Майже 80 мільйонів на найбільші закупівлі (редакція аналізувала закупівлі у понад 1 мільйон гривень) виділили відомства Бахмутського району. Серед найбільших тендерів року — автівки й техніка, медицина, ремонт доріг та автівок, а також оборона. Аналізуємо найбільші закупівлі відомств району на порталі Прозорро.

Автівки, техніка та паливо

У січні 2024 року Управління житлово-комунального господарства Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області придбало бензин і дизельне пальне, разом 69 620 літрів.Це вартувало понад 3,5 мільйона гривень.

У квітні Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району придбала дві автівки Peugeot Landtrek з панцерним захистом, що обійшлися у більш як 6,6 мільйона гривень. 

Сіверська міська рада у липні придбала вантажну автівку UAC АБ-1J з підіймальними платформами вартістю 3,8 мільйона.

Бронювання двох автомобілів MITSUBISHI L200 Intense у червні вартувало Сіверській міськраді ще у понад 3,1 мільйона гривень. Самі автівки MITSUBISHI L200 Intense придбали 21 і 22 травня, кожна вартувала по 1,6 мільйона гривень. Згідно з тендером, автівки придбали й забронювали для забезпечення безпечної евакуації населення, доставлення гуманітарної допомоги для Сіверської громади, що перебуває у зоні бойових дій.

Також міськрада Сіверська у липні придбала автокран PA-ZM 25 PATRON AUTO, що обійшовся у понад 9,3 мільйона гривень. У листопаді відомство купило екскаватор-навантажувач з додатковим навісним обладнанням за 6,3 мільйона гривень.

Ремонт авто, а саме 459 послуг обійшлися Сіверській міській раді у більш як 2,5 мільйона гривень.

Управління соцзахисту Соледарської міськради також придбало у лютому 2024 автівку Peugeot Landtrek вартістю 1,6 мільйона гривень.

Управління житлово-комунального господарства Торецької міської військової адміністрації у червні замовило поточний ремонт доріг вартістю 10 мільйонів гривень. Ремонт доріг мали провести у місті Торецьк, селищах міського типу Щербинівка, Північне, Залізне та Нью-Йорк.

Управління ЖКГ Соледарської міськради у вересні оголосили тендер на придбання 410 метрів кубічних деревини, вартістю 3,7 мільйона гривень. Проте згодом тендер скасували через помилки в тендерній документації, які на даній стадії процесу закупівлі неможливо усунути. За кілька днів Управління ЖКГ оголосило нову закупівлю деревини, але очікувана вартість склала на 1 мільйон менше — 2,7 мільйона гривень за ті ж 410 кубічних метрів деревини.

Це ж відомство замовило бар`єр рубіжний тип “Єгоза” вартістю 5,8 мільйона гривень.
Сіверська міська рада замовила модульні бетонні вироби вартістю 4,7 мільйона гривень. Спіральний бар’єр безпеки по типу “Єгоза” вартував відомству ще понад 6 мільйонів гривень. Малопомітна перешкода “Путанка” ватувала понад 8,9 мільйона гривень.

Медицина 

Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м.Бахмут у лютому 2024 придбала лабораторні реактиви, що вартували понад 1,2 мільйона гривень. У березні для амбулаторії оплатили лабораторні дослідження — 2200 послуг, це вартувало 1,4 мільйона гривень, у грудні лабораторні дослідження склали майже 2 мільйони. Хірургічний стіл з набором аксесуарів вартував лікарні 1 мільйон гривень. Устаткування для операційних блоків, а саме інструменти для артроскопії вартували 1,4 мільйона гривень. 

Читайте також:

• Шини, РЕБ та прапори: що купують для прифронтового Сіверська
• Публікації в газеті, оголошення та канцтовари: що купують для Бахмутського району в грудні
• Понад 27 мільйонів на пікапи: скільки автівок треба Бахмутському району

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вже 11 років Російська Федерація займається індоктринацією дітей на тимчасово окупованих територіях України. Маніпуляції історичним фактами, дезінформація, тиск, який пригнічує критичне мислення дитини, виховання в системі, де лише одна ідеологія є правильною, а всі інші  заборонені, – ось чим займається російська окупаційна влада в Україні, починаючи з 2014 року і до сьогодні. Проте є відмінність. Якщо раніше ця робота зі свідомістю дітей була фрагментарною, то сьогодні це – всеохоплююча система, яка включає школу, позашкільний час, фільтраційні центри, табори відпочинку, політичні дитячі організації, систему контролю за споживанням інформації та освітою.

