрямку Новопавлівки, Миколайпілля і Кучерового Яру. Кількість штурмів тут зросла на десять атак порівняно з попередньою добою, коли фіксувалося сім спроб наступу.

На Покровському напрямку інтенсивність боїв знизилася. Противник здійснив 33 атаки, намагаючись просунутися в районах населених пунктів Дорожнє, Білицьке, Шевченко, Новоолександрівка, Удачне, Молодецьке, Новопідгороднє, Новомиколаївка, Муравка та в напрямку Ганнівки, Світлого, Добропілля, Матяшевого і Сергіївки. Це на 11 штурмових дій менше, ніж минулого дня, коли українські оборонці зупинили 44 атаки.

Лиманський, Слов’янський та Краматорський напрямки

На Лиманському напрямку українські оборонці відбили дев’ять спроб загарбників просунутися в напрямку Нового Миру, Ольгівки, Лиману та у районах Новоселівки, Ставків, Дробишевого і Діброви. Кількість атак зросла на чотири порівняно з минулою добою.

На Слов’янському напрямку противник здійснив три штурмові дії поблизу Озерного, Кривої Луки та в напрямку Рай-Олександрівки. Це свідчить про збільшення активності, оскільки напередодні фіксувалася лише одна атака.

На Краматорському напрямку російські війська наступальних дій не проводили. Минулої доби тут фіксувалася одна атака.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1490 осіб. Російська армія втратила 1925 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 590 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 64 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 23 наземні робототехнічні комплекси;
• 16 одиниць спеціальної техніки;
• 7 бойових броньованих машин;
• 4 засоби протиповітряної оборони;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 танки.

Читайте також:

Російська армія суттєво збільшила кількість атак на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Він розташований у захопленій будівлі університету, який у 2014 році релокувався до Кривогу Рогу. З серпня 2014 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Дрожжина, яка до окупації Донецька працювала проректоркою з виховної роботи.

Що відомо про Світлану Дрожжину і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Дрожжина, біографія

Світлана Дрожжина народилася 24 грудня 1969 року. Її біографії немає у відкритих джерелах інформації. Звідки вона родом і яку освіту отримувала, невідомо.

Про професійний шлях Світлани Дрожжиної відомо лише з її слів. В інтерв’ю у межах пропагандистського проєкту “Жінки Донбасу” вона розповіла, що першим її місцем роботи була школа. Спочатку працювала вчителькою молодших класів, а згодом потім — вчителькою історії та правознавства.

До педагогічного колективу Донецького національного університету економіки та торгівлі долучилася у 2001 році. За її словами, її запросили до роботи в університеті. Спочатку Дрожжина була викладачкою правових дисциплін. За деякий час стала деканом і завідувачкою однієї з кафедр. У 2014 році обіймала посаду проректорки з виховної роботи.

Як Світлана Дрожжина стала ректоркою

З початком війни на сході України тодішній ректор ДонНУЕТ Олександр Шубін ухвалив рішення про переїзд навчального закладу. Від 3 листопада 2014 року Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського офіційно проводив освітню діяльність у місті Кривий Ріг. У квітні 2024 року ДонНУЕТ реорганізували шляхом приєднання до Криворізького національного університету.

У цей час окупанти захопили будівлю Донецького національного університету. Світлана Дрожжина розповідає, що тоді стало питання щодо переведення університету в статус “республіканського”. Хто керував цим процесом, вона не уточнює.

Коли окупанти захопили університет, керівництво навчального закладу виїхало. З керівного складу в Донецьку залишилась лише одна проректорка — Світлана Дрожжина. У серпні 2014 року так званий “міністр освіти днр” на зборах трудового колективу призначив її ректоркою.

У своїй риториці Світлана Дрожжина відкрито засуджує колег, які евакуювалися і офіційно продовжили роботу в Україні.

“Рятувало мене тільки той колектив людей, мої бойові друзі, які працюють зі мною до сьогодні. Ті, хто не поїхав ні до якого Кривогу Рогу, ні в Україну. Вони залишились тут і ми працюємо разом”, — зазначала Світлана Дрожжина.

За словами Світлани Дрожжиної, вона залишилася в Донецьку заради сина. Він воював на боці окупантів.

У березні 2024 року Світлана Дрожжина стала лауреаткою премії “За покликом жіночого серця” на всеросійському жіночому форумі “Жінки: зберігаємо традиції — розвиваємо росію”. Її представили там, як “першу жінку з новоросії, яка представила Донбас на премії такого рівня”.

Як ДонНУЕТ перетворили на російський університет

В інтерв’ю пропагандистам Світлана Дрожжина обурювалася, що ДонНУЕТ офіційно продовжив роботу у Кривому Розі під колишньою назвою. Це, за її словами, спровокувало відтік студентів з Донецька. Начебто, на це вплинула так звана “реклама” серед студентів, які виїхали, та те, що український ВНЗ надавав дітям гуртожитки. Про те, що молодь не хотіла продовжувати освіту під контролем окупантів, Дрожжина не згадує.

Відтік студентів був і через те, що університет мав статус республіканського. Випустившись з республіканського університету молодь могла працевлаштуватися лише в окупованих містах, оскільки їхні дипломи ніде не визнавалися. Тоді ж так звана ректорка вирішила, що університет має пройти акредитацію в рф, щоб видавати дипломи російського зразка.

У 2019 році за ініціативи Світлани Дрожжиної ДонНУЕТ подався на акредитацію в федеральну службу з нагляду в сфері освіти і науки (рособрнадзор). Псевдоректорка особисто везла документи на перевірку. У червні 2019 року ДонНУЕТ отримав акредитацію в рф. З тих пір студенти отримують дипломи російського зразка, а сам університет визнали “російським ВНЗ за межами російської федерації”. Такий статус ДонНУЕТ отримав одним із перших на окупованій Донеччині. Фактично Світлана Дрожжина особисто забезпечувала інтеграцію захопленого навчального закладу в російську систему освіти.

Окрім цього, Світлана Дрожжина налагодила співпрацю університету з російським СберБанком. У серпні 2026 року представники російського банку вперше взяли участь в оцінюванні дипломних робіт випускників. Після захисту дипломів представники банку провели індивідуальні кар’єрні консультації та заявили, що готові брати випускників на роботу.

Сама Світлана Дрожжина заявила, що навчальний заклад розвиватиме подальшу співпрацю.

“Співпраця зі Сбером — це не разова акція, а стратегічний вектор. Будемо розвивати спільні стажування та практико-орієнтовані курси”, — зазначила ректорка.

За словами Світлани Дрожжиної, у планах — інтеграція експертів СберБанку в навчальний процес, запуск спільних освітніх модулів та посилення кар’єрної підтримки студентів.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Дрожжиної на підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту відносно неї. Повістка датована груднем 2025 року. Також є і раніша повістка від липня 2025 року.

Світлану Дрожжину підозрюють у здійснені пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Читайте також:

• Вирок колишнім суддям: 12 років за сфабриковану справу та катування в “Ізоляції”
• Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!