На сайті Президента України з’явилася петиція з вимогою надати Торецьку почесне звання Місто-герой України. Ініціатором звернення став Євген Яковенко, народний депутат з Донеччини.
Що відомо про петицію та її ініціатора, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.
Петиція про присвоєння Торецьку звання Міста-герой
На сайті Президента України з’явилася петиція з ініціативи Євгена Яковенка, народного депутата з Донеччини щодо присвоєння Торецьку звання “Місто-герой України”. Політик наголошує, що Торецьк з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році опинився в епіцентрі
бойових дій й був зруйнований.
“Сьогодні Торецьк повністю зруйнований, на його території не залишилося цивільних
мешканців — усі евакуйовані. Та навіть у вимушеній розлуці зі своїм домом Торецька
громада не втратила силу духу. Мешканці, розсіяні по Україні та світу, продовжують
допомагати Збройним Силам, волонтерять, збирають гуманітарну допомогу, підтримують
один одного й своє місто. Попри все, незважаючи на усі складнощі, українські військові
продовжують тримати оборону. За цей час у боях на Торецькому напрямку знищено
близько 40 тисяч російських загарбників.
Торецьк живе у серцях своїх людей, у подвигах захисників, у кожному клаптику землі, на
якій тримають оборону українські воїни. Це місто стало символом нескореності, міцності
духу і любові до Батьківщини”, — пише нардеп.
Петиція має зібрати 25 тисяч підписів для того, щоб її розглянув президент України. Станом на 18 листопада, 12:00, петиція зібрала 3 984 підписи.
Нагадаємо, що наразі триває збір петицій за присвоєння Бахмуту звання “Місто-герой”, це третя спроба міста отримання звання. Петиція зібрала 21 981 голосів з 25 тисяч необхідних.
Що відомо про ініціатора?
Євген Яковенко — народний депутат-мажоритарник з Донеччини, обраний до Верховної Ради у 2019 році від партії “Батьківщина” як безпартійний кандидат. Його округ №52 охоплював Торецьк та низку населених пунктів, які ще з 2014 року перебувають в окупації, йдеться про Дебальцеве, частину Горлівки. На виборах він переміг кандидата від забороненої нині “ОПЗЖ”, здобувши близько 29% голосів.
Депутат за всю каденцію жодного разу не виступав у Раді та не брав слова з місця. При цьому Яковенко був або співавтором понад сотні законопроєктів, чотири з яких стали чинними. За даними “Опори”, він проголосував “за” у 43% голосувань, пропустив 38% та 6,6% разів був присутній, але не голосував. Серед маркерних голосувань — “проти”, це те, що Яковенко голосував проти заборони російської церкви.
До приходу в політику Яковенко працював у бізнесі та не мав політичного досвіду. Народився у Киргизстані, наприкінці 1980-х працював на шахті в Торецьку. Після 12 лютого 2022 року він виїхав з України й не повернувся в Україну на момент повномасштабного вторгнення, через що був внесений до бази “Миротворець” як “депутат-втікач”.
У червні 2022 року прикордонна поліція Молдови затримала народного депутата України Євгена Яковенка за запитом Білорусі. Тоді у прикордонній службі Молдови зазначають, що українського депутата Білорусь внесла до бази розшуку Інтерполу. Його нібито звинувачували у хабарництві та корупції. Водночас екстрадицію Молдова не підтримала й відпустила його.
Яковенко згодом приєднався до депутатської групи “Відновлення України”. Обіймав посаду секретаря парламентського комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.
У декларації Яковенка є нерухомість у Дніпрі, Києві та Голій Пристані, також авто й годинники, великі суми готівки — понад 1,9 мільйона гривень, 830 тисяч євро та 950 тисяч доларів. Він також отримував щорічні компенсації за оренду житла в Києві та проїзд, що загалом склало сотні тисяч гривень.
До теми:
