На Донеччині триває евакуація сімей з дітьми. Наразі в населених пунктах, де ведуться активні бойові дії, перебуває 179 неповнолітніх.

Про це під час брифінгу 21 травня 2025 року повідомила виконувачка обов’язків начальниці Служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Евакуація дітей у Донецькій області

На території Донецької області тривають евакуаційні заходи, метою яких є вивезення дітей та членів їхніх родин із небезпечних регіонів. За словами Юлії Рижакової, в області наразі проживає 21 046 дітей.

Обов’язковій примусовій евакуації з батьками або опікунами підлягає 371 дитина з 273 сімей. Вони перебувають у 16 населених пунктах Донецької області.

У районах активних бойових дій залишається 179 дітей.

Станом на 20 травня 2025 року з області евакуйовано 1 223 000 цивільних осіб, з них понад 191 000 — діти, і понад 46 000 — особи з інвалідністю. Протягом минулого тижня евакуйовано ще понад 1 130 осіб. Евакуація триває.

Відмова маломобільних від евакуації

Під час брифінгу начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Дмитро Пожарський зазначив, що на Донеччині нині проживає 2 502 маломобільні особи, з яких 573 — це особи з інвалідністю, яким надається соціальна послуга догляду вдома. Це здебільшого самотні люди, з якими постійно ведеться робота щодо їх евакуації до безпечних регіонів. Утім, багато з них наполягають на відмові від евакуації.

“Ми їм пояснюємо, що через постійні обстріли можуть виникнути ситуації, які становитимуть загрозу для їхнього життя. На жаль, усі ці люди поки що відмовляються. Але це не означає, що ми припиняємо спроби. Щодня ми вивозимо з кожної громади одну, дві, три особи з категорії маломобільних”, — сказав Дмитро Пожарський.

Він також підкреслив, що в Україні добре розвинені системи соціальної допомоги та інститути громадянського суспільства, які підтримують маломобільні групи населення. Їх забезпечують житлом, продуктами та іншими необхідними речами.

“Можливостей для розміщення достатньо. Потрібно лише погодитися. І ще раз наголошую — і маломобільним особам, особливо самотнім, і сім’ям із дітьми слід евакуюватися. Збережіть своє життя”, — підсумував Дмитро Пожарський.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

• +380 (98) 890 3318;
• +380 (66) 285 6290;
• 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048;
• 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною.

Читайте також:

• Купити квартиру в Києві для ВПО: мрія чи реальність. Розпитали експертів
• Грошова підтримка для ВПО і фермерів: Карітас Полтава запускає новий проєкт
• Гранти до 500 тисяч гривень: для жителів з 8 областей стартував набір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ольга Долга — підприємиця з Добропілля. Під час війни вона продовжувала жити у рідному місті та започаткувала тут власну справу — відкрила магазин жіночого одягу. Та 16 липня 2025 року життя дівчини розділилось на “до” та “після”. В той день Ольга опинилась в епіцентрі удару російської авіабомби по центру Добропілля. В результаті обстрілу вона втратила кінцівку. Зараз дівчина проходить реабілітацію, чекає на протезування та будує плани на майбутнє.

Своєю історією Ольга Долга поділилась з редакцією Бахмут IN.UA.

Любила своє місто і не збиралась нікуди їхати

Ольга Долга народилась і мешкала в Добропіллі. Своє місто дівчина згадує з теплом.

“Якби не війна, я б там, мабуть, і прожила все своє життя. Місто дуже гарне, хоч воно і маленьке, але там все було. Мені повністю підходило для комфортного життя”, — каже дівчина.

Повномасштабну війну дівчина зустріла в Добропіллі, де на той момент працювала продавчинею-консультанткою. Попри страх і невідомість, вона все ж вирішила лишатись у рідному місті. Та і ситуація тут, за її словами, була спокійною.

“24 лютого мені подзвонила моя роботодавиця і сказала, щоб я не приходила на роботу, бо почалась війна. Я спочатку не повірила, була дуже здивована. Згодом прийшло усвідомлення, але я не думала, що все це настільки затягнеться. Я мала надію, що війна швидко закінчиться, тому вирішила залишатись у Добропіллі. Та й ситуація тут була нормально, все було спокійно до 2025 року. Майже не було ніяких прильотів, ще можна було жити“, — згадує Ольга про початок повномасштабного вторгнення.

Згодом героїня вирішила започаткувати власну справу, відкрити магазин одягу. Бізнес виявився успішним, клієнти були як у фізичному магазині, так і робили замовлення онлайн.

“У 2023 році я відкрила свій магазин.Тим паче я пропрацювала 6 років продавчинею-консультанткою, тому вмію працювати з людьми, знаю всі нюанси такої роботи і вирішила спробувати. Тоді у нас майже ніхто не виїжджав з Добропілля, бо була нормальна ситуація, тому вести бізнес було легко. Плюс ще й було дуже багато онлайн-замовлень. І я якось вірила, що все буде добре”, — каже Ольга Долга.

Обстріл Добропілля 16 липня 2025 року

Як каже героїня, її звичне життя розділилось на “до” та “після” 16 липня 2025 року. Того дня, близько 17:20, росіяни вдарили авіабомбою “ФАБ-500” по центру Добропілля, удар прийшовся по торговому центру. Внаслідок обстрілу тоді загинули четверо людей. 27 мешканців міста отримали поранення, серед них була і Ольга Долга.

