Сили спеціальних операцій ЗСУ у ніч проти 17 квітня завдали удару по логістичній базі російського центру безпілотних технологій “Рубікон” в окупованому Мангуші на Донеччині. На місці зафіксували вибухи та масштабні пожежі.

Про це повідомляє ССО.

ССО уразили базу “Рубікону” під Маріуполем

За даними військових, удари по об’єктах противника здійснили дрони підрозділів Middle-strike. У результаті атаки на локації виникли пожежі та пролунала серія вибухів. Йдеться про логістичну базу засекреченого російського центру безпілотних технологій “Рубікон”, розташовану в тимчасово окупованому Мангуші поблизу Маріуполя.

Що відомо про підрозділ “Рубікон“

Центр “Рубікон” активно використовується російськими військами для ведення бойових дій проти України.

Зокрема, підрозділ застосовує:

• FPV-дрони (у тому числі на оптоволокні);
• ударні БпЛА “Молнія” та “Ланцет”;
• розвідувальні дрони ZALA, “Орлан”, SuperCam;
• морські безпілотники.

Це не перший удар по об’єктах “Рубікону” — раніше українські військові вже атакували бази та координаційні центри цього підрозділу на окупованих територіях. Такі операції є частиною системної роботи Сил оборони зі знищення логістики та інфраструктури російських військ.

До теми:

Російські війська намагаються наростити сили на півдні Покровська: командування “Схід”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 років тому, 17 квітня 2014 року, в нині окупованій Горлівці пройшов проукраїнський мітинг. Люди, які були проти самопроголошеної влади “днр” виступили з мирним протестом. Одним із тих, хто намагався відстояти українську незалежність, був Володимир Рибак — депутат Горлівської міськради. За свою проукраїнську позицію та відкрите протистояння бойовикам “днр” його викрали та закатували. Загибель Володимира Рибака визнана однією із перших втрат серед мирних жителів Донеччини та сьогодні є символом спротиву окупації.

Спогадами про Володимира Рибака та квітневі події 2014 року в Горлівці з редакцією Бахмут IN.UA поділилася Галина Докашенко — горлівчанка, завідувачка кафедри історії історії імені професора Віктора Докашенка Горлівського інституту іноземних мов.

Спогади про Володимира Рибака, мітинг 17 квітня 2014 року

Галина Докашенко — педагогиня, історикиня з Горлівки. Вона була свідком подій весни 2014 року, коли Горлівку захопили бойовики так званої “днр”. Пані Галина каже, що особисто не була знайома з Володимиром Рибаком, але знала про його активну проукраїнську діяльність, якою він займався до 2014 року.

“До цих подій я особисто не була з ним знайома, але знала, що він був одним із найактивніших депутатів міської ради, він належав до “Батьківщини”. Завжди у пресі давали інформацію про кожне засідання міськради, і я бачила, що Володимир Рибак дуже активно виступав. У нього завжди, навіть до подій 2014 року, була відверта проукраїнська позиція”, — каже Галина Докашенко.

17 квітня 2014 року в Горлівці відбувся мирний мітинг, організований на підтримку міського голови Євгена Клепа. Тоді місцеві жителі вийшли з плакатами до міськради, виступаючи на підтримку законно обраної української влади. Серед мітингарів була і Галина Докашенко разом з колегами і студентами.

“Мітинг 17 квітня я достатньо добре запам’ятала. Можливо тому, що саме на цьому мітингу почалась словесна перепалка щодо мера. Місцеві жителі виступали за законно обраного, легітимного мера Євгена Клепа. А бойовики, звісно, хотіли свою кандидатуру. Пам’ятаю, ми йшли на цей мітинг і зробили плакат “Клеп усьому голова”, за аналогією відомого вислова “хліб усьому голова”. Я не можу сказати, що були якісь збройні протистояння. По завершенні мітингу там, де стояли останні ряди мітингувальників, кажуть, що якась штовханина трохи була. Але я про це не можу впевнено сказати, бо її не бачила, оскільки стояла всередині. Загалом тоді доволі багато людей було”, — каже Галина Докашенко.

Саме під час мітингу 17 квітня Володимир Рибак відкрито виступив проти бойовиків, які захопили владу в Горлівці. Того дня він спробував зняти прапор так званої “днр” і повернути український прапор на будівлю міськради. Після цих подій депутат зник.

Новину про зникнення Володимира Рибака пані Галина дізналась від свого чоловіка, який теж був депутатом Горлівської міськради.

“Наступного дня мій чоловік сказав, що після мітингу Володимир Рибак зник і його ніде немає. Тоді ми вже дізналися, що він вийшов на дах міськради, зняв прапор “днр” і знову вивісив прапор України. Потім вже я дізналася, що додому він так і не прийшов, його просто затягнули в машину по дорозі. Родина Володимира Рибака та його друзі тоді дуже хвилювалися за його долю”, — розповідає історикиня.

19 квітня місцеві рибалки знайшли два тіла в річці Казенний Торець біля селища Райгородок. 22 квітня дружина Володимира Рибака впізнала його тіло. Депутата закатували і ще живим скинули в річку.