Як працює ця система з перемелювання дитячих мозгів зараз, досліджували журналісти Бахмут IN.UA, РІА Південь та 0629.com.ua.

Як усе починалося: “Молода гвардія – Юнармія” і “виховання резерву“

Ще до повномасштабного вторгнення росія відпрацьовувала модель мілітаризації дітей у так званих “Л/ДНР”. У 2019 році в угрупованнях оголосили про створення структури “Молодая гвардия – Юнармия” – кальки з всеросійського руху “Юнармия”, створеного Міноборони РФ як аналог гітлер’югенду. Перші юнармійці в Донецьку та Луганську публічно складали присягу, їх прямо називали “мобілізаційним резервом” для майбутніх силових структур. 

Правозахисники вже тоді фіксували, що дітей залучають до “військово-патріотичного виховання” з 7 років: шкільні уроки, позакласні секції, спеціальні табори, участь у парадах і військових заходах. 

До 2021 року правозахисні організації вже виділяли п’ять основних напрямів мілітаризації дітей в ОРДЛО: шкільні програми, позашкільні гуртки, військові ігри та табори, масові заходи (паради, “Юнармія”), а також “героїзація” бойовиків через пам’ятники й урочистості. 

Усе це було інтегровано з російськими програмами “патриотического воспитания”: діти з ОРДЛО їздили до рф, брали участь у спільних зборах і таборах, отримували форму та символіку, ідентичну російській.

Але все це поки що не мало обов’язкового характеру і, відповідно, не було тотальним якищем.

Після 2022 року почалась масова “юнармізація” дітей 

Після повномасштабного вторгнення система суттєво розрослася. За даними Центру прав людини ZMINA, станом на вересень 2024 року лише на окупованій частині Донецької області понад 4 тисячі дітей стали учасниками “Молодої гвардії – Юнармії”.

За більш свіжими оцінками, понад 6 тисяч українських дітей окупанти залучили до так званої “юнaрмії ДНР”. Загалом організація декларує, що об’єднала 1,3 мільйона дітей, має 89 регіональних штабів, а вступити до її лав можна з восьми років, заповнивши анкету в мобільному додатку.

У Запорізькій області перший зліт регіонального відділення Юнармії відбувся в серпні 2023 року на базі російського “Міністерства молодіжної політики Запорізької області”. Штаб організації розташований у комплексі будівлі вкраденої християнської церкви. Тут організація проводить патріотичні заходи, літні табори та заняття у школах, де дітей навчають основам військової справи, стрільбі, виживанню. “Юнармія” формує в підлітків лояльність до російської армії та готує їх до участі у військових діях. Тут дітей не тільки вчать користуватися зброєю – їх виховують у дусі російського патріотизму і вірності російській владі.

Керує місцевим штабом Фідаіль Бікбулатов – 30-річний уродженець Уфи, який, за даними української розвідки, бере участь в організованому механізмі масового викрадення, незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій України до РФ. Європейський Союз вже запровадив санкції щодо цієї людини.

В стратегії розвитку “Юнармии” в Росії прямо записано: не менше 10% новобранців мають приходити до армії саме з цього руху. 

Школа замість полігона – чи полігон замість школи?

В окупації школа перетворюється з місця, де надають знання, на центр виховної роботи, де ламають свідомість дітей. Окупанти більше не покладаються в цьому питанні виключно на вчителів. В окупації вчителями стають військові злочинці, які демобілізувалися із армії-агресорки за станом здоров’я.

У лютому 2024 року російська “Юнармія”прийшла до дітей просто в клас із автоматом Калашникова. Активісти в радянській формі показували зброю, вчили “розбирати-збирати”, а паралельно – агітували вступати до юнармійського руху. 

