У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький державний університет. Навчальний заклад розташований у захопленій будівлі Донецького національного університету імені Василя Стуса, який релокувався до Вінниці. З березня 2015 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Беспалова, яка до окупації Донецька працювала першою проректоркою цього університету.

Що відомо про Світлану Беспалову і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Беспалова, біографія до 2014 року

Світлана Беспалова народилася 19 серпня 1955 року у місті Махачкала Дагестанської АРСР (нині Республіка Дагестан у складі рф). Її батько був військовослужбовцем.

У 1972-1977 роках Світлана Беспалова навчалася у Тбіліському державному університеті, де отримала диплом із відзнакою за спеціальністю “Фізика”. У 1977-1980 роках була аспіранткою в Донецькому фізико-технічному інституті імені Олександра Галкіна. З 1980 по 1995 рік була інженеркою, молодшою, старшою та провідною науковою співробітницею в цьому ж закладі. Займалася дослідженнями в галузі теоретичної біофізики.

З 1986 року працювала в Донецькому державному університеті (нині — Донецький національний університет імені Василя Стуса). До 1995 року була доценткою кафедри фізіології людини та тварин. З 1995 року — завідувачка кафедри біофізики, деканка, проректорка, перша проректорка ДонНУ.

Кар’єра Світлани Беспалової після приходу окупантів

У вересні 2014 року через війну на сході України Донецький національний університет переїхав до Вінниці. 3 листопада 2014 року університет розпочав навчальний рік на новому місці. Тодішній ректор ДонНУ в коментарі KyivPost заявив, що близько 30% студентів та викладачів залишилися в окупованому Донецьку. Серед них була і Світлана Беспалова.

Бойовики захопили будівлю Донецького національного університету. 1 жовтня 2014 року заклад відновив навчання, але вже за новою програмою. Університет взяв курс на поступовий перехід на російські освітні стандарти.

У березні 2015 року Світлана Беспалова стала виконувачкою обов’язків ректорки Донецького державного університету (таку назву має навчальний заклад у “днр”). З 1 липня 2016 року її призначили повноправною ректоркою.

11 квітня 2018 року Світлана Беспалова очолила Раду ректорів освітніх організацій вищої професійної освіти “днр”.

У жовтні 2018 року була однією з організаторок форуму “Русский мир и Донбасс”, присвячений інтеграції освіти, науки та культури Донеччини в російську систему.

Світлана Беспалова як ректорка захопленого ДонНУ

Отримавши посаду ректорки, Світлана Беспалова зосередила зусилля на впровадженні ідеології кремля. Заклад взяв курс інтеграції в російську систему освіти та патріотичне виховання молоді.

“Пройдено державну акредитацію в Федеральній службі з нагляду у сфері освіти та науки рф. Акредитовано всі магістерські програми та програми спеціалітету. Відпрацьовано механізм мережевої магістратури з вузами рф. Інтеграція в російську освітню систему диктує необхідність вдосконалення професійної підготовки: відкривати нові напрями, змінювати зміст дисциплін, запроваджувати нові курси, особливо соціально-гуманітарних спеціальностей. З 2015 року в університеті реалізується концепція виховної роботи. Особлива увага приділяється цивільно-патріотичному вихованню студентської молоді, пошуку та реалізації механізмів виявлення лідерів та їхнього активного залучення до суспільно-політичного життя”, — йдеться на сайті університету.

У 2017 році Світлана Беспалова оголосила, що в Донецькому державному університеті почала діяти “гуманітарна програма з возз’єднання народу Донбасу”. Вона передбачала можливість навчання в окупованому вузі дітей з Донеччини, які перебували на підконтрольній Україні території. Ці діти могли навчатися онлайн за російськими програмами.

Паралельно з цим Донецький державний університет розвиває співробітництво з російськими навчальними закладами. Так у березні 2018 року ректорка Беспалова підписала угоду про співпрацю з Рязанським державним університетом імені Сергія Єсеніна. У межах угоди в Донецькому державному університеті відкрили науково-просвітницький центр імені Сергія Єсеніна (скорочена назва – Єсенинський центр). Серед напрямків роботи центру: популяризація творчості російського поета Сергія Єсеніна, патріотичне виховання студентів і просування “ідеалів руского міра”.