Ким Володимир Рибак став для горлівчан

Галина Докашенко, як історикиня, каже, що загибель Володимира Рибака дала розуміння того, що окупанти не будуть миритися з проукраїнським населенням.

“Для мене, як для людини та історикині, Володимир Рибак є першою мирною жертвою того протистояння. Я і до сьогодні вважаю, що він є першою жертвою, яка постраждала за свою позицію. Я точно розуміла, що так жорстоко з ним вчинили просто за його проукраїнські погляди. Після загибелі Володимира Рибака до мене прийшло дуже чітке розуміння, що ніякого мирного процесу тут не буде, хоча сам мітинг був мирним. Багато хто в моєму оточенні, з ким ми тоді тісно спілкувалися, дуже переживали ці події”, — згадує педагогиня.

Фактично загибель Володимира Рибака можна оцінювати як факт залякування мирного населення, яке виступало проти окупації. Однак саме після вбивства депутата до людей прийшло чітке усвідомлення того, що врегулювати ситуацію мирним шляхом не вийде.

“Мені здається, що саме від його трагічної смерті пішов незворотний відлік, коли неможливо вже було говорити про якесь мирне примирення або “замирення”, як дехто говорив що треба замиритися. Смерть Володимира Рибака означала незворотність протистояння, яке вже на той час визначилося на Донеччині, і в Горлівці зокрема. Ми всі зрозуміли серйозність подій, що це не просто локальні невеличкі суперечки, а події політичного протистояння”, — зауважила Галина Докошенко.

Історикиня згадує, що у 2015 році Володимиру Рибаку посмертно присвоїли звання Героя України. На її думку, це дуже важливо для пам’яті про ті події. Роботою щодо збереження пам’яті про важливих постатей, які стали символом спротиву окупації, зараз займаються освітяни Горлівського інституту іноземних мов.

“Ми готуємо друге видання навчального посібника “Історія рідного краю. Донеччина: люди — духовність — природа”. У розділ “Люди” ми хочемо дати кілька історичних портретів до тих, що там вже є. Це будуть історичні нариси про Дмитра Чернявського, Володимира Рибака і Степана Чубенка. Також думаю, що ми додамо й четвертий історичний нарис про Олексія Дульнева”, — поділилася Галина Докашенко.

Читайте також:

• “До останнього не вірив, що буде повномасштабна війна”: ветеран з Бахмута про бої за місто, спогади та дім та ставлення до військових
• Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали
• Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2022 року на окупованій Донеччині запрацювало управління росреєстру по “днр”. Ця структура займається реєстрацією та переоформленням нерухомості на ТОТ у російську систему. Також росреєстр частково займається питанням компенсацій, які рф обіцяє виплачувати мешканцям окупованих територій. Очолює росреєстр у “днр” Юрій Сироватко. До 2014 року він працював в українській правоохоронній системі, а потім перейшов на бік рф.

Що відомо про біографію Юрія Сироватка, його роботу правоохоронцем і колабораційну діяльність? Редакція зібрала детальне досьє.

Юрій Сироватко — правоохоронець, який перейшов на бік рф

Юрій Сироватко народився 17 квітня 1978 року в місті Сніжне Донецької області. Закінчив Донецьку спеціальну середню школу міліції в селищі Новожданівка, був курсантом Донецького інституту внутрішніх справ.

Після отримання профільної освіти працював старшим оперуповноваженим у Шахтарському міському та районному відділенні міліції. Згодом дослужився до посади начальника Управління ГУМВС України в Донецькій області по боротьбі зі злочинами, пов’язаними торгівлею людьми.

У 2014 році, після окупації Донецька, Юрій Сироватко перейшов на бік ворога і став працювати в силових структурах так званої “днр”, зокрема прокуратурі.

7 вересня 2018 року ватажок “днр” денис пушилін призначив Сироватка виконуючим обов’язки міністра юстиції “днр”. З червня 2022 року він повноправно вступив на цю посаду.

Що Юрій Сироватко робив на окупованій Донеччині

Перебуваючи на посаді міністра, Юрій Сироватко активно виконував вказівки окупантів щодо формування видимості законності їхньої влади. Він добровільно брав участь у публічних виступах щодо роботи так званих підрозділів юстиції на окупованих територіях. Зокрема, такі виступи були в Маріуполі і Волновасі.

Зокрема, Юрій Сироватко публічно брав участь у відкритті відділення РАЦСу в окупованому Маріуполі навесні 2022 року. Він звітував, що в РАЦС завезли всі необхідні бланки і печатки окупаційної влади, а також заявив, що рф, нібито, зберегла всі архіви, попри руйнування міста. Таким чином Юрій Сироватко налагоджував роботу окупаційних органів влади. До Маріуполя відділення РАЦСів, які оформлювали документи за російським зразком, посадовець відкрив у Волновасі, Нікольському та Мангуші.

Також у травні 2022 року Юрій Сироватко підписав угоду про співпрацю між міністерством юстиції “днр” та міністерством юстиції рф. Воно передбачало стажування працівників юстиції окупованої Донеччини в підвідомчих службах та установах мін’юсту рф. Таким чином окупаційна влада Донеччини закріпила своє співробітництво з росією.

