Російська армія продовжує наступ на Покровському напрямку. Військові описують ситуацію на цьому відтинку фронту як складну та динамічну. Наразі окупанти намагаються налагодити логістику біля Покровська та зайти на бронтехніці в Мирноград. Їм протистоять бійці ЗСУ.

Про ситуацію на Покровському напрямку повідомляє угруповання військ “Схід”.

Ситуація в Покровську на 10 листопада

На Донеччині триває оборона Покровсько-Мирноградської агломерації. Військові оцінюють ситуацію як складну і динамічну.

У місті Покровськ продовжуються ударно-пошукові дії для знищення росіян. Окупанти намагаються просочуватися в місто малими групами, проте знизили темпи. На це вплинули значні втрати та відсутність резервів.

На півдні від Покровська росіяни намагаються налагодити логістику. Але їм це не вдається через успішну роботу українських операторів БпЛА.

Ситуація в Мирнограді на 10 листопада

Росіяни також інтенсивно атакують Мирноград. Підрозділи армії рф штурмують місто із залученням бронетехніки. Їхня мета — зайти в Мирноград і надалі захопити місто.

Втім ворог зазнає невдач. Воїни ЗСУ завдають їм значних втрат.

“На даний час логістичне забезпечення наших підрозділів у Мирнограді є складним, але не перерване. Заяви та “прогнози” про загрозу оперативного оточення Мирнограда найближчим часом та про повний вогневий контроль ворогом наших логістичних маршрутів у районі Покровсько-Мирноградської агломерації не відповідають дійсності”, — заявили в угрупованні військ “Схід”.

Водночас окупанти намагаються максимально ускладнити логістику ЗСУ, застосовуючи додаткові мінометні розрахунки та підрозділи БпЛА. Блокування цих дій — один з головних пріоритетів Сил оборони на Покровському напрямку.

Читайте також:

• Українська авіація знищила місця скупчення російських військ на Покровському напрямку
• Випадки евакуації були: чи можуть місцеві жителі виїхати з Покровська
• Українські військові знищили базу зберігання “шахедів” у Донецьку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Берліні проходить щорічна Berlin Freedom Conference, участь у якій взяла й українка Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру (2022). Спікерка розповіла про те як Україна протистоїть тиранії росії.

Публікуємо уривок з виступу.

***

Робота Ради Безпеки паралізована, і тепер легко передбачити, що такі пожежі, як війни, виникатимуть дедалі частіше в різних частинах світу, бо ця міжнародна система несправна, і іскри — всюди. Дозвольте сказати щось важливе про російську війну агресії проти України. Це не просто війна між двома державами.

Це війна між двома системами: авторитаризмом і демократією. І через цю війну путін намагається переконати весь світ, що свобода, демократія, верховенство права, права людини — це фальшиві цінності, бо вони не змогли нікого захистити під час війни. Путін намагається довести, що країна з потужним військовим потенціалом і ядерною зброєю може зламати міжнародний порядок, диктувати свої правила всій міжнародній спільноті й навіть силою змінювати міжнародно визнані кордони.

І якщо путін досягне успіху, це підштовхне інших авторитарних лідерів у різних частинах світу зробити те саме. Ми втрачаємо свободу у світі. Понад 80% людей на планеті живуть у не вільних або частково вільних суспільствах.

Це означає, що люди, які мають справжнє право голосувати за тих, за кого хочуть, які мають справжнє право говорити те, що хочуть сказати, — це меншість. І проблема не лише в тому, що в авторитарних країнах простір для свободи звужується до розміру тюремної камери. Проблема в тому, що навіть у розвинених демократіях люди починають ставити під сумнів Загальну декларацію прав людини.

Є причини для цього. Сучасні покоління успадкували свободу від своїх прабатьків. Вони почали сприймати права людини як належне. Вони стали споживачами демократії. Вони вважають свободу можливістю обирати між різними видами сиру в супермаркеті. І саме тому вони готові обміняти свою свободу на популістські обіцянки, економічні вигоди і передусім на власний комфорт.

Можливо, люди, які підтримують таке, зараз стають жертвами, але, вибачте, ми більше не живемо в мирний час. Десятиліття свободи, що настали після падіння Берлінського муру, завершилися — навіть для західних суспільств, не кажучи вже про ті частини світу, які ніколи не мали такої розкоші. Зміни — це нова норма.

