Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія суттєво збільшила кількість атак на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Семаковська Тетяна 09:50, 10 Вересня 2026
Військовий ЗСУ / фото ілюстративне

На Донеччині фіксується зміна інтенсивності бойових дій. Найбільше зростання кількості штурмових дій спостерігається на Покровському напрямку, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля порівняно з попередньою добою.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Покровський та Костянтинівський напрямки

На Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість атак та найсуттєвіше їхнє зростання. Противник здійснив тут 44 штурмові дії, виявляючи активність у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також у напрямках Дорожнього, Миколайпілля, Водянського, Надії, Василівки, Торецького, Новогригорівки, Степів, Ганнівки, Добропілля, Шевченка, Світлого та Матяшевого. Цей показник зріс на п’ять атак порівняно з минулим днем, коли фіксувалася 39 штурмових дій.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв, навпаки, знизилася. Зафіксовано сім атак у районах Костянтинівки, Іллінівки та Довгої Балки, що на п’ять штурмових дій менше, ніж напередодні, коли противник атакував 12 разів.

Лиманський, Слов’янський та Краматорський напрямки

На Лиманському напрямку росіяни п’ять разів атакували в районах Лимана та Діброви, а також у напрямку Новоселівки. Кількість атак тут зменшилася на чотири спроби порівняно з минулою добою, коли зафіксували дев’ять атак.

На Слов’янському напрямку російська армія здійснила одну штурмову дію у напрямку Пискунівки, що також свідчить про зниження активності порівняно з попереднім днем, коли було дві атаки.

На Краматорському напрямку інтенсивність наступальних дій залишилася без змін: окупанти один раз атакували у напрямку населеного пункту Федорівка, як і минулої доби.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1520 осіб. Росіяни втратили 2017 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 613 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн, а також 69 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

  • 16 наземних робототехнічних комплексів;
  • 15 бойових броньованих машин;
  • 5 засобів протиповітряної оборони;
  • 2 реактивні системи залпового вогню;
  • 1 гелікоптер;
  • 1 танк.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині українські захисники врятували чоловіка, який два дні провів під обстрілами в посадці

Валентина Твердохліб 18:00, 9 Вересня 2026
Евакуація чоловіка / скриншот

На Лиманщині бійці 25-го окремого протитанкового батальйону врятували чоловіка старшого віку. Він впав з велосипеда і застряг у посадці. Там цивільний провів два дні під обстрілами.

Про це повідомляє 25-й ОПТБ.

Українські військові врятували чоловіка на Лиманщині

На Лиманщині бійці 25-го окремого протитанкового батальйону врятували чоловіка старшого віку. Він родом з Лимана. На велосипеді чоловік вирішив поїхати до Святогірська за продуктами. Та під час поїздки впав і не зміг підвестися.

Дві доби чоловік провів у посадці. Це зона бойових дій, тому там були постійні обстріли.

Ледве пересуваючись, цивільний вийшов до бійців 2-ї роти батальйону. Там його нагодували, дали води і надали медичну допомогу.

Чоловіка нагодували і надали медичну допомогу / скриншот

Після цього чоловіка евакуювали. Зараз він перебуває у безпеці, його життю нічого не загрожує.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія суттєво збільшила кількість атак на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

На Донеччині фіксується зміна інтенсивності бойових дій. Найбільше зростання кількості штурмових дій спостерігається на Покровському напрямку, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля порівняно з […]

врятували

На Донеччині українські захисники врятували чоловіка, який два дні провів під обстрілами в посадці

На Лиманщині бійці 25-го окремого протитанкового батальйону врятували чоловіка старшого віку. Він впав з велосипеда і застряг у посадці. Там цивільний провів два дні під […]

реєстр збитків

Втрата доступу до медицини та порушення законів війни: міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії для подачі заяв. Українці зможуть подати інформацію про втрату доступу до медицини і освіти через війну, а також про […]

Важливо

Єдиний інститут просторового планування рф: як російська установа проєктує забудову окупованого Бахмута

На тимчасово окупованій частині Донеччини та Луганщини активно працюють фахівці російського “Єдиного інституту просторового планування рф” (ЄІПП). Ця установа розробляє генеральні плани для захоплених українських […]

краматорськ

Росіяни скинули п’ять авіабомб на Краматорськ: є поранені

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Краматорської громади. Сьогодні, 9 вересня, російські авіабомби вдарили по цивільних об’єктах у Краматорську. Влучання зафіксували у приватному секторі. Про це повідомляє Донецька […]