У травні 2022 року Світлана Беспалова підписала угоду про співпрацю з Московським державним університетом. У межах цієї угоди запланували спільні освітні програми, обмін студентами та викладачами. Для студентів уже організовують туристичні тури по Москві.

У межах співпраці з московським ВНЗ на базі Донецького державного університету відкрили “Центр етнополітичної реабілітації населення, яке перебувало під впливом української неонацистської ідеології”. Про це Світлана Беспалова заявила у квітні 2023 року. Таким чином університет став майданчиком для пропагандистських заходів. Щомісяця тут проводять научно-практичні семінари, присвячені боротьби з неонацизмом. На такі зустрічі запрошують представників історичного факультету, ректорів московських ВНЗ, а також керівників окупованих навчальних закладів Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Разом вони розробляють програми щодо “зміцнювання зв’язків з національними традиціями та духовно-моральними орієнтирами” серед молоді.

Світлана Беспалова відкрито підтримує збройну агресію рф. 24 лютого 2022 року в Youtube-каналі Донецького державного університету випустили відео, на якому фігурує ректорка. Воно має назву “Ректор ДонНУ Світлана Беспалова про заклик викладачів та студентів”. Ймовірно, відео знято напередодні, бо вона говорить про День захисника вітчизни, який відзначають у рф 23 лютого. Світлана Беспалова каже, що студенти і викладачі йдуть на фронт. Це вона пов’язує з тяглістю поколінь, пов’язуючи сьогоднішню війну в Україні з Другою світовою. За словами ректорки, юнаки йдуть на фронт, “бо мають честь”. Фактично жінка закликає студентів і своїх підлеглих воювати на боці рф.

Про те, що студентів долучають до війська, редакції Бахмут IN.UA раніше розповідав Дмитро Крук, який навчався в окупованому Донецьку. Хлопець розповідав, що багато його одногрупників мобілізували з першого курсу. Це була примусова мобілізація. Він припускає, що з військовими співпрацював деканат, оскільки юнакам приходили повідомлення про повістки саме звідти.

Також за ініціативи Донецького державного університету російські військові отримували допомогу. В Youtube-каналі університету є відео, датоване березнем 2018 року, де військовий бригади “Пятнашка” дякує студентам і викладачам за допомогу з теплим одягом, солодощами і продуктами.

За свою роботу Світлана Беспалова отримує нагороди від рф. Зокрема, у 2025 році вона отримала звання “Ректор року” від російського професорського зібрання за підтримки міносвіти рф. Церемонія нагородження проходила у Москві.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Беспалової для допиту в якості підозрюваної, датовану 2023 роком. У грудні 2024 року прокуратура повідомила про заочне оголошення Світлані Беспаловій підозри в колабораційній діяльності. Зараз вона перебуває у розшуку.

Читайте також:

• Хто такий Костянтин Федоренко: досьє на директора табору “Артеку” в окупації
• Працювала вчителькою, а тепер відповідає за молодіжну політику окупантів: хто така Марія Дубова
• СБУ врахує в роботі матеріали Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Костянтин Федоренко вже кілька років очолює “Артек” — один із найвідоміших дитячих центрів, який після окупації Криму працює під контролем росії. Але діяльність Костянтина Федоренка не обмежується керівництвом табору: через “Артек” він працює з дітьми з окупованих територій України, педагогами та радниками з виховання, а у програмах центру присутні російські патріотичні наративи й мілітаризована тематика.

У досьє розповідаємо про його кар’єру в органах влади Краснодарського краю, перехід до «Артека» та обставини призначення на посаду директора центру.

Хто такий Костянтин Федоренко

Згідно з російськими джерелами, Костянтин Федоренко народився 29 грудня 1976 року в місті Білоріченськ Краснодарського краю росії. У 2004 році він закінчив Кубанський державний технологічний університет. Про це йдеться у біографічних матеріалах російських державних та пов’язаних із “Артеком” ресурсів. Кар’єру Федоренко розпочав у сфері охорони праці та техніки безпеки. З 1997 року він працював в ОАО “Белореченскрайгаз”, де протягом восьми років очолював відповідні підрозділи.

