Російський наступ на Бахмут, ймовірно, наближається до кульмінації, як і прогнозував ISW 27 грудня. Якщо російські сили в Бахмуті дійсно досягли кульмінації, вони, однак, можуть продовжувати агресивні наступальні дії, зокрема здійснювати неефективні штурми Бахмута невеликими групами, хоча ці штурми навряд чи призведуть до значних успіхів в оперативному плані.

Про це повідомляє  Інститут вивчення війни

Декілька індикаторів підтверджують оцінку, що російські сили навколо Бахмута досягли кульмінації.

ISW повідомляє, що українські високопосадовці безперешкодно відвідують передові позиції в Бахмуті. Відтак, вчора 28 грудня, начальник ГУР України Кирило Буданов відвідав Бахмут. Буданов був в межах щонайменше 600 метрів від раніше зафіксованої передової лінії російських військ.

Візит Буданова підтверджує попередні повідомлення в українських соціальних мережах про те, що українські війська провели тактичну контратаку, яка відкинула російські війська з околиць Бахмута 21 грудня. 

Нещодавні бойові кадри підтверджують попередню оцінку ISW, що російські війська діють штурмовими групами через бойові втрати. Бойові кадри, опубліковані 26 грудня, показують, як український вогонь розгромив штурмові групи з 5-10 російських піхотинців без підтримки, які намагалися безладно штурмувати Новоселівське в Луганській області.

Ці кадри, хоча і не з Бахмута, узгоджуються з повідомленням українського високопосадовця про те, що російські сили в районі Бахмута більше не діють як ротні та батальйонні тактичні групи, а натомість діють меншими групами по 10-15 військовослужбовців.

За повідомленнями, російські повітряно-десантні війська посилюють операції групи Вагнера навколо Бахмута. Російське джерело повідомило, що 27 грудня підрозділи “Вагнера” та ВДВ провели спільні операції в Бахмуті. 

Це повідомлення, якщо воно відповідає дійсності, знаменує собою перелом, враховуючи, що “група Вагнера” проводила інформаційні операції, стверджуючи, що в Бахмуті діють виключно сили “групи Вагнера”.

Звичайні російські військові, які підтримують підрозділи “групи Вагнера” в Бахмуті – після того, як “Вагнер” доклав зусиль, щоб наголосити на тому, що він несе виняткову відповідальність за бахмутський напрямок, – відповідали б індикаторам, що вказують на досягнення “групою Вагнера” свого піку своєї діяльності. 

ISW вже оцінювала, що сили групи Вагнера виконують переважно виснажливу роль навколо Бахмута і тому, ймовірно, деградували до майже виснажливого рівня і потребують підкріплення.

Високий рівень виснаження серед сил, відповідальних за наступ на Бахмут, може прискорити кульмінацію. Цього можна уникнути, якщо тільки значна кількість регулярних російських військових підрозділів не буде направлена для підтримки наступу і затримки або запобігання його кульмінації.

Фото: Володимир Зеленський, Фейсбук

Читайте також: Битва за Бахмут (хроніка подій): оновлюється щодня

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Російська армія має нові просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед на Слов’янському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 2 березня

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 1 березня, російська армія мала просування на Слов’янському напрямку фронту. Ворог пройшов вперед поблизу села Платонівка Сіверської громади.

Загалом, за твердженням Генштабу, минулої доби на Слов’янському напрямку українські захисники зупинили 20 атак. Росіяни намагалися просунутись вперед у районах Ямполя, Дронівки, Платонівки, Закітного, Різниківки і в напрямку Рай-Олександрівки.

Втрати рф за 1 березня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 1 березня російська армія втратила:

• близько 960 військових;
• 4 танки;
• 3 бойових броньованих машин;
• 74 артилерійських систем;
• 3 РСЗВ;
• 5 засобів ППО;
• 1810 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 247 одиниць автомобільної техніки;
• 1 одиницю спецтехніки.

Читайте також:

• На Донеччині змінили час комендантської години: що потрібно знати мешканцям
• Евакуація з Дружківки із розселенням: які варіанти житла пропонують людям
• “Забиратиме поліція і передаватимуть в органи опіки”: як на Донеччині вилучатимуть дітей з родин, які відмовляються від евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фахівці українських платформ “ЛУН” та “Work.ua” провели спільне дослідження, щоб з’ясувати рівень доступності житла в різних регіонах нашої держави. Аналітики підрахували, скільки років доведеться повністю відкладати середню річну заробітну плату, щоб придбати власну однокімнатну квартиру.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація по регіонах: від безпечного заходу до прифронтових міст

Найдорожчим очікувано виявилося житло у західних областях. Щоб стати власником однокімнатної квартири в Ужгороді, Луцьку чи Львові, людині потрібно накопичувати весь свій річний дохід протягом 8 або навіть 8,5 років. У Києві цей показник трохи нижчий і становить 7,7 року.

Значно доступнішою є нерухомість у містах, наближених до лінії фронту. Як зазначають експерти “ЛУН”, постійні безпекові ризики суттєво знизили попит, що стримує ріст цін на квартири. Наприклад, у Дніпрі для купівлі житла потрібно відкладати 4,5 року, у Харкові — 3,5 року, у Миколаєві — 3,4 року, а в Запоріжжі середня квартира обійдеться лише у 2,4 року стабільного заробітку.

Прірва між професіями: кому найважче придбати житло

Терміни накопичення критично залежать від обраної спеціальності та рівня оплати праці. Дослідження демонструє колосальний розрив між різними професіями. Наприклад, менеджеру з продажу для купівлі житла в Харкові знадобиться відкладати свою зарплату 2,6 року, тоді як в Ужгороді чи Львові на це піде близько шести років роботи. Бухгалтеру на сході країни доведеться збирати кошти 3,5 року, а на заході — від 8 до 9 років.

Найскладніша ситуація спостерігається у працівників сфери базового обслуговування. Прибиральникам у Києві потрібно відкладати весь дохід протягом 14 років, а у Львові — понад 15 років. Аналітики констатують, що без сторонньої фінансової допомоги чи додаткових джерел доходу придбати нерухомість людям цих професій майже неможливо.

Ринок оренди: від третини доходу до абсолютної недосяжності

Оренда житла також демонструє значні регіональні контрасти. У Харкові винаймання однокімнатної квартири в середньому “з’їдає” лише 20% від зарплати, і представники більшості професій витрачають на проживання менше половини або третину свого доходу. У Києві цей показник сягає близько 50%.

Натомість у західних містах ситуація є критичною. У Львові оренда забирає 60-80% заробітку, а в Ужгороді витрати на житло впевнено сягають 80%. Для продавців, барист та касирів на заході країни оренда може забирати 96-98% доходу, а для прибиральників вартість оренди у Львові та Ужгороді взагалі перевищує 100% їхнього місячного заробітку.

Керівниця напрямку “ЛУН Статистика” Людмила Кірюхіна пояснює, що Львів та Ужгород поступово переходять у зону економічної недосяжності для багатьох спеціалістів. За її словами, міста, які суспільство сприймає як безпечніші, стають абсолютно недоступними для тих людей, хто забезпечує їхнє щоденне функціонування — працівників базових сервісів, торгівлі та сфери обслуговування.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!