Лідія Ларікова — поетеса з Павлограда. Вірші вона почала писати ще зі шкільного віку. За своє життя видала п’ять збірок. Окрім захоплення віршами, пані Лідія пропагує активний спосіб життя: подорожі і походи в гори. Наприкінці 2025 року поетеса виїхала з рідного Павлограда до Києва, де мешкає родина її доньки. Минулого місяця будинок пані Лідії зруйнувало внаслідок російського обстрілу. Попри втрату дому, поетеса налагоджує життя в Києві — відновила заняття творчістю та їздить у локальні подорожі Київщиною.

Своєю історією Лідія Ларікова поділилася з редакцією Бахмут IN.UA.

Лідія Ларікова: як стала писати вірші

Пані Лідія Ларікова має великий досвід роботи на різних посадах. У юності працювала комсоргом на швейній фабриці, 14 років працювала водійкою на 10-й автобазі Павлограда — розвозила хліб, м’ясну продукцію і пошту. Також мала досвід роботи на управлінських посадах — працювала заступницею генерального директора, виконавчою директоркою, комерційною директоркою.

У вільний від роботи час пані Лідія займалася творчістю. Ще зі шкільних років вона була активною дівчиною, яка любила цікаві поїздки. Її вони надихали на написання віршів. Коли Лідія Ларікова навчалася у середній школі, її талант до віршів помітила вчителька і дала поштовх до публікації своїх творів на загал.

“Я любила подорожувати ще з шостого класу. Нас зі школи возили весь час на екскурсії в Київ, Чернігів. Тоді ще кораблі ходили з Дніпропетровська на Київ. І от ми кожен рік навесні їздили Київ дивитися, восени теж їздили в різні місця. Це завдяки нашим учителям Кочерезької середньої школи. Всі ці поїздки надихали мене на вірші, і коли вчителька взяла мій зошит і перечитала їх, то повезла мене у Павлоград, в письменницький дім до Світличної Ганни Павлівни, яка зараз відома на всю Україну. Вчителька сказала: “Ось у мене є така учениця, подивіться її вірші, оцініть, якось може допоможіть”. Вона мене у п’ятницю привезла, а вже наступної середи мої вірші надрукували на розворот у “Світло жовтня”, — розповіла Лідія Ларікова.

Отримавши підтримку від педагогині та поетеси Ганни Світличної, дівчинка стала друкувати свої вірші в місцевій газеті та розвивати поетичний талант.

У свої 70 років Лідія Ларікова має 5 поетичних збірок. Писати вірші поетеса продовжує і сьогодні. У планах друк нових книг, але поки для цього немає можливості.

Що стало поштовхом до подорожей

Пані Лідія є активною подорожувальницею. Вона відвідала десятки країн і підкорювала гори. Кожну свою подорож жінка фільмувала на камеру, в її архіві є 46 фотоальбомів з різних місць.

Ще з дитинства Лідія Ларікова вела активний спосіб життя. Та кардинально змінити свій світогляд їй допомогла подорож до Гуамської ущелини у 1986 році. Цьому передувало велике потрясіння та хвороба. Повернувшись з поїздки і подолавши хворобу, пані Лідія стала по-іншому ставитись до свого життя, цінувати кожен момент та не відмовлятися від можливостей.

“Лікарі знайшли в мене онкологічне захворювання. Потрібна була операція. Але моя старша сестра порадила поїхати до Гуамської ущелини і звернутися до старожилів. Я й поїхала. Три доби там провела, пила воду з водоспадів, радили пити її прямо з долонь. І коли я приїхала додому, то мені операцію не робили. Лікарі зробили УЗД і були дуже здивовані, що хвороби не було. Ця ситуація була першим поштовхом, щоб змінити свій світогляд. Я зрозуміла, що життя таке швидкоплинне, і що не треба прив’язуватись до чогось матеріального, бо його з собою не забереш”, — розповіла Лідія Ларікова.

Після цього в пані Лідії були десятки подорожей. Сьогодні вона згадує Шарм-еш-Шейх, Марса-Алам, Польщу. Та найбільше їй запам’яталися поїздки на Кавказ і підкорювання гір. До скелелазіння її підштовхнула старша сестра Раїса, яка завжди у групі шла першою.

“На Кавказ їздила чотири рази з весни і до осені, в мене там сестра жила. На Ельбрусі була 14 разів, на Приельбруссі була 12 разів. Ми з сестрою піднімалися на Ельбрус, вона завжди йде перша або друга. Вона у нас така кріпка, я завдяки їй майже весь Кавказ обходила. На плато Лаго-Наки була, мабуть, разів шість. Це місце чим цікаве — що це високо в горах і там цвітуть квіти, яких внизу вже немає. А на самому плато вони так рясно квітнуть, їх там просто море”, — згадує подорожувальниця.

За словами пані Лідії, вона дуже легка на підйом і їй вистачає всього 40 хвилин, щоб зібратися в нову поїздку. Від пропозицій друзів поїхати кудись і побачити щось нове вона ніколи не відмовляється.