У 2005 році Федоренко призначили заступником начальника управління промисловості адміністрації Білоріченського району. Уже наступного року він очолив управління інвестицій та проєктного супроводу районної адміністрації. У 2007 році Федоренко став керівником комітету реформ і розвитку Білоріченського району департаменту інвестицій та проєктного супроводу Краснодарського краю. У 2008–2011 роках він очолював управління промисловості, транспорту та зв’язку адміністрації Білоріченського району, а у 2011 році став першим заступником голови адміністрації району.

Наступний етап його кар’єри був пов’язаний із системою освіти та соціальної політики Краснодарського краю. У 2013–2017 роках Федоренко працював першим заступником міністра освіти, науки та молодіжної політики Краснодарського краю. Із серпня 2017 року він виконував обов’язки міністра освіти, науки та молодіжної політики краю, а з 24 липня 2018 року очолював Міністерство праці та соціального розвитку Краснодарського краю. У листопаді 2018 року почав працювати на окупованих теритріях, у таборі “Артек”, де обійняв посаду заступника директора з будівництва.

Керівник “Артека” та представник російської молодіжної політики

Після призначення директором “Артека” Федоренко поступово отримав низку додаткових посад у російських державних та квазідержавних структурах. Його діяльність уже не обмежується управлінням дитячим центром. Так, у червні 2022 року Федоренка обрали головою Громадської ради при Федеральному агентстві у справах молоді — Росмолодьожі. Про це повідомляли російські медіа за підсумками засідання ради 2 червня 2022 року. Сам Федоренко тоді заявив, що рада має не лише визначати проблеми молоді, а й формувати завдання та шляхи їхнього вирішення.

Він продовжує очолювати цю раду. На офіційному ресурсі Громадської ради при Росмолодьожі Федоренко також зазначений як голова комісії зі збереження та зміцнення “традиційних російських духовно-моральних цінностей” та робочої групи із взаємодії з Громадською палатою РФ.

Публічна діяльність Федоренка на цій посаді пов’язана з питаннями молодіжної політики, виховання дітей та просування російських державних наративів. Наприклад, на підсумковому засіданні ради за 2023 рік він говорив про трансляцію “традиційних цінностей”, участь у загальноросійських заходах та необхідність роботи ради відповідно до доручень президента рф володимира путіна.

Федоренко очолив Всеросійський батьківський комітет

У вересні 2024 року Федоренко отримав ще одну публічну роль, його обрали головою Всеросійського батьківського комітету. Рішення ухвалили 19 вересня 2024 року на першому засіданні комітету. Кандидатуру запропонував міністр освіти рф сергій кравцов. Комітет створили як консультативний орган при Міністерстві освіти рф. У серпні 2025 року, через рік після створення комітету, Федоренко заявив, що структура вже створила свої представництва в усіх регіонах Росії та налагодила взаємодію з батьками й Міністерством освіти рф.

Станом на 2026 рік він продовжує вказувати себе як голову Всеросійського батьківського комітету. На ресурсі “Російського товариства “Знання”” Федоренко також зазначений як голова цього комітету.

“Артек” як майданчик для російського виховання дітей

Окремий напрям діяльності Федоренка — освітні та виховні програми “Артека”, у яких прямо використовується російська державна концепція “традиційних духовно-моральних цінностей”. Наприклад, у липні 2025 року в “Артеку” проходила програма підвищення кваліфікації для директорів шкіл, їхніх заступників та радників з виховання. У ній брали участь 110 педагогів із 21 регіону РФ. Федоренко називав завданням програми підготовку педагогів, які мають передавати дітям “духовно-моральні основи російської культури”.

У своїх публічних виступах Федоренко також прямо говорить про використання “Артека” для патріотичного виховання. Серед пріоритетів він називає громадянськість, патріотизм, колективізм та “міцну сім’ю”.

