У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи не можуть нормально заїжджати. У Дружківку вони ще прибувають, однак в окремих районах людей доводиться збирати пішки. Водночас зі Слов’янська та Краматорська евакуація наразі відбувається майже без проблем.

Про це під час брифінгу, 19 серпня, повідомив Дмитро Петлін, начальник відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

З яких громад Донеччини найскладніше евакуювати людей

За словами Петліна, найбільш складною залишається ситуація у Костянтинівці, Миколаївці, Лимані та Дружківці. До Дружківки евакуаційні групи ще можуть заїжджати, однак в окремих районах людей збирають пішки. У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи наразі не можуть нормально заїжджати.

Водночас зі Слов’янська та Краматорська люди виїжджають майже без проблем. До евакуації залучаються Національна поліція, ДСНС та волонтери. Загалом працюють близько десяти евакуаційних груп. Напередодні до роботи долучилися 14 волонтерських груп.

Дмитро Петлін також повідомив, що росіяни намагаються пошкодити логістичні шляхи у Слов’янській та Краматорській громадах. За його словами, після удару по насипній переправі у Слов’янську проїзд став неможливим. Ці шляхи використовуються не лише для евакуації, а й загалом для логістичного сполучення через річку.

Скільки людей можуть перебувати у транзитному центрі

Після евакуації людей доставляють до транзитних центрів, створених у Дніпропетровській та Харківській областях. Як повідомив тимчасовий виконувач обов’язків заступника директора Департаменту — начальника управління у справах пільгової категорії громадян Дмитро Пожарський, людина може перебувати у транзитному центрі до трьох діб. У виняткових випадках термін може становити до семи діб.

Після цього евакуйовані можуть вирушити до безпечніших регіонів автомобільним транспортом або залізницею. У транзитних центрах є вільні місця. Більшість людей, які вже мають орендоване житло, намагаються продовжити поїздку в день прибуття. Натомість ті, хто очікує на родичів або подальший транспорт, можуть залишатися на ночівлю.

У транзитному центрі в Дніпропетровській області донеччани становлять близько 20% від загальної кількості відвідувачів. Переважна більшість — мешканці прифронтових громад Дніпропетровщини. За словами Пожарського, напередодні транзитний центр у Харківській області відвідали 266 людей, 145 із них залишилися ночувати. Позаминулого дня центр відвідали 286 людей, 140 людей залишилися на ніч. Загалом транзитний центр щодня відвідують до 300 людей.

На наступному тижні запланували евакуаційний поїзд на Рівненщину

Найбільшу кількість евакуйованих із початку серпня прийняли Одеська, Полтавська, Рівненська, Житомирська, Черкаська, Вінницька, Кіровоградська, Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області.

18 серпня евакуаційний поїзд вирушив до Чернівецької та Івано-Франківської областей.

19 серпня за сприяння “Укрзалізниці”, а також колег із Житомирської та Харківської областей 17 донеччан мали вирушити на розселення до Житомирської області. На наступному тижні запланований рейс евакуаційного поїзда на Рівненщину. Тим, кому немає де розселитися, рекомендують звертатися до своїх військових адміністрацій.

Читайте також:

З Краматорського району за тиждень евакуювали 15 людей: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коли військовослужбовець зникає безвісти під час виконання бойових завдань, його родина часто стикається з юридичними та бюрократичними труднощами. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є юридичною основою для збереження виплат та надання державної допомоги близьким.

Про те, з якого моменту виникає цей статус, як його підтвердити та на що може розраховувати сім’я захисника, роз’яснили у Міністерстві оборони України.

Що визначає закон про статус зниклих безвісти

Правове регулювання всіх питань, пов’язаних із набуттям цього статусу, обліком, розшуком та соціальним захистом, здійснюється відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Закон визначає:

• процедуру набуття та припинення статусу;
• порядок розшуку та ведення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (ЄРОЗБ);
• права зниклої особи та членів її сім’ї;
• механізми захисту майна зниклого;
• обов’язки державних органів щодо розшуку та інформування родини.

Цей статус поширюється на осіб, які зникли у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями або тимчасовою окупацією територій України.

З якого моменту виникає статус

Особа набуває правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин відразу з моменту внесення відомостей про неї до ЄРОЗБ. При цьому юридично людина вважається зниклою вже з моменту подання заяви про факт зникнення. Чекати додаткових термінів, звертатися до суду чи попередньо підтверджувати факт полону не потрібно. Заяву про розшук до територіального органу Національної поліції можуть подати родичі, представники військової частини, органи державної влади, громадські об’єднання або будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.

Як підтвердити статус зниклого безвісти

Основним документом, що підтверджує статус, є витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. У Міноборони наголошують, що цей витяг слід відрізняти від сповіщення ТЦК про зникнення або витягу з ЄРДР — для оформлення соціальних виплат потрібен саме документ із ЄРОЗБ. Витяг використовують для:

• отримання інформації про хід розшуку;
• оформлення соціальних виплат та пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
• оформлення відстрочки від мобілізації;
• установлення опіки над майном зниклого;
• отримання безоплатної правової допомоги.

Документ надають безоплатно протягом 10 робочих днів (до 30 днів — у разі додаткової перевірки). З серпня 2025 року послугу цифровізовано: запит можна подати через Єдине вікно для громадян, підписавши його електронним підписом.

Які гарантії зберігаються для родини

Набуття статусу не припиняє соціальний і правовий захист. За військовим зберігається грошове забезпечення, а родина отримує доступ до прав відразу після внесення даних до Реєстру. Основні гарантії включають:

• право знати про долю зниклого;
• захист майна;
• грошове забезпечення;
• соціальні виплати.

Хто може отримувати виплати

Згідно з постановою Кабміну № 884, право на грошове забезпечення мають дружина (чоловік), законні представники неповнолітніх дітей або дітей з інвалідністю з дитинства, а також батьки військового. За їхньої відсутності виплати можуть отримувати повнолітні діти, рідні брати чи сестри, законним представником яких є військовослужбовець. Захисникам, які зникли безвісти, у повному обсязі зберігається поточне грошове забезпечення (оклад, надбавки, премії) та додатково щомісяця нараховується 100 000 гривень винагороди. Тобто мінімальна сукупна сума становить від 120 000 гривень на місяць.

Коли припиняється розшук

Розшук припиняється після встановлення місцеперебування людини, її повернення з полону, офіційної ідентифікації останків або встановлення місця поховання. Відповідна відмітка вноситься до Реєстру протягом трьох днів, про що інформують родичів. Якщо статус згодом змінюється на офіційно встановлений факт загибелі, родина має право на призначення одноразової грошової допомоги.

Заяву на виплату грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців ЗСУ рекомендовано подавати через ТЦК та СП за місцем проживання.

Читайте також:

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!