У жовтні 2025 року на базі тієї ж школи №26 відкрили “будинок Юнармії”. Дітей з 8 років офіційно запрошують на заняття, де їх навчають стрільбі, метанню ножів, саперній справі, основам роботи з безпілотниками. Це вже не разова “патриотическая акция”, а стаціонарний центр підготовки “майбутніх захисників росії” з числа українських дітей.

Такий самий “будинок” вже пообіцяли створити в окупованому Мелітополі. Працюють в цьому напрямку і на Луганщині.

У листопаді 2025-го маріупольським школярам влаштували “фестиваль БПЛА”: дітей залучали до роботи з безпілотниками, позиціонуючи це як “технічну творчість”, хоча в реальності йдеться про технології, які сьогодні щодня використовують на фронті.

Ще один приклад – так званий “пізнавальний час” у школі №7 під назвою “Святое дело – Родине служить!”. Дев’ятикласникам розповідали про “важливість служби в Росгвардії”, правила вступу до російських силових вишів і демонстрували ролики про “будні гвардійців”.

В школах Мелітополя окупанти також проводять мілітаристські заходи. Так у ЗОШ№11 солдати провели для старшокласників «уроки мужності» і «уроки цивільної оборони». 

А у школі №15  окупанти відкрили кадетський клас і заохочують майбутніх росгвардійців медалями – відзнаки “Кадет-відмінник” та “Кадетська слава” ІІІ ступеня вручали за зразкове навчання та активну участь у громадському житті регіону. 

Купівлю комплекту форми для “кадетів” покладають на батьків, а це 45 тисяч рублів. Серед батьків це викликало обурення. Але у відповідь директорка школи пригрозила позбавити дітей харчування. Ось так працює шантаж в окупації. Загалом, на території окупованої частини Запорізької області 13 кадетських класів, частина з них – у Мелітополі.

Крім безпосередньо вправам зі зброєю, діти мають писати листи “підтримки” російським солдатам, а ще частина занять включає тактичну й військово-медичну підготовку. Після початку повномасштабної війни, Росія запровадила на ТОТ новий обов’язковий курс “Основы безопасности и защиты Родины”, який викладають й в школах на території “ДНР” з 1 вересня 2024 року. Цей предмет подають як “захист населення”, але на практиці — він вчить школярів, як працювати з безпілотниками, складати автомат, і “бонусом” йде спілкування з чинними російськими окупантами, які до цих уроків доєднуються у ролі наставників.

Ось приклад, як проходить урок з “ветераном” у старобешівській школі: 

Дитячі табори, що перетворюються на військові об’єкти

У листопаді 2025 року в Маріуполі на місці колишнього дитячого табору почали облаштовувати фактичну військову базу для підготовки дітей та молоді. За планом окупаційної адміністрації, там мають проходити навчання не лише школярі, а й студенти: від “військово-патріотичних зборів” до тактичних тренувань і занять зі стройової та спеціальної підготовки.

Це логічна ланка однієї системи: школа → юнармійський центр → “військовий табір” → кадетські чи російські військові виші. Дитинство перетворюють на коридор, який веде просто до майбутніх окопів як “добровольців” росії.

Окрім таких таборів безпосередньо на місцях, окупанти налагодили систему вивезення українських дітей на територію РФ. В таких умовах, коли родина за сотні кілометрів, дитина відчуває себе незахищеною, а тому стає більш вразливою для сторонніх впливів пропаганди.

Наприклад, у Мелітополі дітей з Запорізької області вивозять до “військово-патріотичного” табору “Авангард” у Волгоградській області РФ. Окупанти позиціонують його як місце для “всебічного розвитку молодих патріотів”. 

Його програма включає фізичну підготовку, військову тактику, навчання з користування безпілотниками, орієнтування на місцевості та інші активності з військовим ухилом. 

“Там є наметове містечко, є корпуси для проживання, окрема їдальня, є різне обладнання для проведення занять, таке як БПЛА, є ще окопи, тобто можна проводити заняття з тактики”, – каже школярка з Мелітополя Катерина Топольницька, яку вже не вперше окупанти відправляють у подібні табори.

