Міжнародна організація Mercy Corps запустила програму підтримки сільського господарства України (UASP). Ця програма допомагає фермерам, переселенцям і малим агропідприємствам, які постраждали через війну, відновити господарство або запустити нову справу.

Дізнайтесь, хто може податися, яку саме допомогу зараз надають і де заповнити заявку, на Бахмут IN.UA.

Допомога від Mercy Corps: хто може отримати зараз

Програма UASP створена, щоб підтримати українських фермерів і родин в сільських місцевостях.
Mercy Corps допомагає грошима, навчанням і консультаціями тим, хто займається сільським господарством або хоче почати. Скористатися допомогою можна у 13 областях України:

• Дніпропетровська;
• Донецька;
• Запорізька;
• Кіровоградська;
• Київська;
• Миколаївська;
• Одеська;
• Полтавська;
• Сумська;
• Харківська;
• Херсонська;
• Черкаська;
• Чернігівська.

У програми є кілька напрямків, щоб допомогти різним людям — від простих родин до середнього бізнесу.

Види допомоги

Домогосподарства і дрібні фермери

Це допомога для місцевих родин і внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які:

• втратили свою землю, худобу чи обладнання через війну;
• або хочуть відновити сільське господарство.

Що дають:

• фінансову допомогу приблизно до 3 000 доларів США або 123 тисячі гривень;
• кошти можна використати на насіння, інструменти, добрива, тварин, ремонт теплиці чи складу.

Подати заявку можна онлайн — потрібно описати своє господарство та потреби. Подати заявку тут.

Малий агробізнес

Цей напрямок для невеликих фермерських підприємств або бізнесів, які допомагають фермерам (наприклад, компанії, що продають насіння, техніку, запчастини, добрива тощо).

Що дають:

• фінансову підтримку на розвиток або відновлення діяльності;
• консультації та поради від спеціалістів.

Подати заявку тут.

Середній агробізнес

Ця допомога для більших господарств або компаній, які мають землю, працівників і впливають на розвиток громади.

Що можна отримати:

• велику фінансову підтримку до 150 000 доларів США або понад 6 мільйонів гривень;
• кошти для закупівлі техніки, пального, ремонту складів, відновлення виробництва;
• бізнес-консультації.

Умови:

• підприємство має бути зареєстроване;
• потрібно підтвердити, що війна вплинула на роботу;
• у деяких випадках треба зробити власний внесок (частину коштів від себе).

Подати заявку тут.

Жінки-фермерки

Окремий напрямок для жінок, які займаються або хочуть займатися фермерством.

Можуть податися:

• жінки, які ведуть господарство замість чоловіка чи родича, що на фронті або загинув;
• жінки-ВПО, матері-одиначки, жінки з інвалідністю, представниці нацменшин.

Що дають:

• навчання (як вести агробізнес, садівництво, бджільництво, городництво тощо);
• консультації та підтримку наставників;
• фінансову допомогу від 3 000 до 7 000 доларів США на запуск чи розвиток справи;
• можливість побувати на навчальних поїздках до інших господарств.

Подати заявку тут.

Після відбору підписується договір, і кошти надходять на ваш рахунок.

До теми:

“Життя йде, а ми сидимо?”: як троє бахмутянок на Полтавщині будують усе з нуля

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!