Бахмутська МВА ухвалила Програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2026 рік. Загальний обсяг фінансування становить понад мільйон гривень. Кошти спрямують на заходи з розвитку мистецької освіти, бібліотечної і музейної справи.

Звідки братимуть фінансування і які заходи передбачені, розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на Програму.

Програма збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2026 рік: фінансування

У Програмі збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2026 рік йдеться, що загальний обсяг фінансування для її реалізації складає 1 054 700 гривень. Із них:

• 605 200 гривень з бюджету Бахмутської громади;
• 449 500 гривень з інших джерел.

Кошти державного та обласного бюджетів для реалізації Програми не залучатимуть.

Заходи Програми збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2026 рік

У Програмі зазначено, що її метою є збереження культурного коду громади, його передача майбутнім поколінням та створення основи для відновлення культурного простору після деокупації. Загалом на 2026 рік передбачені 42 заходи, спрямовані на розвиток музейної справи, бібліотечної справи, клубної справи та мистецької освіти.

Заходи з розвитку музейної справи передбачають розробку і створення нових експозицій, виставок та популяризацію технології гіпсового лиття, яке раніше пропонували внести до списку нематеріальної культурної спадщини Донеччини. Серед запланованих заходів:

• продовження науково-дослідної роботи, включно з вивченням та документацією історії та технологій гіпсового лиття Бахмутської міської громади;
• підготовка і видання Книги пам’яті загиблих захисників та захисниць України, мешканців Бахмутської громади;
• розробка наукової концепції експозиції музею за закріпленими хронологічними періодами;
• вивчення об’єктів історичної спадщини Бахмутської громади, фіксація втрат і руйнувань внаслідок війни;
• розширення співпраці з науковими, освітніми, культурними установами України та зарубіжних країн щодо реалізації спільних науково-дослідницьких проєктів у галузі регіональної історії та краєзнавства;
• організація онлайн-виставок живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва, тематичних онлайн-виставок до державних свят і пам’ятних дат;
• створення музейних куточків при осередках підтримки Бахмутської громади та експозиції “Битва за Бахмут” у Національному музеї історії України у Другій світовій війні;
• створення інтерактивних виставок, віртуальних екскурсій, запису і презентації усних історій мешканців Бахмутської громади та носіїв традиції гіпсового лиття;
• участь у грантових програмах, онлайн-заходах з вивчення сучасних підходів до маркетингу Бахмутського краєзнавчого музею.

У межах розвитку бібліотечної справи передбачені заходи, спрямовані на поповнення бібліотечних фондів, а також розширення партнерства з бібліотечними закладами в різних регіонах. Зокрема:

• поповнення книжкових поличок при осередках підтримки Бахмутської громади;
• звернення до видавництв, бібліотек України, участь у грантових програмах;
• розвиток партнерства з Львівською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Романа Іваничука, Дніпропетровською обласною бібліотекою для дітей, Жовтоводською централізованою бібліотечною системою;
• реалізація проєкту “Почути світ, щоб бачити життя” — робота з людьми з вадами зору та людьми старшого віку;
• залучення нових користувачів шляхом забезпечення доступу до культурних ресурсів незалежно від місця перебування.

Серед заходів клубної справи можна виокремити роботу щодо залучення людей до культурного життя, а також розширення культурних осередків для ветеранів та їх родин. Зокрема, заплановано:

• оновлення механізму діяльності, надання культурних послуг, підвищення рівня залучення мешканців Бахмутської громади та інших ВПО до споживання доступних культурних послуг у приймаючих громадах;
• психологічне розвантаження та культурна адаптація ВПО з Бахмутської громади;
• створення та супровід клубів, гуртків і творчих об’єднань для ветеранів та членів їх сімей, організації зустрічей, тематичних заходів та творчих майстерень, спрямованих на їх соціальну інтеграцію та реабілітацію;
• створення сучасного затребуваного культурного продукту;
• відродження та підтримка національної культури, народної пісні, музики, декоративно-ужиткового мистецтва;
• збереження та популяризація нематеріальної культурної спадщини Бахмутської громади, зокрема елементу “Практика гіпсового лиття” через системну роботу з носіями традиції, організацію тематичних майстер-класів, їх фіксацію в аудіо-, відео- та цифровому форматі для створення архіву знань;
• участь у міських, регіональних, обласних, Всеукраїнських, Міжнародних фестивалях, конкурсах, оглядах, виставках самодіяльного образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, інших культурно-мистецьких заходах для презентації локальної ідентичності, зокрема елементу “Практика гіпсового лиття”, а також культур національних меншин громади.