Тут важливо зазначити, що роль Федоренка не обмежується організацією роботи самого дитячого центру. “Артек” за його керівництва став майданчиком, через який російська система виховання поширюється на педагогів, школи та дитячі центри в різних регіонах росії, зокрема на окупованих територіях України. 30 травня 2023 року Федоренко поширив повідомлення російського дитячого центру про те, що “Артек” із 2021 року є базовим майданчиком для підготовки так званих радників директорів шкіл з виховання. За наведеними у повідомленні даними, в “Артеку” пройшли підготовку майже 6 000 радників із 46 регіонів росії, зокрема з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Йшлося не просто про перебування педагогів у таборі: в повідомленні прямо зазначено, що підготовка має допомогти їм вибудовувати систему виховної роботи з дітьми під час навчання та в позаурочний час.

Тобто вплив “Артека” у цій системі виходить за межі дітей, які безпосередньо приїжджають до табору. Через підготовку педагогів його методики та підходи можуть поширюватися у школах та інших освітніх установах. Показовим є те, що серед регіонів, представники яких проходили таку підготовку, російські джерела називають “днр”, “лнр” Херсонську та Запорізьку області. Сам Федоренко пізніше говорив про співпрацю “Артека” з освітніми структурами цих територій.

30 вересня 2024 року Федоренко заявив, що після проголошеної росією анексії чотирьох українських областей “Артек” активізував роботу з їхніми освітніми установами. За його словами, з міністерствами освіти цих регіонів були підписані угоди про співпрацю, які передбачають спільну роботу з патріотичного, духовно-морального та громадянського виховання дітей. За даними, які Федоренко навів у тому ж повідомленні, у 2023–2024 роках “Артек” відвідали 3 169 дітей із так званих “нових регіонів рф”.

У жовтні 2024 року Федоренко також поширив інформацію про те, що лише за січень–жовтень “Артек” відвідали 395 дітей із Донецької області, а загалом у 2024 році центр прийняв понад 860 дітей із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Окремо зазначалося, що з 2022 року учасниками змін стали 3 939 дітей із цих територій, серед них 1930 — із Донецької області.

Важливим є не тільки те, скільки дітей потрапляє до “Артека”, а й те, який зміст вкладають у програми, через які вони проходять. У матеріалах “Артека”, які Федоренко поширював у 2025 році, прямо зазначалося, що завданням змін є формування у дітей відчуття приналежності до “історико-культурної спільності російського народу та долі країни”. А у програмі змін на 2025 рік були передбачені, зокрема, 80-річчя перемоги СРСР у Другій світовій війні, 100-річчя “Артека”, проєкт “Наші герої” та “Рух перших”. Через роботу вожатих та освітні програми дітям мали прищеплювати громадянськість, патріотизм, повагу до старших та інші цінності, які російська влада визначає як “традиційні”.

Зв’язок із російськими силовими та пропагандистськими проєктами

У публічній діяльності Федоренка також простежується співпраця з російськими структурами, які працюють із темами війни, патріотичного виховання та підтримки військових. Зокрема, 1 квітня 2026 року у дописі, який Федоренко поширив у своєму Telegram-каналі, йшлося про перебування знімальної групи в “Артеку” під час зміни “Служити росії”. “Почесними гостями” зміни названі учасники та ветерани російського вторгнення в Україну. Також у його Telegram-каналі згадувалася участь представників “Народного фронту” у заходах до 100-річчя “Артек”. Федоренко зазначає, що разом із дітьми у відкритті виставкового простору “Артек на все 100” брали участь представники цієї організації та учасники війни проти України.

Сам Федоренко зазначений як член Центрального штабу “Народного фронту” у описі його Telegram-каналу. Це ж формулювання використовується на його публічному профілі в Telegram.

Костянтин Федоренко — не лише директор російського МДЦ “Артек”, а представник системи, яка використовує дитячі та освітні програми для формування у дітей російської державної ідентичності та світогляду. За час його керівництва “Артек” став майданчиком не тільки для відпочинку, а й для патріотичного, громадянського та духовно-морального виховання, зокрема із залученням дітей з окупованих територій України. Увагу привертає масштаб цієї роботи. Російські джерела, які поширював сам Федоренко, повідомляють про тисячі дітей із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які відвідували “Артек”, а також про підготовку в центрі тисяч педагогів і радників з виховання. Таким чином, вплив системи не обмежується дітьми, які безпосередньо перебували в таборі: через підготовку педагогів ці підходи поширюються на школи та інші дитячі установи.