У 2024 році окупаційна влада відкрила у Бердянську  свій центр мілітаризації дітей “Маяк”, на базі якого проводять тепер російську військову гру “Зарниця”, яка охопила понад 200 учасників у складі 32 команд із Запорізької області, створених на базі осередків “Руху перших” та “Юнармії”.

17-річний Нікіта з Мелітопольського району повернувся додому після п’яти днів так званого “військового табору”. За його словами, участь у ньому була обов’язковою умовою для отримання шкільного атестата.

“Нас піднімали о сьомій ранку, змушували виконувати стройові вправи, віджиматися, бігати з макетами автоматів. Потім — лекції про “героїзм” російської армії”, – розповів Нікіта.

Батьки не могли відмовитися: без довідки про проходження “курсу” хлопцю погрожували не видати документи про закінчення школи.

Формально ці табори називають “виховними” або “патріотичними”, проте насправді вони грубо порушують норми міжнародного права, зокрема 51-шу статтю Женевської конвенції, яка забороняє будь-яку пропаганду чи тиск, спрямовані на залучення дітей до військової служби.

Як розповів РІА Південь начальник Головного управління Національної поліції в Запорізької області генерал поліції третього рангу Артем Кисько, окупанти мілітаризують свої молодіжні організації, готуючи з українських підлітків майбутніх диверсантів і вбивць.

“В них є відповідальна особа Кірієнко. Чоловік раз на тиждень, то на Херсонщину, то на Запоріжчину приїжджає таі контролює ці дитячи рухи. Вони возять дітей скрізь. Діють так, як робили це століттями. Тому ми створили під егідою Національної поліції України рух “Байда”. Це не майбутні поліцейські. Ми просто готуємо інтелектуальну еліту для України. Але ми відрізняємось від росіян. Якщо вони всі організації мілітаризують: готують дітей вбивати, то ми готуємо дітей до миру, щоб ці діти розвивали нашу Україну. І в цьому наша суттєва різниця”, – прокоментував Артем Кисько.

Мілітаризація дітей як частина загальної стратегії РФ

Те, що роблять росіяни на окупованих територіях, – не ініціатива місцевих гауляйтерів, а елемент загальної стратегії Росії щодо захоплених українських земель.  У доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) 2025 року прямо зазначено: російська Федерація на окупованих територіях України запровадила “патріотичне та військове виховання”, спрямоване на підготовку дітей до військової чи «громадянської служби” в структурах рф.

Дослідження Йєльської школи громадського здоров’я (Humanitarian Research Lab) зафіксувало мережу з понад 200 таборів та установ у росії й на окупованих територіях, де українських дітей піддаються “перевихованню”, військовій підготовці та ідеологічній обробці. На частині цих об’єктів дітей вчать збирати дрони, користуватися зброєю, а також готують до можливої служби в армії РФ. 

Паралельно тривають депортації та примусові вивезення дітей з окупованих регіонів, зокрема й Донеччини. Міжнародний кримінальний суд уже видав ордери на арешт путіна та уповноваженої з прав дитини марії львової-бєлової саме за депортацію українських дітей, а журналістські розслідування й дослідження міжнародних інституцій детально описують схеми «русифікації» та подальшої мілітаризації цих дітей. 

Чому мілітаризація дітей – це воєнний злочин 

Залучення дітей до будь-яких збройних формувань, військової підготовки чи пропаганди війни на користь держави-окупанта – це пряме порушення:

• Женевських конвенцій та Додаткових протоколів;
  
• Конвенції про права дитини;
  
• Римського статуту МКС (якщо йдеться про вербування або використання дітей до 15 років у збройних конфліктах).
  

Коли окупаційна окупанти  відкривають “будинок Юнармії”, проводить уроки з автоматами в школах, перетворюють дитячий табір на “військову базу” й втягують дітей у фестивалі БПЛА – це не “патріотичне виховання”, а свідомий воєнний злочин проти цивільного населення.  Окремий вимір – психологічний. Діти, які пережили блокаду, активну фазу бойових дій, під час таких навчань піддаються  ретравматизації.

