Уряд України має намір передати фонд “Держмолодьжитло” під управління Міністерства економіки для подальшого злиття з компанією “Укрфінжитло”, яка є оператором програми “єОселя”. Відповідний проєкт рішення намагаються ухвалити за прискореною процедурою лише за три дні, ігноруючи необхідність громадських обговорень. Таке рішення правозахисники та громадські організації називають шляхом до знищення єдиної дієвої програми іпотечного кредитування ВПО.
Детальніше про ситуацію — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Ліквідація “Держмолодьжитла”: що відомо
За словами Вікторії Золотухіної на брифінгу “Укрінформу”, представниці громадського холдингу “Група Впливу”, “Держмолодьжитло” — це найбільш ефективна установа, яка забезпечує економічно активних переселенців власними квартирами за програмою під 3% річних. Завдяки роботі фонду житло вже придбали 1609 родин, а це 3761 людина. До участі у програмі 90% цих сімей були змушені самостійно орендувати квартири чи кімнати без державної підтримки.
Згідно з профільними дослідженнями, які привела експертка, програма має величезний соціальний та демографічний вплив. Після отримання власного житла 92% опитаних відзначили покращення житлових умов, а 93% — покращення емоційного стану. Наявність власних стін, а також офіційної реєстрації місця проживання (прописки), дозволила 77% людей почати планувати майбутнє. Крім того, 21% родин передумали повертатися на покинуте місце проживання, а 18% відмовилися від ідеї виїзду за кордон.
Також установа є ключовим адміністратором місцевих житлових програм. Наприклад, у співпраці з Луганською обласною військовою адміністрацією фонд видав 186 кредитів на суму 401 мільйон гривень, і ще кілька громад області готуються запустити кредитування на понад 400 мільйонів гривень.
Чому програма “єОселя” недоступна для більшості ВПО
Злиття фонду з “Укрфінжитлом” означає перехід від соціальної моделі забезпечення житлом до жорсткої комерційної. Як зазначає Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, умови програми “єОселя” є недоступними для переважної більшості переселенців з низки причин:
- висока кредитна ставка на рівні 7%;
- жорсткі вікові обмеження для нерухомості (житло має бути не старшим 10-20 років);
- високий фінансовий бар’єр (вимоги банку до офіційних доходів родини значно вищі);
- відсутність можливості отримати реєстрацію місця проживання (“прописку”) одразу після придбання, що є критичним аспектом інтеграції переселенців у нових громадах.
Загалом, як вказує Ксенія Гедз, представниця БФ “Право на захист”, монополізація ринку та перетворення соціальної моделі на корпоративну означає, що право людини на доступне житло під час війни залежатиме виключно від того, чи відповідає вона суворим критеріям комерційних банків.
“У разі переходу до моделі “єдиного оператора” за участю ПрАТ “Укрфінжитло” фактичний доступ до кредиту може залежати від банків-партнерів та їхніх внутрішніх політик. Для багатьох ВПО це означає ризик, що програма формально залишиться, але практично стане недоступною саме для тих, для кого вона була створена“, — додають представники “Держмолодьжитло”.
Міжнародний скандал та юридичний колапс
За останні п’ять років “Держмолодьжитло” залучило 125 мільйонів євро міжнародної фінансової допомоги. На 2026 рік заплановане надходження ще 58 мільйонів євро від міжнародних партнерів, серед яких німецький банк KfW, Банк розвитку Ради Європи та Світовий банк.
“Також розробляються окремо в розробці Держмолоджитлу ще програми, в тому числі програми підтримки ветеранів, житлової підтримки на 110 мільйонів євро. І що відбувається? Держава посеред виконання таких проєктів використання фінансової допомоги міжнародних партнерів просто ліквідує організацію виконавця“, — каже Ксенія Гедз.
Існує також серйозна правова колізія: чинне українське законодавство просто не має механізму приєднання неприбуткової організації, якою є “Держмолодьжитло”, до приватного комерційного акціонерного товариства “Укрфінжитло”.
Позиція переселенців
Для багатьох внутрішньо переміщених осіб пільгова іпотека від “Держмолодьжитла” залишається єдиною можливістю придбати власну нерухомість. Через високу вартість оренди переселенці фізично не здатні самостійно накопичити всю суму на квартиру, навіть за умови стабільного заробітку та сумлінної сплати податків.
Громадський активіст Сергій Карелін, який сам придбав житло завдяки цій програмі, порівнює поточну урядову ініціативу з катастрофою. За його словами, фонд зараз нагадує потяг “Інтерсіті”, що мчить на швидкості 160 кілометрів на годину, маючи в роботі тисячі заявок. Спроба різко перевести цей локомотив на інші рейки неминуче призведе до аварії та залишить багатьох людей без шансу на дім.
Саме через ці ризики ще у квітні понад пів сотні громадських організацій різко засудили ідею злиття “Держмолодьжитла” з “Укрфінжитлом”. Їхню позицію поділяють омбудсман Дмитро Лубінець, заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук та парламентська тимчасова слідча комісія. Попри такий масштабний спротив, автори урядового проєкту свідомо ігнорують принципи прозорості: у пояснювальній записці вони прямо вказали, що документ не потребує громадських обговорень.
Окрім кулуарності, експерти вказують на відверті маніпуляції в аргументації ініціаторів. Зокрема, урядовці запевняють, що злиття ніяк не зачепить місцеве самоврядування. Однак на практиці “Держмолодьжитло” веде понад 65 програм житлового кредитування, які працюють саме на умовах співфінансування з місцевими бюджетами.
Як зазначають експерти, сумнівною є й концепція створення “єдиного оператора” під егідою Мінекономіки. Оскільки зараз житлові інструменти розподілені між міністерствами соціальної політики, розвитку громад та у справах ветеранів, така реорганізація не створить цілісної системи, а лише точково перерозподілить повноваження.
Не витримує критики і фінансовий бік питання. Процес об’єднання потягне за собою значні витрати на аудит обох установ та перереєстрацію фонду. Правозахисники наголошують, що витрачати бюджетні кошти на бюрократичні процедури під час повномасштабної війни вкрай недоцільно — ці фінанси мають першочергово йти на оборону та допомогу постраждалим.
Коаліція громадських організацій закликає Кабмін відкласти ухвалення постанови до проведення відкритих обговорень, прорахунку всіх наслідків та консультацій із міжнародними донорами й місцевою владою.
Примітка. Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Читайте також:
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