Причетність до утримання українських полонених

Окрім цього, Юрій Сироватко особисто займався питаннями утримання на території “днр” полонених бійців “Азовсталі”. У травні 2022 року він публічно показав пропагандистам місце, де, нібито, тримали 2 500 полонених українців. Він звітував про умови, в яких вони перебувають. Полонених, нібито, забезпечували триразовим харчуванням і необхідним лікуванням. Також Сироватко спростовував інформацію про катування.

Водночас, у одному з відеосюжетів Юрій Сироватко каже, що українським військовополоненим, в тому числі, тим, які здалися на “Азовсталі” може загрожувати смертна кара.

Примітка. В липні 2022 року у російський змі публікували інформацію про те, що двох бійців “Азова” засудили до смертної кари в днр. За інформацією пропагандистів, бойовики хочуть вбити Костянтина “Фокса” Нікітенка та Миколу “Фроста”. У самопроголошеній республіці подібні повідомлення з’являлися ще в середині червня. Раніше про цей вирок повідомив і Сироватко.

“Батальйон “Азов”, за нашими законами, — це злочинці, яким світить від 15 років до пожиттєвої кари, до смертельної кари. Це буде вирішувати суд. І той, якому висувають звинувачення, це вже не полонений, він переходить з категорії полоненого, в категорію обвинуваченого/злочинця, і він тут знаходитися не буде. Вони будуть переміщуватися в СІЗО. Все, це звичайні злочинці, і будуть утримуватися в СІЗО, як злочинці”, — казав Сироватко.

29 квітня 2022 року на каналі “май днр” пропагандисти публікують сюжет з етеру “Росія-24”, з Сироваткою, на ньому він уже заявив про те, що нібито, “з’являються факти про причетність українських націоналістів до злочинів, понад сто осіб заарештовано слідством і доставлено до СІЗО…”.

“Взагалі кажучи, всі 4 тисячі полонених кухарів і хліборізів ЗСУ та нацбатів є беззаперечними злочинцями. Я навіть не кажу про 8 років вбивств мирного населення Донбасу, але запитайте у мешканців Маріуполя, що вони витворяли з мирними. Тож слідчим органам ДНР і Росії доведеться багато працювати”, — заявляв Сироватко.

Юрій Сироватко про компенсації мешканцям ТОТ

У січні 2023 році Юрія Сироватка звільнили з посади міністра, а вже у квітні цього року він отримав нову посаду. Сироватко очолив так званий “верховний суд днр“.

Зараз Юрій Сироватко обіймає посаду очільника управління росреєстру по “днр”. Офіційної інформації про те, коли він очолив цю структуру, у відкритих джерелах немає. Публічно як очільник росреєстру в “днр” він фігурує з жовтня 2023 року.

Росреєстр у “днр” займається реєстрацією майна та переоформленням нерухомості на ТОТ у російську систему. Також росреєстр частково займається питанням компенсацій, які рф обіцяє виплачувати мешканцям окупованих територій. Адже саме на основі документів з росреєстру людям обіцяють платити кошти.

Однак з 2023 року окупанти так і не можуть налагодити механізм виплати компенсацій. А нещодавно Юрій Сироватко дав нові “умови” для отримання коштів. Він офіційно зазначив, що власники зруйнованого майна на ТОТ мають відмовитися від права власності на житло та зняти його з російського кадастрового обліку. При цьому раніше людей змушували навпаки ставити житло на облік.

Сироватко зазначив, що тепер процедура вимагає мешканців ТОТ замовити витяг з російського реєстру нерухомості, запросити кадастрового інженера для складання акта обстеження, а потім подати заяву на компенсацію. Та роз’яснення, що робити людям, якщо не має доступа до їхніх міст, посадовець не надав. Наприклад, доступ цивільних до Бахмута обмежено, тому скласти необхідний акт обстеження там фактично неможливо.

Ймовірно окупанти роблять це свідомо для виправдання невиплат компенсацій. Мешканці ТОТ вже висловлювали свої побоювання, що можуть просто втратити житло, відмовившись від права власності.

Юрій Сироватко: суд в Україні і санкції

Працівники ДБР ініціювали розслідування стосовно Юрія Сироватка. У 2023 році в суд направили два обвинувальних акти щодо колабораційної діяльності колишнього українського правоохоронця.

У листопаді 2024 року Печерський районний суд Києва заочно визнав Юрія Сироватка винним у колабораційній діяльності. Йому призначили покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України Юрій Сироватко перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

• з 15 березня 2019 року — під санкціями Канади;
• з 8 квітня 2022 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
• з 4 травня 2022 року — під санкціями Австралії;
• з 27 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії;
• з 23 серпня 2022 року — під санкціями Нової Зеландії;
• з 21 березня 2024 року — під санкціями Швейцарії.

Читайте також:

• Стали героями історій пропагандистів: подружжя з Авдіївки підозрюють у виправдовуванні росії
• Виступав під українським прапором, а зараз міністр у “днр”: досьє на Максима Швеця
• Путін похвалив ватажка “днр” за швидкі темпи відбудови окупованого Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!