“Того дня я відпрацювала, зачинила магазин і пішла на педикюр. Після процедури я йшла назад та говорила з мамою телефоном. І якраз коли проходила повз магазин “Аврора”, я почула гучний звук. Спочатку подумала, що то літак пролетів дуже низько. І в цей момент пролунав вибух, піднявся густий дим. Я одразу лягла на землю, тому що мені раніше хтось казав, що під час вибуху, треба лягати. Лягла і відчула дивне тепло в ногах. Підняла голову, щоб подивитися, що там сталося, бо відчула, що там щось не те, і побачила, що правої ноги немає вища коліна, а з лівої відірвані м’язи і м’які тканини”, — згадує Ольга.

Першу допомогу пораненій дівчині надали військові. Вони й відвезли її в лікарню.

“Я довго лежала, кликала на допомогу, але ніхто не приходив. Може мене не було видно через той дим, а ще люди боялись підійти. Я по часу не пам’ятаю скільки пролежала, але мені здавалося, що дуже довго. Потім підійшли військові, медики, мабуть, наклали мені турнікети і відвезли в нашу Добропільську лікарню. Потім був наркоз і перша допомога від лікарів. А коли я відкрила очі, біля мене були рідні, близькі, підтримували мене”, — ділиться спогадами Ольга.

У Добропіллі дівчина була добу, після чого її доправили у Дніпропетровську обласну клінічну лікарню імені Мечникова. Там вона була близько тижня, а після цього відправилась до центру воєнної травми Superhumans, що спеціалізується на протезуванні, реабілітації та психологічній підтримці постраждалих від війни.

Реабілітація та плани на майбутнє

За п’ять місяців Ольга Долга пережила понад 10 операцій на нижніх кінцівках. Зараз вона перебуває в центрі Superhumans, де проходить реабілітацію і вчиться заново ходити.

“Після завершення всіх операцій, загоєння ран, зі мною почав працювати фізичний терапевт. Спочатку я вчилась пересідати на крісло колісне, їздити. Потім почала робили якісь мінімальні вправи, тому що в мене через те, що я довго лежала, атрофувалися м’язи, і мені важко було навіть ногу догори підняти самостійно. Том ми робили вправи, зміцнювали м’язи, а зараз вчимося ходити на милицях”, — каже Ольга.

Вчора Ользі зробили перший зліпок гільзи для майбутнього протезу. Відсьогодні вона почне ставати на нього, вчитись ходити і тримати рівновагу. Після того як дівчина навчиться всім навичкам на навчальному протезі, її чекає повноцінне протезування.

Разом з фізичним здоров’ям Ольга покращує і ментальне. Каже, що прийняти та пережити втрату кінцівки їй допомогли підтримка рідних, персоналу центру реабілітації та людей у соцмережах.

“Я почала вести соцмережі, але не очікувала, що стільки підтримки отримаю від зовсім незнайомих людей. На мене почали підписуватись і писати дуже багато повідомлень, коментарів. Мені здається, що саме це дуже допомогло мені впоратись. А ще я відчуваю велику підтримку від персоналу реабілітаційного центру. Тут просто надзвичайні люди. Я навіть не очікувала, що це буде настільки теплий, класний прийом і таке гарне ставлення. Я до всіх так звикла, що мені буде дуже боляче звідси виїжджати додому. Це як мій другий дім за ці п’ять місяців”, — каже Ольга.

Дівчина вже має плани на життя після реабілітації. Каже, що хоче відновити свій бізнес та продовжувати вести блог. Бо в соцмережах вона не лише знайшла підтримку, а тепер дає цю підтримку іншим людям, які пережили ампутації кінцівок.

“Зараз у мене дуже багато планів. По-перше, я хочу відновити свій магазин, але вже в Києві. А ще думаю продовжувати вести сторінку, розвивати блог. Тому що я побачила, що дуже багатьом це цікаво. Мені пишуть багато людей, зокрема хлопців-військових, котрі теж зіткнулися з втратою кінцівки. Вони питають у мене поради, і я з ними залюбки спілкуюся. Мені хочеться морально їм допомагати, бо я сама знаю, як це важко на початку”, — зауважила Ольга Долга.

Читайте також:

• У якому стані родина з Костянтинівки, що потрапила під удар російського дрона
• Команда жінок з Миргорода шиє адаптивний одяг для поранених військових: історія волонтерок
• Як бахмутянка Анна Голубцова допомагає жінкам ветеранів через вокалотерапію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Прокуратура Донеччини повідомила, що протягом 2025 року правоохоронці зафіксували 396 фактів застосування росіянами ударних дронів проти цивільних, а також 11 фактів розстрілів росіянами цивільних осіб. Усі ці справи наразі перебувають на стадії досудового розслідування.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили у відповідь на запит.

Розстріли цивільних на Донеччині

За даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, протягом 2025 року правоохоронні органи внесли 396 відомостей про застосування росіянами ударних дронів (FPV) проти цивільних на Донеччині, а також 11 фактів розстрілу цивільних осіб росіянами.

У прокуратурі зазначили, що жодне з цих кримінальних проваджень не було передане до суду, а вироки за ними станом на зараз не ухвалювалися.

Крім того, правоохоронцям поки не вдалося ідентифікувати осіб (представників російських збройних формувань або підконтрольних їм угруповань, які могли бути безпосередньо причетні до навмисного ураження цивільного населення). Досудові розслідування тривають.

У відповіді також наголошується, що детальні відомості про хід слідства не можуть бути оприлюднені, оскільки вони належать до таємної інформації відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

До теми:

Діти серед зниклих: скільки бахмутян досі вважаються безвісти зниклими

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!