Діти, постраждалі від війни

Нагадаємо, діти, які були втягнуті до збройних формувань країни агресорки, претендують на статус дитини, постраждалої внаслідок війни. Цей статус регулюється Постановою Кабінету Міністрів України №268 від 5 квітня 2017 року.

Заяву про надання статусу можна подати до служби у справах дітей за місцем проживання чи перебування дитини, або за місцем звернення, якщо сім’я перебуває на тимчасово окупованій території. Подати документи можуть батьки, усиновлювачі, сама дитина (з 14 років) або близькі родичі.

Діти, які отримали статус постраждалих від війни, мають право на:

• безоплатне харчування у школах і дитсадках;
• психологічну реабілітацію;
• оздоровлення та відпочинок коштом держави;
• додаткові соціальні пільги (які нині розробляються).

До теми:

В Україні розширили підстави для надання статусу дитини, яка постраждала від війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

10 квітня стало відомо про затримання колишнього депутата-регіонала Владислава Лук’янова, про це повідомили у Службі безпеки України: “Після захоплення частини регіону фігурант пішов на співпрацю з ворогом, надав фсб повний доступ до наявного обладнання, що дозволило російській спецслужбі контролювати інтернет-активність місцевого населення, також публічно виправдовував збройну агресію рф”. Лук’янову оголосили підозру. 

Оновлено. Після виходу матеріалу до нас звернулися з групи компаній VESCO, до якої зараз належить Часівоярський вогнетривкий комбінат, з проханням внести зміни до матеріалу, адже інформація щодо того, що Владислав Лук’янов є керівником цього комбінату не є актуальною станом на зараз.

Нам повідомили, що Лук’янова звільнили з посади радника генерального директора у листопаді 2021 року, і “він не є співзасновником АТ “Часівоярський вогнетривкий комбінат” (ЧВК), він був одним з акціонерів підприємства після проведення приватизації” – Руслан Симоненко, Генеральний директор АТ “Часівоярський вогнетривкий комбінат”. Під час підготовки матеріалу ми користувалися порталом “Юконтрол”, де був зазначений історичний зв’язок Владислава Лукянова з Часівоярським комбінатом. А його прямі родичі були вказані засновниками. Редакція оновлює матеріал 15 квітня 2024 року згідно із редакційною політикою.

Співпраця з бойовиками “днр”, держдума та Партія регіонів

Владислав Лук’янов — уродженець Костянтинівки, Донецької області член Партії регіонів з 2007 року, народний депутат України 5-го, 6-го і 7-го скликань, та колишній заступник голови Комітету з питань фінансів і банкової діяльності (2007).  

У 2014 році Лук’янов брав участь у захопленні бойовиками міськради у Харцизьку, підтримував референдум про приєднання Донбасу до так званої “новоросії”, був учасником засідання держдуми рф, про це йдеться у реєстрі зрадників країни руху “Чесно”: 

Про “подвиги” Лукянова у 2014 році повідомляв також журналіст Денис Казанський: 

“13 квітня 2014 року Лук’янов разом із натовпом козаків, гопників та російських “туристів” брав участь у захопленні міськвиконкому в Харцизьку. Тоді після заходу до Слов’янська угрупування Гіркіна подібні захоплення пройшли по всій області, і Харцизьк не став винятком.

Того дня із захопленої будівлі було зірвано українські прапори, а замість них було вивішено символіку “днр”. Лук’янов виступав на мітингу під прапорами сепаратистів, підтримував референдум щодо відділення Донбасу від України, розповідав про те, як застерігав бійців ЗСУ застосовувати силу проти “свого народу” тощо.

Чесно кажучи, думав, що цей персонаж сидить десь у Криму чи Росії, але ні. Виявляється, Лук’янов спокійно живе в ненависному йому Києві, від якого він сам закликав відокремлюватися. На додаток — тепер Лук’янов хоче пролізти до громадської ради при КМДА і таким чином брати участь в управлінні столицею.

Виступав під прапорами “днр”, розпалив конфлікт, стравив співгромадян і втік із Донбасу. Нехай інші тепер страждають і живуть у резервації.

