В останні дні на Донеччині спостерігається суттєве збільшення кількості людей, які хочуть виїхати. Через погіршення безпекової ситуації, обстріли критичної інфраструктури, проблеми з газо- та електропостачанням мешканці прифронтових громад масово залишають небезпечні райони.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Богдан Зуяков.

Активізація евакуації з Дружківки та сусідніх громад

Найбільш інтенсивно евакуація відбувається з району Дружківки Донецької області. Саме тут останніми днями фіксується різке зростання кількості заявок на виїзд. Причинами стали регулярні обстріли, пошкодження газопостачання та тривалі відключення електроенергії, що унеможливлюють нормальне проживання цивільного населення в зимовий період.

За словами волонтера, інтенсивність евакуації в окремі дні перевищує попередні показники в рази.

“Останні три дні інтенсивність евакуації дуже висока, значно активніша, ніж була раніше“, — зазначає волонтер.

Окрім Дружківки, люди активно виїжджають із Костянтинівки, Лиману, Миколаївки поблизу Слов’янська, а також із населених пунктів Краматорсько-Слов’янської агломерації та Сіверського напрямку. Частина мешканців самостійно дістається відносно безпечних зон, де їх вже підхоплюють евакуаційні групи волонтерів.

Окремо відзначається зростання кількості родин з дітьми, які раніше з різних причин відкладали виїзд, але нині змушені евакуюватися через різке загострення ситуації.

Обсяги евакуації та робота служб

За словами Богдана Зуякова, за останній тиждень лише одна волонтерська команда евакуювала близько 50 осіб. Водночас з окремих міст, зокрема з Костянтинівки, за кілька днів могли виїхати до 200 людей. У процесі задіяні не лише волонтери, а й ДСНС та поліція, які здійснюють масову евакуацію цивільних.

Найбільшу частку евакуйованих становлять маломобільні люди, пенсіонери віком “65 плюс”, а також родини з дітьми. У Дружківці це переважно люди старшого віку та маломобільні мешканці, тоді як із Краматорсько-Слов’янської агломерації дедалі частіше виїжджають саме сім’ї з дітьми.

Основні ризики зимової евакуації

За словами волонтера, найбільшою загрозою під час евакуації залишаються атаки дронів, які ускладнюють логістику та становлять небезпеку для будь-якого транспорту — евакуаційного, поліцейського чи військового. Додатковим фактором є зимові погодні умови: ожеледиця на дорогах обмежує можливість маневру, що робить транспорт особливо вразливим до ударів з повітря.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: назвали 4 міста, з яких найбільше виїздять люди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ГО “Десяте Квітня” разом з УВКБ ООН запускає програму ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві на 2026 рік. Заявки приймаються від власників житла, які придбали його після початку повномасштабного вторгнення, і це житло таке, що потребує ремонту для безпеки та комфорту.

Як подати заявку — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як ВПО у Полтаві можуть подати заявку на ремонт житла у 2026 році

Громадська організація “Десяте Квітня” спільно з Агентством ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) оголошує початок реєстрації на 2026 рік для програми ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві, повідомляє Полтавська ОВА.

Участь можуть брати ВПО, які проживають у житлі:

• що перебуває у власності;
• умови якого не відповідають мінімальним стандартам безпеки та комфорту.

Пріоритет надається:

• домовласникам у сільській місцевості та малих містах Полтавщини;
• сім’ям у вразливих життєвих обставинах.

Програма покриває найнеобхідніші види ремонту, включно з:

• вікнами, дверима, дахом, підлогою, утепленням;
• водопостачанням, електрикою, каналізацією та іншими базовими ремонтами для безпечного та комфортного проживання.

Як подати заявку у Полтаві:

1. Через уповноважених представників вашої громади.
2. Самостійно, заповнивши KOBO-форму.
3. Телефонна гаряча лінія: 0800 33 28 58.

Зверніть увагу, що подання заявки не гарантує отримання допомоги. Всі заявки проходять перевірку та затвердження.

До теми:

У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ця зима стала черговим випробуванням для України. Росіяни намагалися забрати світло й тепло, атакуючи інфраструктуру, але не змогли забрати людяність. Українці продовжують дивувати світ своєю стійкістю, турботою про ближніх та здатністю знаходити світло навіть у найтемніші часи.

Редакція зібрала 10 історій про добрі вчинки та моменти цієї зими.

Теплі светри для тварин Харкова

У Харкові працівники муніципального центру догляду за тваринами об’єдналися зі швачками-волонтерками заради порятунку чотирилапих. Разом вони пошили 100 теплих светрів для короткошерстих собак, які мешкають у міському притулку. Матеріалом слугував одяг, який небайдужі містяни приносили для утеплення вольєрів. Старі речі отримали друге життя, зігріваючи тих, хто не може попросити про допомогу. Наразі у притулку перебуває близько 500 тварин.

Гімн у дитячому бомбосховищі

“Дитяче бомбосховище” — словосполучення, якого не має існувати в цивілізованому світі. Але в українських реаліях воно має місце бути. Цієї зими мережу зворушили кадри, де малеча, ховаючись від російських ракет, співає гімн України.

День народження всупереч війні

Російські атаки на енергосистему намагаються вкрасти в українських дітей дитинство, замінюючи радість страхом. Проте українці чинять опір. Батьки влаштовують святкування днів народження навіть при свічках та ліхтариках. Посмішка дитини, яка задуває свічки на торті у темній кімнаті, стає символом перемоги життя над темрявою.

Танець мрії на Київщині

Інструкторка з фігурного катання Катерина перетворила замерзле водосховище на Київщині на сцену для здійснення мрії. Її танець на льоду на тлі зимового заходу сонця став справжнім перформансом. Це нагадування про те, що навіть у найскладніші часи є місце для краси та мистецтва.

Луцьк ділиться світлом з Одесою

Коли Одеса на декілька днів поринула у повну темряву через масовані обстріли, діти з Луцька вирішили підтримати містян. Вони організували збір та передачу “світла” — ліхтариків та необхідних речей — для одеситів.

Ковзани на вулицях міст

Ворог розраховував, що відсутність комунальних послуг та заледенілі вулиці деморалізують населення. Натомість українці перетворили ожеледицю на розвагу. У центрах міст люди ставали на ковзани, а там, де вчора була дорога, каталися на лижах.

Громади, що об’єднуються у темряві

Після тривалих відключень світла та тепла українці продемонстрували здатність до самоорганізації. Зокрема, цілі будинки у Києві виходять у двори, готують їжу на відкритому вогні та підтримують одне одного. І це стало масовим явищем.

Любов, що долає перешкоди

Зворушливий приклад незламності продемонстрував український ветеран. Попри втрату кінцівки та протезування, він не відмовив доньці у зимових розвагах. Батько грав із дитиною у снігу, доводячи, що для батьківської любові не існує обмежень, а підтримка сім’ї допомагає жити далі після поранень.

Чай для комунальників

Цієї зими комунальні служби працювали в інтенсивному режимі, ліквідовуючи наслідки снігопадів та обстрілів. Вдячні містяни та власники кафе відповіли турботою на працю: вони пригощали працівників гарячим чаєм та їжею просто на вулиці. Цей ланцюг вдячності підтримує тих, хто забезпечує життєдіяльність міст.

Новий рік у 15 км від фронту

Краматорськ, що знаходиться всього за 15 кілометрів від лінії зіткнення, залишається містом життя. Місцеві жителі, попри постійну небезпеку, знайшли сили відзначити Новий рік.

Читайте також:

5 українських серіалів, які варто подивитися: сучасне українське кіно

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!