Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська лікарня у Броварах: скільки людей прийняли за 2025 рік і які послуги надали

Валентина Твердохліб 18:00, 11 Грудня 2025
мсек, лікарня
Лікувально-діагностичний центр у релокованій лікарні Бахмута / фото Бахмутська міськрада

У Броварах працює релокована Бахмутська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. Протягом 2025 року тут отримали допомогу понад 130 тисяч людей. З них 4,7 тисячі — люди з Бахмутської громади.

Скільки пацієнтів прийняли бахмутські лікарі та які послуги надавали найчастіше, у відповідь на запит редакції розповіли в КНП “БЛІЛ м. Бахмут”.

Скільки людей прийняла бахмутська лікарня у Броварах у 2025 році

Станом на 1 грудня 2025 року в лікувально-діагностичному центрі лікарні амбулаторну медичну допомогу отримали 132 551 людей. З них 23 691 пацієнтів — це діти.

Обслуговують у лікарні місцевих жителів та ВПО. Із загальної кількості прийнятих пацієнтів 11 257 — це переселенці і переселенки. З них 4 735 людей з Бахмутської громади. 

В умовах стаціонару допомогу отримали 2 171 людина, з них ВПО — 266 людей. Хірургічні втручання проведені 2 194 пацієнтам. 

Які послуги надавали людям найчастіше

Проведено 723 курси хіміотерапії з внутрішньовенним введенням протипухлинних засобів. Стаціонарно — 452 людям, в умовах амбулаторного лікування — 271 людині. 

Також у лікарні проводили такі види досліджень:

  • УЗД — 8 408; 
  • ЕКГ — 3 124; 
  • рентгенологічні дослідження — 7 637; 
  • комп’ютерна томографія — 1 106; 
  • флюрографія органів грудної клітки — 1 015; 
  • ендоскопічні дослідження — 1 401;
  • езофагогастродуоденоскопія — 903; 
  • колоноскопія — 400; 
  • гістероскопія — 270;
  • цистоскопія – 98; 
  • мамографія — 971; 
  • лабораторні дослідження — 196 158; 
  • стоматологічні дослідження — 2 932. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни заявили, що в Бахмуті живуть цивільні: що відомо

Валентина Твердохліб 16:50, 11 Грудня 2025
цивільні
Бахмут у листопаді 2025 року / фото росджерела

Російські волонтери алла і павло сидорови показали нові кадри з Бахмута. Росіяни кажуть, що житло місцевих жителів зруйноване вщент, тому люди вимушені мешкати у пунктах тимчасового розміщення (ПВР). Та в коментарях до допису люди пишуть, що насправді в Бахмуті живуть цивільні, і це не одинокі люди, а цілі родини.

Про це стало відомо з допису волонтерів алли і павла сидорових.

Росіяни стверджують, що в Бахмуті живуть цивільні

Російські волонтери алла і павло сидорови показали нові кадри з Бахмута, зроблені у листопаді 2025 року. Вони пишуть, що місто пусте і крім військових там нікого немає. Пересування містом, нібито, обмежене через обстріли і мінування.

Зруйнований будинок зблизька / фото росджерела
Фасад багатоповерхівки / фото росджерела

Також є факти подальшого руйнування житла. Росіяни показали фото однієї з квартир після влучання снаряда. Навесні 2023 року житло було цілим, хоч і без вікон, там збереглись меблі. У листопаді 2025 року від квартири не залишилось нічого, під’їзд обвалився.

Квартира навесні 2023 року (ліворуч) і у 2025 році (праворуч) / фото росджерела

Росіяни кажуть, що через руйнування житла бахмутяни вимушені жити в пунктах тимчасового розміщення. Однак у коментарях люди пишуть, що насправді в Бахмуті продовжують жити люди. У місті, нібито, мешкають кілька сімей. Підтвердження цій інформації немає.

Заяви про цивільних у Бахмуті / скриншот

Зазначимо, що росіяни не вперше заявляють про цивільних, які, нібито, мешкають в Бахмуті. Влітку 2025 року пропагандисти публікували кадри з чоловіком, якого називали “останнім мешканцем Бахмута”. Сам чоловік називав себе Гаврющенком Володимиром Олександровичем і говорив, що під час повномасштабної війни жодного разу не виїжджав з міста. Гуманітарну допомогу йому, начебто, надають російські військові.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

мсек

Бахмутська лікарня у Броварах: скільки людей прийняли за 2025 рік і які послуги надали

У Броварах працює релокована Бахмутська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. Протягом 2025 року тут отримали допомогу понад 130 тисяч людей. З них 4,7 тисячі — люди […]

цивільні

Росіяни заявили, що в Бахмуті живуть цивільні: що відомо

Російські волонтери алла і павло сидорови показали нові кадри з Бахмута. Росіяни кажуть, що житло місцевих жителів зруйноване вщент, тому люди вимушені мешкати у пунктах […]

На що українці можуть витратити “зимову тисячу”: перелік товарів та послуг

В Україні продовжується реалізація національної програми “Зимова підтримка”, в межах якої надають 1 000 гривень з державного бюджету. На що саме можна витратити кошти? Детальніше […]

Дітям з Бахмута видаватимуть новорічні подарунки в Одесі: як отримати

Бахмутська міська військова адміністрація оголосила про видачу новорічних подарунків дітям з Бахмутської громади у віці від 3 до 16 років. Отримати їх можна 12 грудня […]

навчання

Бізнес-підтримка на Донеччині: скільки людей отримали гранти на власну справу

У Донецькому обласному центрі зайнятості безробітні можуть отримати допомогу в отриманні гранту на власну справу. Такою можливістю з 2023 року скористалися понад 140 людей, семеро […]