На Дніпропетровщині стартувала реєстрація на отримання грошової допомоги від благодійного фонду “Право на захист”. Загальна сума допомоги складає 10 800 гривень на людину, виплати тривають шість місяців.

Про це повідомляє Управління праці та соціального захисту населення міста Покров.

Грошова допомога ВПО від “Право на захист” на Дніпропетровщині

У Покровській громаді Дніпропетровської області стартувала реєстрація на грошову допомогу від благодійного фонду “Право на захист”. Сума допомоги складає 1 800 гривень на людину на місяць. Виплати тривають протягом шести місяців, загальна сума допомоги складає 10 800 гривень.

Подати заявку на допомогу можуть ВПО або місцеві жителі, які мають низький дохід. Домогосподарства повинні мати щомісячний дохід менш ніж 8 422 гривень на людину, щоб відповідати критеріям відбору.

Також при відборі враховують критерії вразливості й обставини:

• статус зайнятості;
• наявність інвалідності або серйозного медичного стану;
• розмір і склад домогосподарства (наприклад, домогосподарства з батьками-одинаками);
• вік членів домогосподарства;
• статус переміщення;
• стратегії подолання труднощів, пов’язані із засобами до існування.

Подати заявку на участь у програмі підтримки можна за посиланням.

Читайте також:

• ВПО зможуть оформити виплати через портал ПФУ вже у квітні: що потрібно знати
• Бахмутяни у Дніпрі можуть отримати грошову допомогу від GEM: коли і куди звертатися
• Як працює бахмутська Рада ВПО: чи приймають звернення від мешканців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Програма міжнародного обміну студентами Erasmus+ — це не лише можливість здобути європейську освіту, а й шанс стати справжнім амбасадором своєї країни за кордоном. Студентка з Бахмута Анастасія Щекодіна завжди мріяла про навчання за обміном. На третьому курсі дівчина наважилася подати документи та пройшла відбір до університету в естонському місті Тарту.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з бахмутянкою про те, як проходить адаптація в Естонії, чим європейська освіта відрізняється від української та як іноземці реагують на правду про війну в Україні та знищений Бахмут.

Від мрії до реальності: як бахмутянка долучилася до програми Еразмус+

Про можливості навчання за кордоном Анастасія Щекодіна дізналася ще на першому курсі під час ознайомчих заходів в університеті. Проте, щоб морально підготуватися до такого кроку, їй знадобився час. На третьому курсі за активної підтримки батьків дівчина подала заявку — і пройшла з першого разу.

Часто студентів відлякує бюрократія, проте бахмутянка запевняє, що процес є цілком підйомним.

“Коли ти бачиш всі ці документи, дійсно стає страшно. І я розумію студентів, які відмовляються від цієї можливості, тому що думають, що вони їх не зберуть. Але якщо на факультеті хороший координатор мобільності, то він буде з усім допомагати. Також студенти, які вже були на Еразмусі раніше, координують і допомагають“, — ділиться досвідом Анастасія.

Рівень англійської мови вона підтвердила без складних міжнародних іспитів — за допомогою документа “Language Assessment”, який заповнила її викладачка з університету. Що стосується конкуренції, то загалом по українському вишу вона була надзвичайно високою, проте на конкретному факультеті дівчини бажаючих виявилося мало, що зіграло їй на руку.

Оформлення документів з естонською стороною пройшло дуже швидко. Естонія — максимально діджиталізована країна, тому весь електронний документообіг з координаторами зайняв близько двох тижнів.

Поїздка та перші враження від Естонії

Анастасія приїхала до студентського гуртожитку в місті Тарту. За її словами, умови проживання там новіші та чистіші за українські реалії. Але найбільшим культурним шоком стала не архітектура, а поведінка місцевих та іноземних студентів.

У перший же день до неї вибігла знайомитися сусідка з Німеччини, яка одразу почала її обіймати та щиро розпитувати про життя. Для українки, яка звикла до більш закритої поведінки людей в умовах війни, така швидка комунікація стала незвичним досвідом. Проте проблем із пошуком друзів не було: студентські гуртожитки постійно організовують заходи для соціалізації.

Мовного бар’єра дівчина не відчула. Молодь в Естонії чудово володіє англійською, як і працівники банків чи інших установ. Проте Анастасія помітила цікаву деталь: старше покоління естонців часто переходить на російську, особливо тоді, коли розуміє, що перед ними стоїть українець.

“Коли я в поліції отримувала дозвіл на проживання і тимчасовий захист, вони побачили, що я українка, і автоматично перейшли на російську. Вони навіть не продовжували говорити зі мною англійською. Але я продовжувала говорити з ними українською, і, в принципі, вони мене розуміли“, — розповідає студентка.

