Карантин у місті Бахмут, 2020 рік / фото Олександр Сотников
Бахмут у 2020 році, як і вся Україна, опинився під впливом жорстких карантинних обмежень через пандемію COVID-19. Місто, що звикло до активного ритму життя, раптово змінилося: спорожнілі вулиці, зачинені кафе та дистанційна робота стали новою нормою.
Детальніше про те, як жило місто в період ковідного карантину 2020 року — в матеріалі Бахмут IN.UA
Бахмут під час ковідного карантину 2020: фото
У 2020 році в Бахмуті, як і по всій країні, діяли суворі обмеження для населення через пандемію ковіду в світі. Місто буквально завмерло: спорожнілі вулиці, зачинені крамниці та відчутна тривога від невидимої загрози стали новою реальністю для багатьох містян. Проте, навіть в таких умовах місто не втрачало власний шарм та затишок.
Пропонована добірка складається з фотографій, які зробив та опублікував бахмутянин Олександр Сотников на своїй сторінці у Facebook. Всі вони датовані березнем 2020 року — в пік обмежень, які ввели під час карантину.
Майже пуста центральна вулиця міста / фото Олександр Сотников
Вулиця в під час карантину, 2020 рік / фото Олександр Сотников
Місцевий ринок продовжував працювати навіть попри обмеження / фото Олександр Сотников
Пуста локація в місті через введення обмежень в країні / фото Олександр Сотников
У Дніпрі проживає чимало переселенців з різних областей України. Люди знайшли тут тимчасовий дім та роботу. Немало у Дніпрі й бахмутян, які вже адаптувалися до нового міста та відвідують місцеві театри, артпростори, музеї та кафе.
Редакція Бахмут IN.UA зібрала перелік бюджетних закладів у місті Дніпро, де кожен знайде щось на свій гаманець та смак.
Куди піти у Дніпрі поїсти: добірка закладів
Дніпро — місто з насиченою гастрономічною культурою, яке здатне здивувати як місцевих мешканців, так і туристів. Від затишних кав’ярень до сучасних ресторанів зі стравами світової кухні — у місті можна знайти все, що забажає душа гурмана
Plov Bar
Plov Bar / фото The Village
Для любителів смачного плову у центрі Дніпра працює автентичний заклад Plov Bar. Після того, як ви хоч раз тут побуваєте, вам не доведеться ставити собі питання: де поїсти у Дніпрі? Заклад готує різні плови, супи та десерти. Найдешевший плов з куркою обійдеться у близько 250 гривень.
Втім сюди краще йти компанією, адже майже за 400 гривень пропонують дегустаційний сет вагою майже пів кілограма, де представлені усі види плову. Це плов з яловичиною, куркою, мідіями та червоною ікрою. Також у цю суму входить салат та піта. Заклад працює на вулиці Челюскіна, 10.
Стридфуд Пако
Один з видів вуличної їжі / фото Стридфуд Пако
Поїсти дешево у Дніпрі точно вдасться, якщо ви любите вуличну їжу. Великий вибір пропонує заклад Пако — це сучасна українська вулична їжа. В асортименті багато салатів, середня ціна 150 гривень, також є тарілки з картоплею-фрі та м’ясом від 160 гривень чи лаваші з начинкою, як на фото вище за 249 гривень. Заклад працює на вулиці Харківській, 3.
Miao Ramen
Рамен / скриншот
Miao Ramen — бюджетне кафе у Дніпрі, де подають наваристий суп японської кухні з локшиною, свининою, яйцями та фрикаделькою. Велика тарілка рамену коштує близько 150 гривень. Заклад працює на вулиці Барикадна, 7.
Каструлька
Страва в закдаді / фото Каструлька
Кафе у Дніпрі з азійською кухнею, розташоване на вулиці Магдебурзького права. У закладі є різні страви: від ролів до карі.
Варто зазначити, що Каструлька активно допомагає армії, має затишну атмосферу та бюджетні ціни на страви.
