Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чеська гуманітарна організація “Людина в біді” анонсувала надання допомоги на розвиток бізнесу у Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Отримати грант можуть як місцеві мешканці, так і внутрішньо переміщені особи.

Про це повідомили представники благодійної організації у Facebook.

Грант для українців у 2025 році

Чеська гуманітарна організація “Людина в біді” за підтримки Швейцарської агенції розвитку анонсувала конкурс для українців, які бажають відкрити власну справу або вже ведуть бізнес. Грант надаватиметься особам, які проживають у таких громадах:

• Дніпропетровська область: Павлоградська, Зеленодольська, Покровська (Нікопольський район), П’ятихатська (Кам’янський район), Царичанська, Магдалинівська громади, а також міста Кривий Ріг і Дніпро;
• Харківська область: Харківська, Чугуївська, Роганська, Златопільська (Первомайська), Берестинська (Красноградський район) громади;
• Миколаївська область: Баштанська, Шевченківська, Снігурівська, Березнегуватська, Первомайська громади.

Хто може отримати грант

Подати заявку на участь у грантовій програмі можуть:

• місцеві жителі або внутрішньо переміщені особи, які проживають у цільових громадах;
• фізичні особи, які втратили бізнес або роботу через війну;
• особи, які бажають змінити професію (перекваліфікуватися);
• особи, які досягли повноліття (18 років).

Пріоритет під час відбору матимуть такі категорії:

• особи з інвалідністю;
• внутрішньо переміщені особи;
• одинокі матері/батьки/опікуни;
• особи передпенсійного віку (50+) або старші (60+);
• представники етнічних меншин;
• ветерани.

У межах програми передбачене навчання з основ ведення бізнесу. Після проходження навчання відбуватиметься конкурсний відбір, за результатами якого переможці зможуть отримати один із трьох видів грантів:

• до 2000 доларів — для фізичних осіб з обмеженими економічними можливостями, які бажають пройти навчання або перекваліфікацію;
• до 4000 доларів — для фізичних осіб, які планують започаткувати власну справу в цільових громадах;
• до 5000 доларів — для підприємств, які працевлаштовують представників вразливих категорій населення.

Як подати заявку

Щоб стати учасником грантової програми та отримати фінансову підтримку, необхідно заповнити спеціальну анкету за посиланням. Подати заявку можна до 30 квітня 2025 року.

Читайте також:

• У Києві роздаватимуть продуктові набори для родин ВПО з дітьми: хто і як може отримати
• Як отримати грошовий переказ Western Union через Приват24: гід
• Грошова допомога на оренду житла у 2025 році від ООН: хто може отримати і як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У росії судили українських військових з “Азову”, яких у 2022 році взяли в полон у Маріуполі. Їх звинуватили в обстрілах цивільної інфраструктури. Військових визнали винними у сфабрикованій справі і засудили до 23 і 24 років ув’язнення.

Про це повідомляє слідчий комітет рф.

Полонені бійці “Азову”, суд

У росії судили полонених старших солдатів “Азову” — Владислава Ручку, Андрія Ярошинського і Дмитра Ігнатенка. Їх звинуватили у “жорстокому поводженні з цивільним населенням” та вбивстві мирного жителя.

Полонених військових звинуватили у тому, що вони, нібито, зробили не менше 200 вистрілів з міномета по зерносховищу, де перебували місцеві жителі. Внаслідок цього, нібито, загинув чоловік.

У 2022 році азовців взяли в полон і відкрили на них кримінальну справу. Російський суд визнав українців винними у “злочинах”. Всім трьом військовим призначили тривале ув’язнення:

• Владиславу Ручці і Андрію Ярошинському — 24 роки ув’язнення;
• Дмитру Ігнатенку — 23 роки і 9 місяців ув’язнення.

Строки вони відбуватимуть у колонії суворого режиму.

Читайте також:

• У Донецьку засудили шкільну вчительку: жінка, ймовірно, працювала на СБУ
• 15 років за державну зраду: мешканця Краматорська засудили за співпрацю з рф
• Донецька прокуратура вручила підозру чоловіку, який виправдовував окупацію Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!