Єдиним серйозним психологічним випробуванням для дівчини стали розмови у місцевому суспільстві про можливий напад росії на країни Балтії. Усвідомлення того, що вона перебуває у чужій країні і не знає, куди бігти у разі небезпеки, викликало тривогу.

Що іноземці знають про війну

Студентам за кордоном часто доводиться виконувати просвітницьку місію. Анастасія зіткнулася з тим, що деякі європейці не до кінця розуміють українські реалії.

“Зі мною жила француженка. Вона думала, що ми не можемо пересуватися вільно по країні, що ми сидимо в одному місці і ніде не рухаємося. Я пояснювала, що в нас таке саме життя: люди працюють, діти ходять в школу, в садочки, ми навчаємось. Просто є обстріли, і ми ховаємось. Для неї також було дивно, що чоловіки після 25 років військовозобов’язані і не можуть виїжджати“, — згадує бахмутянка.

Дівчина зазначає, що часто доводилося розвіювати й міфи про те, що українська та російська мови — це одне й те саме, а також пояснювати, що Україна — це незалежна держава. Окремою темою для розмов було рідне місто студентки. Зазвичай європейці не знають, де знаходиться Бахмут, тому дівчина показувала Донеччину на карті.

“Я кожному з них говорила, що я була вимушена виїхати зі свого міста, тому що росня його окупувала і знищила повністю. Їм дуже шкода, вони завжди нас підтримують словами. Але мені здається, вони до кінця не можуть повірити, що у 21 столітті якась країна може прийти і знищити місто“, — зазначає Анастасія.

Відпочинок від сирен та відмінності в освіті

Перебування в Естонії дозволило студентці морально відновитися після життя в умовах постійних повітряних тривог. Оскільки її родина та друзі перебували у відносно безпечних регіонах України, балансувати між навчанням та моніторингом новин було простіше.

“Я по собі побачила, що дуже емоційно відпочила, бо я там не боялася, що вночі мені прийдеться десь вставати чи якась тривога буде“, — зізнається дівчина.

Відмінності Анастасія Щекодіна помітила й в освітньому процесі. На відміну від України, в Естонії головний акцент робиться на лекційний матеріал, частину з якого студентам надають виключно у відеоформаті для самостійного опрацювання. Ще однією суттєвою відмінністю є постійна командна робота: майже всі практичні завдання та семестрові проєкти в естонському виші виконуються виключно у групах. Крім того, європейські викладачі більш вимогливі до дисципліни та суворо контролюють відвідуваність. Для студентів існує чітко визначена кількість дозволених пропусків, перевищення якої гарантовано призведе до проблем із закриттям предмета.

Поради для студентів з Донеччини

Анастасія переконана, що програма міжнародного обміну — це не лише про академічні знання, а й про розширення світогляду, нові культури та корисний нетворкінг. Студентам, які бояться спробувати, вона радить просто почати діяти.”Коли ти починаєш збирати документи, ти вже перестаєш боятися, тому що ти розумієш, що це не так складно, як здається. Я б ще порадила тим, хто боїться їхати на довгий період, звернути увагу на короткострокову мобільність або безкоштовні волонтерські програми. Ти їдеш на тиждень-два, пробуєш себе в європейському середовищі, і тоді з’являється натхнення поїхати на довгостроковий Еразмус“, — підсумовує студентка.

Читайте також:

Від Бахмута до Массачусетсу: як 17-річний Богдан виграв навчання за $166 000 і здійснив свою “американську мрію” завдяки Ukraine Global Scholars

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Заступники голови Донецької ОДА — Ігор Бойко, Олександр Шевченко і Юрій Ключка — оприлюднили свої декларації. Ми проаналізували доходи, нерухомість та інші активи трьох посадовців і зібрали головне про їхні статки.

Що декларували заступники голови Донецької ОДА за 2025 рік — детально в матеріалі.

Ігор Бойко, Донецька ОДА, декларація

Згідно з декларацією, Ігор Бойко спільно з дружиною Ганною володіють трьома об’єктами нерухомості. Серед них на Ігоря Бойка оформлений один — земельна ділянка площею 17 000 м² в Лубенському районі Полтавщини, придбана у грудні 2019 року. Її вартість не вказана.

Дружина Ігоря Бойка володіє двома об’єктами нерухомості, всі вони у Краматорську:

• будинок площею 118,4 м² (дата набуття — 09.02.2019). Вартість на дату набуття — 494 050 гривень. Ігор Бойко має право на користування будинком;
• земельна ділянка площею 651 м² (дата набуття — 09.02.2019). Вартість на дату набуття — 18 000 гривень.

Ігор Бойко також має легковий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2018-го року випуску вартістю 630 000 гривень.

Заробітна плата Ігоря Бойка за 2025 рік склала 2 087 274 гривень, що на місяць у середньому 173,9 тисяч гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 475 631 гривень — пенсія;
• 9 556 гривень — дохід від надання майна в оренду.