Сучасні авторитарні режими не мають спільної ідеології. Однак вони просувають спільні наративи. Вони борються проти гуманістичних ідей, таких як права людини, незалежні суди чи свобода преси. Вони використовують нові технології, щоб підривати довіру між людьми, заражаючи їх цинізмом і апатією. Тепер навіть жителі маленьких спільнот більше не мають спільного відчуття реальності. А без спільного відчуття реальності ми більше не маємо спільних дій.

Без спільних дій як ми можемо захищати нашу свободу і нашу демократію? Так, демократія не є досконалою. Багато людей розчаровані нею, бо велика кількість проблем, зокрема соціальна нерівність, залишаються невирішеними. Але авторитарні режими теж не розв’язують цих проблем. Люди просто не мають права скаржитися. Ми були настільки впевнені, що свобода і демократія, це остаточна відповідь, що перестали її просувати. Ми маємо пояснити людям, що повинні виконувати два завдання паралельно — захищати нашу демократію і вдосконалювати її, бо в нас немає альтернативи.

Альтернатива нашій недосконалій демократії — це пекло відновленого радянського закону.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У четвер, 13 листопада, в Мистецькому арсеналі відкриється виставка “Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд”. В експозиції будуть представлені архівні аудіо- та відеоматеріали про Василя Стуса та інших поетів-шістдесятників. Працюватиме виставка майже три місяці.

Про це повідомляють у Мистецькому арсеналі.

Виставка “Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд”

У четвер, 13 листопада, в Мистецькому арсеналі відкриється виставка “Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд”. Це проєкт про людину та інтелектуала, яка залишалася вірною собі, і чия творчість невіддільна від етичних орієнтирів — так описують виставку організатори.

На виставці будуть представлені:

• архівні відеоматеріали, що занурюють у контексти епохи шістдесятництва;
• голос Василя Стуса та поетів-шістдесятників, збережені на магнітофонних бобинах;
• вірші Василя Стуса у виконанні Сергія Жадана, Ахтема Сеітаблаєва, Ярини Чорногуз, Катерини Калитко, Володимира Єрмоленка, Тетяни Огаркової та інших;
• видання українського самвидаву і тамвидаву;
• мистецькі твори Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Севрук, Бориса Довганя;
• речі з таборового побуту політв’язнів;
• світлини, листи до рідних, документи карних справ.

Сюжети з життя Василя Стуса будуть подані в діалозі з подіями української незалежності.

“Архітектура виставки — метафорична й алюзійна — візуалізує слово, занурить в атмосферу квартирників на Уманській та в Академмістечку, перенесе на вулиці Києва в день української маніфестації — перепоховання політв’язнів Юрія Литвина, Василя Стуса та Олекси Тихого”, — йдеться в описі виставки.

Нагадаємо, що до річниці загибелі Василя Стуса редакція Бахмут IN.UA спілкувалася з людьми, які вивчали шлях поета від початку та до кінця. Ми зосередилися на останніх роках життя Василя Стуса, дізналися яким він був поза ідентичністю борця та поета. Яким був саме живий Стус? Читайте в нашому матеріалі.

Як відвідати виставку “Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд”

13 листопада, в день відкриття, виставка працюватиме з 18:00 до 21:00. Потім її можна відвідати у середу-неділю з 12:00 до 19:00 (каса працює до 18:30).

Вартість повного квитка — 200 гривень, пільгового (для студентів та людей похилого віку) — 100 гривень.

Право на безоплатний вхід мають:

• власники і власниці річних абонементів до 20-річчя Мистецького арсеналу;
• діти до 12 років;
• діти й дорослі з інвалідністю та одна супроводжуюча особа;
• учасники бойових дій, військовослужбовці, ветерани війни та члени їхніх родин;
• члени сімей загиблих учасників бойових дій;
• ВПО;
• працівники музеїв і власники членських карток CIMAM, ICOM.

Виставка працюватиме до 8 лютого 2026 року.

Читайте також:

• Стус, якого ми не знали: до роковин загибелі розповідаємо про поета, якого сформувала Донеччина
• Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена
• Збережена пам’ять: у Львові презентували оцифровану колекцію старовинних світлин бахмутських фотоательє

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!