Дивно. Здавалося б, домігся чоловік свого. Захистив Харцизьк від бандерівців, українізації, вишиванок тощо. Так і їдь туди, насолоджуйся життям. Ти ж хотів руський мір, ось же він. Але ні. 

Чомусь Лук’янов не хоче жити в “республіці” і працювати в “народній раді днр”, а їде до Києва, до “хунти” та “фашистів”.

Після того Лук’янов продовжив політичну та підприємницьку кар’єру в Україні. 

Бахмутський депутат і Миротворець

Не зважаючи на прихильність до бойовиків так званих “республік” у 2014 році, Лук’янову вдалося стати депутатом Бахмутської міської ради 7 скликання на місцевих виборах у 2020 році від проросійської опзж:

У коментарі редакції Бахмут IN.UA пресслужба Бахмутської міської ради повідомляла, що Лук’янов є чинним депутатом, адже не складав своїх повноважень. 

Проте після 2022 року, за словами депутатки міськради Світлани Шабаліної, Лук’янова на сесіях не було: “Є й депутати, які не з’являються на сесіях та не беруть участі у допомозі територіальній громаді. Наприклад, я не бачила Лук’янова. Він з’являвся напевно лише на перших 2 сесіях. Також не бачила на сесіях деяких депутатів від “опзж”, яких завезли з Верховної Ради, вони не місцеві. Вони отримали свої посвідчення, і більше ми їх не бачили”.

На перших засіданнях Бахмутської міської ради 7 скликання Лук’янов був присутнім:

Та навіть увійшов тоді до складу постійної комісії з питань економічного розвитку бюджету та регуляторної політики. 

Ще під час передвиборчої кампанії, наприкінці вересня 2020 року Лук’янов встиг “засвітитися” на проплаченому мітингу проти завищення тарифів комунального підприємства “Бахмут-вода”. Організаторами були представники ОПЗЖ і платили  мітингувальникам, яких напередодні привезли автобусами, по 400 гривень за дві години “протестування”, про це писали у Вільному радіо. 

Зрештою, “мітингувальники” на чолі з Лук’яновим прийшли з вимогами до керівництва КП “Бахмут-вода”, де регіонал висловлював незадоволення якістю води у місті:

За рік до того, як стати Бахмутським депутатом, у червні 2019 регіонал потрапив до бази Миротворець: 

Металургія, ЗМІ та зв’язок з окупованими територіями 

Крім політичної діяльності, Лук’янов та його родина також є керівниками та бенефіціарами кількох підприємств, що знаходилися в тому числі й у Бахмуті та районі. Про це дізнаємося з порталу “Юконтрол”.

Лук’янов є бенефіціаром (тобто одним з осіб, що отримують прибуток від підприємства чи організації) у Бахмутській газеті “Собитія”. Редакція цієї газети своєю чергою є дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНФОРТ-ТРЕЙДИНГ”, що зареєстроване у Донецьку і спеціалізується на забезпеченні провідного електрозв’язку. Тут регіонал вже і кінцевий бенефіціарний власник (контролер) і один із засновників. Чи не тому в Бахмуті довгий час газета продовжувала виходити друком російською, попри зауваження читачів та дію закону про мову?

Товариство “ФІНФОРТ-ТРЕЙДИНГ” входить до товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНФОРТ”, теж зареєстроване у Донецьку, з Лук’яновим на чолі. Серед засновників тут також брат Лук’янова — Володимир, а ще Наталія Єфімєнко, що зареєстрована у російському Владівостоку. 

Вже зазначений “ФІНФОРТ” спеціалізується на оптовій торгівлі та наданні автівок в оренду та пов’язаний і з заводом “Часовоярські автобуси”, і “Горлівським м’ясокомбінатом”, і з “Дружківським рудоуправлінням”, бенефіціаром якого є Рінат Ахметов. Пов’язаний “ФІНФОРТ” Лук’янова і з ДТЕК “Донецькі електромережі”, зареєстрованими у Покровську, а також зі скандальним “Донбасенерго”. 

Телерадіокомпанія “АРТ-ТБ”, що перебувала в Бахмуті та з 2000 року діяла як один із центральних телеканалів Бахмутського району теж у власності Владислава Лук’янова, тут він і один із засновників, і кінцевий бенефіціар.

Зареєстрований у Бахмуті також відокремлений підрозділ організації “Земляцтво рідний Донбас”, де Лук’янов — керівник. На чолі ж всеукраїнської організації “Земляцтво рідний Донбас” — регіонали Тетяна Бахтєєва, Валентин Ландик, Віктор Смирнов та Валерій Коновалюк. 

Владислав Лук’янов також є керівником в акціонерному товаристві “ЧАСІВОЯРСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ КОМБІНАТ”. Його діти — Лук’янов Артем і Лук’янова Дар’я, а також брат — Лук’янов Володимир Валентинович є співзасновниками комбінату. 

Комбінат належить до “Систем Кепітал Менеджмент”, куди входять підприємства гірничого, металургійного, енергетичного, машинобудівного, фінансового, медіа та інших секторів економіки (загалом понад 100 підприємств в Україні та світі). Основні активи — підприємства важкої промисловості, зокрема холдинг “Метінвест” і ДТЕК.

Ключовою особою СКМ є Рінат Ахметов. Він же є бенефіціаром Часовоярського вогнетривкого комбінату. 

Статки та нерухомість 

У 2020 Лук’янов подавав декларацію як голова наглядової ради у “Часовоярському вогнетривкому комбінаті”. Згідно з нею він мав дві квартири у Києві площею 79,8 та 131 кв.м: 

Також дві квартири по 85,4 кв.м та 233,2 кв. м та гараж у Донецьку: 

Станом на зараз у володінні Лукянова 7 об’єктів нерухомості: 

Загалом, попри своє минуле, діяльність у 2014 році та після того, ось повний список пов’язаних з Лук’яновим підприємств, а також таких, якими володіє “регіонал”: 

За даними СБУ, Лук’янову наразі повідомили про підозру за ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України: виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікація її учасників. Йому загрожує тюремне ув’язнення.

Що зі справою Лук’янова у 2025 році?

Минув понад з рік з дати затримання ексдепутата, у Службі Безпеки України, редакції Бахмут IN.UA повідомили, що слідчі здійснювали досудове розслідування за підозрою, яку вручили Лук’янову. У вересні 2024 року матеріали справи з обвинувальним актом передали до Шевченківського районного суду Києва. Водночас під вартою він, схоже, не перебував.

У кінці 2024 року Владислав Лук’янов, ймовірно, намагався виїхати з України потягом “Київ–Варшава”. 28 грудня в пункті пропуску “Ягодин” йому відмовили у виїзді. За словами Лук’янова, він начебто їхав до родини в ЄС на новорічні свята, про це йдеться у Єдиному державному судовому реєстрі судових рішень.

Прикордонники ж зазначили, що він належить до категорії осіб, які можуть виїжджати з України лише за наявності службового відрядження. На кордоні Лук’янов подав закордонний паспорт і пенсійне посвідчення, але цього було недостатньо, тож його не пропустили. Пізніше Лук’янов оскаржив це рішення в суді, але суд визнав дії прикордонників правомірними й відмовив у задоволенні позову.

У жовтні 2025 року Печерський районний суд міста Києва опублікував ухвалу, де фігурує ім’я Владислав Лук’янов, згідно з нею, суд отримав обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої за ч.2 ст.436-2 КК України.

Суддя призначив підготовче засідання, яке відбулося 6 листопада 2025 року, туди викликали прокурора, обвинуваченого та його захисника. Це ухвала технічного характеру. Тобто, ніяких рішень щодо винуватості чи покарання ще немає — це лише старт судового процесу.

Читайте також:

• Ексдепутата Бахмутської міськради Володимира Іванкова звинувачують у державній зраді
• На Донеччині затримали “крота”, який наводив російські ракети на позиції ЗСУ
• Хотіла “звільнити” Донеччину: пенсіонерка зливала росіянам дані про переміщення ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!