До теми:

Як колишній працівник Донецької прокуратури працює у “днр”: досьє на Андрія Співака

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Андрій Співак — колишній український правоохоронець, який після 2014 року розпочав роботу в окупаційній адміністрації Донецької області. У 2022 році він отримав посаду прокурора у незаконному утворенні “днр” згідно з російським законодавством.

Детальніше про те, хто такий Андрій Співак — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Біографія Андрія Співака

Андрій Олександрович Співак народився 14 грудня 1977 року у місті Дніпропетровськ (нині — Дніпро). У 2000 році він здобув вищу освіту за спеціальністю “правознавство”, закінчивши Донецький державний університет.

З 2000 по 2014 рік він працював в органах прокуратури Донецької області України. За цей час він пройшов шлях від слідчого до керівних посад, обіймаючи такі позиції:

• старший слідчий прокуратури міста Сніжне;
• старший слідчий та слідчий в особливо важливих справах слідчого управління прокуратури Донецької області;
• начальник слідчого відділу;
• заступник начальника слідчого управління;
• заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях.

Робота у структурах “днр”

З початком збройного конфлікту у 2014 році Андрій Співак перейшов на бік російських сил. Він налагодив співпрацю з окупаційною адміністрацією та отримав посади у новостворених структурах. У період з 2014 по 2018 рік він працював начальником слідчої частини — заступником начальника слідчого управління генеральної прокуратури “днр”, а також заступником генерального прокурора. З 2018 до 2022 року він очолював генеральну прокуратуру цього утворення.

Наприкінці 2022 року відбулася зміна статусу Андрія Співака в межах інтеграції окупованих територій до правової системи росії. 28 грудня 2022 року його було звільнено з посади генерального прокурора “днр” відповідним указом. Наступного дня, 29 грудня, президент росії своїм указом призначив його на посаду прокурора “днр” терміном на п’ять років. Цю кандидатуру також підтримали російські сенатори. Співаку було присвоєно класний чин державного радника юстиції 2 класу.

Діяльність на посаді та статус в Україні

На своїй посаді Андрій Співак бере участь у заходах окупаційної влади. Зокрема, 7 червня 2023 року він вручав працівникам свого відомства медалі “За звільнення Маріуполя” та “За відвагу”.

У лютому 2026 року разом із заступником генерального прокурора рф та очільником окупаційної адміністрації Донеччини він обговорював питання доступу мешканців до медичної допомоги у місті Курахове.

Окрім цього, Андрій Співак особисто виступає стороною обвинувачення у судових засіданнях. Наприклад, у 2025 році на дебатах у Південному окружному військовому суді він запросив 27 років позбавлення волі для громадянина України Григорія Сінченка. За версією слідства окупаційної прокуратури, у період з 2016 по 2019 рік Сінченко нібито вчинив 41 злочин, серед яких шпигунство, участь у терористичному співтоваристві, здійснення диверсій та зазіхання на життя співробітників правоохоронних органів.

На посаді прокурора Андрій Співак також часто бере участь у роботі колегіальних структур окупаційної адміністрації. Зокрема, відомо, що указом від 29 грудня 2022 року № 76 його включили до складу Республіканської координаційної ради з взаємодії з російським дитячо-молодіжним рухом “Движение первых”. До складу цього органу з 13 осіб під керівництвом Дениса Пушиліна також увійшли й інші представники окупаційної влади.

В Україні перехід Андрія Співака на бік окупантів кваліфікують як державну зраду, посягання на суверенітет і територіальну цілісність держави, а також добровільне зайняття посади в незаконних структурах в умовах воєнного стану. Відповідно до українського законодавства, подібні дії розцінюються як співучасть у злочинах проти держави та її громадян.

Також відомо, що по відношенню до Андрія Співака застосовуються санкції деяких країн світу, зокрема, Швейцарія, а також Японія.

Читайте також:

Як колишній посадовець Донецької ОДА став “мером” окупованого Донецька: досьє на Олексія Кулемзіна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!