На сайті уряду опублікували результати програми “Зимова єПідтримка”, в межах якої кожен громадянин України міг отримати 1 000 гривень. Нею скористалися 14,4 мільйона громадян.

Про це йдеться на сайті уряду.

Зимова єПідтримка: на що витратили кошти українці

За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, громадяни та громадянки активно користувалися програмою єПідтримка та витрачали отримані кошти на оплату різних українських товарів та послуг. Вона додала, що заявки вже не можна подавати, а самі виплати ще тривають.

Загальна сума коштів, які витратили українці та українки, становить 8,6 мільярда гривень. Найбільше коштів єПідтримки було витрачено на наступні категорії:

• комунальні послуги — 4,9 мільярда гривень;
• телекомунікація та мобільний зв’язок — 1,9 мільярда гривень;
• послуги в закладах харчування — 443 мільйони гривень;
• ліки — 237 мільйони гривень;
• комп’ютерні мережі та інформаційні послуги — 234 мільйони гривень;
• благодійність, зокрема донати на ЗСУ — 202 мільйони гривень;
• книжки та інша друкована продукція — 178 мільйони гривень;
• залізничні та автобусні пасажирські перевезення, громадський транспорт — 120 мільйонів гривень;
• театри та кінотеатри — 80 мільйонів гривень;
• поштові послуги — 61 мільйон гривень.

Зазначимо, що грошова допомога в межах програми “Зимова єПідтримка” розпочалася з грудня 2024 року та тривала до 28 лютого 2025 року. Її реалізовував уряд коштом невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які не встигнули освоїти до кінця 2024 року.

Читайте також:

• Лисичанську МВА рекомендували на перевірку Держаудитслужбі: що відомо
• ВПО у Полтаві можуть отримати безоплатні гарячі обіди: як зареєструватися
• Як можна збільшити пенсію батькам: детальне пояснення від ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У районі Донецька уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. А в районі Великої Новосілки вдарили по пункту управління окупантів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади
• Росіяни ймовірно проклали нові антидронові сітки на дорогах у Бахмуті
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.

“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.

Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.

Ускладнена евакуація з Дружківки

Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.

“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер

Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.

Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих

Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.

“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.

Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.

Логістичні труднощі

Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.

“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.

Додаткову кризу створюють удари по логістиці:

“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.

Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.

Читайте також:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!