Ганна Бойко отримала 300 542 гривень зарплати у військовій частині А-4638 та 378 231 гривень у ТОВ “Брокард-Україна”. Окрім цього, дружина Ігоря Бойка у 2025 році отримала:

• 225 805 гривень пенсії;
• 1 800 000 гривень одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця;
• 9 913 гривень соціальних виплат від Донецького обласного центру зайнятості.

Окрім цього, заступник голови Донецької ОДА задекларував грошові активи. Це 78 000 доларів готівкою і 75 431 гривень на банківських рахунках, якими володіє Ігор Бойко. Та 23 000 євро готівкою, 1 430 922 гривень і 1 160 доларів на банківських рахунках, якими володіє Ганна Бойко.

Олександр Шевченко, Донецька ОДА, декларація

Згідно з декларацією, Олександр Шевченко спільно з дружиною Оксаною володіють трьома об’єктами нерухомості. Серед них на Олександра Шевченка оформлені два, всі вони в окупованій Новогродівці Покровського району:

• будинок площею 48,82 м² (дата набуття — 12.04.2002). Вартість на дату набуття — 2 302 гривень;
• земельна ділянка площею 828 м² (дата набуття — 24.10.2002). Вартість не вказана.

Дружина Олександра Шевченка володіє одним об’єктом нерухомості теж в окупованій Новогродівці. Це квартира площею 35,9 м², придбана у квітні 2004 року. Її вартість на момент набуття — 4 017 гривень.

Також Олександр Шевченко орендує квартиру (площа не вказана) у Павлограді. Дата набуття права оренди — 11 червня 2024 року.

Олександр Шевченко також має легковий автомобіль NISSAN PATHFINDER 2007-го року випуску вартістю 252 000 гривень.

Заробітна плата Олександра Шевченка за 2025 рік склала 1 898 169 гривень, що на місяць у середньому 158,1 тисяч гривень.

Окрім цього, заступник голови Донецької ОДА декларує грошові активи, якими володіє спільно з дружиною. Це 60 000 доларів та 5 000 євро готівкою.

Юрій Ключка, Донецька ОДА, декларація

У декларації Юрія Ключки за 2025 рік йдеться, що він разом з дружиною Анною володіють трьома об’єктами нерухомості. Серед них на Юрія Ключку оформлений один — земельна ділянка площею 500 м² у Білосарайській Косі Маріупольського району. Ділянка придбана у квітні 2013 року. Її вартість не вказана.

Дружина Юрія Ключки володіє двома об’єктами нерухомості, всі вони в Покровську:

• квартира площею 28,9 м² (дата набуття — 13.12.2018). Вартість на дату набуття — 109 820 гривень;
• квартира площею 58,4 м² (дата набуття — 21.07.2020). Вартість на дату набуття — 206 291 гривень.

Окрім цього, родина має у безоплатному користуванні квартиру і житловий будинок. Дружина і двоє синів посадовця з липня 2024 року безоплатно користуються квартирою у Дніпрі площею 48 м², а сам Юрій Ключка з жовтня 2025 року користується житловим будинком у селі Новостепанівка Краматорського району.

Юрій Ключка також має сім транспортних засобів:

• легковий автомобіль NISSAN LEAF 2013-го року випуску вартістю 9 870 гривень;
• легковий автомобіль ВАЗ 21213 2005-го року випуску, вартість не вказана;
• вантажний автомобіль ЗАЗ LANOS 2013-го року випуску вартістю 9 112 гривень;
• легковий автомобіль FORD ESCAPE 2019-го року випуску вартістю 435 000 гривень;
• два причепа ОДИСЕЙ-5 2012-го року випуску, вартість не вказана;
• надувний човен GRAND F480 2012-го року випуску, вартість не вказана.

Заробітна плата Юрія Ключки за 2025 рік склала 2 257 765 гривень, що на місяць у середньому 188,1 тисяч гривень. Окрім цього, він отримав 1 606 гривень у межах програми “Національний кешбек”.

Анна Ключка за 2025 рік отримала 12 040 гривень виплат при народженні дитини.

Декларує посадовець і грошові активи. Це 900 000 гривень, 100 000 доларів і 1 600 євро готівкою та 117 319 гривень і 1 955 євро на банківських рахунках. Анна Ключка має 150 000 гривень і 10 000 доларів готівкою та 3 385 гривень на банківських рахунках. Син посадовця Михайло має 2 400 гривень на банківському рахунку.

Читайте також:

• Мільйонна зарплата і 75 тисяч у валюті готівкою: що показує декларація першого заступника голови Донецької ОДА Юрія Винокурова
• Нова квартира і 2,5 мільйонів компенсації: що показав у декларації заступник начальника Часовоярської МВА
• Вадим Філашкін подав декларацію за 2025 рік: яку зарплату та майно вказав

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!