“Мені, наприклад, вистачає 40 хвилин, щоб якби мені позвонили і сказали: “Чекаємо тебе з валізою, хочемо поїхати туди. Їдеш?”. Ну зрозуміло, що їду. Коли я жила у Павлограді, в мене завжди стояла складена валіза, куди, в разі чого, треба було покласти купальник, шапочку і капці. Я завжди була готова до спонтанних поїздок”, — розповідає Лідія Ларікова.

Переїзд до Києва і адаптація на новому місці

Сьогодні пані Лідія живе в Києві. Сюди її перевезла донька, яка тут мешкає з чоловіком і дітьми. Рішення про переїзд ухвалили наприкінці 2025 року, коли почастішали обстріли в Павлограді.

“У мене повилітали вікна один раз, потім другий. А наприкінці минулого року до мене приїхала погостювати одна із онучок з Польщі. І потрапила під обстріл. Вона злякалася так, що почала заїкатися. Як все закінчилося, схопила валізу, свою собаку, і на таксі до Дніпра, а вже звідти в Польщу. А я стала дзвонити в Київ до дочки, кажу: “Онука поїхала, так і не побула в мене навіть, так душа болить”. А донька каже: “Мамо, збирай речі. Все, що тобі необхідно, щоб у машину влізло, і виїжджай”, — згадує Лідія Ларікова.

У Києві пані Лідія живе вже 8 місяців. Перший час вона мешкала у доньки, а зараз — в орендованій квартирі. Адаптація на новому місці триває і досі. Жінка сумує за домом, але поступово звикає до нового життя в Києві. Пережити тугу їй дозволяє зміна поглядів на життя.

“У мене вдома була бібліотека з понад двома тисячами книг. Я всього одну тисячу взяла з собою, а решту залишила. Ще у мене було 130 вазонів квітів. Я дуже люблю квіти, плакала за ними. А потім я дослухалася поради мого знайомого лікаря-хірурга з Дніпра. Він мені каже: “Йди в ліс, на озеро, в парки, всі квіти там для тебе”. І я так перелаштувалася, думаю: “А це ж справді так”. А ще був випадок, коли я купила собі маленький горщечок квітів. Йду через парк і розумію, що мені немає де його ставити. То я підійшла до людини, яка мені сподобалась, і просто подарувала ці квіти їй”, — розповіла Лідія Ларікова.

Переїзд не став перепоною для активностей. Пані Лідія їздить у маленькі подорожі Київщиною. Була вже в Ірпені, Бучі, Мощуні, Гостомелі. Також прогулюється до озера неподалік дому. Там або просто гуляє, або ловить рибу. Такі миттєвості, за словами поетеси, повернули їй жагу до написання віршів.

“Гуляю, дивлюся нові місця, роблю фотографії і потім пишу вірші. За вечір можу сісти і написати 4-6 віршів. Тобто, потроху звикаю до нового життя. Якщо одразу після переїзду зовсім не могла писати, то тепер натхнення повертається”, — каже Лідія Ларікова.

Також пані Лідія бере участь у роботі маріупольського театру, який переїхав у Київ. Вона потрапила туди за рекомендацією своїх знайомих із Маріуполя. Жінка пішла до центру “ЯМаріуполь” у Києві і розповіла про свою діяльність. Тепер Лідія Ларікова проводить поетичні читання в межах театру. Щоразу їй задають окрему тему і поетеса робить підбірку віршів, які потім читає на загал. Також пані Лідія відвідує різні локації в Києві, де виступає маріупольський театр.

Як допомогти Лідії Ларіковій

Минулого місяця будинок пані Лідії був зруйнований внаслідок обстрілу. Жінка втратила дім. Це стало великим потрясінням для неї, але поетеса рада, що їй вдалося зберегти життя.

Небайдужі люди можуть допомогти Лідії Ларіковій, придбавши одну з її книг. Замовити їх можна за телефоном: +380 (50) 787 5601. Зібрані від продажу книг пані Лідія планує витратити або на проживання, або для друку нових книг.

Також поетеса шукає можливості для друку своїх збірок у Києві. Якщо ви маєте можливість або пропозиції, теж телефонуйте за номером, вказаним вище.

Читайте також:

• “На першому чергуванні боялася, що впаду від вигляду крові”: історія нашої журналістки, яка стала інструкторкою з тактичної медицини
• “Коли суперниця саме з росії, мені хочеться взяти і втерти їй ніс”: інтерв’ю з чемпіонкою Європи Марією Єфремовою
• Двічі починала все з нуля: історія бахмутянки Лади, яка відкрила власний манікюрний кабінет у Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад два мільйони гривень заробили за перше півріччя 2026 року працівники Бахмутських комунальних підприємств. Хто і скільки отримав читайте в матеріалі Бахмут IN.UA. 

ОСКП “ПРОГРЕС”

Роман Гапєєв, директор підприємства, отримував однакову заробітну плату протягом усього півріччя — по 21 514 гривень щомісяця. Загальна сума його доходу за шість місяців склала 129 084 гривні.

