Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутські посадовці у Донецькій ОДА — хто продовжив кар’єру на обласному рівні

Семаковська Тетяна 17:00, 27 Жовтня 2025
Будівлі Бахмутської міськради / фото Facebook

П’ять посадовців та посадовиць, які раніше працювали у Бахмутській міській раді та управліннях змінили місце роботи та тепер продовжують кар’єру у Донецькій обласній державній адміністрації. Хто саме приєднався до команди ОДА та які посади вони обійматимуть — читайте далі.

Хто з Бахмутської міськради перейшов працювати до Донецької ОДА?

Сергій Мирошниченко. У лютому 2025 року Сергій Мирошниченко приєднався до Управління містобудування та архітектури Донецької ОДА, де обійняв посаду головного спеціаліста. До цього він працював у Бахмутській міськраді — у відділі архітектури та містобудування Управління муніципального розвитку.

Олену Белікову. Олену Белікову у травні 2023 року призначили головною спеціалісткою відділу бухгалтерського обліку і звітності Управління з питань фізичної культури та спорту Донецької ОДА. Раніше вона працювала заступницею головного бухгалтера в аналогічному управлінні Бахмутської міськради. У листопаді 2023 року Белікову за угодою сторін звільнили.

Носова Юлія. У грудні 2023 року Юлія Носова стала головною спеціалісткою відділу національностей і релігій управління культури і туризму Донецької ОДА. До цього вона очолювала відділ державних соціальних інспекторів у Бахмутському управлінні соцзахисту.

Якубчак Юлія також працює в управлінні культури, у січні 2025 року її призначили на посаду головної спеціалістки відділу фінансових ресурсів та бухгалтерського обліку управління
культури і туризму Донецької ОДА.

Наталія Дроздова. Колишня начальниця Управління освіти Бахмутської міської ради Наталія Дроздова ще у жовтні 2022 року перейшла до Донецької ОДА, де працює головною спеціалісткою відділу нормативності та якості дошкільної й середньої освіти.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд спростив процедуру дистанційного обстеження зруйнованого житла

Семаковська Тетяна 16:30, 27 Жовтня 2025
Розширення механізму дистанційного обстеження житла / фото Мінрозвитку

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою спрощується процедура дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають або можливі бойові дії. Вона дозволить використовувати супутникові знімки та фото з більшою похибкою геолокації, що спросить процедуру отримання компенсацій.

Про це повідомили представники Міністерства розвитку громад та територій України.

Уряд спростив дистанційне обстеження зруйнованого житла

Постанова Кабінету Міністрів України передбачає вдосконалення механізму дистанційного обстеження знищеного житла в межах програми “єВідновлення”.

Основна мета — зробити процес збору доказів більш гнучким та доступним для громадян, чиї домівки постраждали від війни.

Ми розширюємо можливості для дистанційного обстеження в межах програми єВідновлення. Маємо забезпечити можливість для всіх, чиї домівки були знищені через російські обстріли, отримати компенсації. Комісії, які проводять такі обстеження, отримають більше інструментів навіть у найскладніших умовах, коли доступ до зруйнованих будинків фізично неможливий“, — зазначив Віцепрем’єр-міністр з відновлення України, Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Що змінилося

Раніше для підтвердження знищення житла громадяни мали надсилати три фото з різних ракурсів, зроблені строго зверху під кутом не більше ніж 20°, із точністю геолокації до 4 метрів. Проте такі вимоги часто були нереальними в умовах активних бойових дій, коли дістатися до зруйнованих будинків просто неможливо.

Тепер правила стали значно гнучкішими. Достатньо одного загального фото, яке чітко демонструє ступінь руйнувань. Знімки дозволено робити з будь-якого ракурсу, якщо на них видно пошкодження.

Також допустима похибка геолокації збільшена до 10 метрів, що враховує складні умови фіксації даних у зонах бойових дій.

Якщо ж наявні фото чи відео не відповідають усім технічним вимогам, але разом дають змогу встановити факт знищення майна — вони теж будуть прийняті для ухвалення рішення про компенсацію.

Окрім цього, супутникові знімки Державного космічного агентства України офіційно визнаються доказом пошкодження житла. А у випадках, коли цивільні комісії не можуть працювати в небезпечних районах, допомогу у зборі даних надаватимуть підрозділи Збройних Сил України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутські посадовці у Донецькій ОДА — хто продовжив кар’єру на обласному рівні

П’ять посадовців та посадовиць, які раніше працювали у Бахмутській міській раді та управліннях змінили місце роботи та тепер продовжують кар’єру у Донецькій обласній державній адміністрації. […]

Важливо

Уряд спростив процедуру дистанційного обстеження зруйнованого житла

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою спрощується процедура дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають або можливі бойові дії. Вона дозволить використовувати супутникові знімки […]

Скільки безробітних у Донецькій області — і яка частка припадає на бахмутян

Станом на жовтень 2025 року на обліку у Донецькому обласному центрі зайнятості перебувають понад 5,7 тисячі осіб, із них 5 тисяч безробітних. Про це редакції […]

15:00, 27.10.2025 Скопіч Дмитро

Бійці ССО вразили російську нафтобазу поблизу Старобільська

27 жовтня бійці Сил спеціальних операцій (ССО) вдарили по нафтобазі в тимчасово окупованому Луганську та складу палива поблизу Старобільська на Луганщині. Про це повідомили представники […]

“Діти хвилюються всюди — і в Україні, і за кордоном”: як у бахмутських школах допомагають боротися зі стресом

У сьогоднішніх реаліях, коли в країні війна і щоденні тривоги, діти та підлітки зіштовхуються з різними тривожними станами. Коли діти мають зміни у поведінці, на […]