У місті Часів Яр на Донеччині складна ситуація. Ворог щоденно обстрілює місто і не відкидає спроб його захопити. З евакуацією місцевих жителів допомагає волонтер Євген Ткачов. А днями він ще й провів евакуацію матеріальних цінностей — старовинних ікон Свято-Миколаївського храму.

Як і куди вивозили ікони та як зараз проходить евакуація людей з Часового Яру — Євген Ткачов розповів “Бахмут IN.UA”.

Евакуація ікон з Часового Яру

Євген Ткачов регулярно їздить у Часів Яр. Там він допомагає людям з евакуацією. Проїжджаючи повз місцевий Свято-Миколаївський храм, волонтер бачив, що до святині починають долітати ворожі снаряди і вона під загрозою знищення. Розуміючи, що в храмі є багато цінних ікон, Євген Ткачов вирішив їх врятувати.

“Декілька разів я проїжджав повз храм і бачив, що прильоти все ближче і ближче до нього. Потім одного разу я туди заїхав і побачив, що вже були зруйновані і спалені господарчі приміщення. Сам же храм стояв, хоч і з побитими вікнами. Тому я вирішив врятувати те, що вважав цінним для мешканців Часового Яру. Загалом я вивіз близько 20 найстаріших ікон та церковні хоругви”, — розповідає волонтер.

Вивозив ікони Євген Ткачов самотужки.

“Це була суто моя ініціатива, тому я цим займався самостійно. Єдине, в чому мені допомогли — журналіст “Радіо Свобода” Сергій Горбатенко відволікав ворожі дрони, поки я працював у церкві”, — розповів Євген Ткачов.

Всі старовинні ікони з Часового Яру наразі знаходяться у Краматорську.

“Настоятель Свято-Миколаївського храму виїхав кудись у Горлівську єпархію, тобто перейшов на російську сторону. Тому згоду і допомогу в евакуації ікон мені надав Олег Кручинін. Це настоятель парафії Святих мучеників Бориса та Гліба в Часову Яру. Він хоч і не несе відповідальності за Свято-Миколаївський храм, але він був зацікалений у збереженні ікон. Тому від нього я отримав “добро” на вивезення образів, неодноразово зідзвонювався з ним і перевіз ікони до Краматорська — у храм, в якому він зараз служить. Таким чином цінні для Часового Яру ікони будуть збережені”, — зазначив волонтер.

У якому стані храм зараз невідомо. Востаннє Євген Ткачов бачив його три дні тому. На той час у церкві були вибиті вікна і двері та пробитий дах.

Часів Яр: евакуація людей

Євген Ткачов продовжує працювати в Часовому Яру, попри загострення ситуації. Наразі він допомагає евакуюватися людям.

“Зараз я тільки проводжу евакуацію. Розвозити гуманітарку там зараз небезпечно, тому я більше цим не займаюся. Тим більше, Сергій Чаус регулярно організовує підвоз гуманітарки в райони. А щоб людей вивезти я ще готовий ризикувати. Якщо їду кудись на евакуацію, то заїжджаю на склад Часовоярської МВА, беру харчі і воду, і передаю людям, які живуть у районі, куди прямую”, — каже волонтер.

За словами Євгена Ткачова, бажаючих евакуюватися стало більше. Це він пов’язує з погіршенням ситуації в місті.

“Коли росіяни почали кидати КАБи на місто, люди стали набагато активніше виїздити, ніж місяць-два тому. Місто постійно руйнується і люди бачать, що в такій ситуації вони можуть просто не вижити. Наприклад, якщо від артилерійського снаряда чи дрона вони зможуть врятуватися у підвалі, то коли падає КАБ — руйнується весь будинок разом з підвалом. Люди це розуміють і не хочуть втрачати життя. Та все ж є певна кількість людей, які продовжують нехтувати проханнями про евакуацію і не збираються покидати місто”, — підсумував Євген Ткачов.

Читайте також:

• Як змінилася лінія фронту в Донецькій області: дані на 2 вересня
• Донецьк, Бахмут, СІЗО: бахмутянин Андрій Лоза розповів про життя та свою громадську діяльність (відеорепортаж)
• Допомагають бійцям з озброєнням, фортифікаціями і ремонтом авто: як працює волонтерський штаб “Бахмут Український”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області значно посилився процес евакуації цивільного населення. Через збільшення кількості обстрілів з боку російської армії жителі вимушені масово залишати свої домівки, евакуюючись цілими районами після влучань керованих авіабомб у житлові будівлі.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Як відбувається евакуація зі Слов’янська та Краматорська

За словами Ольги Кравченко, за останні півтора-два місяці на гарячу лінію надійшло 3800 заявок на виїзд. Організації не повністю справляються з таким потоком. Пропускна здатність дозволяє вивозити від 20 до 30 осіб на день разом із речами. Жителі потребують адресної евакуації та хочуть виїжджати до центральної України, а також у Київську, Одеську та Хмельницьку області. Покрити ці напрямки повною мірою вдається не завжди.

