У Дніпрі припиняє роботу представник Бахмутського ЦНАПу. Він проводив очні прийоми в осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро”. Останні прийоми заплановані на 24 і 26 листопада.

Чому в дніпровському осередку підтримки не працюватиме фахівець ЦНАПУ, з’ясовувала редакція Бахмут IN.UA.

Бахмутський ЦНАП не працюватиме у Дніпрі: причина

3 1 грудня у Дніпрі припиняє роботу фахівець Бахмутського ЦНАПу. Раніше він працював у осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро”, де проводився очний прийом людей. Тут надавали послуги з прописки/виписки та давали довідки з БТІ.

Останні прийоми фахівця у Дніпрі заплановані на 24 і 26 листопада.

Редакція звернулась за коментарем до Наталі Отюніної — начальниці Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради, відповідальної особи за роботу осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро”. Вона запевнила, що осередок продовжує роботу у звичному режимі, про його закриття не йдеться. Зміни стосуються лише прийому фахівця ЦНАПу.

Щоб дізнатися причину припинення прийомів ми звернулися до Бахмутського ЦНАПу. В коментарі редакції повідомили, що прийоми припиняють через переїзд фахівця.

“Представник ЦНАПу не буде працювати у місті Дніпро на постійній основі. Він просто переїжджає, а іншого працівника тут немає, на жаль. З 1 грудня він не буде тут працювати”, — повідомили у ЦНАПі.

На запитання редакції чи припинення прийому є тимчасовим, у ЦНАПі відповіли, що прийоми припинені на постійній основі.

Де приймають фахівці Бахмутського ЦНАПу

Останні прийоми фахівця ЦНАПу в Дніпрі заплановані на 24 і 26 листопада за адресою: вулиця Макарова, 1-Б. Відвідати їх можна за попереднім записом, вказавши бажану дату та час. Записатися на прийом можна за телефонами:

• +38 (099) 667 9206;
• +38 (098) 850 0561;
• +38 (068) 851 5089, +38 (093) 940 3116 (представники відділу реєстрації місця проживання).

Також очний прийом громадян доступний у Києві.

Консультації можна отримати й дистанційно у понеділок-п’ятницю з 10:00 до 16:00 за номерами, які вказані вище. Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Відсьогодні українці можуть оформити зимову підтримку в Укрпошті: як отримати “зимову тисячу”
• У Києві відкривають центр допомоги переселенцям: які послуги надаватимуть
• Новий склад Ради з питань ВПО у Бахмутській МВА: кого призначили керівниками

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

20 листопада з 12:00 до 13:00 відбудеться “Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) Олексія Реви для бахмутян. Громадяни зможуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Про пряму лінію з очільником Бахмута повідомляє міськрада.

Пряма лінія для бахмутян

“Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації Олексієм Ревою відбудеться у четвер, 20 листопада, з 12:00 до 13:00. 

Щоб отримати відповіді на свої нагальні питання від бахмутської влади, мешканцям громади необхідно зателефонувати за номером: +38 (095) 024 5075.

Нагадаємо, що прямі лінії з владою Бахмута вже не вперше влаштовують для бахмутської громади. Саме так люди мають можливість напряму поспілкуватися з представниками міськради. Раніше такі лінії вже проводили із заступниками міського голови Олександром Марченком та Сергієм Родіним.

Читайте також:

• “Люди приходять реєструватися в Дії”: як ВПО вчать користуватися комп’ютером
• Нові пункти гумдопомоги для бахмутян: у яких містах планують відкрити
• ВПО та кияни: хто може отримати 10 800 грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

201 народний депутат Верховної Ради проголосували за законопроєкти, що обмежують доступ до відкритих даних. З них троє — депутати, обрані на Донеччині. Ухвалені обмеження щодо відкритих даних мають ризики в посиленні корупції та загрожують існуванню демократичного суспільства. Йдеться про законопроєкти №11533 та №13420.

Які ризики мають законопроєкти та хто з депутатів Донеччини їх підтримав, розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на дослідження аналітичного центру YouControl.

Законопроєкт №11533: ризики

Законопроєкт №11533 передбачає, що протягом воєнного стану та року після його припинення доступ до публічних електронних реєстрів може бути обмежений у частині відомостей про юридичні особи тощо. Наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можуть бути відсутні відомості про місцезнаходження об’єкта, кадастрові номери земельних ділянок тощо.

Обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю. Це позбавить громадян можливості перевіряти належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів.

Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Це призведе до підвищення ризику укладення договорів із фіктивними або недобросовісними підрядниками.

Законопроєкт №13420: ризики

Законопроєкт №13420 передбачає зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Він ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом.

Цей закон передбачає обмеження відомостей з:

• Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Державного земельного кадастру;
• Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
• Державного реєстру України промислових зразків;
• Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки;
• Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів;
• Державного реєстру України винаходів;
• Державного реєстру України секретних винаходів;
• Державного реєстру України корисних моделей;
• Державного реєстру України секретних корисних моделей;
• Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
• Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір.

З ухваленням цього закону бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливить незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції і підвищує ризик корупції.

Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.

Хто з депутатів Донеччини проголосував за обмеження відкритих даних

Серед тих, хто підтримав законопроєкти про обмеження відкритих даних були троє депутатів з Донеччини.

Муса Магомедов. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був генеральним директором ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод”. На виборах висувався від партії “Опозиційний блок”. З вересня 2023 року є головою підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

За даними руху “Чесно”, наприкінці 2022 року Муса Магомедов проголосував за містобудівну реформу №5655, яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

Євген Яковенко. У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9-го скликання від партії ВО “Батьківщина”. Не входить до складу жодного комітету.

Депутат за всю каденцію жодного разу не виступав у Раді та не брав слова з місця. При цьому Яковенко був співавтором понад сотні законопроєктів, чотири з яких стали чинними. За даними “Опори”, він проголосував “за” у 43% голосувань, пропустив 38% та 6,6% разів був присутній, але не голосував. Серед маркерних голосувань — “проти”, це те, що Яковенко голосував проти заборони російської церкви.

Наприкінці 2022 року також голосував за містобудівну реформу №5655.

Валерій Гнатенко. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був міським головою міста Дружківка. На виборах висувався від партії “Опозиційна платформа — За життя”. У травні 2022 року перейшов до депутатської групи “Відновлення України”. Є членом:

• Комітету з питань бюджету;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.

У 2022 році Валерій Гнатенко проголосував за містобудівну реформу №5655.

22 липня 2025 року проголосував за законопроєкт №12414, який був ухвалений із порушенням Регламенту Верховної Ради та передбачав підпорядкування НАБУ і САП Генеральному прокурору. Це рішення спричинило хвилю суспільного обурення та протести.

Також Валерій Гнатенко був помічений у корупційних скандалах. За інформацією громадської організації “Громадський патруль”, у період, коли Валерій Гнатенко обіймав посаду міського голови Дружківки, комунальні підприємства міста протягом двох років закуповували паливо через сумнівні тендери у компанії, що належала його дружині.

Читайте також:

• Нардеп з Донеччини ініціював петицію про присвоєння Торецьку звання міста-героя
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію
• Новий склад Ради з питань ВПО у Бахмутській МВА: кого призначили керівниками

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!