Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни намагаються прорвати оборону в напрямку Костянтинівки: 24 ОМБр

Семаковська Тетяна 17:50, 26 Січня 2026
часів яр
Зруйновані будівлі у Часів Ярі, окупована територія / фото росджерела

Російські війська під прикриттям снігопадів намагаються наростити присутність і прорвати оборону в напрямку Костянтинівки, однак у межах Часів Яру просування ворога немає.

Про це повідомили у підрозділі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Часів Яр: ситуація у місті

У Часів Ярі тривають інтенсивні бойові дії. Під прикриттям складних погодних умов, зокрема снігопадів, російські війська намагаються наростити свою присутність та здійснити прорив оборони Збройних сил України в напрямку Костянтинівки.

Водночас успіху в просуванні безпосередньо в межах Часів Яру противник не має. Оборону міста утримують бійці 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила разом із суміжними підрозділами.

За інформацією військових, за минулий тиждень у смузі відповідальності 24 ОМБр втрати армії РФ майже вдвічі перевищили показники попереднього тижня.

Втрати російських військ за тиждень

За цей період було знищено:

  • 77 окупантів вбитими та 52 — пораненими;
  • 379 безпілотників різних типів;
  • 7 артилерійських систем;
  • 1 реактивну систему залпового вогню “Град-П”;
  • 1 наземний дрон;
  • 3 одиниці автомобільної техніки;
  • 2 квадроцикли та 2 баггі;
  • 3 інженерно-фортифікаційні споруди;
  • системи радіоелектронної боротьби, генератори, антени та склади з боєприпасами.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Грошова допомога від Карітас у Дніпрі: продовжено реєстрацію для вразливих родин з дітьми

Семаковська Тетяна 16:20, 26 Січня 2026
Гроші / ілюстративне фото Pexels

Карітас Донецьк у місті Дніпро продовжив реєстрацію на отримання грошової допомоги для родин з дітьми з найбільш уразливих категорій. Подати заявку можна онлайн до 1 лютого 2026 року.

Про це повідомляє БФ “Карітас Донецьк”.

Карітас: грошова допомога, 2026

Благодійна організація “БФ “Карітас Донецьк” у місті Дніпро оголосила про продовження реєстрації на два види грошової допомоги для родин з дітьми з найбільш уразливих категорій.

Допомога надається в межах проєкту «Комплексна гуманітарна допомога постраждалим від конфлікту жителям України та громадянам третіх країн в Україні, Польщі, Румунії та Молдові». Перед подачею заявки заявників просять уважно ознайомитися з критеріями відбору та категоріями вразливості.

Хто може отримати грошову допомогу від Карітас у Дніпрі

На грошову допомогу можуть претендувати родини з однією або кількома дітьми віком до 18 років, які належать до вразливих категорій та постраждали внаслідок війни в Україні.

Зокрема, це:

  • багатодітні родини, які перебувають у складних життєвих обставинах і мають обмежені фінансові можливості;
  • одинокі батьки або опікуни, які самостійно виховують дітей;
  • прийомні та патронатні сім’ї, що виховують дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • родини, у складі яких є діти, що постраждали від насильства, торгівлі людьми або тортур;
  • сім’ї, які перебувають за межею бідності;
  • родини, де дітей віком до 18 років виховує одна особа віком 55 років і старше, або кілька осіб похилого віку;
  • сім’ї, у складі яких є особи з інвалідністю (І або ІІ групи) чи діти з інвалідністю;
  • родини, у яких є зниклі безвісти члени сім’ї;
  • сім’ї з дітьми, які постраждали внаслідок обстрілів або вибухонебезпечних предметів;
  • інші родини з дітьми, які мають ознаки вразливості — рішення про надання допомоги у таких випадках ухвалюється комісією після оцінки потреб.

Як зареєструватися

Онлайн-реєстрація триває за покликанням: https://ee-eu.kobotoolbox.org/x/iJcZqhBF. Подати заявку можна до 1 лютого 2026 року включно.

Водночас у Карітас наголошують:

  • реєстрація не гарантує отримання допомоги;
  • люди, які вже реєструвалися влітку 2025 року (незалежно від результату), не можуть повторно претендувати на виплати.

Що відбувається після реєстрації

Якщо заявник підпаде під визначені категорії вразливості та буде відібраний за результатами онлайн-реєстрації, він отримає SMS-повідомлення. Після цього необхідно особисто прибути до офісу Карітас у Дніпрі за адресою: вулиця Гостомельська, 5 — для подання документів.

Якщо у вас залишилися питання, телефонуйте за номером: +380 (50) 150 9841,у будні дні з 09:30 до 16:00.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

часів яр

Росіяни намагаються прорвати оборону в напрямку Костянтинівки: 24 ОМБр

Російські війська під прикриттям снігопадів намагаються наростити присутність і прорвати оборону в напрямку Костянтинівки, однак у межах Часів Яру просування ворога немає. Про це повідомили […]

Грошова допомога від Карітас у Дніпрі: продовжено реєстрацію для вразливих родин з дітьми

Карітас Донецьк у місті Дніпро продовжив реєстрацію на отримання грошової допомоги для родин з дітьми з найбільш уразливих категорій. Подати заявку можна онлайн до 1 […]

Важливо

Невизначене майбутнє Соледара: що залишилось від міста після трьох років окупації

Соледар – місто в Донецькій області, яке до повномасштабного вторгнення росії було відоме насамперед підприємством з видобутку солі “Артемсіль” – одним із найбільших у Європі. […]

Важливо

Житловий квартал для бахмутян. Який він має бути? Реєстрація на захід

28 січня 2026 року в Києві відбудеться фінальна презентація проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Захід об’єднає жителів […]

УЗ d0f0f

Скільки українців залишили країну за 2025 рік

У 2025 році Державна прикордонна служба України зафіксувала понад 37 мільйонів перетинів державного кордону. В’їздів і виїздів було майже порівну, однак близько 290 тисяч громадян […]