Для розвитку мистецької освіти передбачено розвиток офлайн- та онлайн-методів навчання, щоб забезпечити вільний доступ до якісної освіти.

Читайте також:

• Зеленський розглянув петицію про присвоєння Бахмуту звання міста-героя
• Скільки коштів заклали на заходи Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік
• Бахмутська МВА лишила незмінним проєкт бюджету громади на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які отримали житловий сертифікат за знищене внаслідок війни житло, можуть не втратять його , якщо не використають протягом перших 30 днів. Інформація про те, що після цього терміну сертифікат нібито анулюють, не відповідає дійсності. Насправді 30-денне обмеження стосується бронювання коштів, а не строку дії самого документа.

Про це пояснили фахівці чат-бота “Юридичний порадник для ВПО”.

Чи анулюють житловий сертифікат через 30 днів

Житловий сертифікат не згорає через 30 днів після його отримання. Цей строк стосується підтвердження можливості фінансування придбання нового житла. Відповідно до пункту 52 Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №600 від 30 травня 2023 року, підтвердження фінансування діє протягом 30 календарних днів. На цей період кошти резервують для власника сертифіката.

Саме протягом цих 30 днів потрібно здійснити необхідні дії для придбання житла та укласти відповідний договір. Якщо людина не встигла придбати нерухомість, заброньовані кошти повертаються до програми й можуть бути використані для інших заявників. Однак сам житловий сертифікат залишається чинним. Власник сертифіката може повторно звернутися для бронювання коштів. Водночас у такому разі доведеться знову очікувати на фінансування.

Скільки часу діє житловий сертифікат

Законодавство передбачає, що звернутися для фінансування придбання житла за житловим сертифікатом можна протягом п’яти років із дня його видачі. Отже, якщо людина отримала сертифікат, але ще не знайшла відповідну квартиру чи будинок, вона не зобов’язана бронювати кошти протягом 30 днів після отримання документа.

Юристи також пояснюють, що тимчасова відсутність фінансування у програмі не означає анулювання сертифіката. У такому випадку розгляд звернення призупиняють, а після появи коштів поновлюють автоматично.

Коли краще бронювати кошти за житловим сертифікатом

Фахівці наголошують, що універсального рішення щодо моменту бронювання коштів немає.

Якщо людина вже знайшла житло та домовилася з продавцем, варто враховувати строки оформлення документів і готовність сторін до укладення договору.Якщо ж відповідного житла ще немає, слід пам’ятати, що після підтвердження фінансування на використання заброньованих коштів буде 30 календарних днів.

Водночас відкладати бронювання теж може бути ризиковано: після вибору нерухомості кошти не завжди вдається отримати одразу, а продавець може не погодитися чекати. Таким чином, 30 днів — це строк дії бронювання коштів, а не житлового сертифіката. Навіть якщо бронювання завершилося без придбання житла, власник не втрачає право повторно звернутися по фінансування в межах установленого п’ятирічного строку.

До теми:

Житловий сертифікат та ваучер: різниця між двома програмами державної підтримки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, який став лідером за кількістю атак. Також інтенсивність штурмів зросла на Покровському та Слов’янському напрямках. Водночас на Лиманському напрямку кількість атак пішла на спад, а на Краматорському — російська армія наступальних дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де відбулося різке посилення тиску. Українські військові відбили тут 23 атаки, що на 12 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Дружківки, Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Вільного та Русиного Яру.

Активізація спостерігається і на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 19 атак, що на 4 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російські війська намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Святогорівка, Чернігівка, Мирне, Гуліве, Сергіївка, Молодецьке та Новопавлівка.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано зростання інтенсивності боїв. Російські війська здійснили 5 атак (що на 4 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука, Пискунівка та Рай-Олександрівка.

Водночас на Лиманському напрямку відбувся спад наступальної активності. Українські військові відбили 3 спроби російської армії просунутися, що на 2 атаки менше порівняно з минулою добою. Штурмові дії фіксувалися у бік населених пунктів Зарічне, Закітне та Колодязі.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 980 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 855 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 413 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 64 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 танків;
• 3 бойові броньовані машини;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск біля Костянтинівки — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!