“Більше прильотів, і після прильотів люди виїжджають цілими районами. Прилетів КАБ у будинок, будинку немає — люди виїжджають“, — пояснює ситуацію волонтерка.

Територію Донеччини залишають переважно найвразливіші групи населення.

“Це родини з дітьми, маломобільні люди, оскільки швидкі вже особливо не виїжджають на адреси, лікарні не працюють у повному обсязі“, — розповідає представниця організації.

Наразі виїзди здійснюються здебільшого зі Слов’янська, Краматорська та прилеглих до лінії фронту районів.

Евакуйовані забирають із собою побутову техніку, меблі та навіть зібраний урожай, аби облаштуватися на новому місці та зекономити на оренді порожніх квартир.

“Хто картоплю викопав — і з картоплею їде. Хто з речами. В основному це техніка та меблі“, — констатують Ольга Кравченко.

Процес вивезення здійснюється за допомогою мікроавтобусів, а також є можливість відправляти речі поштою.

Ситуація у Слов’янську та Краматорську

Життя у містах супроводжується постійною загрозою ударів керованими авіабомбами, ракетами та FPV-дронами. Росіяни цілеспрямовано завдають ударів по магазинах і супермаркетах. Торговельні точки зачиняються, доступність продовольства зменшується. Електроенергія відсутня більшу частину доби. Після влучання у фільтрувальну станцію виникли серйозні перебої з водопостачанням, підвезення води також припинилося.

“Зараз усе частіше б’ють по магазинах, супермаркетах. Такі магазини зачиняються, менше доступності до продовольства. Світла більше в добі немає, ніж воно є. Ось зараз влучили у фільтрувальну станцію, також із водою стали перебої. Звісно, вже такого підвезення води немає“, — описує ситуацію керівниця волонтерського проекту.

Основною проблемою для волонтерських організацій, які займаються евакуацією, залишається нестача пального. Вирішення цього питання наразі відбувається коштом партнерських благодійних організацій для безперервного продовження процесу вивезення людей.

Читайте також:

У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мешканці Запоріжжя можуть отримати грошову допомогу від “Карітас-Спес”. Її розмір складає 12 300 гривень. На допомогу можуть розраховувати ВПО та люди, які отримати поранення або втратили одного із членів родини внаслідок війни.

Про це повідомляє “Карітас-Спес”.

Грошова допомога мешканцям Запоріжжя від “Карітас-Спес”

“Карітас-Спес” надає грошову допомогу мешканцям Запоріжжя. Її розмір складає 12 300 гривень. Допомогу можуть отримати люди, які:

• отримали важке поранення внаслідок бойових дій;
• втратили одного з членів сім’ї внаслідок бойових дій;
• евакуювалися з власної домівки.

Як подати заявку на допомогу від “Карітас-Спес” у Запоріжжі

При важких пораненнях внаслідок бойових дій потрібно надати:

• витяг з протоколу поліції про тригерну подію або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• лист непрацездатності (лікарняний) про перебування на лікуванні не менше 5 днів;
• завірену лікарем виписку з медичної амбулаторної картки, у якій мають бути або консультаційний висновок, або довідка про фіксацію тілесних ушкоджень, або епікриз.

За допомогою лікаря потрібно звернутися протягом одного дня з моменту поранення. У цей строк треба відкрити лікарняний або отримати консультаційний висновок щодо отриманих травм. Від моменту отримання травми до моменту реєстрації на допомогу повинно пройти не більше 45 днів. Допомогу надають лише постраждалій людині.

При втраті одного з членів сім’ї внаслідок бойових дій потрібно надати:

• свідоцтво про смерть;
• довідку про причину смерті;
• витяг з протоколу поліції про тригерну подію.

Люди, які мусили евакуюватися з власних домівок, мають надати:

• реєстраційні записи в офіційних центрах евакуації/транзиту, місцях збору або колективних центрах;
• списки/документацію, від гуманітарних, громадських організацій або волонтерів, які проводять евакуацію;
• транспортну квитанцію, квиток;
• довідку ВПО до 45 днів (з пропискою у місцях обов’язкової чи добровільної евакуації);
• інші реєстраційні документи, видані місцевими органами влади;
• документи, що підтверджують місце постійного проживання (місце проживання, зазначене в українському паспорті, місце проживання, зазначене в паперовому додатку до ID-картки, довідка про фактичне місце проживання, довідка ВПО, договір оренди житла тощо).

Деталі про оформлення допомоги можна уточнити на гарячій лінії “Карітас-Спес”: +380 (99) 555 4367.

Читайте також:

• Українці, які втратили роботу через війну, можуть подати заяву до Реєстру збитків
• ВПО отримають власний електронний кабінет: які послуги стануть доступні онлайн
• Банк розвитку Ради Європи виділив Україні понад 250 мільйонів євро на компенсації у 2026 році: куди пішли кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!