Alfama
Ресторан португальської кухні / Інстаграм
Португальська їжа у Дніпрі доступна за адресою проспект Дмитра Яворницького, 25. Саме тут можна знайти ресторан Alfama. У закладі подають сирники, вівсянку, салати та сендвічі. Це дещо дорожчий заклад, але тут є свої особливості, адже можна окремо придбати курячий паштет за 285 гривень. На десерт можна взяти еспресо за 60 гривень разом з паштейтом за 70 гривень.
Asvik Streetfood
Круасан із закладу / фото Bolt
Переселенець з Краматорська відкрив кафе з вуличною їжею у Дніпрі. Тут можна купити піцу, гірос, млинці та круасани. Все бюджетно, наприклад, отримати порцію круасана можна від 125 гривень. Кафе працює на вулиці Академіка Образцова, 1,
Заповідна територія в Чернігівській області / фото Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації
86% мешканців українських громад позитивно ставляться до створення нових природоохоронних територій. Серед них 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.
Про це стало відомо після дослідження, проведеного на замовлення ГО “Екодія”.
Заповідні території в Україні
В Україні досі повільно збільшується площа природоохоронних територій, хоча країна має стратегічне зобов’язання — до 2030 року захистити 15% своєї території. Це приблизно 9 мільйонів гектарів, тоді як зараз охороняється менше ніж 7%. За останні п’ять років темп зростання становив усього 0,06% на рік. Якщо ситуація не зміниться, для досягнення цілі знадобиться понад століття.
Експерт із захисту екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко пояснює, що однією з головних причин повільних темпів є відсутність комунікації з місцевими громадами. Вони стали ключовими розпорядниками земель після децентралізації, однак часто не відповідають на запити чи побоюються обмежень щодо використання землі.
Дослідження виявило, що 86% мешканців громад підтримують ідею створення заповідних територій. Проте водночас приблизно 40% побоюються, що це може призвести до втрати земель. Насправді ж, як підкреслює Кученко, мова йде здебільшого не про вилучення, а про обмеження певної діяльності для збереження природи.
“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснює Богдан Кученко.
Ще одне поширене застереження — недоцільність створення природоохоронних територій під час війни. Але війна, навпаки, посилила екологічні загрози, що робить захист природи більш актуальним. Крім того, створення природоохоронних територій може дозволити громадам розвивати природоохоронний туризм, створювати робочі місця у сфері охорони природи та покращувати якість життя мешканців.
“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додає Богдан Кученко.
Також було виявлено низький рівень поінформованості: 88% опитаних зазначили, що їм ніхто не пояснював важливість заповідних територій, а понад 77% не брали участі в жодних обговореннях.
У ГО “Екодія” наголошують: вирішення проблеми потребує налагодження діалогу між владою, науковцями та мешканцями громад. Важливо не лише інформувати людей, а й активно залучати органи місцевого самоврядування до планування розвитку з урахуванням природоохоронних цілей.
У Дніпрі проживає чимало переселенців з різних областей України. Люди знайшли тут тимчасовий дім та роботу. Немало у Дніпрі й бахмутян, які вже адаптувалися до […]
86% мешканців українських громад позитивно ставляться до створення нових природоохоронних територій. Серед них 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні. Про […]
Парк “Ювілейний” у Краматорську — яскравий приклад урбаністичного простору, де природа гармонійно поєднується з архітектурними рішеннями міського середовища. До повномасштабного вторгнення це місце було одним […]
До початку повномасштабної війни Світлодарськ був невеликим, але значущим промисловим містом Донеччини з розвиненою енергетичною інфраструктурою. Його серцем залишалася Вуглегірська ТЕС, яка не лише забезпечувала […]
Вивезення домашніх тварин за кордон — це не просто поїздка з улюбленцем, а чітко регламентована процедура, яку обов’язково слід пройти. Без належних документів, щеплень і […]