КП “БАХМУТСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ”

Іван Войтенко, директор, у січні отримав 64 115,60 гривні, а з лютого по червень йому нараховували по 31 300 гривень щомісяця. Загальний дохід склав 220 615,60 гривні.

Людмила Ткаченко, головна бухгалтерка, працювала у цьому півріччі три місяці. У січні та лютому їй нарахували по 25 040 гривень, у березні — 36 753,40 гривні. Загальна сума становить 86 833,40 гривні.

Ольга Андрійченко, інспекторка з кадрів, отримувала по 6 260 гривень щомісяця. Її дохід за перше півріччя склав 37 560 гривень.

Олена Семиряд, яка також обіймала посаду головної бухгалтерки, почала отримувати зарплату з березня — 7 967,27 гривні. З квітня по червень її дохід складав 25 040 гривень щомісяця. Загалом їй нарахували 83 087,27 гривні.

КП “Бахмутське БТІ”

Андрій Атаманченко, директор, отримав у січні 65 665,67 гривні, у лютому — 23 692,90 гривні, у березні та квітні — по 43 078 гривень, у травні — 104 341,91 гривні, у червні — 27 502,22 гривні. Загальна сума склала 307 358,70 гривні.

Вікторія Філіна, головна бухгалтерка, із січня по квітень отримувала по 34 462 гривні щомісяця. У травні їй нарахували 83 332,55 гривні, у червні — 20 446,51 гривні. Загальний дохід дорівнює 241 627,06 гривні.

Юлія Устич, інженерка-програмістка, заробляла по 22 154 гривні кожного місяця. Її сукупна заробітна плата становить 132 924 гривні.

Наталя Шпичка, інженерка з інвентаризації нерухомого майна, у січні отримала 10 942,91 гривні, з лютого по травень — по 20 062 гривні, у червні — 52 793,15 гривні. Загалом їй виплатили 143 984,06 гривні.

КП “БАХМУТ-ВОДА”

Роман Спічкін, директор, отримував по 31 900 гривень щомісяця. Загалом за півріччя він заробив 191 400 гривень.

Тетяна Козакова, головна бухгалтерка, із січня по травень отримувала по 26 000 гривень, у червні — 27 151,17 гривні. Загальний дохід склав 157 151,17 гривні.

Юрій Коваленко, начальник гаража, отримав у січні, лютому, квітні та червні по 13 955 гривень, у березні — 14 675,65 гривні, у травні — 15 970,58 гривні. Загалом йому нарахували 86 466,23 гривні.

Світлана Селезньова, начальниця відділу кадрів, заробляла по 10 120 гривень щомісяця. Її дохід за вказаний період становить 60 720 гривень.

Вікторія Сташевська, начальниця служби реалізації, у січні отримала 25 125 гривень, а з лютого по червень — по 25 120 гривень щомісяця. Загальна сума склала 150 725 гривень.

Ольга Веденюкова, начальниця планово-економічного відділу, заробила у січні 12 057,50 гривні, а в наступні п’ять місяців — по 12 560 гривень. Загалом їй виплатили 74 857,50 гривні.

Тетяна Левус, бухгалтерка, отримувала виплати з квітня по червень — по 25 600 гривень щомісяця. Сукупний дохід склав 76 800 гривень.

КП “БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС”

Анатолій Дерюга, директор, отримував заробітну плату три місяці. У січні та лютому йому нарахували по 32 000 гривень, у березні — 65 079,43 гривні. Загальна сума склала 129 079,43 гривні.

Тетяна Левус, головна бухгалтерка, у січні та лютому отримала по 25 600 гривень, у березні — 63 801,15 гривні. Загалом їй нарахували 115 001,15 гривні.

Іван Золотухін, інженер з комп’ютерних систем, у січні заробив 11 200 гривень, у лютому — 12 000 гривень, у березні — 23 786,53 гривні. Його загальний дохід дорівнює 46 986,53 гривні.

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

Олександр Бондарєв, директор, у січні отримав 32 000 гривень, а з лютого по червень йому виплачували по 39 800 гривень. Загальна сума склала 231 000 гривень.

Інесса Янкул, інженерка технічного відділу першої категорії, заробила у січні 4 592,50 гривні, з лютого по червень — по 9 185 гривень щомісяця. Загалом їй нарахували 50 517,50 гривні.

Тетяна Козакова, головна бухгалтерка, із січня по травень отримувала по 19 414,65 гривні, у червні — 19 620,56 гривні. Її дохід за півріччя склав 116 693,81 гривні.

Вікторія Бондарєва, бухгалтерка, стабільно заробляла по 6 964 гривні кожного місяця. Загальна сума становить 41 784 гривні.

Тетяна Чернікова, секретарка-діловод, отримувала по 7 314,03 гривні щомісяця. Її сукупний дохід дорівнює 43 884,18 гривні.

Загальна сума заробітної плати становить 2 956 140,59 гривні.

Читайте також:

Часовоярська МВА у червні витратила найменше коштів від початку року: скільки саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

29 липня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 29 липня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (93) 940 3116, +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• зареєструвати місце проживання;
• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!