У 2026 році в Україні продовжує діяти розгалужена система державної підтримки для оплати житлово-комунальних послуг. Згідно з чинним законодавством, певні категорії громадян мають право на суттєві знижки або повне звільнення від платежів.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала детальний огляд того, на які послуги поширюються пільги та хто саме може ними скористатися.

На які послуги поширюються державні пільги

Відповідно до встановленого Порядку надання пільг, держава забезпечує часткову або повну компенсацію витрат на широкий спектр сервісів. До цього переліку включено:

• користування житлом (оплата за квартиру, утримання будинку та прибудинкової території);
• управління багатоквартирним будинком;
• централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення;
• теплопостачання, електроенергія, постачання та транспортування природного газу;
• централізоване опалення та вивезення побутових відходів;
• закупівля твердого палива або скрапленого газу.

Повний перелік категорій пільговиків у 2026 році

Право на отримання пільг мають громадяни, чий соціальний статус визначений законом. До основних категорій належать:

• захисники та їхні родини: учасники бойових дій, інваліди війни та сім’ї загиблих або померлих військовослужбовців.
• учасники соціальних рухів: особи, які постраждали під час Революції Гідності.
• постраждалі від радіації: ліквідатори аварії на ЧАЕС, їхні сім’ї та діти з інвалідністю, що виникла внаслідок катастрофи.
• ветерани та герої: учасники війни, особи з особливими заслугами, вдови та батьки загиблих героїв.
• силовики та ветерани служби: ветерани військової служби та інших силових структур, а також родини загиблих працівників цих відомств.
• жертви репресій та переслідувань: реабілітовані громадяни, колишні в’язні концтаборів та гетто.
• соціально вразливі групи: багатодітні та прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.
• сільська інтелігенція: пенсіонери, які працювали у сільській місцевості у сферах освіти, медицини чи культури.

Хто може не платити за комунальні послуги

Згідно з чинним законодавством України, учасники бойових дій (УБД) мають право на знижку 75% при оплаті комунальних послуг — газу, електроенергії, опалення та палива. Якщо ж військовий отримав інвалідність, пов’язану зі службою, держава повністю компенсує вартість комунальних послуг — пільга становить 100%.

Окрема категорія пільговиків визначена Законом України №2189. Відповідно до нього, громадяни, які не проживали за місцем реєстрації понад місяць і можуть це документально підтвердити, звільняються від сплати за гарячу воду. Опалення доведеться оплачувати лише у випадку, якщо тепло подається централізовано на весь будинок. Послуги, що надаються за індивідуальними лічильниками, оплачуються згідно з фактичними показниками приладів обліку. Підтвердженням відсутності можуть бути довідка ВПО, документ про перетин державного кордону або військовий квиток.

Також власники житла, зруйнованого внаслідок війни, мають право не сплачувати за газ та електроенергію. У деяких випадках для цього необхідно подати заяву до місцевих комунальних служб, щоб припинити нарахування платежів.

Окрім того, окремі категорії пенсіонерів, які мешкають у сільській місцевості та до виходу на пенсію працювали в освіті, медицині або культурі, можуть бути повністю звільнені від оплати комунальних послуг. Для оформлення пільги необхідно звернутися до Пенсійного фонду й надати довідку з попереднього місця роботи.

Усі відповідні норми були актуальними як для минулого року, так і для теперішнього.

Куди подати документи для призначення пільг

Для призначення пільг необхідно спочатку подати заяву про внесення до Реєстру осіб, які мають право на пільги. Після цього подається заява безпосередньо на призначення виплат за ЖКП.

Варіанти подачі документів:

• особисто: у найближчому сервісному центрі Пенсійного фонду України.
• дистанційно через інтернет: за допомогою порталу електронних послуг ПФУ або мобільного додатка фонду.
• поштою: надіславши заповнені форми на адресу ПФУ.

Зазначається, що попередньо необхідно подати заяву про внесення в Реєстр осіб, які мають право на пільги за спеціальною формою.

Читайте також:

Як зігрітися без світла та опалення: практичні поради на час блекаутів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!