Росіяни намагаються просуватися далі від Сіверська. Використовуючи туман як прикриття, вони роблять спроби просочитися в тил українських позицій. Мета ворога — накопичитись та атакувати ЗСУ з тилу.

Про це в ефірі “Суспільне. Студія” повідомив Петро Мельник — начальник майстерні батальйону безпілотних систем “Апачі” 81-ї аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ.

Бої під Сіверськом

Вчора, 23 грудня, українські війська відійшли з Сіверська. Місто залишається під вогневим контролем ЗСУ, тривають бої.

Щоб продовжити наступ, росіяни намагаються просочитися вглиб українських позицій. Для прикриття вони використовують туман і малими штурмовими групами по 1-2 людей намагаються проходити між українськими позиціями. Їхня мета — накопичити сили та атакувати ЗСУ з флангів і тилу.

Несприятливі погодні умови, зокрема туман, ускладнюють роботу українських захисників. Їм складніше спостерігати за переміщенням ворога. Через це військові втрачають здатність знищувати окупантів на підходах до позицій. Коли туман спадає, додаткове навантаження лягає на безпілотні екіпажі. Пілоти мають переглядати всю зону відповідальності і знищувати місця накопичення ворога.

За словами військового, штурми тривають безперервно.

Читайте також:

• “Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині
• Де на Донеччині фіксують найбільше штурмів: зведення з фронту
• ЗСУ повернули контроль над Іванівкою поблизу кордону Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент Володимир Зеленський пояснив, що ідея створення вільної економічної зони на Донбасі розглядається як один із можливих форматів, який може врахувати позиції різних сторін у межах потенційних мирних домовленостей.

Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами.

Вільна економічна зона на Донбасі: як функціонуватиме концепція

За словами президента, російська сторона наполягає на виведенні українських військ з Донецької області, тоді як Україна виступає проти такого сценарію. Водночас американська сторона, як зазначив Зеленський, шукає компромісний підхід, який би враховував інтереси Києва.

Президент наголосив, що Україна говорить саме про “потенційні економічні зони”, адже наразі існує кілька можливих варіантів розвитку подій. Перший — фіксація лінії бойового зіткнення в тому вигляді, в якому вона існуватиме на момент укладення мирної угоди. Якщо ж домовленостей не буде досягнуто, можливі або продовження війни, або пошук інших рішень, зокрема пов’язаних із потенційними економічними зонами.

За озвученою концепцією, одна з таких зон може бути створена в Енергодарі — як демілітаризована територія. Інша потенційна вільна економічна зона може з’явитися на частині Донецької області після надання Україні гарантій безпеки. Її параметри, за словами Зеленського, можуть бути зафіксовані в окремій угоді між Україною, США та Росією.

У разі створення вільної економічної зони йдеться про фактичну демілітаризацію території з відведенням важких сил на визначену відстань. При цьому управління і безпека на частині, контрольованій Україною, залишатимуться за українською владою та поліцією, а на лінії розмежування можуть бути розміщені міжнародні сили.

Що необхідно для реалізації

Зеленський підкреслив, що відповідно до українського законодавства створення таких зон можливе лише за особливого рішення. Якщо питання постане в межах мирної угоди, остаточне рішення можуть ухвалити або парламент, або всеукраїнський референдум. Водночас президент наголосив, що референдум має стосуватися всього пакета домовленостей, а не окремих пунктів.

За словами глави держави, референдум можливий лише за умови гарантованого припинення вогню щонайменше на 60 днів. В іншому разі його результати не матимуть легітимності та можуть призвести до внутрішнього розколу. Також Зеленський зазначив, що громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не зможуть брати участь у голосуванні.

Читайте також:

Володимир Зеленський розкрив зміст 20 пунктів мирного плану: повний список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З початком 2026 року тарифи на основні комунальні послуги для населення залишаться фіксованими. Йдеться про електроенергію, газ і воду. Водночас суми в платіжках і надалі залежатимуть від обсягів споживання та умов користування послугами.

Детальніше про те, скільки платитимуть українці за комунальні послуги в Україні у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA

Тарифи на світло з 1 січня 2026 року

З 1 січня 2026 року тариф на електроенергію для населення не зміниться. Під час опалювального сезону діє єдиний фіксований тариф — 4,32 грн за кВт-год.

До 30 квітня 2026 року споживачі, які використовують електроенергію для опалення житла, можуть платити за пільговою ціною 2,64 грн за кВт-год у межах до 2000 кВт-год на місяць. Споживання понад цей ліміт оплачується за повним тарифом. Водночас окремі категорії громадян — зокрема особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у сільській місцевості та інші соціально вразливі групи — можуть отримувати знижки на електроенергію від 25% до 100%.

Зазначимо, що зміна вольтажу в стандартах напруги з 220В до 230В не впливатиме на тарифи.

Тарифи на воду з 1 січня 2026 року

Тарифи на воду в Україні різняться залежно від регіону та постачальника. Тому вартість послуг водопостачання варто уточнювати безпосередньо у місцевому водоканалі.

Водночас зазначимо, що 23 грудня уряд звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) з питанням щодо відтермінування зміни тарифів на воду для населення.

“Разом з тим ми маємо знайти спільне рішення, яке збалансує інтереси споживачів і потреби надавачів послуг, водоканалів, як не мають втрачати і заходити в борги“, — вказала Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України.

Тарифи на газ із 1 січня 2026 року

У жовтні 2025 року уряд зафіксував ціну на газ для населення до 31 березня 2026 року, тобто до кінця опалювального сезону. Вона становить:

• для населення — 7 420 гривень за 1 000 кубометрів (з ПДВ);
• для бюджетних установ — 16 390 гривень за 1 000 кубометрів (з ПДВ).

Для клієнтів НАК “Нафтогаз України» тариф складає 7,96 грн за кубометр. Інші постачальники газу пропонують річні ціни в межах 7,79–9,99 гривні за кубометр.

Варто зазначити, що з 1 січня також почнуть діяти нові правила плати за розподіл газу для населення. Тарифи формуватимуться на основі на основі фактичного споживання за період з 1 жовтня 2024 року до 30 вересня 2025 року.

При цьому для бізнесу тарифи на розподіл газу будуть поетапно зростати з 1 січня по 1 квітня. Середньозважений тариф для непобутових споживачів з початку року становитиме 2,3 гривні за кубометр на місяць, а з 1 квітня — 2,72 гривні, що означає середнє зростання на 60,5%.

Читайте також:

Бюджет України на 2026 рік: пояснюємо куди спрямують кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!